Рішення

від 10.06.2020 по справі 925/252/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2020 року м. Черкаси справа № 925/252/20

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М., без участі представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом приватного підприємства "Фенікс Агро" до товариства з обмеженою відповідальністю "Золоті Жорна" про стягнення 28000 грн. 30 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - приватне підприємство "Фенікс Агро" звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Золоті Жорна" (далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору поставки №141-з від 13.02.2018 року, 28000 грн. 30 коп. боргу та відшкодування судових витрат.

Позов мотивовано порушенням відповідачем порядку та строків оплати за товар за договором поставки №141-з від 13.02.2018 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 05.03.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/252/20 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 07.04.2020 року.

Ухвалами суду від 07.04.2020, 14.05.2020, 19.05.2020 року розгляд справи по суті відкладався за клопотанням представника відповідача, розгляд справи призначено на 09.06.2020 року, за клопотанням представника позивача в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів.

05.06.2020 року відповідач в особі свого представника подав суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (вх. № 8453/20, а.с. 93-97), в якому повідомив про часткову сплату боргу у сумі 8000 грн. на підставі платіжних доручень № 90 від 11.03.2020 року, № 133 від 06.05.2020 року, № 142 від 18.05.2020 року, копії яких додано до клопотання, розгляд справи представник відповідача просив проводити без його участі.

В засідання суду 09.06.2020 року представник відповідача не з`явився, судове засідання в режимі відеоконференції не відбулось з технічних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 3 статті 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно з ч. 5 ст. 197 ГПК України, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Враховуючи, що явка представників сторін обов`язковою судом не визнавалась, наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, судом підписано рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє частково з таких підстав.

13.02.2018 року позивач - приватне підприємство "Фенікс Агро", як постачальник, та відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Золоті Жорна", як покупець, уклали договір поставки № 141-з (далі - Договір, а.с. 12-16), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов`язується передавати у власність (поставляти), а покупець приймати та оплачувати: зернові культури (надалі товар), найменування, кількість, якість, умови та строки поставки ціна за одиницю та загальна вартість якого зазначається у специфікації (ях) та/або видатковій (их) накладній (их), які являються невід`ємними частинами даного договору.

У Договорі його сторони погодили всі істотні умови, зокрема, домовилися про таке:

п. 1.2. - поставка товару може здійснюватись як однією, так і декількома партіями. Під партією товару сторони розуміють кількість товару, на яку оформлена одна видаткова накладна та/або специфікація, рахунок-фактура;

п. 4.1. - розрахунки за кожну партію товару здійснюються в безготівковому порядку в національній валюті України гривні. Оплата здійснюється шляхом перерахунку покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний в рахунку постачальника;

п. 4.2. - ціна за одиницю та загальна вартість товару погоджується сторонами і вказується у специфікаціях. Сторони дійшли згоди, що визначена сторонами договору ціна є звичайною в розумінні Податкового кодексу України та така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін;.

п. 4.3. - покупець зобов`язується сплатити партію замовленого товару згідно узгодженої сторонами специфікації на підставі рахунку-фактури, виставленого постачальником. Рахунок-фактура є невід`ємною частиною цього договору. Сторони домовилися, що покупець при оформленні платіжного доручення в графі призначення платежу зазначає наступну інформацію: Оплата за товар згідно договору поставки № 141-з від 13.02.2018 року ;

п. 4.4. - зобов`язання покупця по оплаті вважаються виконаними з дати списання грошових коштів з поточного рахунку покупця та перерахування їх обслуговуючому банку постачальника для зарахування на поточний рахунок постачальника;

п. 4.5. - покупець має право оплачувати товар на всю суму визначену у відповідній специфікації або частинами, відповідно до замовленої кількості товару;

п. 5.1. - покупець зобов`язується прийняти товар в асортименті, за кількісті та якості специфікації та накладної в день постачання товару продавцем. Приймання товару здійснюється уповноваженою особою покупця. Покупець зобов`язаний надати постачальнику відповідну довіреність, підписану та скріплену печаткою покупця, на отримання товару особою, що його приймає, якщо ця особа не є керівником покупця;

п. 5.2. - товар приймається покупцем у пункті прийому, який зазначений у специфікації;

п. 6.2. - разом з товаром постачальник передає покупцю на кожну партію товару: рахунок-фактуру, товаро-транспортну накладну, видаткову накладну;

п. 11.1. - цей договір вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2018 року, а в частині взятих на себе та не виконаних зобов`язань - до повного їх виконання. Після підписання цього договору всі попередні договори щодо предмету даного договору вважаються недійсними. Припинення дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час його дії.

13.02.2018 року сторони підписали Специфікацію № 1 до Договору на поставку вівса в кількості 38 т на суму 169100 грн. Пунктом 2 специфікації № 1 до Договору сторони погодили, що оплата товару здійснюється покупцем на розрахунковий рахунок постачальника протягом 7 банківських днів (а.с. 17).

Із видаткової накладної № РН-0001046 від 16.02.2018 вбачається, що позивач передав, а відповідач отримав товар на суму 168299 грн. (а.с. 23).

18.05.2018 року сторони підписали Специфікацію № 2 до Договору на поставку вівса в кількості 26 т на суму 124020 грн. Пунктом 2 специфікації № 2 до Договору сторони погодили, що оплата товару здійснюється покупцем на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14 банківських днів (а.с. 18).

Із видаткової накладної № РН-0004230 від 05.06.2018 вбачається, що позивач передав, а відповідач отримав товар на суму 120204 грн. Отримання товару підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача Письменного В.Т., що діє на підставі довіреності № 4 від 18.05.2018 року (а.с. 24).

26.06.2018 року сторони підписали Специфікацію № 3 до Договору на поставку вівса в кількості 38 т на суму 174800 грн. Пунктом 2 специфікації № 3 до Договору сторони погодили, що оплата товару здійснюється покупцем на розрахунковий рахунок постачальника протягом 7 банківських днів (а.с. 19).

Із видаткової накладної № РН-0004887 від 27.06.2018 вбачається, що відповідач отримав товар на суму 153916 грн., що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача Письменного В.Т., що діє на підставі довіреності № 5 від 22.06.2018 року, завіреним печаткою відповідача (а.с. 25).

27.09.2018 року сторони підписали Специфікацію № 4 до Договору (а.с. 20) на поставку вівса в кількості 22 т на суму 105820 грн. Пунктом 2 специфікації № 3 до Договору сторони погодили, що оплата товару здійснюється покупцем на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14 банківських днів.

Із видаткової накладної № РН-0007883 від 01.10.2018 вбачається, що позивач передав, а відповідач отримав товар на суму 94949 грн. 40 коп. (а.с. 26).

01.10.2018 року сторони підписали Специфікацію № 5 до Договору (а.с. 21) на поставку вівса в кількості 24 т на суму 120000 грн. Пунктом 2 специфікації № 3 до Договору сторони погодили, що оплата товару здійснюється покупцем на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14 банківських днів.

Із видаткової накладної № РН-0008336 від 18.10.2018 вбачається, що позивач передав, а відповідач отримав товар на суму 119000 грн. Отримання товару підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача Письменного В.Т., що діє на підставі довіреності № 048194 від 03.10.2018 року (а.с. 27).

Отже, на виконання умов договору поставки № 141-з від 13.02.2018 року позивач поставив, а відповідач прийняв в повному обсязі та без зауважень товар на суму 656368 грн. 40 коп.

Із платіжних доручень: №390 від 23.02.2018 року на суму 38299 грн., № 406 від 14.03.2018 року на суму 30000 грн., № 414 від 23.03.2018 року на суму 50000 грн., № 421 від 29.03.2018 року на суму 30000 грн., № 423 від 30.03.2018 року на суму 20000 грн., № 495 від 19.06.2018 року на суму 20204 грн., № 503 від 25.06.2018 року на суму 100000 грн., № 512 від 04.07.2018 року на суму 20916 грн., №522 від 12.07.2018 року на суму 43000 грн., № 529 від 20.07.2018 року на суму 30000 грн., № 533 від 03.08.2018 року на суму 30000 грн., № 538 від 27.08.2018 року на суму 30000 грн., № 554 від 03.10.2018 року на суму 50805 грн. 10 коп., № 562 від 19.10.2018 року на суму 63244 грн., № 580 від 09.11.2018 року на суму 20000 грн., № 588 від 03.12.2018 року на суму 25000 грн., № 594 від 07.12.2018 року на суму 15000 грн., № 611 від 14.01.2019 року на суму 10000 грн., № 628 від 13.02.2019 року на суму 2000 грн. (а.с. 29-47) вбачається, що відповідач отриманий від позивача товар оплатив частково на загальну суму 628368 грн. 10 коп., борг становить 28000 грн. 30 коп., вимога про його стягнення є предметом позову у справі, що розглядається.

Із наданого відповідачем клопотання (вх. № 8453/20 від 05.06.2020 року) вбачається, що після відкриття провадження у справі № 925/252/20 ним добровільно сплачено позивачу заборгованість у сумі 8000 грн., що підтверджено платіжними дорученнями: № 90 від 11.03.2020 року, № 133 від 06.05.2020 року, № 142 від 18.05.2020 року (а.с. 95-97).

Таким чином, спірні правовідносини сторін виникли із договору поставки № 141-з від 13.02.2018 року, вимоги позивача витікають із суті прав та обов`язків сторін за цим договором.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов`язань поставки, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості поставки - параграфом 3 глави 54 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, правові наслідки порушення зобов`язання, відповідальність за порушення зобов`язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 5, 8 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, застосування штрафних санкцій, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У п. 4.3. Договору сторони погодили, що покупець зобов`язується сплатити партію замовленого товару згідно узгодженої сторонами специфікації на підставі рахунку-фактури, виставленого постачальником. Рахунок-фактура є невід`ємною частиною цього договору. Сторони домовилися, що покупець при оформленні платіжного доручення в графі призначення платежу зазначає наступну інформацію: Оплата за товар згідно договору поставки № 141-з від 13.02.2018 року .

Пунктом 2 специфікацій № 1 від 13.02.2018 року, № 2 від 18.05.2018 року, № 3 від 26.05.2018 року, № 4 від 27.09.2018 року, № 5 від 02.10.2018 року сторони погодили, що оплата товару покупцем здійснюється протягом 7 та 14 банківських днів на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідачем не оплачено повністю отриманий від позивача товар у визначені Договором та специфікаціями строки.

Оскільки матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем свого зобов`язання зі сплати вартості поставленого позивачем товару у позивача виникло право вимагати стягнення з відповідача простроченого грошового зобов`язання.

Разом з тим, під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач 11.03.2020 року сплатив на користь позивача 3000 грн. заборгованості на виконання Договору на підставі платіжного доручення № 90, 06.05.2020 року сплатив на користь позивача 2000 грн. заборгованості на виконання Договору на підставі платіжних доручень № 133, 18.05.2020 року сплатив на користь позивача 3000 грн. заборгованості на виконання Договору на підставі платіжного доручення № 142.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З врахуванням даної норми процесуального закону провадження у справі в частині стягнення 8000 грн. заборгованості підлягає закриттю за відсутністю предмета спору.

З огляду на викладені обставини справи суд вбачає, що позивач поставив, а відповідач прийняв без зауважень товар відповідно до договору поставки № 141-з від 13.02.2018 року на загальну суму 656368 грн. 40 коп., відповідачем ця заборгованість частково сплачена на суму 636368 грн. 10 коп.: до подання позову 628368 грн. 10 коп., після - 8000 грн., залишок боргу становить 20000 грн. 30 коп., який і підлягає стягненню в судовому порядку.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням викладених обставин справи, умов Договору та наведених норм законодавства суд спірні вимоги позивача про стягнення 20000 грн. 30 коп. вважає обґрунтованими і позов задовольняє частково.

На підставі статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню, понесені позивачем, судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 2102 грн.

Керуючись ст.ст. 129, ст. 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Золоті Жорна", код ЄДРПОУ 36779188, місцезнаходження: 20700, Черкаська обл., м. Сміла, вул. Артема, б.137А, кв.2, на користь приватного підприємства "Фенікс Агро", код ЄДРПОУ 36780586, місцезнаходження: 20302, Черкаська обл., м. Умань, вул. Гонти, б.3 - 20000 грн. 30 коп. боргу, 2102 грн. судового збору.

Провадження у справі № 925/252/20 в частині вимог про стягнення 8000 грн. боргу - закрити.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М. Грачов