Рішення

від 26.05.2020 по справі 910/14337/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.05.2020Справа № 910/14337/19

За позовом Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес Групп"

про розірвання договору та стягнення 938 497,00 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 938 497,00 грн. за договором підряду №1 від 26.12.2017 та розірвання договору підряду №1 від 26.12.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було перераховано авансовий платіж в розмірі 749 000,00 грн., однак відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання у визначений договором строк - до 31.12.2018, чим порушив умови договору, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з указаним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2019 №910/14337/19 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21.11.2019.

В подальшому, за клопотаннями сторін, розгляд справи відкладався з метою укладання між сторонами мирової угоди.

02.12.2019, позивачем, через відділ діловодства суду була подана заява про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи.

Так, ухвали суду були відправлені за адресою місцезнаходження відповідача, що визначені в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 02121, м. Київ, пр-т Бажана, буд. 3-А.

В матеріалах справи наявні офіційні витяги з відстеження Укрпошта , з яких вбачається, що відповідачу було вручено кореспонденцію суду зокрема 08.11.2019, та з іншого витягу вбачається, що відправлення суду перебувало у точці видачі/доставки.

Судом також враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з`явилися у засідання. Зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

26.11.2019 відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову, зокрема послався на те, що неможливість виконання своїх договірних зобов`язань Підрядником є наслідком невиконання договірних та законодавчо-передбачених зобов`язань Замовником щодо невчасного надіслання проектно-кошторисної документації та не надання довільних документів на виконання будівельних робіт (повідомлення про початок виконання будівельних робіт), тому вказане виключає факт прострочення зобов`язання відповідачем.

04.02.2020 позивачем подана відповідь на відзив, відповідно до якої позивач не погодився з твердженнями відповідача, викладеними у відзиві, з тих підстав, що укладений між сторонами договір підряду не містить жодних умов щодо обов`язку позивача на надання чи передання відповідачу дозволу на виконання будівельних робіт. Щодо передання проектно-кошторисної документації повідомив, що то на момент укладення договору, відповідач вже мав цю документацію.

10.03.2020 позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи копії-листа-повідомлення відповідача №516 від 10.12.2018.

18.05.2020, 25.05.2020 позивачем подавались заяви про розгляд справи за відсутності представника позивача. Позовні вимоги позивач підтримав в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка представників сторін не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

У судовому засідання 26 травня 2020 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.12.2017 між Нагірненськю сільською радою Ренійського району Одеської області (замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю Антарес Груп (підрядником) укладено Договір підряду №1 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, підрядник зобов`язується на умовах цього договору, за завданням замовника своїми силами і засобами на свій ризик виконати та здати йому в установлений цим договором строк закінчені роботи по предмету будівництва Спортивний майданчик для міні-футболу, розміром 42х22 , за адресою: вул. Мира, 21-Г, с. Нагірне, болградського району, одеської області-реконструкція .

26.12.2017 сторони уклали між собою додаткову угоду №1 до Договору згідно якої були внесли додаткові умови до Договору.

Так, сторони домовились, що обсяг фінансування в році 2017 складатиме 749 000,00 грн. (за рахунок коштів державного бюджету), а у 2018 році - 669 000,40 грн. (за рахунок коштів місцевого бюджету). Оплата буде здійснена перерахуванням позивачем грошових коштів у безготівковій формі на поточний рахунок відповідача (п. 2.1.1 Договору).

Окрім зазначеного, сторони домовились, що позивач здійснить передоплату у розмірі 100% від загальної вартості робіт - обсягу фінансування 2017 році, а саме 749 000,00 грн. (п. 3.5 Договору).

Як встановлено судом, 28.12.2017 року позивачем на банківський рахунок відповідача було перераховано 749 000,00 грн.

Пунктом 5.1 Договору було визначено, що строки виконання робіт за цим договором - до 31.12.2018. Строки виконання робіт можуть уточнюватись сторонами в період дії цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюється у договорі підряду.

Пунктом 6.3.1. Договору було визначено зобов`язання відповідача про забезпечення виконання робіт у строки встановлені Договором.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Пунктом 1 статті 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 854 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно з п. 5.1 Договору, підрядник зобов`язаний був виконати підрядні роботи до 31.12.2018.

Проте, як встановлено судом відповідач не приступив до виконання робіт за Договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

10 травня 2018 року відповідач надав позивачу гарантійний лист № 272, згідно якого, відповідач гарантував позивачу, що 22 травня 2018 року на будівельному майданчику буде розпочато монтажні роботи відповідно до проекту.

Однак до теперішнього часу відповідач не приступив до виконання цих робіт, що підтверджується сторонами.

04.12.2018 року позивачем на адресу відповідача було надіслано лист від 30.11.2018 року за № 02-11/212 з вимогою про повернення сплачених позивачем коштів, яка була отримана відповідачем 04.12.2018 року.

10.12.2018 у листі №516 відповідач повідомив, що має намір продовжити роботи по договору, але з відхиленням від запланового строку виконання. У випадку категорично прийнятого рішення зі сторони Замовника припинити договірні відносини, відповідач зобов`язується повернути кошти, перераховані згідно платіжного доручення №1 від 28.12.2017.

Відтак, оскільки відповідач не приступив до виконання робіт за Договором і враховуючи факт прострочення товариством з обмеженою відповідальністю Антарес Групп виконання робіт, у відповідача виникло зобов`язання повернути позивачу 749 000,00 грн., сплачених за роботи, які фактично виконано не було.

Судом не приймаються заперечення відповідача щодо того, що позивачем не було передано відповідачу, як підряднику за укладеним договором, відповідних дозвільних документів, а тому неможливість виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань обумовлена невиконанням позивачем договірних зобов`язань.

Так, укладений між сторонами договір Підряду №1 від 26.12.2017 року не містіть жодних умов, щодо обов`язку позивача на надання чи передання відповідачу дозволу на виконання будівельних робіт.

Разом із тим, згідно з п. 6.3.2. цього договору, підрядник взяв на себе обов`язок мати встановлені законодавством дозволи та ліцензії на виконання будівельних робіт за цим Договором.

Щодо передання проектно-кошторисної документації, то Договір від 26.12.2017 року було укладено вже після розроблення проектно-кошторисної документації і відомості зазначені в цій документації були застосовані сторонами при укладені договору, зокрема обсяг робіт та її вартість.

Тобто на момент укладення договору, відповідач вже мав відповідну документацію. Тому враховуючи ці обставини, у відповідача були в наявності необхідні документи, якими визначались необхідний обсяг робіт, вартість, та інші характеристики необхідні для будівництва.

Окрім того, як було зазначено раніше, відповідачем надавався гарантійний лист від 10.05.2018 року згідно якого відповідач гарантував до 22.05.2018 року виконання робіт, в якому відсутні будь які посилання на необхідність передання позивачем відповідачу будь-якої документації чи дозволів.

Відповідно до ч. 2 ст. 570 ЦК України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Вищий господарський суд України у своїй постанові від 12.06.2012 по справі №55/385 за позовом про стягнення грошових коштів за неналежне виконання договірних зобов`язань вказав, що згідно положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто у разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що матеріали справи свідчать про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 749 000,00 грн. попередньої оплати, а позовні вимоги про стягнення вказаної попередньої оплати підлягають задоволенню судом у повному обсязі.

За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі (ч.2 ст.883 ЦК України).

Так, відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 15.2 Договору передбачено, що за порушення строків виконання робіт за Договором підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 % вартості не виконаних в строк робіт за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів підрядник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості несвоєчасно виконаних робіт.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 137 067,00 грн. та 52 430,00 грн. штрафу за порушення умов договору (на підставі п. 15.2 договору), у зв`язку з чим вказані вимоги підлягають задоволенню судом в повному обсязі.

Щодо вимоги про розірвання договору, суд вказує наступне.

Частина 2 ст. 651 Цивільного кодексу України визначає, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Вимога про розірвання умов договору позивачем заявлена у зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань у визначений договором строк, чим відповідач порушив істотні умови договору.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України).

В силу приписів ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, ст. 651 Цивільного кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 19.1 Договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2018 року.

Відповідно до п. 19.3 Договору, якщо підрядник своєчасно не розпочав передбачені цим договором роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у передбачений цим договором строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитись від виконання цього Договору без понесення будь-якої відповідальності за таке розірвання.

Отже, як встановлено судом, на момент звернення позивача з позовом до суду в частині вимоги про розірвання договору, строк договору вже закінчився (строк встановлений в договорі до 31.12.2018, а з позовом позивач звернувся до суду 11.10.2019, відповідно до конверту в якому надішли позовні матеріали).

Відтак, на момент звернення позивача з позовом з вимогою про розірвання договору, права позивача не були порушені в цій частині, адже строк спірного договору на момент звернення позивача до суду вже закінчився, у зв`язку з чим суд відмовляє позивачу у задоволенні вимоги про розірвання договору підряду №1 від 26.12.2017.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд позову, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес Групп" (02121, м. Київ, проспект Бажана, буд. 3-А, ідентифікаційний код 38611470) на користь Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області (66821, Одеська область, с. Нагірне, вул. Шевченко, 4б, ідентифікаційний код 04380502) 749 000 (сімсот сорок дев`ять тисяч) грн. попередньої оплати, 137 067 (сто тридцять сім тисяч шістдесят сім) грн. пені, 52 430 (п`ятдесят дві тисячі чотириста тридцять) грн. штрафу, 14 077 (чотирнадцять тисяч сімдесят сім) грн. 45 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

В решті в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 09.06.2020

Суддя І.І. Борисенко