ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
"11" червня 2020 р. Справа № 908/180/20
Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В. , розглянувши
заяву Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство «СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ»
про повернення судового збору
ВСТАНОВИВ:
Дочірнє підприємство Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство «СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «ГРУПА «ОМЕГА» про стягнення 1 625 702, 37 грн.
У позовній заяві Дочірнє підприємство Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство «СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ» просило суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 1 625 702,37 грн. основного боргу.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області № 908/180/20 від 31.01.2020 зазначену позовну заяву разом із доданими до неї документами, на підставі ч. 1 ст. 27, ст. 31 ГПК України, було передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Київської області.
Згідно автоматичного розподілу судової справи між суддями дану позовну заяву передано на розгляд судді Сокуренко Л.В.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.03.2020 у справі № 908/180/20 позовну заяву вх. № 5200/20 від 24.02.20 Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство «СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ» залишено без руху, надано строк не пізніше 10 днів з дня вручення ухвали для усунення встановлених судом недоліків.
Ухвалою Господарського суду Київської області № 908/180/20 від 16.03.2020 позовну заяву Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство «СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ» повернуто заявникові на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
14.04.2020 від позивача до суду надійшла заява про повернення суми судового збору у розмірі 24 385,55 грн. за подання позовної заяви, сплаченого відповідно до платіжного доручення № 235 від 22.01.2020.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.04.2020 відмовлено Дочірньому підприємству Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство «СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ» у задоволенні заяви про повернення судового збору, сплаченого відповідно до платіжного доручення № 235 від 22.01.2020.
27.05.2020 від позивача до суду надійшла повторно заява про повернення суми судового збору у розмірі 24 385,55 грн. за подання позовної заяви, сплаченого відповідно до платіжного доручення № 235 від 22.01.2020.
Враховуючи те, що суддя Сокуренко Л.В., починаючи з 01.06.2020 по 03.06.2020 перебувала у відпустці, то зазначена заява була розглянута суддею після виходу судді на роботу.
Так, відповідно до частини 2 статті 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України Про судовий збір .
Пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України Про судовий збір , судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
За приписами частини 5 статті 7 Закону України Про судовий збір , повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Відповідно до п. 5 Наказу Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів , у разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до органу Казначейства подається оригінал або належним чином засвідчена копія ухвали суду.
Ухвала суду подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету (у разі знаходження оригіналу документа на переказ, який підтверджує зарахування судового збору до бюджету, в матеріалах судової справи та зазначення про це в ухвалі суду) .
Як було зазначено судом, ухвалою суду № 908/180/20 від 16.03.2020 на адресу позивача було повернуто позовну заяву разом із доданими до неї матеріалами та, згідно з Інструкцією з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, сформована справа № 908/180/20, у яку долучено копії повернутих позивачу документів.
Наразі, судом наголошується, що в матеріалах справи відсутній оригінал платіжного доручення № 235 від 22.01.2020 на суму 24 385,55 грн.
Тобто, з урахуванням вимог чинного законодавства та наявних матеріалів справи, належним та допустимим доказом перерахування судового збору до Державного бюджету України в даному випадку є оригінал платіжного документа про його сплату .
Проте, всупереч вказаним нормам, позивачем повторно не додано до заяви оригінал платіжного доручення № 235 від 22.01.2020 на суму 24 385,55 грн. про сплату судового збору.
Одночасно, позивач в своїй заяві стверджує, що зазначене платіжне доручення в паперовій формі фактично не існує, а, в свою, чергу, було створено в електронному вигляді та було надіслано банком на електронну пошту позивача. У звя`зку із цим, позивач вважає долучену копію платіжного доручення належним доказом здійснення платіжної операції щодо сплати судового збору.
Зазначені твердження позивача судом не приймаються та відхиляються, як такі, що позбавлені юридичної сили, з огляду на наступне.
Відповідно до Глави I Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" зі всіма змінами, електронний розрахунковий документ - документ, інформація в якому представлена у формі електронних даних, уключаючи відповідні реквізити розрахункового документа, який може бути сформований, переданий, збережений і перетворений у візуальну форму представлення електронними засобами; платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.
Згідно з п.п. 10.1 глави 10 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, оперативне ведення клієнтом своїх рахунків у банку та обмін технологічною інформацією, визначеною в договорі між банком та клієнтом, клієнт може здійснювати за допомогою систем дистанційного обслуговування. Дистанційне обслуговування рахунку клієнт може здійснювати за допомогою систем "клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк", "телефонний банкінг", "платіжний застосунок" та інших систем дистанційного обслуговування.
Умовами п.п. 10.5 глави 10 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті визначено, що реквізити електронного розрахункового документа , що використовуються в системах "клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк", визначаються договором між банком та клієнтом, але обов`язково цей документ має містити такі з них : дату і номер; найменування, код платника та номер його рахунку; найменування, код одержувача та номер його рахунку; суму цифрами; призначення платежу; електронний(і) підпис(и) відповідно до вимог, установлених нормативно-правовим актом Національного банку з питань застосування електронного підпису в банківській системі України; інші реквізити, які під час формування електронного розрахункового документа системою електронних платежів розміщуються в полі "Допоміжні реквізити".
При дослідженні, долученої позивачем до заяви про повернення судового збору, копії платіжного доручення № 235 від 22.01.2020 на суму 24 385,55 грн. судом встановлено, що на зазначеній копії відсутні будь-які посилання на те, що зазначене платіжне доручення створено в електронному вигляді за допомогою систем "клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк", "телефонний банкінг", "платіжний застосунок" та інших систем дистанційного обслуговування. Крім того, на паперовій копії зазначеного документу відсутні дані і щодо наявних цифрових підписів, позивача, як клієнта банку і самого банку (уповноваженої особи).
Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З урахуванням вищенаведеного, а також, враховуючи наявну паперову копію платіжного доручення, суд не може її прийняти в якості оригіналу платіжного доручення.
Крім того, судом, за допомогою комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду , було здійснено перевірку зарахування в Дохід держаного Бюджету сплачених позивачем при зверненні до господарського суду грошових коштів у сумі 24 385,55 на підставі платіжного доручення № 235 від 22.01.2020.
Проте, підтверджень платежів з Казначейства судом знайдено не було.
Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, у суду відсутні підстави для задоволення заяви Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство «СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ» про повернення судового збору.
Керуючись статтями 91, 123, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,
УХВАЛИВ:
1. Відмовити Дочірньому підприємству Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство «СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ» у задоволенні заяви про повернення судового збору, сплаченого відповідно до платіжного доручення № 235 від 22.01.2020 на суму 24 385,55 грн.
2. Згідно ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню.
Суддя Л.В. Сокуренко
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 11.06.2020 |
Оприлюднено | 12.06.2020 |
Номер документу | 89739654 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Сокуренко Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні