Ухвала

від 11.06.2020 по справі 2-а-6769/11

ШАРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-6769/11

6-а/152/19/20

УХВАЛА

іменем України

11 червня 2020 року м. Шаргород

Справа №2-а/6769/11

Провадження №6-а/152/19/20

Шаргородський районний суд

Вінницької області

в складі:

головуючого судді - Славінської Н.Л.,

з участю:

секретаря судового засідання - Бабиної І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про заміну сторони у справі,

встановив:

26.05.2020 року ОСОБА_1 звернулася до Шаргородського районного суду із заявою про заміну сторони у справі №2-а-6769/11 за позовом ОСОБА_2 до УПФУ у Шаргородському районі про визнання дій УПФУ в Шаргородському районі незаконними та про зобов`язання вчинити дії по нарахуванню і виплаті недоотриманої щомісячної суми до пенсії, відповідно до ст.6 ЗУ Про соціальний захист дітей війни : позивача ОСОБА_2 замінити на його правонаступника - ОСОБА_1 .

Мотивуючи заяву, ОСОБА_1 зазначила, що постановою Шаргородського районного суду Вінницької області від 07.12.2011 року, яка підлягала до негайного виконання, зобов`язано УПФУ у Шаргородському районі нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_2 державну соціальну допомогу, як дитині війни за період з 12.03.2011 року по 22.07.2011 року включно, відповідно до ст.6 ЗУ Про соціальний захист дітей війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , з урахуванням проведених йому виплат.

Виконавчий лист не видавався, тривалий час постанова суду не виконувалася.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

Вона є донькою ОСОБА_2 та прийняла спадщину після смерті батька, яка складається з грошових виплат в сумі 778,55 грн., як державної соціальної допомоги, належної спадкодавцю на підставі постанови Шаргородського районного суду Вінницької області від 07.12.2011 року за №2-а-6769/11 та листа від 30.03.2020 року №0200-0405-6/13545, виданого Шаргородським відділом обслуговування громадян (сервісним центром) Управління обслуговування громадян ГУ ПФУ у Вінницькій області.

Тому вона звернулася до суду із заявою про заміну сторони у справі.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явилася, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлялася належним чином, згідно з п.3 прохальної частини заяви, просить розгляд справи проводити без її участі (а.с.2).

Представник Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області в судове засідання не з`явився, про його дату, час та місце повідомлений належним чином (а.с.14).

09.06.2020 року представник Управління Гоцуляк Р.М., що діє на підставі довіреності від 10.12.2019 року (а.с.16), на електронну адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи у його відсутності, при розгляді справи покладається на вирішення суду (а.с.15).

Враховуючи, що сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не прибули в судове засідання, а перешкод для розгляду справи судом не встановлено в силу вимог ч.2 ст.379 КАС України, то суд вважає за можливе здійснювати судовий розгляд у судовому засіданні без участі сторін і без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України.

Суд, розглянувши заяву ОСОБА_1 про заміну сторони у справі, перевіривши матеріали справи за заявою, вважає, що заява підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суд встановив, що 07.12.2011 року Шаргородським районним судом Вінницької області винесено постанову у справі за №2-а-6769/11 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Шаргородському районі про визнання дій УПФУ в Шаргородському районі незаконними та про зобов`язання вчинити дії по нарахуванню і виплаті недоотриманої щомісячної суми до пенсії, відповідно до ст.6 ЗУ Про соціальний захист дітей війни , якою позов ОСОБА_2 задоволено: визнано незаконною відмову Управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Одудовському ОСОБА_3 щодо нарахування і виплати державної соціальної допомоги, як дитині війни, за період з 12.03.2011 року по 22.07.2011 року включно, відповідно до ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни в розмірі 30% надбавки до пенсії; зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Шаргородському районі Вінницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 державну соціальну допомогу, як дитині війни, за період з 12.03.2011 року по 22.07.2011 року включно, відповідно до ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , з урахуванням проведених йому виплат за вказаний період; постанову суду допущено до негайного виконання (а.с.8-9).

По вказаному судовому рішенню виконавчий лист не видавався, що вбачається із матеріалів адміністративної справи.

Також, загальновідомим є факт про те, що УПФУ у Шаргородському районі реорганізовано, у зв`язку із чим про дату, час та місце слухання справи судом повідомлено ГУ ПФУ у Вінницькій області.

Судом встановлено, що стягувач ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.6).

Заявник ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 та прийняла спадщину після смерті батька, оформивши свої спадкові права, що підтверджується заповітом від 07.06.2005 року, посвідченим секретарем виконкому Голинчинецької сільської ради та зареєстрованого в реєстрі за №51 (а.с.5), свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 07.05.2020 року (а.с.7), з якого вбачається, що спадщина, на яку видане свідоцтво, складається, в тому числі, з грошових виплат в сумі 778,55 грн. - як державної соціальної допомоги дитині війни, що належить спадкодавцю на підставі листа за №0200-0405-6/13454 від 30.03.2020 року, виданого Шаргородським відділом обслуговування громадян (сервісним центром).

З повідомлення Шаргородського відділу обслуговування громадян (сервісного центру) Управління обслуговування громадян ГУ ПФУ у Вінницькій області від 30.03.2020 року №0200-0405-6/13454, що адресоване Шаргородській ДНК Вінницької області, вбачається, що грошові виплати, на які видано свідоцтво про спадщину, нараховані Шаргородським відділом обслуговування громадян за постановою Шаргородського районного суду від 07.12.2011 року (а.с.10).

Таким чином, судом встановлено, що боржником стягувачу проведено перерахунок спірних коштів та визначено суму, яку потрібно було виплатити, а тому вказана сума 778,55 грн. входить до складу спадщини.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Статтею 1219 ЦК передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Згідно з ч.1 ст.91 ЗУ Про пенсійне забезпечення , суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

За положеннями ст.52 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини… У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

При цьому, ЦКУ не визначає строк, протягом якого члени сім`ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення частин другої, третьої ст.52 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю, тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми соціальних виплат (у даному випадку надбавки до пенсії) передаються членам сім`ї спадкодавця, до того ж незалежно від того, чи виступають вони одночасно спадкоємцями після його смерті. При цьому, сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя внаслідок неправомірних дій органу Пенсійного фонду України, який не виконав у добровільному порядку судове рішення, що набрало законної сили, і яким його (пенсійний орган) було зобов`язано провести нарахування та виплату ОСОБА_2 30 % надбавки до пенсії, як дитині війни.

Такий правовий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 24.04.2018 року у справі №2а/0612/649/11.

Крім того, що стосується правонаступництва, то суд виходить з наступного.

Статтею 55 КАС України у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, передбачено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.

Вказана норма узгоджується із нормою ст.52 діючого КАСУ.

Згідно із ч.1 ст.264 КАСУ, у редакції чинній на час виникнення спірних відносин, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Вказана норма узгоджується із нормою ст.379 діючого КАСУ, частиною 4 якої також передбачено порядок заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.1 ст.1 ЗУ Про виконавче провадження , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення (ч.ч.1, 2 ст.15 ЗУ Про виконавче провадження ).

Частиною 5 статті 15 ЗУ Про виконавче провадження встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У контексті наведених положень ЗУ Про виконавче провадження слід зазначити, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження представляє собою процес, який починається з моменту набрання судовим рішенням законної сили і завершується настанням відповідних обставин, передбачених статтею 39 цього Закону. При цьому виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, за якого кожен з учасників має можливість реалізувати обсяг вимог наданих йому судовим рішенням.

До того ж ЗУ Про виконавче провадження не пов`язує початок реалізації цих прав з ухваленням державним виконавцем рішення про початок примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа, а навпаки, прямо передбачає можливість виправлення невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, судом за заявою стягувача (абзац другий частини четвертої статті 4 Закону ЗУ Про виконавче провадження ).

Саме такий правовий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 24.04.2018 року у справі №2а/0612/649/11.

У рішенні Європейського суду з прав людини Матківська проти України від 12 березня 2009 року зазначено про те, що судовий розгляд і виконавче провадження - це перша та друга стадії загального провадження, які стосуються тривалості провадження; виконання рішення є другим етапом судового провадження, а також, що реалізоване право знаходить свою ефективну реалізацію саме у момент виконання.

Отже, заміна сторони у відносинах, щодо яких виник спір, (процесуальне правонаступництво) можливе на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.

Такий правовий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 24.04.2018 року у справі №2а/0612/649/11.

Проаналізувавши докази та законодавство, суд приходить до переконання про те, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

В силу вимог ч.3 ст.379 КАС України, за результатами вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження суд виносить ухвалу, яка підлягає оскарженню.

Керуючись ст.ст.52, 248, ч.4 ст.250,ст.379 КАС України,

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про заміну сторони у справі - задовольнити.

Замінити сторону у справі №2-а-6769/11 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Шаргородському районі про визнання дій УПФУ в Шаргородському районі незаконними та про зобов`язання вчинити дії по нарахуванню і виплаті недоотриманої щомісячної суми до пенсії, відповідно до ст.6 ЗУ Про соціальний захист дітей війни : ОСОБА_2 замінити на його правонаступника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженку та жительку АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Суддя: