Ухвала

від 09.06.2020 по справі 200/11259/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

09 червня 2020 р. Справа №200/11259/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Ушенка С.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Житлово-комунального підприємства Маріупольської міської ради Жилкомплекс до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Житлово-комунальне підприємство Маріупольської міської ради Жилкомплекс 15 жовтня 2019 року (відповідно до відбитку штампу на поштовому конверті) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із зустрічним позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 12.10.2016 №0001141302, №0001131302, №0001351401, №0001121301.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16.01.2020 зустрічний позов Житлово-комунального підприємства Маріупольської міської ради «Жилкомплекс» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 12.10.2016 №0001141302, №0001131302, №0001351401, №0001121301, прийнятих Маріупольською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області на підставі акту перевірки № 604/05 - 19 - 14 - 01/ 32035610 від 16.09.2016, - залишено без розгляду.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2020 апеляційну скаргу Житлово-комунального підприємства Маріупольської міської ради «Жилкомплекс» на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року у справі № 200/11259/19-а задоволено. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року у справі № 200/11259/19-а скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19.05.2020 прийнято до провадження адміністративну справу № 200/11259/19-а за позовом Житлово-комунального підприємства Маріупольської міської ради «Жилкомплекс» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Призначено справу до судового розгляду по суті на 09 червня 2020 року.

Сторони, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв`язку з тим, що учасники справи у судове засідання не з`явились, суд розглядає справу у порядку письмового провадження.

Частиною шостою статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у частині шостій статті 161 КАС України.

Так, визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною третьою статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює як загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах, так і передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Отже, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та статті 122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Варто звернути увагу, що Законом України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень (далі - Закон № 657-VII) були внесені зміни до абзацу першого пункту 56.18 статті 56 ПК України шляхом виключення в ньому положення про нарахування грошового зобов`язання та поширення застосування спеціального тривалішого строку на оскарження будь-яких рішень контролюючих органів, з урахуванням строку давності, визначеного статтею 102 ПК України. Водночас до пункту 56.19 статті 56 ПК України аналогічні зміни не були внесені і норма пункту 56.19 статті 56 ПК України була та залишається спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань.

Зазначений правовий висновок встановив Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 жовтня 2019 року по справі №640/20468/18 (адміністративне провадження № К/9901/16396/19).

Як встановлено Донецьким окружним адміністративним судом в ході розгляду справи, позивач скористався своїм правом досудового оскарження спірних у цій справі податкових повідомлень-рішень та звертався зі скаргами до Головного управління ДФС у Донецькій області та Державної фіскальної служби України.

За результатами остаточного розгляду скарг позивача 22.11.2016 з Державної фіскальної служби України до ЖКП Жилкомплекс надійшла відповідь про розгляд скарги від 17.11.2016 № 24738/6199-9911-01-01-25, відповідно до якої скарга залишена без розгляду та повернута заявникові.

В подальшому позивач оскаржував спірні у цій справі податкові повідомлення-рішення до Донецького окружного адміністративного суду (ухвала від 29.06.2017 про відкриття провадження у справі № 805/2099/17-а), однак, відповідно до ухвали суду від 19.03.2018 позов залишено без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача у судове засідання без поважних причин.

Таким чином, саме з 22 листопада 2016 року у відповідності до приписів спеціальної норми пункту 56.19 статті 56 ПК України та частини 3 ст. 122 КАС України позивач дізнався про негативний для нього результат розгляду скарги, поданої в порядку адміністративного оскарження, і у нього розпочався перебіг місячного строку для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження спірних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи, як вже зазначалось судом, що позивач звернувся до суду з даним позовом спочатку у червні 2017 року, а вдруге після залишення позову без розгляду лише 15 жовтня 2019 року ним пропущено встановлений пунктом 56.19 статті 56 ПК України та частиною 3 статті 122 КАС України місячний строк для звернення до адміністративного суду з даним позовом.

При цьому, у позовній заяві представник позивача щодо дотримання строку звернення до суду з даним позовом посилається на приписи пункту 102.1. статті 102 ПК України, яким встановлений строк 1095 днів для оскарження податкових повідомлень-рішень податкового органу. Однак, зазначені доводи позивача суд не приймає до уваги, оскільки вони не відповідають встановленим обставинам у справі та приписам спеціальної норми пункту 56.19 статті 56 ПК України та частини 3 статті 122 КАС України.

Таким чином, враховуючи принцип правової визначеності, який слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням, практику Європейського Суду з прав людини, який неодноразово у своїх Рішеннях акцентував увагу на необхідності дотримання цього принципу, а також позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, у постанові від 11.10.2019 по справі №640/20468/18 (адміністративне провадження № К/9901/16396/19), щодо необхідності дотримання всіма учасниками, зокрема, адміністративного процесу строків звернення до адміністративного суду, встановлених КАС України та іншими законами, що є дотриманням принципу рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд приходить до висновку, що позивачем пропущений встановлений пунктом 56.19 статті 56 ПК України місячний строк звернення до Донецького окружного адміністративного суду з даним позовом.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом, а при його поданні ним не подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві п`ятиденного строку з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 56.19 статті 56 ПК України, ст. 122, 123, 161, 169, 171, 205 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Житлово-комунального підприємства Маріупольської міської ради Жилкомплекс до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень залишити без руху і встановити позивачеві п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви.

У встановлений судом строк позивачеві необхідно надати до Донецького окружного адміністративного суду письмову заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом та докази поважності причин його пропуску.

При невиконанні вимог даної ухвали, зазначена позовна заява буде залишена без розгляду.

Роз`яснити позивачеві, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 Кодексу адміністративного судочинства України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Ушенко