Рішення

від 02.06.2020 по справі 914/468/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2020 р. Cправа № 914/468/19

За позовом: Приватного підприємства "Наттекс", с. Волиця-Гніздичівська, Жидачівського району Львівської області

до відповідача: Фірми "Nattex Germany e.K." (Фірма "Наттекс Джермані е.К."), AuracherWeg 5A, Weinberg (Aurach), Freistaat Bayern, 91589, Aurach, Bundesrespublik Deutschland (Вайнберг (Аурах) вул. Аурахервег, 5 А, Баварія, Федеративна Республіка Німеччина)

про стягнення 1 791,87 євро (що еквівалентно 54 790 грн. 53 коп.)

Суддя Морозюк А.Я.

за участю секретаря Бенко В.М.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Історія розгляду справи.

Позов заявлено Приватним підприємством "Наттекс" до Фірми "Nattex Germany e.K." (Фірма "Наттекс Джермані е. К. ") про стягнення 1 791,87 євро (з яких: основний борг - 1751,00 євро, 3% річних - 40,87 євро за період з 25.05.2018 р. по 04.03.2019 р.), що еквівалентно 54 790,53 грн.

Ухвалою суду від 08.04.2019 р. (після усунення позивачем недоліків на виконання ухвали суду від 19.03.2019 р. про залишення позовної заяви без руху) позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.05.2019 р., встановлено сторонам строк для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення.

Ухвалою від 07.05.2019 р. суд серед іншого ухвалив: Звернутися до Центрального органу Німеччини - Bundesministerium der Justiz und fur Verbraucherschutz (MohrenstraВe 37, 10117 Berlin) з проханням про вручення Company "Nattex Germany e.K." судових/позасудових документів у справі №914/468/19. Зупинити провадження у справі №914/468/19 до надходження відповіді від Центрального органу Німеччини - Bundesministerium der Justiz und fur Verbraucherschutz щодо виконання судового прохання (доручення) у справі №914/468/19. Зобов`язати Приватне підприємство "Наттекс" у строк до 28.05.2019. надати суду копії наступних документів (з нотаріально засвідченим перекладом на німецьку мову) (перелік документів визначено в ухвалі). Роз`яснити відповідачу про необхідність подання до 12.11.2019 р. письмового відзиву (заперечення) на позовну заяву із доказами. Розгляд справи в підготовчому засіданні призначити на 12.11.2019 р.

04.10.2019 р. судом отримано супровідний лист Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 26.09.2019р. вих. №Ін.12729/0/1-19/07-05 яким повернуто матеріали судового доручення про вручення судових/позасудових документів, в т.ч. у справі №914/468/19, без виконання із зазначенням порядку його надсилання з врахуванням специфіки системи судоустрою Федеративної Республіки Німеччина.

Ухвалою від 12.11.2019 р., з метою приведення у відповідність матеріалів судового доручення згідно з порядком, встановленим Конвенцією 1965 року та повторного надсилання доручення безпосередньо до Центрального органу Федеративної Республіки Німеччина, суд дійшов висновку про необхідність поновлення провадження у справі №914/468/19.

Ухвалою від 12.11.2019 р. суд серед іншого ухвалив: звернутися до Центрального органу Німеччини на території землі Баварія - Prаsidentin des Oberlandesgerichts Munchen (Prielmayerstrasse 5, 80097 Munchen, German) з проханням про вручення Company "Nattex Germany e.K." (AuracherWeg 5A, Weinberg (Aurach), Freistaat Bayern, 91589, Aurach, Bundesrespublik Deutschland (Вайнберг (Аурах) вул. Аурахервег, 5 А, Баварія, Федеративна Республіка Німеччина) судових/позасудових документів у справі №914/468/19. Зупинити провадження у справі №914/468/19 до надходження відповіді від Центрального органу Німеччини на території землі Баварія - Prаsidentin des Oberlandesgerichts Munchen щодо виконання судового прохання (доручення) у справі №914/468/19. Розгляд справи в підготовчому засіданні призначити на 19.05.2020 р. У разі, якщо виклик (повідомлення) не буде вручено своєчасно, суд врахує це та розгляне справу в день наступного судового засідання, що відбудеться 02.06.2020 р.

04.03.2020 р. на адресу суду надійшов супровідний лист від уповноваженого органу Німеччини від 19.02.2020 року з матеріалами судового доручення, з якого вбачається, що судове доручення виконане 30.01.2020 року шляхом поміщення документів у поштову скриньку отримувача, оскільки під час доставки передача в квартиру не була можливою. Суд супровідним листом від 06.03.2020 р. №914/468/19/1/20 надіслав на адресу позивача копії листа уповноваженого органу Німеччини від 19.02.2020 року та повідомлення від 30.01.2020 року для перекладу українською мовою та повернення його з перекладом до суду для вирішення питання подальшого розгляду справи.

Ухвалою суду від 19.05.2020 р., враховуючи що на адресу суду надійшов супровідний лист від уповноваженого органу Німеччини від 19.02.2020 року з матеріалами судового доручення та те, що ухвалою суду від 12.11.2019 р. (якою було зупинено провадження у справі) визначено дату підготовчого засідання 19.05.2020 р., провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 19.05.2020 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 02.06.2020 р.

Позивач явку повноважних представників в судове засідання 02.06.2020 р. з розгляду справи по суті не забезпечив, причин неявки не повідомив.

Відповідач явку повноважного представника в жодне із судових засідань не забезпечив.

Господарським судом вчинено усі необхідні заходи для передачі відповідачу судового документу про виклик до суду та належного повідомлення про розгляд справи, і дотримано всі вимоги частини 2 ст.15 Конвенції про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Гаага, 15.11.1965 р.), яка набула чинності для України 01.12.2001 р. Як вбачається з матеріалів судового доручення, таке виконане 30.01.2020 року, тобто завчасно до судових засідань 19.05.2020 року та 02.06.2020 року, визначених судом при зупиненні провадження у справі. Крім цього, у матеріалах справи достатньо документів для вирішення спору по суті, а отже, неявка відповідача у судові засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, врахувавши що сторони мали всі можливості для надання суду доказів та обгрунтування своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про прийняття рішення у справі.

Позиція позивача:

Позовна заява обґрунтована тим, що позивач на виконання умов Контракту №1 від 01.02.2017 р. та укладених до нього додатків надав у розпорядження відповідача Товар загальною вартістю 1751,00 євро, що підтверджується рахунком-фактурою №2 від 22.02.2018 р., митною декларацією форми МД-2 від 23.02.2018 р. та додатковими аркушами форми МД-3 до митної декларації, міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) А №965509 від 23.02.2018 р. Оскільки товар було отримано відповідачем 23.02.2018 р., то в силу положень п. 5 Контракту №1 оплата за отриманий Товар мала бути проведена не пізніше 24.05.2018 р., чого зроблено не було. Відтак позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача грошову суму у розмірі 1791,87 євро, з яких: основний борг - 1751,00 євро та 3 % річних - 40,87 євро за 284 дні прострочення в період з 25.05.2018 року по 04.03.2019 року, що еквівалентно 54 790, 53 гривням (згідно інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Національного Банку України, курс гривні до євро станом на 04.03.2019 року (день підписання позовної заяви) складає: 100 Євро = 3057,7292 грн.).

Позиція відповідача:

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та не повідомив суду поважних причин неподання відзиву.

Обставини встановлені судом:

01.02.2017 між Приватним Підприємством "Наттекс" (позивач, продавець) та Фірмою "Nattex Germany e.K." (Фірма "Наттекс Джермані е.К. ") (відповідач, покупець) було укладено Контракт №1, за яким позивач, як продавець, взяв на себе зобов`язання здійснити поставку відповідачу, як покупцю, а покупець отримати і оплатити ортопедичні матраци, матраци з масажними системами, постільні приналежності, а також текстильні вироби (жилети, бандажні пояси та інше) (надалі - Товар).

Пунктом 2 Контракту № 1 сторони погодили, що відвантаження товару здійснюється окремими партіями. Кількість, вага і розміри Товару вказані у Специфікаціях/додатках/ до даного Контракту і є його невід`ємною частиною.

У п.3 Контракту № 1 встановлено, що поставка Товару здійснюється на умовах FСА згідно правил INCOTERMS -2010, с. Волиця-Гніздичівська, Україна.

Пунктом 4 Контракту №1 сторони погодили, що загальна вартість Контракту становить 250 000 Євро.

У п. 5 Контракту № 1 визначено, що покупець здійснює попередню оплату частковими платежами, або після оплату на розрахунковий рахунок Продавця (позивача) банківським переводом в Євро не пізніше 90 днів з дня отримання товару. Допускається оплата в іншій валюті, а саме долари США. Курс долара США до Євро рахувати за офіційним курсом Національного банку України на дату зарахування коштів на рахунок Продавця (позивача). Всі витрати і збори, а також митні збори, банківські витрати, що стягуються на території України, комісійні банку-посередника - за рахунок Покупця або Продавця. При здійсненні оплати за товар Покупець має вказати у платіжному дорученні номер і дату цього Контракту.

Пунктом 6 Контракту № 1 визначено, що Товар вважається таким, що зданий Продавцем і прийнятий Покупцем: по кількості - згідно товаросупроводжуючих документів.

Пунктом 9 Контракту № 1 визначено, що Контракт може бути пролонгований за згодою двох сторін. Всі зміни і доповнення мають силу, якщо вони викладені в письмовій формі та підписані сторонами. Термін дії Контракту становить 1 рік з моменту його підписання сторонами. Даний Контракт, переданий факсимільним (електронним) зв`язком, має силу оригіналу до моменту обміну оригіналами.

Додатком від 02.02.2018 року до Контракту № 1 від 01.02.2017 року сторони продовжили дію Контракту до 01.03.2018 року, а в частині фінансових розрахунків сторін - до повного їх завершення.

Додатком № 2 від 22.02.2018 р. до Контракту № 1 від 01.02.2017 року (підписаний повноважними особами та скріплений печатками сторін) сторони визначили найменування, кількість, вагу та вартість Товару, згідно якого загальна вартість партії Товару, вагою 159,50 кг. брутто, становить 1751,00 Євро. Ідентичний Товар, його кількість, вага та вартість, відображені в Рахунку-фактурі від 22.02.2018 р. до Контракту №1 від 01.02.2017 р.

Належне виконання Контракту №1 позивач підтверджує митною (електронною) декларацією форми МД-2 від 23.02.2018 року, додатковими аркушами форми МД-3 до митної декларації та міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) А № 965509 від 23.02.2018 року, з яких вбачається, що Товар, визначений Додатком №2 від 22.02.2018 р. та відображений в рахунку-фактурі №2 від 22.02.2018 р., вагою брутто 159,50 кг. та вартістю 1751,00 євро, завантажено ПП Наттекс в с. Волиця-Гніздичівська, вул. Польова, 9, для отримувача вантажу Nattex Germany e.K., місце розвантаження Auracher Weg 5A, 91589 Weinberg. Товар перевозився транспортним засобом реєстраційний номер НОМЕР_1 . Товарно-транспортна накладна також містить відомості про документи які додаються, в яких відображено рахунок №2 від 22.02.2018 року.

Отже, згідно згаданих митної (електронною) декларації та міжнародної товарно-транспортної накладної, Товар було одержано відповідачем 23.02.2018 року, відтак у відповідності до п. 5 Контракту №1 оплата за Товар мала бути проведена не пізніше 24.05.2018 року, проте докази які б підтверджували проведену відповідачем оплату за отриманий Товар в розмірі 1751,00 євро, в матеріалах справи відсутні.

Так, спір виник внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Контрактом щодо своєчасної оплати поставленого товару, відтак позивач звернувся до господарського суду Львівської області із вимогою стягнути з відповідача 1791,87 євро, з яких: основний борг - 1751,00 євро та 3 % річних - 40,87 євро, що еквівалентно 54 790, 53 грн. (згідно інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Національного Банку України, курс гривні до євро станом на 04.03.2019 року складає: 100 Євро = 3057,7292 грн.).

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, стороною контракту, на підставі якого заявлено позовні вимоги, є нерезидент України - суб`єкт господарювання Республіки Німеччини.

Згідно зі ст. 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (ст. 366 ГПК України).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" встановлено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Пунктом 8 Контракту №1 сторони погодили, що у разі неможливості вирішення спорів шляхом переговорів, вони вирішуються в арбітражному суді Торгово-Промислової палати України.

Згідно ст.7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер, чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.

Згідно ст. 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, залишити позов без розгляду і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Пунктом 5 роз`яснень Президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 р. № 04-5/608 визначено, що господарським судам слід враховувати, що сторони зовнішньоекономічного договору мають право передбачити у ньому або шляхом укладення окремої угоди (арбітражна умова, арбітражне застереження) передачу спорів, що виникають з такого договору, на вирішення третейського суду (постійно діючого або створеного для вирішення конкретного спору - асі nос). Ця домовленість повинна чітко визначати, який саме орган вирішення спорів обрали сторони: Міжнародний комерційний арбітражний суд, Морську арбітражну комісію при Торгово-промисловій палаті України або інший третейський суд в Україні чи за кордоном.

Господарський суд може порушити провадження зі справи у випадку наявності у зовнішньоекономічному договорі арбітражної угоди, якщо визначить, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана (пункт 3 статті 2 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень, Нью-Йорк, 1958).

Арбітражна угода не може бути виконана, якщо сторони неправильно виклали назву третейського суду або зазначили арбітражну установу, якої не існує.

Як встановлено судом, у п. 8 Контракту визначено компетентний орган - арбітражний суд Торгово-Промислової палати України, який не існує, отже сторони чітко не визначили, який саме орган має вирішувати спір, що не дозволяє суду встановити істинні наміри сторін щодо арбітражного механізму вирішення спору, тому суд приходить до висновку, що арбітражна угода не може бути виконана сторонами, а тому спір підлягає вирішенню господарським судом.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст.5 Закону України "Про міжнародне приватне право" у випадках, передбачених законом учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу. Виключної підсудності спору, що виник внаслідок виконання договору поставки, не встановлено.

Згідно з ч.5 ст.29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Місцем виконання Контракту є с. Волиця - Гніздичівська (Україна, Львівська область, Жидачівський район), відтак даний господарський спір підлягає розгляду в Господарському суді Львівської області.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладеним між сторонами Контрактом врегульовано правовідносини щодо поставки товару, за яким у відповідності до ч. 1 ст. 265 ГК України одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (аналогічне положення містить ч. 1 ст. 712 ЦК України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Статтею 692 ЦК України, встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не спростовано, що позивач на виконання умов Контракту №1 від 01.02.2017 року здійснив поставку товару відповідачу 23.02.2018 р. вартістю 1 751,00 євро. Обов`язок відповідача щодо оплати вартості поставленого позивачем товару, відповідно до п. 5 Контракту №1 мав бути виконаний не пізніше 90 днів з дня отримання товару, тобто, не пізніше 24.05.2018 року. Відповідач доказів оплати товару суду не надав, також в матеріалах справи відсутні докази неприйняття товару чи висловлених претензій щодо поставленого товару. Відтак позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 1 751,00 євро, що за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 04.03.2019 р.(100 Євро = 3057,7292 грн.) становить 53 540 грн. 84 коп., визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 8 Контракту №1 від 01.02.2017 року визначено, що сторони несуть відповідальність за свої зобов`язання, зазначені в цьому Контракту, згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В частині позовних вимог про стягнення 3% річних, які відповідно до розрахунку, здійсненого позивачем за період з 25.05.2018 р. по 04.03.2019 р., складають 40,87 євро, що за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 04.03.2019 (100 Євро = 3057,7292 грн.) становить 1 249 грн. 69 коп., то дана сума розрахована відповідно до ст. 625 ЦК України, і позовна вимога про її стягнення є обґрунтованою.

Відповідно до ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на наведене позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке:

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір покладається у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Судовий збір за подання позову до суду, сплачений платіжним дорученням №177 (#279898058414) від 28.03.2019 р. в розмірі 1 921 грн. 00 коп., та зарахований до спеціального фонду державного бюджету України, згідно виписки суду від 29.03.2019 р., покладається на відповідача.

Докази про сплату учасниками справи інших судових витрат чи докази судових витрат, які сторона має сплатити у зв`язку з розглядом даної справи, суду не надано, і такі в матеріалах справи відсутні.

Керуючись ст.ст. 13, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-241,327 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фірми "Nattex Germany e.K." (Фірма "Наттекс Джермані е.К."), AuracherWeg 5A, Weinberg (Aurach), Freistaat Bayern, 91589, Aurach, Bundesrespublik Deutschland (Вайнберг (Аурах) вул. Аурахервег, 5 А, Баварія, Федеративна Республіка Німеччина) на користь Приватного підприємства "Наттекс", (81741, Львівська область, Жидачівський район, с. Волиця-Гніздичівська, вул. Польова, буд. 9, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 36738293) заборгованість у розмірі 1791,87 євро, з яких: основний борг - 1751,00 євро та 3% річних - 40,87 євро (що еквівалентно 54 790,53 грн), а також 1921 грн. 00 коп. - судового збору.

3. Наказ, відповідно до ст. 327 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://lv.arbitr.gov.ua /sud5015/.

Повне рішення складено 10.06.2020 р.

Суддя Морозюк А.Я.