Постанова

від 03.06.2020 по справі 686/22409/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

03 червня 2020 року

м. Київ

справа № 686/22409/17/17-ц

провадження № 61-38612св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),

Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Корвет ,

третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Фреш ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - ОСОБА_2 , на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 березня 2018 року у складі судді Карплюка О. І. та постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 10 травня

2018 року у складі колегії суддів: Спірідонової Т. В., Купельського А. В., Янчук Т. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом

до товариства з обмеженою відповідальністю Корвет (далі -

ТОВ Корвет ), третя особа - товариство з обмежееною відповідальністю Компанія Фреш (далі - ТОВ Компанія Фреш ), про стягнення компенсації.

Позовна заява мотивована тим, що нею у 2011 році було створено твір образотворчого мистецтва - картину під назвою ІНФОРМАЦІЯ_1

та у 2012 році твір образотворчого мистецтва - картину під назвою ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зазначала, що її авторство підтверджувалося її підписом на кожній картині відповідно до вимог статті 11 Закону України Про авторське право

і суміжні права та нею зареєстровано авторське право

у встановленому законом порядку.

06 вересня 2017 року їй стало відомо, що у магазині Офіс центр , господарську діяльність у якому здійснює ТОВ Корвет , за адресою:

м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 4/3 та вул. Подільська, 93, розповсюджено товари: Блокнот та Зошит офісний із зображенням

на лицевій стороні творів ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зазначала, що товари, що реалізовувалися відповідачем були контрафактним товаром, оскільки містили у своїй структурі належні виключно їй об`єкти авторського права. Вона не надавала дозвіл

на використання ні творів, ні їх самостійних частин.

Вважала, що вказаними діями відповідача порушено її авторські права

та сума компенсації у розмірі 20 мінімальних заробітних плат буде достатньою для поновлення її майнових авторських прав.

У зв`язку із вищевикладеним ОСОБА_1 просила суд захистити порушені відповідачем її авторські права та стягнути з відповідача

на її користь суму компенсації у розмірі 20 мінімальних заробітних плат,

що складає 64 000,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 14 березня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ Корвет на користь ОСОБА_1 компенсації у розмірі 16 000,00 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач без згоди позивача здійснював розповсюдження шляхом продажу та використання мальованих зображень, авторські права на які належать позивачу, що

є порушенням її майнових та немайнових прав, які охороняються Законом України Про авторське право і суміжні права .

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 10 травня

2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 березня 2018 року змінено.

Стягнуто з ТОВ Корвет на користь ОСОБА_1 компенсацію у розмірі 32 000,00 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивовано тим, що вирішуючи спір, суд першої інстанції належним чином дослідивши та надавши оцінку поданим сторонами доказам, як вважав суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про те, що позивач є автором картин під назвами ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , докази іншого авторства відсутні, позивачка згоди відповідачу на використання та розповсюдження товарів

із зображенням товарів образотворчого мистецтва, авторські права на які належать їй, не надавала. Здійснивши продаж товарів із зображеннями, автором яких є позивачка, відповідач порушив її авторські права.

При цьому суд апеляційної інстанції вважав, що при визначенні розміру компенсації за порушення авторських прав судом першої інстанції було допущено помилку.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що оскільки кожний твір

є окремим об`єктом авторського права, який охороняється законом, тому захисту підлягають права на два твори, суб`єктом яких заявлений позивачкою та вважав, що стягненню підлягає компенсація в розмірі

20 мінімальних заробітних плат, що складає 32 000,00 грн (20 х 1 600,00).

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись

на неправильне застосування судами норм матеріального права

й порушення норм процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2018 року було відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи

із Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.

У вересні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.

Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2020 року справу призначено

до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій

не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Вважала, що судами попередніх інстанцій безпідставно встановлено,

що з відповідача на її користь позивачки підлягає стягнення компенсації

із розрахунку 1 600,00 грн, оскільки при застосуванні норм Закону України

№ 1774 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України судами першої та апеляційної інстанцій не враховано, що у відповідності до абзацу 2 пункту 25 постанови Пленуму Верховного суду України від 04 червня

2010 року № 5 Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав виплата працівникові заробітної плати не є тотожною виплаті йому авторської винагороди за створений твір у зв`язку із виконанням трудового договору, оскільки заробітна плата -

це винагорода за виконану роботу залежно від певних умов, а авторська винагорода - це всі види винагород або компенсацій, що виплачуються авторам за використання їх творів, які охороняються у межах, встановлених авторським правом.

Зазначала, що зазначений закон визначив, що мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, у зв`язку із чим,

як вона вважала, норми вказаного закону не розповсюджуються на порядок визначення розміру компенсації за порушення авторського права виходячи із розміру мінімальної заробітної плати згідно Закону України Про авторське право і суміжні права і компенсація за порушення авторських прав повинна здійснюватися з урахуванням обставин справи, наданих доказів та вимог статті 52 Закону України Про авторське право і суміжні права , тобто саме із розрахунку мінімальних заробітних плат, яка

у 2017 році складала 3 200,00 грн.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У вересні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ТОВ Компанія Фреш , у якому заявник посилався на те, що касаційна скарга є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій у повному обсязі з`ясовано обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору, надано належну оцінку всім доказам, поясненням та запереченням, наданим сторонами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

12 вересня 2017 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір за № НОМЕР_1 Збірник творів образотворчого мистецтва художниці ОСОБА_1 , у тому числі картин під назвами ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 11 т. 1).

06 вересня 2017 року у магазинах ТОВ Корвет , розташованих

у м . Хмельницькому по вул. Подільській, 93 та вул. Проскурівській, 4/3 , були придбані блокнот та офісний зошит на загальну суму 55,98 грн, на яких зображено частини творів позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2

(а. с. 14-18 т. 1).

ОСОБА_1 дозволу на використання зазначених творів ТОВ Корвет

не надавала.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції

до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 , подана представником ОСОБА_2 , підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати

або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до статті 4 ЦПК України, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України Про авторське право і суміжні права автор - фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір; контрафактний примірник твору, фонограми, відеограми - примірник твору, фонограми чи відеограми, відтворений, опублікований і (або) розповсюджуваний з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі примірники захищених в Україні творів, фонограм і відеограм, що ввозяться на митну територію України без згоди автора чи іншого суб`єкта авторського права і (або) суміжних прав, зокрема з країн, в яких ці твори, фонограми і відеограми ніколи не охоронялися або перестали охоронятися; примірник твору - копія твору, виконана у будь-якій матеріальній формі.

Перелік об`єктів авторського права закріплений у статті 433 ЦК України

та статті 8 Закону України Про авторське право і суміжні права .

У силу вимог частини першої статті 437 ЦК України та статті 11 Закону України Про авторське право і суміжні права авторське право виникає

з моменту створення твору. Первинним суб`єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей. Суб`єкт авторського права для засвідчення авторства (авторського права)

на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту і дати опублікування твору чи договорів, які стосуються права автора на твір, у будь-який час протягом строку охорони авторського права може зареєструвати своє авторське право у відповідних державних реєстрах. Державна реєстрація авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, здійснюється Установою відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку. Установа складає і періодично видає каталоги всіх державних реєстрацій.

За змістом частин третьої та четвертої статті 426 ЦК Українивикористання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється

з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом. Умови надання дозволу на використання об`єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором.

Використання твору здійснюється лише за згодою автора (стаття 443 ЦК України ).

Статтею 15 Закону України Про авторське право і суміжні права передбачено, що до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору

та виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Частиною першою статті 32 Закону України Про авторське право і суміжні права встановлено, що автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21-25 цього Закону

Вибір способу захисту порушеного права належить позивачу - суб`єкту авторського права і (або) суміжних прав.

За змістом положень статті 52 Закону України Про авторське право

і суміжні права у разі порушення авторського права і (або) суміжних прав можливим є одночасне застосування кількох передбачених зазначеною статтею способів цивільно-правового захисту таких прав.

Відповідно до підпунктів а , г абзацу другого частини першої

статті 52 Закону України Про авторське право і суміжні права при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону , недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об`єктів суміжних прав, використанні творів і об`єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право, зокрема: вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права

чи створюють загрозу їх порушення; подавати позови до суду про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

Суд має право постановити рішення чи ухвалу про: виплату компенсації,

що визначається судом, у розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу (підпункти г абзацу першого частини другої статті 52 Закону України Про авторське право і суміжні права ).

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (стаття 89 ЦПК України), з урахуванням встановлених обставин і вимог (статей 12, 81 ЦПК України), встановивши, що відповідач без згоди позивачки здійснював розповсюдження шляхом продажу товарів із зображенням творів ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , авторські права

на які належать позивачці, дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що таке розповсюдження творів є порушенням майнових та немайнових прав позивачки, які охороняються Законом України Про авторське право

і суміжні права .

Проте при визначенні компенсації за порушення авторських прав судами першої та апеляційної інстанції допущено помилку.

В абзаці 9 частині другої статті 52 Закону України Про авторське право

і суміжні права зазначено, що при визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов`язаний у встановлених підпунктом г пункту 2 статті 52 Закону №3792-XII межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Статтею 445 ЦК України передбачено право автора на плату

за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом

та іншим законом.

Згідно із пунктом 8 частини першої статті 8 Закону України № 3792-XII Закону України Про авторське право і суміжні права об`єктами авторського права є твори образотворчого мистецтва.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що кожен твір є окремим об`єктом авторського права, який належить конкретному суб`єкту. Кожен окремий факт протиправного використання об`єктів авторського права та/або суміжних прав становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у виді стягнення компенсації. Кожний суб`єкт авторського права при порушенні цього права, в тому числі на один твір, має право на компенсацію в розмірі, не менше 10 мінімальних заробітних плат.

Оскільки кожний твір є окремим об`єктом авторського права, який охороняється законом, то захисту підлягають права на два твори, суб`єктом яких заявлений позивач.

Змінюючи рішення суду першої частини, суд апеляційної інстанції правильно виходив із того, що кожен твір є окремим об`єктом авторського права, який охороняється законом, а тому ураховуючи те, що відповідачем без згоди позивачки використовувалось та розповсюджувалось товари

із зображенням двох творів образотворчого мистецтва, авторські права на які належать позивачці, дійшов правильного висновку, що захисту підлягають права на два твори.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року у справі № 3-994гс15.

Проте при визначенні розміру відшкодування компенсації за порушення авторських прав суд апеляційної інстанції дійшов неправильного висновку, що необхідно брати як розрахункову величину у розмірі 1 600,00 грн,

з огляду на таке.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06 грудня 2016 року, на який посилається заявник у касаційній скарзі, мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1 600,00 грн.

Однак, відшкодування позивачці компенсації за порушення авторських прав не є її посадовим окладом, заробітною платою чи іншою виплатою, а відтак, підстави для застосування наведеної норми до виниклих правовідносин відсутні. Крім того, вказаним Законом не вносилися зміни до Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік.

Отже рахунок компенсації за порушення авторських прав ОСОБА_1 розраховується з урахуванням обставин справи, наданих доказів та вимог статті 52 Закону України Про авторське право та суміжні права

та скаладає 64 000,00 грн (10 мінімальних заробітних плат за кожен твір, зокрема 20 х 3 200,00 грн).

Згідно з частиною першою статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Щодо судових витрат

Згідно із частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Отже, з ТОВ Корвет на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1 280,00 грн.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 10 травня 2018 року змінити, стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю Корвет

на користь ОСОБА_1 компенсацію у розмірі

64 000,00 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Корвет на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1 280,00 грн.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович