Рішення

від 09.06.2020 по справі 916/921/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" червня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/921/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6)

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житло-2007" (65009, м. Одеса, вул. Маршала Говорова, буд.10/2)

про стягнення 5 008,38 грн

ВСТАНОВИВ:

02.04.2020р. Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житло-2007", в якій просить суд стягнути з відповідача борг у загальній сумі 5 008,38 грн, у тому числі: пеня у сумі 3 650,02 грн, 3% річних у сумі 714,55 грн, інфляційні втрати у сумі 643,81 грн, а також судові витрати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору постачання природного газу № 8092/1718-ТЕ-23 від 02.10.2017р. в частині повної та своєчасної оплати поставленого природного газу, в результаті чого відповідачу було нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.04.2020р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/921/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Ухвала суду від 07.04.2020р. була надіслана позивачу на визначену у позовній заяві адресу та отримана останнім 13.04.2020р., про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.52).

Відповідачу по справі ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.45-49), та отримана останнім 22.04.2020р., про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.53).

Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

12.05.2020р. від ОСББ "Житло-2007" до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.54-60), згідно якого відповідач, заперечуючи проти позову, просить суд зменшити розмір пені до 10%, враховуючи наступні обставини.

Так, за твердженням відповідача, він є неприбутковою організацією, в управлінні якої перебуває дахова котельна, а тому весь придбаний у позивача природний газ використовується для виробництва теплової енергії не для реалізації, а виключно для забезпечення потреб співвласників в опаленні приміщень.

Джерелом надходження коштів на рахунок відповідача, з яких фактично і проводиться сплата штрафних санкцій, як вказує останній, є здійснення внесків співвласниками багатоквартирного будинку фізичними особами за надані їм послуги.

Крім того, відповідач просить суд також врахувати, що отриманий природний газ ним оплачено в повному обсязі, а строк прострочення оплати останнього є незначним; ступінь виконання зобов`язання відповідачем та поведінка винної сторони: відповідач не ухилявся від виконання взятих на себе зобов`язань за договором, оскільки прострочення зумовлене несвоєчасним надходженням на рахунок коштів від співвласників; предметом розгляду спору є стягнення пені та передбачених ст. 625 ЦК України нарахувань, що, в свою чергу, не є основним доходом ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" і не може впливати на його господарську діяльність; розмір заявленої до стягнення пені є явно неадекватним спірним правовідносинам у 2020 році, враховуючи погашення станом на момент розгляду спору заборгованості відповідачем за договором в повному обсязі ще в червні 2018 р.; позивач застосував до відповідача також таку міру відповідальності, як стягнення 3% річних, які є платою за користування коштами, що не були своєчасно оплачені боржником, та інфляційних нарахувань, які за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, що передбачено нормами чинного законодавства; відсутність понесення позивачем збитків, пов`язаних з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов`язань за договором; відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження погіршення власного фінансового стану позивача, виникнення ускладнень у здійсненні ним господарської діяльності чи завдання йому збитків в результаті дій відповідача з виконання умов договору.

15.05.2020р. до суду від АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшла відповідь на відзив (а.с.69-71), згідно якої позивач зазначив, що відповідач, підписуючи спірний договір, чітко розумів всю юридичну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору.

Як вказує позивач, нарахування пені викликано в даному випадку неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором в частині своєчасної оплати за поставлений газ.

При цьому, позивач, враховуючи викладені у постановах Верховного суду у справі №922/1010/16 та №908/1453/14 висновки, зазначає, що зменшення судом розміру пені суперечить принципам розумності, справедливості, добросовісності, що призводить до зловживання з боку боржника.

Враховуючи означені принципи добросовісності та справедливості, приймаючи до уваги мету створення та завдання АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", позивач не вбачає виключних та достатніх підстав для зменшення неустойки.

Крім того, заперечуючи можливість зменшення пені, позивач також просить суд врахувати, що несвоєчасність оплати контрагентів прямо перешкоджають виконанню покладених на позивача державою обов`язків, погіршує фінансове становище, впливає на якість та своєчасність надання послуг з поставки газу для інших споживачів природного газу.

Згідно положень ст.248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Проаналізувавши надані сторонами докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків :

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено судом, 02.10.2017р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Постачальник) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Житло-2007" (Споживач) було укладено договір постачання природного газу №8092/1718-ТЕ-23 (а.с.10-19), згідно якого Постачальник зобов`язався поставити Споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а Споживач зобов`язався оплатити його на умовах цього договору.

Також між сторонами було укладено ряд додаткових угод до договору (а.с.20-22).

Відповідно до п. 2.1. договору постачальник передає споживачу з 01.10.2017р. по 31.03.2018р. (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 92 000 тис куб.м.

Додатковою угодою №2 до договору від 13.04.2018р. сторонами доповнено п. 2.1. наступним змістом: постачальник передає споживачу в період з 01.04.2018р. по 31.05.2018р. (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 7 тис. куб.м.

Згідно з п.п. 3.7, 5.2 договору приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання природного газу Споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу. Ціна за 1000 куб. м. газу на дату укладання договору становить 4 942 грн, крім того податок на додану вартість - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5 930, 40 грн.

Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу (п.5.4. договору).

Відповідно до п.6.1. договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У відповідності до п. 7.2. Споживач, зокрема, взяв на себе обов`язок своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та в порядку, що передбачені цим договором.

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017р. до 31.05.2018р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.12.1. договору в редакції додаткової угоди №2 від 13.04.2018р.).

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як встановлено судом з матеріалів справи, на виконання умов договору №8092/1718-ТЕ-23 від 02.10.2017р. у період з жовтня 2017р. квітень 2018р. позивач передав у власність відповідача природний газ об`ємом 69,051 тис куб.м. на загальну суму 409 500,03 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання - передачі природного газу (а.с.27-33).

Як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов`язання за договором в частині оплати природного газу виконав в повному обсязі, однак з порушенням встановленого договором строку, що підтверджується довідкою позивача щодо операцій з контрагентом -Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житло-2007" (а.с.35). Сплата боргу з порушенням встановлених договором строків не спростована відповідачем в порядку вимог ст.ст.73-74 ГПК України, та жодним чином не заперечується.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст.343 Господарського кодексу України встановлено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно положень п. 8.2. договору у разі прострочення споживачем оплати згідно п. 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 16,4% річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Додатковою угодою до договору №1 від 11.01.2018р. сторони виклали п.8.2. договору в новій редакції: "у разі прострочення споживачем оплати згідно п. 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення."

Відповідно до п.10.3. договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п`ять років.

Аналізуючи умови укладеного між сторонами договору постачання природного газу, з урахуванням положень ч.1 ст. 259 ЦК України, згідно до яких позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін, суд зазначає про погодження сторонами більш тривалого строку позовної давності щодо стягнення неустойки до п`яти років.

З урахуванням викладеного, перевіривши доданий позивачем до позовної заяви розрахунок пені (а.с.23-26), згідно якого сума пені складає 3650,02 грн, суд вважає його вірним, а вимоги в цій частині цілком обґрунтованими.

Водночас, вирішуючи питання щодо зменшення розміру пені, з урахуванням відповідного клопотання ОСББ, суд вказує наступне.

Так, норми матеріального права, а саме ст.233 ГК України, яка цілком кореспондується із ч.3 ст. 551 ЦК України, встановлюють, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.

Вирішуючи питання щодо можливості зменшення за клопотанням відповідача суми пені до 10%, суд враховуючи дискреційність повноважень суду щодо зменшення розміру штрафних санкцій, заявлених до стягнення, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, зазначає наступне.

Оцінюючи можливість зменшення суми пені, суд враховує, що створене власниками квартир та нежитлових приміщень, відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житло-2007" є неприбутковою організацією, створеною для комплексного обслуговування об`єктів, що полягає в утриманні багатоквартирного будинку, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості, зокрема для задоволення потреб співвласників з опалення.

Джерелом надходження коштів на рахунок ОСББ, з яких фактично і проводиться сплата штрафних санкцій, є здійснення внесків співвласниками багатоквартирного будинку, здебільшого фізичними особами, за надані їм послуги.

Водночас, як встановлено судом з наявної у матеріалах справи довідки (а.с.62), станом на момент виникнення обов`язку зі сплати поставленого газу, ОСББ мало значну заборгованість співвласників перед ним.

Не менш значущою є також встановлена судом обставина, яка сторонами жодним чином не заперечувалась, щодо виконання відповідачем основного зобов`язання за договором постачання природного газу хоча і з порушенням строків, однак у повному обсязі.

Суд також враховує, що доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків в результаті дій відповідача, матеріали справи не містять, вимоги про стягнення збитків позивачем не заявлялись.

Поряд з цим, суд також вважає за необхідне відзначити, що зменшення судом розміру неустойки, враховуючи положення ст.219 Господарського кодексу України, яка регулює межі господарсько-правової відповідальності, порядок і умови зменшення розміру та звільнення від відповідальності, свідчить про те, що зменшення судом розміру стягуваної пені є проявом обмеження відповідальності боржника, та жодним чином не є звільненням його від відповідальності.

Водночас, матеріали справи не містять також і відповідних обґрунтувань відповідача щодо наявності обставин, що зумовлюють необхідність зменшення пені саме до 365 грн.

З урахуванням викладеного у сукупності, суд, враховуючи дискреційність наданих йому повноважень щодо зменшення розміру штрафних санкцій, виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін, вважає справедливим, доцільним, обґрунтованим, таким, що цілком відповідає принципу верховенства права висновок щодо необхідності зменшення розміру пені до 1 825 грн.

На думку суду, стягнення з відповідача такої суми пені компенсує негативні наслідки, пов`язані з порушенням відповідачем строків оплати отриманого природного газу, стягнення ж з відповідача пені у повному обсязі не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання. Суд враховує, що чинним законодавством не врегульований граничний розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення пені. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно із приписами ст.86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, доданий позивачем до позовної заяви (а.с.24-26), згідно якого 3% річних становлять 714,55 грн, інфляційні втрати 643,81 грн, суд вважає його вірним, а вимоги в цій частині цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 4.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України", у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Приймаючи до уваги вищезазначене, з огляду на положення ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житло-2007" (65009, м. Одеса, вул. Маршала Говорова, буд.10/2, код ЄДРПОУ 35695956) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) пеню у сумі 1 825 /одна тисяча вісімсот двадцять п`ять/ грн, 3% річних у сумі 714 /сімсот чотирнадцять/ грн 55 коп., інфляційні втрати у сумі 643 /шістсот сорок три/ грн 81 коп., а також судовий збір у сумі 2 102 /дві тисячі сто дві/ грн.

3 . В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.М. Щавинська

09 червня 2020 р.