Справа № 477/430/20
Провадження № 2/477/404/20
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(повний текст)
04 червня 2020 року м. Миколаїв
Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі: головуючої у справі судді Полішко В.В., з секретарем - Хлибовою Г. Є .,
за участю: прокурора - Тищенка А.М.,
представника позивача - Малявіна Р.В. ,
відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Управління у справах фізичної культури і спорту Миколаївської міської ради до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - комплексна дитячо-юнацька спортивна школа Атлант про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення працівника,
ВСТАНОВИВ:
11 березня 2020 року керівник Миколаївської прокуратури № 1 звернувся до суду з позовом в інтересах управління у справах фізичної культури і спорту Миколаївської міської ради, в якому просить стягнути з ОСОБА_3 на користь управління у справах фізичної культури і спорту Миколаївської міської ради шкоду у сумі 48192,55 грн., завдану внаслідок незаконного звільнення працівника ОСОБА_4 . Крім цього, стягнути з відповідача на користь прокуратури Миколаївської області сплачений судовий збір у сумі 2102,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на те, що рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 лютого 2019 року ОСОБА_4 поновлено на посаді тренера-викладача вітрильного спорту комплексної дитячо-юнацької спортивної школи Комунарівець . Визнано незаконним та скасовано наказ директора цього закладу ОСОБА_3 про його звільнення, а також стягнуто на користь ОСОБА_4 48192,55 грн. середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішення суду першої інстанції постановою Миколаївського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року залишено без змін.
На сьогодні комплектна дитячо-юнацька спортивна школа Комунарівець перейменована на комплектну дитячо-юнацьку спортивну школу Атлант ( Комунарівець ) (далі - КДЮСШ Атлант ).
Відповідно до інформації управління у справах фізичної культури і спорту Миколаївської міської ради №31/1-953 вих-20 від 24 січня 2020 року рішення Заводського районного суду м.Миколаєва виконано, ОСОБА_4 поновлено на посаді тренера-викладача та стягнуто на його користь з КДЮСШ Атлант 48192,55 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Порушення, яке зумовило поновлення працівника на роботі, та виплату йому коштів допущено з вини директора зазначеного закладу ОСОБА_3 , яким було видано незаконний наказ про звільнення, з порушенням вимог трудового законодавства.
Вважаючи таку виплату прямою дійсною шкодою, яка завдана з вини відповідача державній установі, прокурор просить стягнути її у судовому порядку.
Відповідачем у встановлений законом строк поданий до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог Миколаївської місцевої прокуратури №1. Посилається на те, що тренером-викладачем ОСОБА_4 неодноразово порушувалися накази директора КДЮСШ Атлант ( Комунарівець ), через що він неодноразово притягався до дисциплінарної відповідальності. Крім цього, тренером були порушені правила техніки безпеки під час проведення змагань з вітрильного спорту, в зв`язку з чим проведено службове розслідування, під час якого складений акт, в якому зафіксовано факт грубого порушення ним правил техніки безпеки. Внаслідок чого ним 22 серпня 2018 року за №66к був виданий наказ про звільнення ОСОБА_4 з 31 серпня 2018 року. Водночас, оскільки тренер перебував на той час на лікарняному, цей наказ було скасовано та 31 серпня 2018 року видано новий за №71к Про скасування наказу . Вже після виходу працівника з лікарняного ним був виданий наказ про звільнення ОСОБА_4 з 14 вересня 2018 року. Оскільки вказаний наказ був винесений з пропущенням визначеного законом місячного строку, рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва цей наказ було скасовано, а ОСОБА_4 поновлено на посаді та на його користь зі школи стягнуто заробітну плату за вимушений прогул.
Водночас, зазначив, що ОСОБА_4 не виконував вимоги наказів, чим не тільки порушував трудову дисципліну, вимоги правил внутрішнього трудового розпорядку, а й міг своїми діями завдати матеріальну шкоду комунальному закладу. Правомірність винесених наказів встановлено рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 лютого 2019 року, а також постановою Миколаївського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року, водночас порушення строків звільнення стало підставою для поновлення на роботі працівника, який несумлінно відноситься до своїх обов`язків.
Крім цього, зазначив що на його думку прокуратурою пропущений встановлений для звернення з цим позовом строк, який сплинув 20 лютого 2020 року.
Від керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій вказав, що наведені у відзиві заперечення вважає необґрунтованими. Заперечував щодо пропуску прокуратурою строку звернення з позовом до суду. Зазначив, що регрес на зобов`язання виникає лише у випадках передбачених законом, і має похідний характер, оскільки підставою його виникнення є виконання іншою особою відповідного зобов`язання. Таким, чином, оскільки основну суму незаконно звільненому працівнику було виплачено 22 липня 2019 року, строк звернення до суду з цим позовом спливає саме 22 липня 2020 року. Вважає такими, що не заслуговують на увагу і зауваження відповідача щодо причин звільнення ОСОБА_4 , яке відбулося через грубе порушення останнім трудової дисципліни та правил безпеки, оскільки це не є предметом розгляду, до того ж обов`язок службової особи, передбачений статтею 237 КЗпП України покладається за обставиною, якщо проведене службовою особою звільнення працівника відбулося з порушенням закону.
Оскільки рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 лютого 2019 року встановлено факт звільнення ОСОБА_4 директором КДЮСШ Атлант ( Комунарівець ) ОСОБА_3 з порушенням вимог трудового законодавства, вважає вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Прокурор Миколаївської місцевої прокуратури №1 в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та суду пояснив, що підставою звернення до суду є невжиття управлінням у справах фізичної культури та спорту Миколаївської міської ради, в інтересах якого подано позов, заходів щодо відшкодування бюджетних коштів міської ради, понесених внаслідок виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу Так, порушення, яке зумовило поновлення працівника на роботі та виплату останньому коштів, було допущено з вини директора КДЮСШ Атлант , яким видано незаконний наказ про звільнення ОСОБА_4 з роботи.
Посилаючись на викладені в позовній заяві обставини, а також на те, що відповідно до пункту 8 статті 134 КЗпП України передбачено повну матеріальну відповідальність службової особи, винної в незаконному звільненні або переведені працівника на іншу роботу, прокурор просив позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_3 на користь Управління у справах фізичної культури та спорту Миколаївської міської ради шкоду, завдану внаслідок незаконного звільнення ОСОБА_4 у сумі 48192,55 грн. Крім цього, просив стягнути з відповідача на користь прокуратури Миколаївської області витрати, пов`язані зі сплатою судового збору.
Представник позивача - Управління у справах фізичної культури та спорту Миколаївської міської ради в судовому засіданні пояснив, що оскільки з формальних підстав наказ про звільнення тренера ОСОБА_4 рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва скасований, то не заперечують проти позову прокурора. Разом з тим, оскільки в судовому засіданні усі інші догани та акти, які тренер ОСОБА_4 просив скасувати, не були скасовані і були визнані законними, тобто знайшли підтвердження усі обставини, з якими пов`язане звільнення тренера ОСОБА_4 і наказ був скасований виключно за пропущенням строку застосування дисциплінарного стягнення, то управління не вважає директора ОСОБА_3 винним і в цій ситуації не може підтримати позов прокурора, оскільки такими чином фактично буде заохочувати інших недобросовісних тренерів до створення ситуацій, які ставлять під загрозу життя і здоров`я дітей. Управління не заперечує проти задоволення позову прокурора, але і не підтримує цей позов та залишає його вирішення на розсуд суду.
Відповідач - ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову та, пославшись на обставини вказані у відзиві на позовну заяву, просив відмовити у його задоволенні. Пояснив, що були законні підстави для звільнення тренера ОСОБА_4 з займаної посади, а недотримання строків при звільнені не свідчать про незаконність його дій. В касаційному порядку рішення суду не оскаржував.
Третя особа - КДЮСШ Атлант в судове засідання свого представника не направила, причини суду не повідомила, про дату та час розгляду справи судом повідомлена своєчасно.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Вислухавши пояснення прокурора, сторін, дослідивши письмові докази, розглядаючи справу в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів, судом встановлено наступне.
31 серпня 2016 року наказом №76с ОСОБА_3 призначено на посаду директора КДЮСШ Комунарівець з 02 вересня 2016 року за контрактом (а.с. 34, 36-39).
Наказом директора КДЮСШ Комунарівець , яким є ОСОБА_3 , від 11 вересня 2018 року №75-к з 14 вересня 2018 року з посади тренера-викладача з вітрильного спорту звільнено ОСОБА_4 за пунктом 3 частини 1 статті 40 КЗпП України (за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків), за порушення правил техніки безпеки, посадової інструкції тренера-викладача з вітрильного спорту та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за грубі порушення посадової інструкції (а.с. 35, 89).
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 лютого 2019 року визнаний незаконним та скасований наказ про звільнення ОСОБА_4 , його поновлено на посаді тренера-викладача вітрильного спорту та стягнуто на його користь зі школи середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 48 192,55 грн. (а.с. 17-29).
Вказаним рішенням суду встановлено, що наказ №75-к від 14 вересня 2018 року про звільнення ОСОБА_4 з посади тренера-викладача вітрильного спорту за пунктом 3 частини 1 статті 40 КЗпП України був винесений директором КДЮСШ Комунарівець ОСОБА_3 з порушенням вимог трудового законодавства, оскільки був пропущений строк притягнення працівника до відповідальності. Вказане стало підставою для поновлення працівника на займаній посаді та стягнення з КДЮСШ Комунарівець середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відповідач ОСОБА_3 брав участь у судовому розгляді справи.
Рішення суду першої інстанції постановою Миколаївського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року залишено без змін.
Як вбачається з пояснень відповідача та матеріалів цивільної справи, у касаційному порядку вищезазначене рішення не переглядалось.
05 вересня 2019 року Миколаївською міською радою винесено рішення за №54/5 про перейменування КДЮСШ Комунарівець на КДЮСШ Атлант (а.с. 40).
З огляду на пункт 1.4 Статуту КДЮСШ Атлант школа підпорядкована безпосередньо управлінню у справах фізичної культури і спорту Миколаївської міської ради.
Відповідно до пунктів 1.5, 2.7, 2.8, 4.1 Контракту, укладеного управлінням у справах фізичної культури і спорту Миколаївської міської ради з ОСОБА_3 , останній є підзвітним управлінню, у випадку невиконання чи неналежного виконання обов`язків, несе відповідальність згідно з діючим законодавством. В свою чергу, управління у справах фізичної культури і спорту Миколаївської міської ради здійснює контроль за ефективністю виконання керівником умов та функціональних обов`язків.
Таким чином, головним органом щодо роботи КДЮСШ Атлант є управління у справах фізичної культури і спорту Миколаївської міської ради. Управління утримується за рахунок коштів міського бюджету, є головним розпорядником бюджетних коштів, підзвітне і підконтрольне міській раді, підпорядковане виконавчому комітету міської ради, міському голові, заступнику міського голови відповідно до розподілу обов`язків. Крім цього, до його повноважень входить управління закладами фізичної культури та спорту, які належать територіальній громаді, організацій їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення.
З управління у справах фізичної культури і спорту Миколаївської міської ради на користь ОСОБА_4 стягнуто 48192,55 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що підтверджується копіями відповідних платіжних документів (а.с. 62-69).
Цей факт також підтверджується листом управління у справах фізичної культури і спорту Миколаївської міської ради від 03 лютого 2020 року № 38/16.1-10/20 (а.с. 61).
Таким чином внаслідок поновлення на роботі ОСОБА_4 , на користь останнього управлінням у справах фізичної культури і спорту Миколаївської міської ради виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 48192,55 грн.
Стягнута сума є фактичним розміром заподіяної управлінню у справах фізичної культури і спорту Миколаївської міської ради шкоди, оскільки працівник незаконно був звільнений з посади, а Управління, як керуючий орган роботодавця звільненого працівника, оплатило йому час вимушеного прогулу.
Стаття 130 КЗпП України передбачає, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадку, коли службова особа, винна у незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.
Згідно зі статтею 237 КЗпП України суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов`язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.
Згідно з пунктом 33 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів № 9 від 11 листопада 1992 року (з подальшими змінами) при незаконному звільненні або переведенні на іншу роботу, виконанні рішення про поновлення працівника на роботі, що мало місце після введення в дію пункту 8 статті 134 та нової редакції статті 237 КЗпП України (з 11 квітня 1992 року) настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб і обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи може бути покладено при допущенні ними в цих випадках будь-якого порушення закону, а не лише явного, як передбачалось раніше.
Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 29 грудня 1992 року Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками роз`яснено, що обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи, покладається на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якими затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі. Відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.
В даному випадку цією особою є директор КДЮСШ Атлант Кулин І .М., який безпосередньо видав наказ про звільнення працівника.
Статтею 233 КЗпП України визначений річний строк з дня виявлення заподіяної працівником шкоди для звернення в суд з позовом про її відшкодування. Цей строк застосовується і при зверненні із заявою прокурора.
Як вбачається з роз`яснень пункту 20 вищевказаної постанови Пленуму право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством, організацією, установою сум третій особі і з цього ж часу обчислюється строк на пред`явлення регресного позову.
Миколаївська місцева прокуратура №1 листом від 06 березня 2020 року № 31/1-3071вих20 повідомила Управління культури і спорту Миколаївської міської ради про звернення до суду з позовом в інтересах Управління (а.с. 70).
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), №5447/03, §33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, №42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, №15123/03, § 45, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
Тлумачення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України).
У пункті 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України міститься відсилання до окремого закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким є Закон України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року за №1697-VII (з наступними змінами та доповненнями).
Так, частиною 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Згідно з частиною 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
Таким чином, для перевірки наявності підстав для звернення прокурора з позовом в інтересах держави суду слід перевірити, а прокурору в позовній заяві необхідно обґрунтувати, чи вимагають захисту реальні державні інтереси та чи є передбачені частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави.
При зверненні до суду прокурором зазначено, що орган, який уповноважений державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах - управління у справах фізичної культури і спорту Миколаївської міської ради, не здійснює захист інтересів держави, а необхідність звернення прокурора з позовною заявою зумовлена потребою захистити інтереси держави, оскільки внаслідок незаконного звільнення ОСОБА_4 місцевому бюджету завдано збитки на суму 48192,55 грн., чим порушено економічні інтереси держави. При цьому управління у справах фізичної культури і спорту Миколаївської міської ради не вживало заходів з метою повернення коштів, витрачених у зв`язку з незаконним наказом відповідача.
Отже у позовній заяві прокурором визначено орган, який уповноважений державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах та підтверджено нездійснення цим органом захисту інтересів держави, що, в свою чергу, відповідно до статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України Про прокуратуру відноситься до виключних випадків , які передбачають повноваження прокурора на здійснення представництва інтересів держави в суді.
Враховуючи, що рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 лютого 2018 року встановлений факт порушення директором КДЮСШ Атлант ( Комунарівець ) ОСОБА_3 вимог трудового законодавства при звільненні ОСОБА_4 , що зумовило поновлення працівника на роботі та виплату останньому коштів управлінням у справах фізичної культури і спорту Миколаївської міської ради, та завдало місцевому бюджету збитки, суд вважає позовні вимоги прокурора обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Порушення, яке зумовило поновлення працівника на роботі, та виплату йому коштів допущено з вини директора зазначеного закладу ОСОБА_3 , яким було видано незаконний наказ про звільнення з порушенням вимог трудового законодавства.
Суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо законності його дій при звільненні працівника з посади, оскільки це було предметом судового розгляду, за результатом якого Заводським районним судом м.Миколаєва було ухвалене рішення, залишене постановою Миколаївського апеляційного суду без змін та яке набуло законної сили. Виконання вищезазначеного рішення стало підставою для звернення з цим позовом.
Також суд критично сприймає твердження відповідача щодо пропуску строку звернення з цим позовом, оскільки прокурор звернувся у позовом у встановлений строк.
Відповідно до приписів статті 141 ЦПК України, оскільки позов задоволений у повному обсязі, підлягають стягненню з відповідача на користь прокуратури Миколаївської області в порядку відшкодування, судові витрати у сумі 2102,00 грн.
Керуючись статями 258, 259, 263, 265 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Жовтневим РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області 09 вересня 2003 року, на користь Управління у справах фізичної культури і спорту Миколаївської міської ради (ЄДРПОУ 02930482, адреса: вул. Потьомкінська, 95-а, м. Миколаїв, 54001) завдану внаслідок незаконного звільнення працівника ОСОБА_4 шкоду у сумі 48192 (сорок вісім тисяч сто дев`яносто дві) грн. 55 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Жовтневим РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області 09 вересня 2003 року, на користь прокуратури Миколаївської області (UA748201720343150001000000340, ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172), судовий збір у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.
Водночас, відповідно до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. Тобто, через Жовтневий районний суд Миколаївської області.
Повне найменування сторін:
Миколаївська місцева прокуратура №1, адреса: вул. Нікольска, 73, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 02910048;
позивач - управління у справах фізичної культури і спорту Миколаївської міської ради, адреса: вул. Потьомкінська, 95А, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 02930482;
відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Жовтневим РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області 09 вересня 2003 року;
третя особа - комплексна дитячо-юнацька спортивна школа Атлант , адреса: пр. Героїв України, 2/4, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 23625464.
Повний текст рішення складений та підписаний 09 червня 2020 року.
Суддя В.В. Полішко
Суд | Жовтневий районний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 09.06.2020 |
Оприлюднено | 11.06.2020 |
Номер документу | 89736187 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Жовтневий районний суд Миколаївської області
Полішко В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні