Рішення

від 10.06.2020 по справі 400/899/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2020 р. № 400/899/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Фульги А.П.розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Приватного підприємства "ВІКОС ПЛЮС", вул.Терасна, 1, кв.36, м.Миколаїв,54015

до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна,6, м.Миколаїв,54001

про:визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.01.2020 р. № 00000590506,

ВСТАНОВИВ:

21.02.2020 ПП "Вікос Плюс" звернулося до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.01.2020 № 00100590506.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно на підставі акту перевірки № 0005/14/29/14/34318860 від 23.09.2019 з урахуванням відповіді на заперечення від 16.10.2019р №914/10/14-29-05-06-09 та Рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 15.01.2020 №1715/6/99-00-08-05-05-06,винесено податкове повідомлення-рішення №00000590506 від 17.01.2020 яким застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів в сумі 6380,00 грн. Позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи з викликом сторін.

18.03.2020 Головне управління ДПС у Миколаївській області подало до суду відзив на позовну заяву, в якому із позовними вимогами не погоджується, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Просить відмовити у задоволенні позову.

30.03.2020 ПП "Вікос Плюс" подало до суду відповідь на відзив, в якому не погоджується із відзивом на позовну заяву та просить задовольнити позов у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні був відсутній.

Розглянувши справу в порядку визначеному статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах адміністративної справи, відзив та відповідь на відзив, судом встановлено наступне.

Головним управлінням ДПС у Миколаївській області на підставі наказу №99 від 11.09.2019 проведено фактичну перевірку закусочної « ІНФОРМАЦІЯ_1 » , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 та належить ПП »Вікос Плюс» з питань дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій,наявності ліцензій,свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За результатами фактичної перевірки складено Акт № 0005/14/29/14/34318860 від 23.09.2019 та в ході якої встановлено наступні порушення: ст. 3 п. 12 ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95, а саме:ведення з порушеннями обліку товарних запасів за місцем реалізації та зберігання на загальну суму 55186,99 грн, з них надлишок ТМЦ на суму 52501,84 грн та нестача на суму 2685,15 грн.

Не погодившись із висновками акту перевірки позивач звернувся до ГУ ДПС із запереченнями на вказаний акт.

У відповіді на заперечення від 16.10.2019р №914/10/14-29-05-06-09, ГУ ДПС у Миколаївській області частково погодилося із доводами Позивача, внаслідок чого було зменшено суму встановленого порушення, а саме: ведення з порушенням обліку товарних запасів за місцем реалізації та зберігання на загальну суму 11236,92 грн, з них надлишок ТМЦ на суму 3190,00 та нестача на суму 8046,92 грн. Винесено податкове повідомлення- рішення від 18.10.2019 року №000038605006, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 22473,84 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням, Позивач звернувся до ДПС України зі скаргою в порядку ст.56 ПК України.

Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 15.01.2020 №1715/6/99-00-08-05-05-06 скаргу задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення від 18.10.2019 №00003860506, та вказано, що висновок контролюючого органу щодо неведення платником податків обліку товарних запасів, по яких встановлена зокрема нестача (на суму 8046,92 грн) є необгрунтованим та передчасним.

Керуючись Рішенням про результати розгляду скарги ГУ ДПС у Миколаївській області винесено податкове повідомлення- рішення від 17.01.2020 року №00000590506, яке є предметом оскарження.

Таким чином, з урахуванням відповіді на заперечення та рішення про результати розгляду скарги, суть порушення полягає у неведенні обліку товарних запасів за місцем реалізації та зберігання на суму надлишку ТМЦ, в розмірі 3190,00, тобто наявність за місцем реалізації та зберігання товару, який не облікований у законодавчо встановленому порядку відповідачем застосовано штрафну (фінансову) санкцію в подвійному розмірі відповідно до ст.20 Закону №265.

Судом встановлено, що позивач надав усі первинні документи, які підтверджують ведення обліку товарних запасів, як під час перевірки, так і під час звернення із запереченнями на Акт перевірки. У відповіді на заперечення відповідач вказав, що прийняв до уваги надані документи, проте все одно встановив порушення обліку товарних запасів в частині надлишку ТМЦ, на суму 3190,00 грн.

Відповідачем жодним чином не обґрунтовано ні у відповіді на заперечення, ні у рішенні про результати розгляду скарги суму вказаного надлишку ТМЦ в розмірі 3190,00 грн, тобто не вказано на який конкретно товар були відсутні первинні документи та/ або іншим чином не проводився облік товарних запасів.

У відзиві на позовну заяву Відповідач також обмежився лише констатуванням порушення обліку товарних запасів на суму 3190,00 грн, не надавши жодного розрахунку вказаній сумі та не вказавши, який конкретно товар необлікований згідно норм бухгалтерського обліку.

Суд зазначає, що ПП »Вікос Плюс» надало усі документи, які стосуються перевірки, проте, на порушення вищезазначених норм, працівники ГУ ДПС не склали опис копій документів, які було надано до перевірки. Крім того, вказаними працівниками в ході перевірки додаткові документи не витребувались та не складався акт відмови в наданні копій документів, що свідчить про той факт, що ПП »Вікос Плюс» надало копії усіх документів. Проте посадові особи ГУ ДПС, які здійснюювали перевірку, з невідомих причин не врахували деякі документи, про які вказано в акті перевірки, як такі, якими не підтверджено надходження товарних запасів. Так, надходження товарів підтверджується товарними накладними та фіскальними чеками згідно додатку до цих заперечень.

Суд вважає, що всі товарні запаси обліковані у встановленому законодавством порядку, на підтвердження чого позивач надав усі необхідні первинні документи, які підтверджують походження товару, як під час перевірки, так і під час надання заперечень на акт перевірки.

Враховуючи таке, виявлення відповідачем надлишку не облікованих товарних запасів на суму 3190,00 грн не підтверджено жодними доказами та жодним чином не мотивовано у відповіді на заперечення, тобто не вказано на які конкретно товари не надано первинних документів.

Отже, ведення обліку в тому числі товарних запасів передбачає саме відображення такого обліку на відповідних рахунках бухгалтерського обліку, а не шляхом зберігання первинних документів. При цьому, чинним законодавством не передбачено обов`язку суб`єкта господарювання зберігати первинні документи за місцем реалізації товарів.

Вказані доводи підтверджуються також постановами Верховного суду України від 30.04.2020 року по справі №810/2733/15 та від 19.03.2019 року по справі №810/4141/15 в яких зазначається, що законодавством не передбачено, що за місцем знаходження господарської одиниці суб`єкта господарювання повинні зберігатись оригінали первинних документів та придбання товарно-матеріальних цінностей, які є підставою для бухгалтерського обліку, ведення якого відповідно до ст.8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" покладено на уповноважену особу. Сама по собі відсутність на момент перевірки контролюючим органом первинних документів за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не є підставою для застосування до платника фінансової санкції, передбаченої ст.20 ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Постанова Верховного суду України від 06.03.2018р по справі №815/2663/16 в якій зазначається: згідно зі ст.20 цього закону до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які необліковані у встановленому порядку,застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які необліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.Судами попередніх інстанцій зроблено правильний висновок про те, що всупереч приписів частини 2 статті 71 КАС України (в редакції що діяла до 15.12.2017) відповідач не надав належних та допустимих доказів того, що Товариством здійснювалась реалізація товарів, перелік яких наведено в акті перевірки від 06.05.2016….Таким чином, здійснивши системний аналіз залучених до справи доказів та правильно застосувавши під час розгляду справи норми матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо часткової обґрунтованості заявленого адміністративного позову, оскільки висновки ДПІ щодо порушення Товариством вимог Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та відповідності вимогам Податкового Кодексу України своїх дій щодо не прийняття до розгляду заперечень платника податків спростовано під час розгляду справи. Доводи касаційної скарги ДПІ не спростовують правильність доводів якими мотивовано судове рішення, не дають підстав вважати висновки суду та апеляційної інстанції помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильними

Суд приходить до висновку що порушення позивачем п.12 ст.3 Закону про РРО не підтверджується жодними доказами, а отже, є безпідставним.

Відтак, висновки про виявленні порушення, які слугували основними підставами для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не знайшли свого підтвердження в рамках розгляду даної адміністративної справи, дають підстави суду для висновку про його протиправність та необхідність скасування за для відновлення порушених прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданнями адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичнихосіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатністьдоказів для встановленняобставин, щомаютьзначення для справи, суд вирішуєвідповідно до своговнутрішньогопереконання (частини перша та друга статті 76 КАС України).

Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду даної адміністративної справи, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, що заперечує проти позову, належних та допустимих доказів на доведення правомірності прийнятого ним рішення суду не надав, у зв`язку із чим суд приходить до переконання про необхідність задоволення позову у повному обсязі.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити.

Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином суд приходить до висновку, що за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2102,00 грн.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства "ВІКОС ПЛЮС" (вул.Терасна, 1, кв.36, м.Миколаїв,54015 код ЄДРПОУ 34318860) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна,6, м.Миколаїв, 54001 код ЄДРПОУ 43144729) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення від 17.01.2020 року №00000590506.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна,6, м.Миколаїв, 54001 код ЄДРПОУ 43144729) на користь Приватного підприємства "ВІКОС ПЛЮС" (вул. Терасна, 1, кв.36, м.Миколаїв, 54015 код ЄДРПОУ 34318860) судові витрати в розмірі 2102,00 грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. П. Фульга