Рішення

від 09.06.2020 по справі 912/933/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2020 року м. Кропивницький Справа № 912/933/20 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В., за участі секретаря судового засідання Кравченка О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу № 912/933/20

за позовом Селянського (фермерського) господарства "ЛЕЛЬ", 09182, Київська обл., Білоцерківський район, с. Черкас, вул. Зої Космодем`янської, 45-А

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології", 25009, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., вул. Соборна, буд.22, кв. 103

про стягнення 165 482,15 грн

Представники сторін:

від позивача - адвокат Логунов В.П., довіреність № 02 від 03.01.2020, свідоцтво № 3588/10 від 28.02.2008.

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Селянського (фермерського) господарства "ЛЕЛЬ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № ТТ-06000020 від 08.02.2019 року в розмірі - 165 482,15 грн, з яких: основний борг - 129 900,00 грн і пеня 35 582,16 грн та стягненням з відповідача судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем п.3.5 Договору купівлі - продажу № ТТ006000020 від 08.02.2019 та умов Специфікації № 1 до вказаного договору, а саме відсутність поставки товару, борони гідравлічної БГ-14.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов. Враховуючи, що про дату, час та місце розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати всі витребувані та додаткові документи, в тому числі заперечення проти позову, які мають значення для розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Законом України № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" було продовжено строк на подання відзиву на період дії карантину встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Проте, у вказаний строк відзив на позов від відповідача у справі суду не подано.

Згідно з положеннями ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

2. Процесуальні питання, вирішені судом.

Ухвалою від 03.03.2020 позовну заяву Селянського (фермерського) господарства "Лель" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і Технології" про стягнення 165 482,15 грн залишено без руху та постановлено усунути встановлені при поданні позовної заяви, недоліки в строк не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме: надати суду письмові відомості із зазначенням щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, засвідчені копії яких додано до позовної заяви; надати орієнтовний розрахунок суми судових витрат.

19.03.2020 на адресу суду від Селянського (фермерського) господарства "Лель" надійшла заява про усунення недоліків, у якій зазначено щодо оригіналів документів, які знаходяться у позивача та зазначено щодо орієнтовного розрахунку суми судових витрат.

Ухвалою від 20.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/933/20 за правилами спрощеного позовного провадження. Судовий розгляд призначено на 14.04.2020 об 11:00, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

Ухвалою від 10.04.2020 постановлено вважати продовженим у справі № 912/933/20 строк розгляду справи по суті на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).Повідомлено учасників справи, що судове засідання призначене на 14.04.2020 о 11:00 год у справі № 912/933/20 не відбудеться. Постановлено про дату і час наступного судового засідання учасників справи повідомити додатково відповідною ухвалою.

Ухвалою від 26.05.2020 призначено судове засідання у справі № 912/933/20 на 09.06.2020 о 14:00 год.

У судовому засіданні 09.06.2020 був присутній представник позивача.

Відповідач участі повноважного представника не забезпечив.

Поштовий конверт з ухвалою суду від 26.05.2020, направлений на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і Технології", що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ( 25009, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Соборна, буд. 22, кв . 103) повернуто органом поштового зв`язку із зазначенням причини повернення: "закінчення терміну зберігання, відсутність адресата".

Господарський суд враховує, що відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

За приписами ч. 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Згідно з частиною 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Водночас, місцезнаходження відповідача суду відоме, про що докладніше зазначено нижче, і на таку адресу направлено ухвалу про відкриття провадження у справі від 06.02.2020 та ухвалу від 10.04.2020.

Верховний Суд у постанові від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 наголошує, що сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб`єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

Також суд бере до уваги, що у відповідності до ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру (ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Відповідно до п. 10. ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", місцезнаходження юридичної особи належить до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як унормовано ч.ч. 1, 2, 4 ст. 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Таким чином, відомості про місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і Технології", які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, є офіційним та достовірним підтвердженням зазначеної інформації.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд вчинив необхідні дії для повідомлення відповідача про місце, дату та час судового засідання.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 09.06.2020 за відсутності представників сторін.

У судовому засіданні 09.06.2020 судом з`ясовано обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та досліджено докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті.

3. Заяви та клопотання.

02.03.2020 одночасно з пред`явленням позовної заяви Селянським (фермерським) господарством "Лель" подано заяву про забезпечення позову (вих.№04 від 28.02.2020) з вимогою накласти арешт на майно та кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і Технології" у розмірі ціни позову - 165 482,15 грн.

В обґрунтуванні необхідності забезпечення позову, Селянським (фермерським) господарством "Лель", зазначено, що невжиття заходів щодо накладення арешту на майно та грошові суми, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Техніка і Технології", може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Ухвалою від 03.03.2020 у задоволенні заяви Селянського (фермерського) господарства "Лель" про забезпечення позову (вих.№04 від 28.02.2020) від 02.03.2020 у справі №912/933/20 відмовлено повністю.

4. Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

Враховуючи предмет та підстави позову, до обставин, які є предметом доказування у справі, належать: встановлення правових підстав для виникнення зобов`язання з поставки товару, наявність факту невиконання відповідачем умов збов`язання, доведеність суми боргу.

5. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

Позивачем на підтвердження заявлених вимог надано наступні письмові докази: копію Договору купівлі - продажу №ТТ-06000020 від 08.02.2019 (а.с. 7-9); копія Специфікації до Договору купівлі - продажу № ТТ-06000020 від 08.02.2019 (а.с. 10); копія платіжного доручення №1 від 13.02.2019 (а.с. 11); копія платіжного доручення №2 від 01.03.2019 (а.с. 12); копія Акту взаєморозрахунків станом на 31.12.2019 (а.с. 13), 5копія Претензії щодо сплати заборгованості вих. №02 від 11.11.2019 р. та оригінал квитанції про направлення (а.с. 14-18).

6. Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів.

08.02.2019 між Селянським (фермерським) господарством "ЛЕЛЬ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" укладено Договір купівлі - продажу №ТТ-06000020, за умовами п.1.1. якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець у порядку й на умовах, передбачених даним договором, зобов`язується прийняти й оплатити товар (п. 1.1. Договору).

Кількість, комплектність товару визначається Сторонами у специфікаціях, що є невід`ємними частинами даного договору (Додаток № 1) (п. 1.2. Договору).

Загальна сума договору є сукупністю узгоджених сторонами партій товару, чи наданих послуг покупцю щодо товару в грошовому еквіваленті, зазначених в специфікаціях та/або інших додатках до даного Договору, що є невід`ємною частиною даного Договору (п. 2.1. Договору).

Покупець зобов`язується здійснити оплату вартості товару, зазначену в специфікаціях та/або інших додатках до даного Договору в 2-денний строк з моменту укладання даного Договору (з правом дострокової оплати) чи в інші строки вказані в специфікаціях та/або інших додатках до даного Договору (п. 2.2. Договору).

Товар відпускається покупцеві по видатковій накладній та/або Акту приймання-передачі зі складу продавця або іншого місця. Адреса складу або іншого місця відвантаження зазначається в специфікаціях та/або інших додатках до даного Договору (п. 3.1. Договору).

Відповідно до п. 3.5. Договору строк поставки товару зазначається в специфікаціях та/або інших додатках до даного договору. Якщо строк поставки не вказаний в жодному додатку до даного договору, то товар поставляється покупцю в розумні строки. Про готовність передати товар продавець повідомляє покупцеві в будь-який зручній для продавця спосіб: усно або письмово, шляхом повідомлення по телефону, факсу, електронній пошті.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами й діє до 31.12.2019, а, можливо, і пізнішої дати, достатньої для реального та належного виконання договору Сторонами (п. 8.1. Договору).

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору - Специфікації від 08.02.2019 сторони погодили, що продавець зобов`язується поставити на адресу покупця товар відповідно до переліку: борона гідравлічна БГ-14 у кількості 1 шт., вартістю з ПДВ - 129 900,00 грн.

Вказана Специфікація підписана повноважними представниками сторін та скріплена печатками.

13.02.2019 позивачем на виконання домовленостей за Договором купівлі - продажу №ТТ-06000020, згідно платіжного доручення №1 з призначенням платежу: "За борону гідравлічну БГ-14 згідно рахунку N6000020 від 08.02.2019 року У сумі 8333.33 грн., ПДВ -20% 1666.67 грн" сплачено на рахунок відповідача 10 000,00 грн.

01.03.2019 позивачем на виконання домовленостей за Договором купівлі - продажу №ТТ-06000020, згідно платіжного доручення №2 з призначенням платежу: "За борону гідравлічну БГ-14 згідно рахунку N6000020 від 08.02.2019 року У сумі 99916.67 грн., ПДВ - 20 % 19983.33 грн." сплачено 119 900,00 грн.

Таким чином, позивач сплатив усю суму належну з нього до оплати, яку обумовлено у Специфікації до Договору.

Згідно тверджень позивача викладених у позові, 11 листопада 2019 року на адресу відповідача була направлена Претензія вих. №02 (рекомендованим листом) для задоволення вимог позивача але на момент звернення до суду із позовною заявою відповіді від відповідача не отримано та борг не погашено.

У зв`язку з неповерненням відповідачем суми попередньої оплати у розмірі 129 900, 00 грн позивач на підставі п. 5.3. Договору нарахував до стягнення з відповідача пеню у розмірі 35 582,16 грн.

Однак, відповідач жодних дій задля повернення боргу позивачу не вчинив, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

6. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосуванням.

Положеннями статті 67 Господарського кодексу України, встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 265 Господарського кодексу України передбачає, що матеріально - технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб`єктів господарювання, здійснюються суб`єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності зі ст. ст. 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, та у встановлений договором строк.

Згідно частин 1, 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права випливає, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 217 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими Господарським кодексом України та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, згідно частини першої статті 199 Господарського кодексу України.

Видами забезпечення виконання зобов`язання за змістом положень частини першої статті 546 Цивільного кодексу України є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік забезпечувальних заходів для належного виконання зобов`язання не є вичерпним і сторони, використовуючи принцип свободи договору, передбачений статтею 627 Цивільного кодексу України, мають право встановити й інші, окрім тих, що передбачені частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України, засоби, які забезпечують належне виконання зобов`язання, за умови, що такий вид забезпечення не суперечить закону.

За змістом положень частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). При цьому такий порядок обрахування штрафних санкцій не поставлено в залежність від того, яке зобов`язання порушене-грошове чи не грошове.

Отже, чинним законодавством передбачено можливість визначення сторонами в договорі окремої від визначених в статті 549 Цивільного кодексу України форм неустойки штрафних санкцій, в тому числі можливість застосування за порушення не грошового зобов`язання штрафної санкції, порядок обчислення якої встановлено сторонами аналогічно до порядку обчислення пені - у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення.

Вказана правова позиція щодо можливості застосування договірної санкції, яка не передбачена ст. 549 Цивільного кодексу України узгоджується з правовою позицією Верховного суду України та Верховного суду, викладеною, зокрема в постановах: від 22.11.2010 у справі № 14/80-09-2056, від 25.06.2018 у справі №912/2483/17, від 25.07.2018 у справі №904/7589/17, від 25.07.2018 у справі №904/8299/17, від 03.09.2018 у справі №908/2411/17.

7.Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

Обов`язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Частиною 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України визначено поняття вірогідності доказів. Так, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно зі статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на наявні у матеріалах справи письмові докази подані позивачем, господарський суд вважає останні належними, допустимими, достовірними та вірогідними, оскільки відповідачем не подано інших письмових доказів задля заперечення вимог позивача.

8. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Щодо обставин наявності або відсутності порушення строку поставки товару відповідачем, господарський суд встановив наступне.

Пунктом 3.5. Договору передбачено, що строк поставки товару зазначається в специфікаціях та/або інших додатках до Договору.

За змістом підписаної сторонами Специфікації до Договору передбачено наступне: "Продавець зобов`язується поставити на адресу Покупця товар

---

в строк 5 робочих днів з моменту

---

відповідно до переліку " (детально по змісту).

Тобто, в підписаній Специфікації не визначено початок перебігу строку, а саме відсутній напис із вказівкою на подію, з настанням якої у відповідача виникає обов`язок поставити товар у строк 5 робочих днів.

Між тим, згідно пункту 3.5. Договору сторони погодили, що якщо строк поставки не вказаний в жодному додатку до Договору, то товар поставляється Покупцю в розумні строки.

Водночас "розумні строки" не є чітко визначеними, тому суд вважає за необхідне застосовувати норми статті 530 Цивільного кодексу України, відповідно до ч. 1 якої якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. А згідно з ч. 2 вказаної статті якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відсутність дій відповідача щодо поставки товару, а також неповернення суми попередньої оплати, надає позивачу право на "законне очікування", що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати. Не повернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення ЄСПЛ у справах "Брумареску проти Румунії" (п. 74), "Пономарьов проти України" (п. 43), "Агрокомплекс проти України" (п. 166).

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів поставки відповідачем оплаченого позивачем товару та доказів повернення сплачених позивачем грошових коштів, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ "Техніка і технології" попередньої оплати в розмірі 129 900,00 грн підлягають задоволенню.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 35 582,16 грн пені за період з 01.02.2019 по 02.01.2020 нарахованої з суми боргу 129 900,00 грн, на підставі п.5.3. Договору.

Згідно п. 5.3. Договору у випадку несвоєчасної поставки товару продавцем, покупцем може нараховуватися пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент настання штрафних санкцій за весь час прострочення поставки. Продавець звільняється від відповідальності за порушення строків поставки, товару у випадку порушення Покупцем строків оплати за товар, в тому числі строків передплати за товар.

У випадку затримки поставки товару більше чим на 30 днів або відмови від поставки товару продавцем, з його вини, за умови здійснення своєчасної оплати покупцем, покупець має право в односторонньому порядку розірвати даний договір та відмовитися від зобов`язань передбачених даним договором. У разі наявності передоплати за товар, остання повертається покупцеві у 30 денний строк.

Разом з тим, господарський суд із врахуванням законодавчих положень викладених у п.6 даного рішення, дійшов висновку, що сторонами в п. 5.3. Договору не погоджено базу нарахування пені, тобто не визначено умови її нарахування - від суми якого зобов`язання обраховується розмір пені у відповідному відсотковому розмірі, тому правові підстави для стягнення пені із відповідача відсутні.

Відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача 35 582,16 грн пені за невиконання зобов`язань за Договором купівлі - продажу №ТТ-06000020 від 08.02.2019 заявлені безпідставно і задоволенню не підлягають.

9. Чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" всупереч умовам укладеного із Селянським (фермерським) господарством "ЛЕЛЬ" Договору купівлі - продажу №ТТ-06000020 від 08.02.2019 не поставлено товар у строки визначені Договором та цивільним законодавством, а також не повернуто грошові кошти у сумі 129 900,00 грн сплачені Селянським (фермерським) господарством "ЛЕЛЬ" в якості передоплати.

10. Норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

Зазначені обставини у справі відсутні.

11. Висновок господарського суду за результатами вирішення спору.

З огляду на викладене, суд оцінивши подані докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судовий збір за правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Надлишково сплачений судовий збір в розмірі 533,30 грн підлягає поверненню позивачу відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" після подання відповідного клопотання

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і Технології" (25009, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., вул. Соборна, буд.22, кв.103, ідентифікаційний код36584896) на користь Селянського (фермерського) господарства "Лель" (09182, Київська обл., Білоцерківський район, с. Черкас, вул. Зої Космодем`янської, 45-А, ідентифікаційний код 32268807) заборгованість у розмірі 129 900,00 грн, а також судовий збір в сумі 1949,00грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення вручити або надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення Селянському (фермерському) господарству "Лель" (09182, Київська обл., Білоцерківський район, с. Черкас, вул. Зої Космодем`янської, 45-А) та Товариству з обмеженою відповідальністю "Техніка і Технології" (25009, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., вул. Соборна, буд.22, кв.103).

Повне рішення складено 11.06.2020.

Суддя Т. В. Макаренко