Рішення

від 01.06.2020 по справі 460/4141/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 червня 2020 року м. Рівне №460/4141/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д.П. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Голос Сергій Михайлович,

відповідача: представник Шевчук Віктор Сергійович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Управління Держпраці у Рівненській області доДочірнє підприємство "Комунсервіс- Зоря" КСП Комунальне господарство агрофірми "Зоря" про застосування заходів реагування, - В С Т А Н О В И В:

Управління Держпраці у Рівненській області (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Дочірнього підприємства Комунсервіс-Зоря КСП Комунальне господарство агрофірми Зоря (далі - ДП КОМУНСЕРВІС-ЗОРЯ , відповідач) про застосування заходів реагування шляхом повного зупинення ведення газонебезпечних робіт.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем не було в повній мірі виконано припис позивача від 12.09.2019 р. №38п/07-1/38а щодо необхідності оформлення дозволу територіальних органів Держпраці на виконання робіт підвищеної небезпеки (газонебезпечних робіт). При цьому, згідно доводів позивача, в ході перевірки відповідача, результати якої оформлені в акті перевірки суб`єкта господарювання від 11.09.2019 р. №38а/07-1, Управління Держпраці у Рівненській області було виявлено випадок здійснення окремими працівниками відповідача газонебезпечних робіт, під час виконання яких такі працівники відповідача зазнали отруєнь (мав місце нещасний випадок). Згідно вимог такого припису, відповідачу запропоновано отримати спеціальний дозвіл на здійснення газонебезпечних робіт. Однак, у встановлений позивачем строк відповідач за спеціальний дозвіл не виготовив. Відтак, не переконання позивача діяльність позивача пов`язання із проведенням газонебезпечних робіт має бути обмежена в судовому порядку.

Ухвалою суду від 20.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи провести за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та встановлено відповідачу строк з дня вручення ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву.

У строк встановлений судом від відповідача на адресу суду надійшов відзив, в якому останній висловив позицію щодо недоречності застосування заходів реагування у вигляді зупинення газонебезпечних робіт у зв`язку із повною добровільною відмовою відповідача від самостійного здійснення таких робіт до отримання відповідного дозволу. Також вказувалося, що ДП КОМУНСЕРВІС-ЗОРЯ наразі жодних газонебезпечних робіт не проводить, а вимоги припису Управління Держпраці у Рівненській області відповідачем було виконано в повній мірі.

Ухвалою суду від 22.01.2020, задоволено клопотання сторони відповідача та відкладено підготовче засідання до 19.02.2020.

Протокольною ухвалою суду від 19.02.2020, задоволено клопотання сторони відповідача про продовження строку проведення підготовчого провадження, для належної підготовки справи для розгляду по суті продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання до 02.03.2020.

Ухвалою суду від 02.03.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 30.03.2020.

Ухвалою суду від 30.03.2020, задоволено клопотання представників сторін та відкладено судове засідання до 04.05.2020.

Протокольною ухвалою суду від 04.05.2020 оголошено перерву в судовому засіданні до 01.06.2020.

В судовому засіданні представник позивача позовну заяву підтримав із викладених в ній підстав, просив позов задовільнити.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги заперечив та додатково пояснив, що відповідач повністю відмовився від самостійного виконання будь-яких газонебезпечних робіт в ході здійснення ним власної господарської діяльності, а у випадку виникнення виробничої потреби на здійснення газонебезпечних робіт, то такі роботи виконуються для відповідача стороннім організації, які мають відповідні спеціальні дозволи на підставі договорів підряду. Нещасний випадок, який мав місце на передодні проведеної позивачем перевірки, трапився внаслідок самочинного, без дозволу адміністрації підприємства, виконання окремими працівниками газонебезпечних робіт. На підприємстві наразі посилено заходи контролю над виробничою діяльністю його працівників, з метою не допуску таких порушень в майбутньому. Жодного випадку самостійного здійснення працівниками відповідача газонебезпечних робіт після проведеної перевірки позивачем, а ні адміністрацією підприємства, а ні посадовими особами Управління Держпраці не зафіксовано.

В судовому засіданні 01.06.2020 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

З`ясувавши доводи та аргументи сторін, наведені в заявах по суті справи, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови в задоволення позовних вимог, з урахуванням наступного.

Так, судом встановлено, що відповідно до наказу Управління Держпраці у Рівненській області № 1195 від 09.09.2019 та направлення Управління Держпраці у Рівненській області № 909-Н/09-27 від 10.09.2018 р. з 11 вересня 2019 року по 11 вересня 2019 року посадовими особами Управління Держпраці у Рівненській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавчих та нормативно - правових актів з охорони праці та промислової безпеки, безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, а також ведення робіт, пов`язаних з геологічним вивченням надр, їх використанням та охороною, використанням і переробкою мінеральної сировини у Дочірнього підприємства Комунсервіс-Зоря КСП Комунальне господарство агрофірми Зоря за результатами якої складено Акт перевірки суб`єкта господарювання від 11 вересня 2019 року № 38а/07-1, в якому зазначено, що під час позапланової перевірки було виявлено 11 порушення дотримання вимог охорони праці та промислової безпеки.

Зокрема встановлено порушення:

- вимог статті 13 Закону України Про охорону праці : п.2 Розділу V Акту) при проведенні газонебезпечних робіт, які проводилися 30.08.2019 (чистка та ремонт в каналізаційного колодязя за адресою с. Зоря біля будинку в„–22 ) виконавцям не надані схеми розташування колодязів каналізаційної мережі, що є порушенням вимог пункту 3.7 НПАОП 0.00-5.11-85 Типової інструкції по організації безпечного ведення газонебезпечних робіт; (п. 3 Розділу V Акту) не ведеться журнал обліку газонебезпечних робіт, які виконуються без оформлення наряд-допуску, що є порушенням вимог п.1.12 НПАОП 0.00-5.11-85 Типової інструкції по організації безпечного проведення газонебезпечних робіт; (п. 4 Розділу V Акту) газонебезпечні роботи, зокрема роботи в середині каналізаційних колодязях (в тому числі 30.08.2019) виконуються без оформлення наряд-допуску на їх виконання, який передбачає розробку і подальше впровадження комплексу заходів по підготовці і безпечному проведенню газонебезпечних робіт, що є порушенням вимог п. 1,10,1.11 НПАОП 0.00-5.11-85 Типової інструкції по організації безпечного ведення газонебезпечних робіт, п.1.5 НПАОП 41.0-1.01-79 Правила техніки безпеки при експлуатації систем водопостачання і водовідведення населених міст; (п. 7 Розділу V Акту) на підприємстві не розроблений перелік газонебезпечних робіт за встановленими формами. У переліку повинні бути окремо вказані газонебезпечні роботи: І - що проводяться з оформленням наряду-допуску; II - проведені без оформлення наряду-допуску, але з обов`язковою реєстрацією таких робіт перед їх початком в журналі; III- викликані необхідністю ліквідації або локалізації можливих аварійних ситуацій і шарів, що є порушенням вимог п.1.7 НПАОП 0.00-5.11-85 Типової інструкції по організації безпечного проведення газонебезпечних робіт; (п. 9 Розділу V Акту) допущені до роботи 30.08.2019 слюсарі-сантехніки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які не забезпечені надійними засобами індивідуального захисту, сигналізатором загазованості, що є порушенням вимог р. 3 п.1.3.1,1.3.9; р.5 п.і.5.6 НПАОП 41.0-1.01-79 Правил техніки безпеки при експлуатації систем водопостачання і водовідведення населених міст; (п. 10 Розділу V Акту) в асоцавтомобілі відсутня аптечка для надання домедичної допомоги потерпілим .яка має бути укомплектована згідно додатку 7 Правил техніки безпеки при експлуатації систем водопостачання і водовідведення населених міст, що є порушенням вимог р. 3 п. 1.3.12 НПАОП 41.0-1.01-79 Правил техніки безпеки при експлуатації систем водопостачання і водовідведення населених міст; (п. 11 Розділу V Акту) потерпілі слюсарі-сантехніки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , при виконанні робіт не забезпечені сигнальними жилетами та захисними касками, також індивідуальними поясами з лямками і мотузками на кожного члена бригади, що є порушенням вимог п.4 п.4.3.6 НПАОП 41.0-1.01-79 Правил техніки безпеки при експлуатації систем водопостачання і водовідведення населених міст.

- вимог статті 15 Закону України Про охорону праці : (п.8 Розділу V Акту) Інженер з охорони праці не в повній мірі виконує функції, передбачені Типовим положення про службу охорони праці підприємства, а саме: не достатньо здійснюється контроль за своєчасним проведенням працівникам інструктажів з охорони праці; та за забезпеченням працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки ЗІЗ, тощо, що є порушенням вимог п.п.2.2,2.4,3.14 НПАОП 0.00-4.21-04 Типового положення про службу охорони праці;

- вимог статті 18 Закону України Про охорону праці : (п.5 Розділу V Акту) під час проведення робіт підвищеної небезпеки (газонебезпечні роботи у тому числі в середині каналізаційних колодязів) працівникам не проводиться цільовий інструктаж з охорони праці. Допущені до роботи слюсарі-сантехніки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , водію автотранспортних засобів ОСОБА_4 , які виконували роботи підвищеної небезпеки, в т.ч. і газонебезпечні роботи 30.08.2019 без проведеною цільового інструктажу,який обов`язково повинен буди записаний в наряд- допуск, що є порушенням вимог п.п.3.16,6.7 НПАОП 0.00-4.12-05 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, п.п.. 1.6.4, 1.6.5 НПАОП 41.0-1.01-79 Правил техніки безпеки при експлуатації систем водопостачання і водовідведення населених міст, п.п.1.14, 2,10 НПАОП 0.00-5.11-85 Типової інструкції по організації безпечного проведення газонебезпечних робіт; (п.6 Розділу V Акту) допущені до роботи слюсарі-сантехніки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , без проведеного повторного інструктажу з охорони праці на робочому місці у встановлені терміни (запис в журналі реєстрації інструктажів з охорони праці на робочому місці 02.07.2019 проте підписи працівників відсутні), що є порушенням вимог п.п.3.16,6.5 НПАОП 0.00-4.12-05 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, п.п. 1.6.4,1.6.5 НПАОП 41.0-1.01-79 Правил техніки безпеки при експлуатації систем водопостачання і водовідведення населених міст, п.п.1.14 НПАОП 0.00-5.11-85 Типової інструкції по організації безпечного проведення газонебезпечних робіт.

- вимог статті 21 Закону України Про охорону праці : (п.1 Розділу V Акту) не одержаний роботодавцем дозвіл територіальних органів Держпраці на виконання робіт підвищеної небезпеки (газонебезпечні роботи) перелік яких визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.11 р. № 1107, а саме: пунктом 6 додатку 2 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011р. №1107.

За результатами проведеної перевірки діяльності відповідача, позивачем складено припис від 12.09.2019 р. №38п/07-1/38а, в якому поміж іншого викладено вимогу щодо необхідності оформлення відповідачем дозволу територіальних органів Держпраці на виконання робіт підвищеної небезпеки (газонебезпечних робіт) (п. 1 переліку виявлених порушень пипису).

Згідно ч. 3 ст. 43 Коституції України, закріплено право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Частиною 5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

З системного аналізу вказаних норм права суд дійшов висновку, що підставою для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг є не усунення суб`єктом господарювання усіх встановлених порушень або наявність порушень щодо належних, безпечних та здорових умов праці найманих працівників.

Разом з тим, як встановлено судом із листа ДП КОМУНСЕРВІС-ЗОРЯ №121 від 12.11.2019 р., що адресований посадовій особі позивача Токарець Н.С. про виконання припису; листа ДП КОМУНСЕРВІС-ЗОРЯ №125 від 21.11.2019 р., що адресований Рівненському відділенню управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Рівненській області; листа ДП КОМУНСЕРВІС-ЗОРЯ №138 від 23.12.2019 р., що адресований Страховому експертові Рівненського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Рівненській області; наказу ДП КОМУНСЕРВІС-ЗОРЯ №65 від 11.09.2019 р.; наказу ДП КОМУНСЕРВІС-ЗОРЯ №67/1 від 17.09.2019 р.; наказу ДП КОМУНСЕРВІС-ЗОРЯ №71/2 від 30.09.2019 р., у відповідь на зазначені вимоги припису позивача ДП КОМУНСЕРВІС-ЗОРЯ у своєму листуванні з позивачем повідомило про повне виконання вимог припису. Що ж до вимоги припису про отримання дозволу територіальних органів Держпраці на виконання робіт підвищеної небезпеки (газонебезпечних робіт), то відповідач у таких листах повідомив, що питання щодо виробничої необхідності та доцільності отримання дозволу на здійснення газонебезпечних робіт ним наразі вирішується. Вказане пов`язане із тим, що господарська та виробнича діяльність відповідача не потребує систематичного виконання газонебезпечних робіт. У випадку виникнення відповідної виробничої потреби на здійснення такого роду робіт, для ДП КОМУНСЕРВІС-ЗОРЯ є більш економічно доцільним залучення субпідрядних організацій, які мають відповідний дозвіл для виконання таких робіт.

Водночас, як встановлено із матеріалів справи, відповідач згідно договору №11/11-19 від 11.11.2019 р. доручив ТОВ Гарант Сервіс СТ здійснювати поточний ремонт з гідравлічним очищенням (аварійні роботи) каналізаційної мережі діаметром 300 мм за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Зоря. Процес виконання такого договору сторонами зафіксовано у дефективних актах та акті прийманні-передачі виконаних робіт за листопад 2019 р., оплата за договором проводилася, що підтверджується наданою до суду банківською випискою про рух коштів на рахунках відповідача. Подібні послуги, відповідач також отримував і від ТОВ ІК Енергозберігаючі технології 2010 , що підтверджується наявними у матеріалах справи дефектними актами та актами приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 р. Згідно дозволу №088.15.74 від 03.06.2015 р. виданого Територіальним управлінням Держгірпромнагляду у Чернігівській області ТОВ ІК Енергозберігаючі технології 2010 дозволяється серед іншого здійснювати роботи в колодязях, газонебезпечні роботи, тощо. Відповідно до дозволу ГУ Держпраці у Київській області №547.16.32 від 21.03.2016 р. ТОВ Гарант Сервіс СТ дозволено серед іншого здійснювати роботи в колодязях, шурфах, котлованах, бункерах, колекторах, замкнутому просторі (трубопроводах), газо полум`яні (ГЗ) роботи.

Таким чином, зазначені документи підтверджують, що на час звернення позивача із позовом відповідач доручив виконання необхідних йому газонебезпечних робіт (очищення каналізаційної мережі) для сторонніх організацій, які мають на виконання таких робіт спеціальні дозволи територіальних органів влади. Тому, на переконання суду, необхідність застосування заходів реагування у вигляді встановлення для відповідача окремої судової заборони у здійснення деяких видів діяльності наразі відпала, у зв`язку із добровільною відмовою відповідачем від ведення газонебезпечних осіб, яка в тому числі зафіксована у вищезгаданих наказах відповідача.

В той же час, як вбачається із матеріалів справи, позивачем жодних доказів того, що відповідач ухилявся від добровільного виконання вимог позивача щодо припинення ведення газонебезпечних робіт на період відсутності у нього відповідного дозволу, а також продовжив самостійно здійснювати газонебезпечні робіт без відповідного дозволу, для суду надано не було.

Таким чином, суд дійшов висновку, що встановлення окремої судової заборони для відповідача шляхом повного зупинення ведення газонебезпечних робіт є передчасним, та не сприятиме дотриманню балансу інтересів держави у порівнянні із інтересами приватних осіб.

Вирішуючи питання щодо можливості обмеження діяльності відповідача, суд вважає за необхідне застосувати положення Європейської конвенції з справ людини та практику Європейського суду з прав людини

Право на працю є невід`ємним правом людини, гарантованим ст. 43 Конституції України, Загальною декларацією прав людини (ООН, 1948 р.), Міжнародним Пактом про економічні, соціальні та культурні права (ООН, 1966 р.), ратифікованим Верховною Радою УРСР, Конвенціями і Рекомендаціями Міжнародної організації праці (МОП). На європейському рівні право на працю встановлено Європейською соціальною хартією (Рада Європи, 1961 р., переглянута у 1996 р.), підписаною Україною при вступі до Ради Європи.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб".

Так, Європейський суд з прав людини у рішеннях: (C. проти Бельгії, § 25; Олександр Волков проти України, у §16; Німітц проти Німеччини, § 29; Сідабрас і Джяутас (Sidabras і Dћiautas) проти Литви, у § 47 ) зазначає, що поняття "приватне життя" включає, в принципі і, діяльності професійного або ділового характеру, оскільки приватне життя охоплює право людини формувати та розвивати відносини з іншими людьми, включаючи стосунки професійного та ділового характеру. Продовж свого робочого життя більшість людей мають значну можливість розвивати відносини із зовнішнім світом. У широкому сенсі право вести "приватне соціальне життя , визначає можливість для індивідуума розвивати свою соціальну ідентичність в тому рахунку і собі подібними.

Із змісту ст. 8 названої Конвенції та практики Європейського суду з прав людини слідує, що обмеження у праві особи вести приватне життя (яке включає доступ до ведення підприємницької діяльності) дозволяються, якщо вони являються "згідно із законом" або "передбаченими законом" і є "необхідними в демократичному суспільстві".

Статтею 1 Конвенції з прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права .

Окрім того, як слідує із рішень Європейського суду по справах (Hдmдlдinen проти Фінляндії [GC], § 65; Gaskin проти Сполученого Королівства, § 42; Roche проти Сполученого Королівства [GC], § 157), суд при прийнятті рішення повинен враховувати та забезпечити справедливий баланс не тільки інтересів заявника, захищених статтею 8 Конвенції, а й одночасно інтереси третьої сторони, захищені іншими положеннями Конвенції.

У справі Беєлер проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав особи.

У рішенні від 09.01.2007 року у справі Інтерсплав проти України Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати справедливий баланс між інтересами особи і суспільства.

Підсумовуючи викладене, із зібраних у справі доказів не вбачається необхідності встановлення для відповідача додаткових обмежень, а ніж ті що передбачені законами України щодо заборони вільного обранням ним виду господарської діяльності, за умови дотримання вимог законодавства щодо забезпечення належної організації провадження такої діяльності, в тому числі шляхом отримання окремого дозволу. В той же час, встановлення відповідних судових заборон, як цього просить позивач, без встановлення умов так критеріїв для їх скасування чи зміни, в окремих випадках може призвести до фактичного зупинення підприємницької, а відтак є таким що порушує визначений критерій - нагальної суспільної необхідності з метою національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Отож, наведене позивачем прохання про застосування обмежень для відповідача наразі є таким, що не відповідає нагальній суспільній потребі у демократичному суспільстві .

Водночас, суд зазначає, що втручання у права гарантовані ст. 1 та 8 названої Конвенції може становити для відповідача та його контрагентів надмірний тягар та не забезпечуватиме справедливого балансу між інтересами особи і суспільства.

Запровадження обмежень у вигляді заборон певних видів господарської діяльності, може призвести до не тільки до порушення прав відповідача на користування належним йому майном, але й до фактичного зупинення підприємницької діяльності. Вказане також може потягнути за собою наслідки у вигляді невиконання відповідачем зобов`язань по виплаті заробітної плати та винагород для найманих осіб та працівників, а також проведенні розрахунків з контрагентами за відсутності нагальної необхідності у демократичному суспільстві .

Отож, вказане покладає надмірний тягар як на самого відповідача, так і на велику кількість осіб, які очікують від відповідача вчасного розрахунку та виплати заробітних плат, адже вказане призведе, що фактичного позбавлення працівників на забезпечення їх невідкладних соціальних потреб.

Згідно рішення Європейського суду у справі Kroon та інші проти Нідерландів (§ 31), Суд зазначив, що мета статті 8 Конвенції полягає в основному в захисті особистості від свавільного втручання органів державної влади в її права, вона примушує державу утримуватися від такого втручання.

Статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод передбачено, що:

1. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів у сфері публічно -правових відносин з метою ефективного захисту права, інтересів фізичних осіб.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене, позивач не довів правомірності своїх вимог, в той час як відповідачем заперечення підтверджені належними та допустимими доказами, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат згідно ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Управління Держпраці у Рівненській області (33028, вул. Лермонтова, 7, м. Рівне, код ЄДРПОУ 39780243) до Дочірнього підприємства "Комунсервіс-Зоря" КСП Комунальне господарство агрофірми "Зоря" (35314, вул. Конституції, 34, село Зоря, Рівненського району, Рівненської області, код ЄДРПОУ 32168297) про застосування заходів реагування шляхом повного зупинення ведення газонебезпечних робіт - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 11 червня 2020 року.

Суддя Зозуля Д.П.