Постанова

від 27.05.2020 по справі 308/1341/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

27 травня 2020 року

м. Київ

справа № 308/1341/16-ц

провадження № 61-10698св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сімоненко В. М.,

суддів : Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Штелик С. П. (суддя-доповідач)

розглянув в порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 липня 2017 року у складі судді Лемак О. В. та постанову апеляційного суду Закарпатської області від 21 грудня 2017 року у складі суддів: Собослой Г. Г., Фазикош Г. В., Готра Т. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: відділ охорони здоров`я Ужгородської районної державної адміністрації, Ужгородська районна рада Закарпатської області,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відділу охорони здоров`я Ужгородської районної державної адміністрації, Ужгородської районної ради Закарпатської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі.

В обґрунтування своїх вимог зазначав, що наказом начальника ВОЗ Ужгородської РДА № 698-К від 20 жовтня 2015 року його було призначено головним лікарем Ужгородської центральної районної лікарні з 20 жовтня 2015 року. З огляду на його багаторічний досвід, в тому числі на управлінських посадах, враховуючи те, що він повністю відповідав кваліфікаційним вимогам МОЗ України, за погодженням з постійною комісією Ужгородської районної ради з питань охорони здоров`я, соціального захисту, в справах пенсіонерів, ветеранів, інвалідів та учасників бойових дій (протокол від 19 жовтня 2015 року) його було призначено головним лікарем Ужгородської ЦРЛ та внесено запис до трудової книжки під № 31 про прийом на роботу. Зазначає, що в подальшому без будь-якого повідомлення, пояснення чи попередження наказом начальника ВОЗ № 164 від 28 грудня 2015 року наказ від 20 жовтня 2015 року № 698-К про призначення його головним лікарем Ужгородської ЦРЛ визнано таким, що втратив чинність. Із даним наказом був ознайомлений 12 січня 2016 року.

Такий наказ є незаконним, необґрунтованим та таким, що грубо порушує його права. За загальним правилом будь-яке звільнення особи має бути обґрунтованим, тобто, мати чітко вказану підставу для звільнення, передбачену КЗпП України. Втрата чинності наказу про прийняття на роботу не є передбаченою трудовим законодавством підставою для звільнення. Всі перераховані в статтях 40, 41 КЗпП України випадки розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в даному випадку відсутні, а відтак наказ від 28 грудня 2015 року є незаконним.

Крім того, відповідно до пункту 3.2 статуту КЗ Ужгородська ЦРЛ , що був затверджений рішенням сесії Ужгородської районної ради № 624 від 16 жовтня 2015 року, головний лікар призначається і звільняється начальником ВОЗ Ужгородської РДА за погодженням з профільною депутатською постійною комісією Ужгородської райради. Однак начальник ВОЗ перед виданням оскаржуваного наказу погодження від профільної комісії не отримав.

Під час розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги та просив суд визнати протиправним та скасувати наказ начальника відділу охорони здоров`я Ужгородської РДА № 164 від 28 грудня 2015 року, поновити на посаді головного лікаря Ужгородської центральної районної лікарні з 28 грудня 2015 року, стягнути з відділу охорони здоров`я Ужгородської РДА на свою користь заробітну плату за період роботи на посаді головного лікаря Ужгородської ЦРЛ з 20 жовтня 2015 року по 28 грудня 2015 року, а також середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29 грудня 2015 року по дату постановлення рішення.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 липня 2017 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ начальника відділу охорони здоров`я Ужгородської районної державної адміністрації № 164 від 28 грудня 2015 року Про визнання таким, що втратив чинність наказ від 20 жовтня 2015 року № 698-К . Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного лікаря Ужгородської центральної районної лікарні з 28 грудня 2015 року. Вирішено питання про судові витрати.

Додатковим рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 09 жовтня 2017 року стягнуто з відділу охорони здоров`я Ужгородської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 заробітну плату за період роботи на посаді головного лікаря Ужгородської центральної районної лікарні з 20 жовтня 2015 року по 28 грудня 2015 року в розмірі 11 833 грн 58 коп. Стягнуто з відділу охорони здоров`я Ужгородської районної державно адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29 грудня 2015 року по 04 липня 2017 року в розмірі 133 319 грн 09 коп.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що в наказі № 164 від 28 грудня 2015 року Про визнання таким, що втратив чинність наказ від 20 жовтня 2015 року № 698-к , згідно якого звільнено позивача з посади головного лікаря Ужгородської центральної районної лікарні, не зазначено жодної з підстав звільнення, передбачених вищевказаними статтями та посилань на норми КЗпП України. Крім того у відповідності до пункту 3.2 Статуту комунального закладу Ужгородської центральної районної лікарні, затвердженого рішенням XVIII сесії VI ради Ужгородської районної ради від 16 жовтня 2015 року, безпосереднє керівництво установою здійснює головний лікар, який відповідає встановленим державою професійно-кваліфікаційним вимогам, захищає інтереси держави та трудового колективу, призначається і звільняється начальником відділу охорони здоров`я Ужгородської райдержадміністрації за погодженням з профільною депутатською постійною комісією Ужгородської районної ради.Разом з тим, всупереч наведеному в матеріалах справи відсутнє погодження профільної депутатської постійної комісії Ужгородської районної ради. При звільненні ОСОБА_1 не виплачено заробітну плату за період роботи на посаді головного лікаря Ужгородської центральної районної лікарні з 20 жовтня 2015 року по 28 грудня 2015 року. Крім того, у роботодавця виникла відповідальність із виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Закарпатської області від 21 грудня 2017 рокурішення та додаткове рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що станом на дату видачі наказу від 20 жовтня 2015 року № 698-К була діюча юридична особа - Державний заклад Відділкова клінічна лікарня станції Ужгород ДТГО Львівська залізниця (код ЄДРПОУ 05391330) і державну реєстрацію якої припинено 05 січня 2016 року у зв`язку з перетворенням в комунальний заклад Ужгородська центральна районна лікарня (код ЄДРПОУ 05391330), який в свою чергу завершив процедуру реорганізації і його правонаступником було зареєстровано комунальний заклад Ужгородська центральна районна лікарня . Ужгородська районна рада рішенням від 05 січня 2016 року № 16 затвердила статут комунального закладу Ужгородська центральна районна лікарня .Ужгородська районна рада рішенням від 04 березня 2016 року № 80 внесла зміни до рішення від 16 жовтня 2015 року № 624, де пунктом 2 визнала такими, що втратили чинність пункти 3, 4, 5 даного рішення щодо реорганізації шляхом злиття комунальних закладів Ужгородська центральна районна лікарня і Ужгородська районна лікарня № 1 м. Чоп та утворення комунального закладу Ужгородської районної ради Ужгородська центральна районна лікарня ; про затвердження статуту КЗ Ужгородської районної ради Ужгородська центральна районна лікарня як правонаступника прав та обов`язків комунальних закладів Ужгородська центральна районна лікарня та Ужгородська районна лікарня № 1 м. Чоп . Рішенням від 04 березня 2016 року № 81 Ужгородська районна рада реорганізувала шляхом злиття комунальний заклад Ужгородська центральна районна лікарня , Ужгородська районна лікарня № 1 м. Чоп і Середнянську районну лікарню № 2 та утворила комунальний заклад Ужгородська районна лікарня , яка є правонаступником вищезазначених закладів. Таким чином, ОСОБА_1 призначено головним лікарем Ужгородської центральної районної лікарні, яка не зареєстрована у державному реєстрі та не зареєстрована як юридична особа в якості медичного закладу і така не була створена рішенням засновника- Ужгородською районною радою. Наказ № 698-К від 20 жовтня 2015 року Про призначення головного лікаря Ужгородської центральної районної лікарні ОСОБА_1 видано без відповідного рішення Ужгородської районної ради, прийнятого на її пленарному засіданні, та щодо роботи в установі, яка не утворена. Враховуючи вищенаведене, наказ начальника відділу охорони здоров`я Ужгородської районної державної адміністрації № 164 від 28 грудня 2015 року щодо визнання таким, що втратив чинність наказ начальника відділу охорони здоров`я Ужгородської районної державної адміністрації від 20 жовтня 2015 року № 698-К Про призначення головного лікаря Ужгородської центральної районної лікарні , є законним та обґрунтованим, оскільки в наказі про призначення зазначено найменування закладу, який не створювався засновником (Ужгородською районною радою), статут такої юридичної особи не був зареєстрований відповідно до вимог законодавства і Ужгородська центральна районна лікарня не набула статус юридичної особи. Згідно наказу про призначення ОСОБА_1 на посаду був протокол Постійної комісії Ужгородської районної ради з питань охорони здоров`я, соціального захисту у справах пенсіонерів, ветеранів, інвалідів та учасників бойових дій , який має рекомендаційний характер і не виносився на пленарне засідання районної ради.Запис у трудовій книжці та наказ про призначення на посаду до неіснуючої установи не може свідчити про виникнення трудових правовідносин між сторонами і запис у трудовій книжці проведено не засновником закладу - Ужгородською районною радою чи уповноваженою особою, або комісією із реорганізації закладів, створеною чи затвердженою засновником, а посадовою особою іншого самостійного закладу - інспектором з кадрів Ужгородської районної лікарні № 1 м. Чоп, яка перевищила свої повноваження, та суперечить вимогам статті 48 КЗпП України й Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду, додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін, рішення суду першої інстанції змінити, виклавши резоютивну частину в редакції: Поновити ОСОБА_1 на посаді головного лікаря комунального закладу Ужгородська районні лікарня (код ЄДРПОУ 40835473), утвореного згідно з рішенням Ужгородської районної ради Закарпатської області від 04 березня 2016 року № 81 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що між ним та уповноваженим власником органом - відділом охорони здоров`я Ужгородської РДА - був укладений трудовий договір, що оформлено відповідним наказом № 698-К від 20 жовтня 2015 року, а до трудової книжки внесений відповідний запис. Обставини щодо процедури зміни власника Ужгородської центральної районної лікарні, які апеляційний суд поклав в основу судового рішення, не мають істотного значення для справи, оскільки трудовий договір він укладав не з цим комунальним закладом, а з уповноваженим його власником - відділом охорони здоров`я Ужгородської РДА. Фактично Ужгородська центральна районна лікарня як майновий комплекс та діючий медичний заклад 16 жовтня 2015 року був прийнятий у комунальну власність рішенням Ужгородської районної ради від 16 жовтня 2015 року № 624. 16 жовтня 2015 року Ужгородською районною радою був також затверджений статут комунального закладу Ужгородська центральна районна лікарня. З цього часу Ужгородська районна рада стала фактичним власником медичного закладу, але ще продовжувалась робота з документального оформлення даного юридичного факту. За рішенням фактичного власника Ужгородської районної ради від 16 жовтня 2015 року № 624 він був призначений головою комісії з реорганізації, а, оскільки медичний заклад фактично працював і під час оформлення зміни власника, за рішенням органу, уповноваженого власником, він був призначений на посаду головного лікаря цього закладу. Продовження процедури зміни власника не вплинуло і не могло вплинути на трудовий договір, укладений ним з органом, уповноваженим власником, оскільки з 16 жовтня 2015 року до моменту його реєстрації заклад продовжував працювати в звичному режимі. Бездіяльність роботодавця у вигляді неналежного виконання необхідних дій щодо оформлення трудових правовідносин з ним призвела до порушення його трудових прав і видачі оспорюваного незаконного наказу.

(2) Позиція Ужгородської районної ради

У відзиві на касаційну скаргу Ужгородська районна рада зазначає, що ОСОБА_1 призначено головним лікарем Ужгородської центральної районної лікарні, яка не зареєстрована у державному реєстрі та не зареєстрована як юридична особа в якості медичного закладу і така не була створена рішенням засновника - Ужгородською районною радою. Наказ № 698-К від 20 жовтня 2015 року Про призначення головного лікаря Ужгородської центральної районної лікарні ОСОБА_1 видано без відповідного рішення Ужгородської районної ради, прийнятого на її пленарному засіданні, та щодо роботи в установі, яка не утворена.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали справи з Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.

Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2020 року цивільну справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами у складі колегії з п`яти суддів.

Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

08 лютого 2020 року набув чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15 січня 2020 року № 460-IX (далі - Закон від 15 січня 2020 року № 460-IX).

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положеньЗакону від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Фактичні обставини, встановлені судами

Суди установили, що відповідно до рішення Ужгородської районної ради від 16 жовтня 2015 року № 624 Про прийняття цілісного майнового комплексу державного закладу Відділкова клінічна лікарня станції Ужгород державного територіально-галузевого об`єднання Львівська залізниця у спільну власність територіальних громад сіл, селища Ужгородського району та створення комунального закладу Ужгородська центральна районна лікарня Ужгородська районна рада прийняла цілісний майновий комплекс - державний заклад Відділкова клінічна лікарня станції Ужгород державного територіально-галузевого об`єднання Львівська залізниця з державної власності у спільну власність територіальних громад сіл, селища Ужгородського району.

Відповідно до вказаного рішення Ужгородська районна рада вирішила ввійти у склад засновників державного закладу Відділкова клінічна лікарня станції Ужгород державного територіально-галузевого об`єднання Львівська залізниця та реорганізувати його шляхом перетворення у комунальний заклад Ужгородська центральна районна лікарня . Комунальний заклад Ужгородська центральна районна лікарня є правонаступником прав та обов`язків державного закладу Відділкова клінічна лікарня станції Ужгород державного територіально-галузевого об`єднання Львівська залізниця .

Позивач зазначає, що наказ про його призначення на посаду головного лікаря комунального закладу Ужгородської районної ради Ужгородська центральна районна лікарня прийнято на виконання рішення Ужгородської районної ради № 624 від 16 жовтня 2015 року.

У пункті 3.2. статуту комунального закладу Ужгородської районної ради Ужгородська центральна районна лікарня , що був затверджений рішенням сесії Ужгородської районної ради від 16 жовтня 2015 року № 624, зазначено, що головний лікар призначається і звільняється начальником Відділу охорони здоров`я за погодженням з постійно діючими комісіями Ужгородської районної ради.

Разом з тим, за змістом статті 56 ГК України (тут і далі у редакції, чинній станом на жовтень 2015 року) суб`єкт господарювання - це господарська організація, яка може бути утворена за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючої (діючих) господарської організації (господарських організацій) з додержанням вимог законодавства.

Відповідно до статті 57 ГК України установчими документами суб`єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб`єкта господарювання. В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб`єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом. Статут (положення) затверджується власником майна (засновником) суб`єкта господарювання чи його представниками, органами або іншими суб`єктами відповідно до закону.

Суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом (стаття 58 ГК України).

Згідно із статтею 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру. Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці; перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації; внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу-підприємця до Єдиного державного реєстру; оформлення і видачу виписки з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 87 ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Затверджений Ужгородською районною радою статут комунального закладу Ужгородської районної ради Ужгородська центральна районна лікарня не був зареєстрований у органі реєстрації на виконання вимог статей 56-58 ГК України, статті 87 ЦК України, статті 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань .

Державну реєстрацію комунального закладу Ужгородської районної ради Ужгородська центральна районна лікарня не було проведено, а тому колегія суддів погоджується із висновками апеляційного суду про відсутність у комунального закладу Ужгородської районної ради Ужгородська центральна районна лікарня , оскільки вказана юридияна особа не була зареєстрована.

Крім того, ОСОБА_1 призначено на посаду головного лікаря комунального закладу Ужгородської районної ради Ужгородська центральна районна лікарня начальником відділу охорони здоров`я Ужгородської РДА на підставі положень пункту 3.2. статуту комунального закладу Ужгородської районної ради Ужгородська центральна районна лікарня , який не пройшов державної реєстрації.

Таким чином, відділ охорони здоров`я Ужгородської РДА не є органом, уповноваженим на призначення головного лікаря медичного закладу комунальної власності. Виявивши такі обставини, начальник відділу охорони здоров`я Ужгородської районної державної адміністрації видав наказ № 164 від 28 грудня 2015 року щодо визнання таким, що втратив чинність наказ начальника відділу охорони здоров`я Ужгородської районної державної адміністрації від 20 жовтня 2015 року № 698-К Про призначення головного лікаря Ужгородської центральної районної лікарні .

Пунктом 20 частини першої статті 43 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , визначено, що виключно на пленарних засіданнях районної ради вирішуються питання щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників.

Відповідно до пункту 1 Порядку укладення контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 642, укладення контракту є підставою для видання наказу (розпорядження) про призначеннякерівника державного, комунального закладу охорони здоров`я на посаду з дня, зазначеного у контракті.

Ужгородською районною радою на пленарних засіданнях неприймалося рішення про призначення головного лікаря комунального закладу Ужгородська центральна районна лікарня (такої юридичної особи не існує), контракт з позивачем не укладався, а тому трудові відносини між ним та комунальним закладом Ужгородська районна лікарня не виникли.

Тобто, наказ начальника відділу охорони здоров`я Ужгородської районної державної адміністрації № 164 від 28 грудня 2015 року не є наказом про звільнення з роботи, оскільки юридична особа, в яку призначався відповідач, не була створена, та питання щодо його призначення вирішив неуповноважений на це орган.

Суди установили, що 04 березня 2016 року Ужгородською районною радою прийнято рішення № 80 Про внесення змін до рішення районної ради від 16 жовтня 2015 року № 624 Про прийняття цілісного майнового комплексу державного закладу Відділкова клінічна лікарня станції Ужгород державного територіально галузевого об`єднання Львівська залізниця у спільну власність територіальних громад сіл, селища Ужгородського району та створених комунального закладу Ужгородська центральна районна лікарня , відповідно до пункту 2 якого Ужгородська районні рада вирішила вважати такими, що втратили чинність, пункти З, 4, 5 рішення Ужгородської районної ради від 16 жовтня 2015 року № 624, зокрема визнання такими, що втратили чинність, пункти рішення щодо реорганізації шляхом злиття комунальних закладів Ужгородська центральна районна лікарня і Ужгородська районна лікарня № 1 м. Чоп та утворення комунального закладу Ужгородської районної ради Ужгородська центральна районна лікарня , затвердження статуту комунального закладу Ужгородської районної ради Ужгородська центральна районна лікарня .

Відповідно до рішення Ужгородської районної ради від 05 січня 2016 року № 41 Про затвердження статуту комунального закладу Ужгородська центральна районна лікарня Ужгородська районна рада затвердила статут комунального закладу Ужгородська центральна районна лікарня , проведено державну реєстрацію даного статуту 05 січня 2016 року № 132414500000456.

Реорганізація закладів охорони здоров`я в Ужгородському районі завершилася прийняттям рішення Ужгородської районної ради від 04 березня 2016 року № 81 Про реорганізацію шляхом злиття комунальних закладів , відповідно до якого Ужгородська районна рада вирішила реорганізувати шляхом злиття комунальних закладів Комунальний заклад Ужгородська центральна районна лікарня , Ужгородська районна лікарня № 1 м. Чоп і Середнянська районна лікарня № 2 та утворення комунального закладу Ужгородська районна лікарня . Комунальний заклад Ужгородська районна лікарня є правонаступником прав та обов`язків комунальних закладів: Комунальний заклад Ужгородська центральна районна лікарня , Ужгородська районна лікарня № 1 м. Чоп та Середнянська районна лікарня № 2 .

Рішенням Ужгородської районної ради від 08 червня 2016 року № 117 Про призначення головного лікаря комунального закладу Ужгородська районна лікарня головним лікарем комунального закладу Ужгородська районна лікарня призначено ОСОБА_3 з дати державної реєстрації комунального закладу Ужгородська районна лікарня , а рішенням від 09 вересня 2016 року № 161 Про затвердження статуту комунального) закладу Ужгородська районна лікарня (код ЄДРПОУ 05391330) затверджено статут даної юридичної особи.

Таким чином, станом на дату видачі наказу від 20 жовтня 2015 року № 698-К була діюча юридична особа - державний заклад Відділкова клінічна лікарня станції Ужгород ДТГО Львівська залізниця (код ЄДРПОУ 05391330) і державну реєстрацію якої припинено 05 січня 2016 року у зв`язку з перетворенням в комунальний заклад Ужгородська центральна районна лікарня (код ЄДРПОУ 05391330), який в свою чергу завершив процедуру реорганізації і його правонаступником зареєстровано комунальний заклад Ужгородська районна лікарня .

Тимченко А. І. призначався на посаду головного лікаря комунального закладу Ужгородської районної ради Ужгородська центральна районна лікарня , який не було створено як юридичну особу, позивач не працював у цьому закладі, а тому колегія суддів погоджується із висновками апеляційного суду щодо відсутності підстав для оплати праці позивачу на вказаній посаді.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що між ним та уповноваженим власником органом - відділом охорони здоров`я Ужгородської РДА - був укладений трудовий договір, що оформлено відповідним наказом № 698-К від 20 жовтня 2015 року, а продовження процедури зміни власника не вплинуло і не могло вплинути на трудовий договір, укладений ним з органом, уповноваженим власником, є безпідставними, оскільки наказ про призначення ОСОБА_1 на посаду головного лікаря виданий неуповноваженим органом та щодо роботи в закладі, який не є юридичною особою.

Таким чином, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, апеляційний суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до положень статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову апеляційного суду Закарпатської області від 21 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. М. Сімоненко

Судді: А. А. Калараш

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

С. П. Штелик