Постанова

від 10.06.2020 по справі 908/2337/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2020 року м.Дніпро Справа № 908/2337/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Антоніка С.Г., Іванова О.Г.

при секретарі судового засідання Ковзикові В.Ю.

Учасники процесу не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.12.2019 (повний текст складено та підписано 20.12.2019р. суддя Науменко А.О.) у справі №908/2337/19

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", ідентифікаційний код юридичної особи 20077720 (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6)

до відповідача Комунального підприємства "Соцкомуненергія" Запорізької міської ради в особі голови комісії з припинення Остащенко Н.М., ідентифікаційний код юридичної особи 33256368 ( 70540, Запорізька область, Оріхівський район, с. Таврійське, вул. Загорянська, буд. 2-А )

про зобов`язання включити кредиторські вимоги до передавального акта

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Комунального підприємства "Соцкомуненергія" Запорізької міської ради в особі голови комісії з припинення Якуніної Н.М. з урахуванням заяви про уточнення до позовних вимог про зобов`язання включити кредиторські вимоги в сумі 309 861,69, до передавального акта.

Позов обґрунтовано тим, що у відповідача наявна перед позивачем кредиторська заборгованість у сумі 360912,39 грн, яку позивач просить суд включити до передавального акта, враховуючи знаходження відповідача в статусі припинення в результаті реорганізації.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.12.2019 у справі №908/2337/19 позов задоволено частково. Зобов`язано Комунальне підприємство "Соцкомуненергія" Запорізької міської ради в особі голови комісії з припинення Остащенко Н.М. , включити грошові вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", в сумі 309 234 грн 56 коп. до передавального акта. У позові в частині позовних вимог про зобов`язання Комунального підприємства "Соцкомуненергія" Запорізької міської ради в особі голови комісії з припинення Остащенко Н.М. , включено до передавального акту грошові вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", в сумі 627 грн 13 коп. відмовлено.

Рішення вмотивовано тим, що сума інфляційних втрат у розмірі 627,13 грн, яка додатково заявлена позивачем в уточненому позові відповідно до постанови Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2019 у справі №908/21/19, не пред`являлась позивачем відповідачу у складі кредиторських вимог. Таким чином, позивач обґрунтовано пред`явив відповідачу кредиторські вимоги на суму 309 234, 56 грн. Вимоги на суму 627,13 грн заявлені безпідставно.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги :

Не погодившись з вказаним рішенням, Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у зобов`язанні Комунального підприємства "Соцкомуненергія" Запорізької міської ради в особі голови комісії з припинення Остащенко Н.М. , включити до передавального акту грошові вимоги АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", в сумі 627 грн 13 коп. та прийняти в цій частині нове рішення та скасувати рішення в частині стягнення з АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в дохід Державного бюджету України 2 726,93 грн судового збору. Відшкодувати витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу позивач посилається на те, що рішення Господарського суду Запорізької області є незаконним, необгрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У своїй апеляційній скарзі, позивач не погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума інфляційних втрат у розмірі 627,13 грн. не пред`являлась позивачем відповідачу у складі кредиторських вимог та заявлена безпідставно , оскільки постанова Центрального апеляційного господарського суду у справі №908/21/19 була винесена 16.09.2019, тобто вже після звернення Компанії до суду з позовом і не може бути підставою втрати права Компанії на включення законних та підтверджених судовим рішенням вимог на суму 627,13 грн. до передавального акта.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції необгрунтовано зобов`язано Компанію додатково сплатити до Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2 726,93 грн., оскільки Компанією було сплачено 1 921,00 грн., як за вимогу немайнового характеру.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Комунальне підприємство "Соцкомуненергія" Запорізької міської ради в особі голови комісії з припинення Остащенко Н . М. , не надало відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк та не зазначено й не обґрунтовано поважності причин пропуску цього строку, Центральний апеляційний господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.02.2020 було залишено без руху апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.12.2019 у справі №908/2337/19. Надано тстрок для усунення недоліків

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.02.2020. Поновлено строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.12.2019 у справі №908/2337/19. Розгляд скарги призначено у судове засідання на 25.03.2020 о 12:00 год. Зупинено дію оскаржуваного рішення.

25.03.2020 судове засідання не відбулося у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанов № 211 від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", та № 239 від 25 березня 2020 змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів від 16 березня 2020 № 215), якою на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 до 24 квітня 2020, рішенням зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду, оформлених протоколами зборів суддів від 17.03.2020 року №1 і від 31.03.2020 року №3 та наказом голови суду № 32 від 17.03.2020, з урахуванням Рекомендацій Ради суддів України, викладених у листі № 9рс-186/20 від 16 березня 2020 року, з метою дотримання завдань господарського судочинства в частині змагальності та рівності сторін, встановлено особливий режим роботи Центрального апеляційного господарського суду на період дії карантину.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.05.2020 розгляд справи №904/2337/19 призначено в судовому засіданні на 10.06.2020 на 12:20. Рекомендовано учасникам справи утриматись від безпосередньої присутності в залі суду, прийняти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у тому числі, відповідно до Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.04.2020 №196, надати клопотання про розгляд справи за їх відсутності; У випадку безпосередньої участі учасників справи в судовому засіданні обов`язковою є наявність засобів особистого захисту (масок, рукавичок, тощо); Визнано явку представників в судове засідання не обов`язковою.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з`явилися. Про дату час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4900082040000, №4900082039991, №4900082041635.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, згідно з Порядком ведення державного реєстру судових рішень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006р. за № 740, кожна фізична або юридична особа має загальний доступ до судових рішень, внесених до Реєстру. Відкритий доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється цілодобово та безоплатно через офіційний веб-портал ДСА.

Таким чином, представники сторін мають можливість ознайомитись з текстами процесуальних документів по вказаній справі в державному реєстрі судових рішень.

Беручи до уваги, що неявка представників позивача та відповідача не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для її розгляду у судовому засіданні, справа переглядалася без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.

05.06.2020 на адресу Центрального апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи №908/2337/19 без його участі, в якому він зазначив, що відзив відповідача на апеляційну скаргу компанії не надходив, судом додаткових документів або пояснень не вимагалось, вважає, що спір може бути вирішено без його участі за наявними матеріалами справи.

10.06.2020 оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

Рішенням Запорізької обласної ради від 28.03.2019 №24 Про припинення комунального підприємства Соцкомуненергія Запорізької обласної ради шляхом приєднання до комунальної установи Таврійський будинок інвалідів Запорізької обласної ради вирішено припинити комунальне підприємство Соцкомуненергія Запорізької обласної ради, код ЄДРПОУ 03188636 (відповідач у справі).

Встановлено строк для заявлення кредиторами своїх вимог до комунального підприємства Соцкомуненергія Запорізької обласної ради - 2 місяці з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення комунального підприємства Соцкомуненергія Запорізької обласної ради шляхом приєднання.

Відповідно до відомостей, розміщених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, строк для подання кредиторами своїх вимог до боржника встановлено до 05.08.2019.

28.05.2019 позивач надіслав на адресу відповідача кредиторську вимогу від 28.05.2019 №14/7-1592В на суму 981623,51 грн.

В межах строку, встановленого для подання кредиторами своїх вимог, позивач надіслав на адресу відповідача також додаткову вимогу від 19.07.2019 №14/7-2075В на суму 3937,63 грн.

Факт надсилання зазначених вимог на адресу відповідача (відправлення №0100107530295 та №0100111262920) підтверджується описами вкладень та чеками, копії яких надані у справу.

За відомостями з веб-сайта ПАТ Укрпошта вимога позивача від 28.05.2019 №14/7-1592В отримана відповідачем 01.08.2019, а додаткова вимога від 19.07.2019 №14/7-2075В - 24.07.2019.

Грошові вимоги позивача до відповідача виникли у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем укладених між сторонами договорів, за умовами яких позивач поставляв відповідачу природний газ, а саме:

1) за договором від 21.12.2015 №4089/16-ТЕ-13 постачання природного газу загальна заборгованість відповідача становить 3807,94 грн, з яких 3283,70 грн пені, 223,89 грн 3% річних та 300,35 грн інфляційних втрат;

2) за договором від 19.01.2017 №6291/1718-БО-13 постачання природного газу загальна заборгованість відповідача становила 382844,93 грн, з яких 318158,39 грн основного боргу, 24815,82 грн пені, 10509,61 грн 3% річних та 29361,11 грн інфляційних втрат;

3) за рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.05.2018 у справі №908/693/18 загальна заборгованість відповідача становила 9450,64 грн, з яких 6223,33 грн - пеня, 406,20 грн - 3% річних, 1059,12 грн - інфляційні втрати, 1761,99 грн витрат з оплати судового збору;

4) за рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.02.2019 у справі №908/15/19 загальна заборгованість у відповідача становила 297039,72 грн, з яких 223571,59 грн - пеня, 22082,10 грн - 3% річних, 46996,28 грн - інфляційні втрати, 4389,75 грн витрат по оплаті судового збору;

5) за рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.03.2019 у справі №908/22/19 загальна заборгованість відповідача становила 51677,83 грн, з яких 27090,72 грн - пеня, 4839,44 грн - 3% річних, 17985,67 грн - інфляційні втрати, 1762,00 грн витрат з оплати судового збору;

6) за рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.03.2019 у справі№908/21/19 загальна заборгованість відповідача становила 240740,08 грн, з яких 129286,31 грн - пеня, 25373,63 грн - 3% річних, 82522,40 грн - інфляційні втрати, 3557,74 грн витрат з оплати судового збору.

Таким чином, грошові вимоги позивача до відповідача складали 985561,14 грн.

Після прийняття рішення про припинення боржник погасив наступну заборгованість:

- за договором від 19.01.2017 №6291/1718-БО-13 постачання природного газу сплачено заборгованість у розмірі 382844,93 грн, з яких 318158,39 грн основного боргу, 24815,82 грн пені, 10509,61 грн 3% річних та 29361,11 грн інфляційних втрат;

- за рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.05.2018 у справі №908/693/18 сплачено заборгованість у розмірі 9450,64 грн, з яких 6223,33 грн - пеня, 406,20 грн - 3% річних, 1059,12 грн - інфляційні втрати, 1761,99 грн витрат з оплати судового збору;

- за рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.02.2019 у справі №908/15/19 сплачено заборгованість у розмірі 297039,72 грн, з яких 223571,59 грн - пеня, 22082,10 грн - 3% річних, 46996,28 грн - інфляційні втрати, 4389,75 грн витрат по оплаті судового збору;

- за рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.03.2019 у справі №908/22/19, зокрема сплачено заборгованість в сумі 51677,83 грн, з яких 27090,72 грн - пеня, 4839,44 грн - 3% річних, 17985,67 грн - інфляційні втрати, 1762,00 грн витрат з оплати судового збору.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2019 було змінено рішення Господарського суду Запорізької області від 13.09.2019 у справі №908/21/19, стягнуто з відповідача на користь позивача 241367,21 грн, з яких 129286,31 грн пені, 25373,63 грн - 3% річних, 83149,53 грн інфляційних втрат та 3557,74 грн судового збору.

Враховуючи викладене, а також сплату відповідачем судового рішення у справі № 908/22/19 позивач уточнив позовні вимоги та визначив у даному позові кредиторські вимоги до відповідача в сумі 309861,69 грн, які складаються із нарахованих штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат, а саме:

- за договором постачання природного газу від 21.12.2015 №4089/16-ТЕ-13 вимоги до відповідача складають суму 3807,94 грн, з яких 3283,70 грн пені, 223,89 грн - 3% річних та 300,35 грн інфляційних втрат;

- за договором постачання природного газу від 19.10.2017 №6291/1718-БО-13 вимоги до відповідача складають суму 64686,54 грн, з яких 24815,82 грн пені, 10012,76 грн - 3% річних, а також 25920,33 грн інфляційних втрат;

- за рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.09.2019 у справі №908/21/19, яке змінено постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2019, вимоги до відповідача складають 241367,21 грн, з яких 129286,31 грн пені, 25373,63 грн - 3% річних, 83149,53 грн інфляційних втрат та 3557,74 грн судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (постачальником) та відповідачем (споживачем) був укладений договір постачання природного газу від 21.12.2015 №4089/16-ТЕ-13.

Також між позивачем (постачальником) та відповідачем (споживачем) був укладений договір постачання природного газу від 19.10.2017 №6291/1718-БО-13.

Розрахунки кредиторських вимог за договорами від 21.12.2015 №4089/16-ТЕ-13 та від 19.10.2017 №6291/1718-БО-13 судом перевірені та визнані вірними.

Суми заборгованості, що стягнуті рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.09.2019 у справі №908/21/19, яке змінено постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2019, відповідно до приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України вважаються встановленими та не підлягають доведенню знову при розгляді даної справи.

Разом із цим, суд першої інстанції зазначив, що сума інфляційних втрат у розмірі 627,13 грн, яка додатково заявлена позивачем в уточненому позові відповідно до постанови Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2019 у справі №908/21/19, не пред`являлась позивачем відповідачу у складі кредиторських вимог.

За висновком суду першої інстанції, позивач обґрунтовано пред`явив відповідачу кредиторські вимоги на суму 309 234, 56 грн. Вимоги на суму 627, 13 грн заявлені безпідставно.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

Згідно з роз`ясненнями, наданими пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 15 постанови від 17 жовтня 2014 року № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах (із змінами і доповненнями, внесеними постановою пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2015 року № 10), пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК України передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір .

До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці (наприклад, якщо позовну заяву про визнання договору (правочину) недійсним подано без вимоги застосування наслідків, передбачених статтею 216 ЦК України). За подання до суду таких заяв сплачується судовий збір згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір .

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 квітня 2018 року у справі № 363/1741/16-ц.

Оскільки вимоги позивача мають чітку вартісну оцінку і їх можливе задоволення також пов`язане з можливістю подальшою реалізації прав позивача в межах визначеної суми, то позов є позовом майнового характеру, а відповідні доводи апеляційної скарги щодо неправильного визначення судом першої інстанції розміру судових витрат за подання апелеляційної скарги, відхиляються як необґрунтовані.

Відповідно до абзацу 4 пункту 3.12. Постанови № 18 від 26.12.2011р. Пленуму ВГСУ " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Предметом позову , з урахуванням заяви про уточення позовних вимог, є матеріально правова вимога позивача про зобов`язання КП Соцкомуненергія Запорізької обласної ради в особі голови комісії з реорганізації включити до передавального акту грошові вимоги АТ НАК Нафтогаз України в сумі 309 861,69 гр, які складаються з 309 234,56 грн ( заборгованість за договором постачання природного газу від 21.12.2015 №4089/16-ТЕ-13) +64 686,54 грн (заборгованість за договором постачання природного газу від 19.10.2017 №6291/1718-БО-13) + 240 740,08 грн (стягненні за рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.03.2019 у справі №908/21/19) + 627,13 грн (інфляційних втрат, право на які виникло у позивача після набрання законної сили Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2019р., якою було змінено рішення Господарського суду Запорізької області від 13.09.2019 у справі №908/21/19 в частині стягнення з відповідача інялційних втрат з 82 522,40 грн до 83 149,53 грн інфляційних втрат.

Правовідносини сторін виникли в зв`язку із прийняттям 28.03.2019р. двадцять дев`ятою сесією Запорізької міською ради рішення № 24 (т.1 а.с. 121-122) згідно якого, припинено комунальне підприємство Соцкомунерегія Запорізької обласної ради шляхом приєднання до комунальної установи Таврійський будинок інвалідів (пункт 1), а Комунальна установа Таврійський будинок інвалідів Запорізької обласної ради визначена правонаступником майна та усіїх прав та обов`язків комунального підприємства Соцкомунерегія (пункт 2). Встановлено строк заявлення кредиторами своїх вимог до комунального підприємства Соцкомунерегія Запорізької обласної ради 2 (два) місяці з дня оприлюднення повідомлення про рішення припинення комунального підприємства Соцкомунерегія Запорізької обласної ради (пункт 3).

Відповідно до частин 1,5 статті 105 Цивільного кодексу України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Як вбачається з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формуваньєдиного реєстру, строк для заявлення кредиторами своїх вимог встановлено до 05.08.2019р..

Відповідно до частин 3,4 статті 105 Цивільного кодексу України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

4.До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Відповідно до пунктів 4,5 Рішення № 24 двадцять дев`ятою сесією Запорізької обласної ради :

З метою виконаня цьлошо рішення доручити голові обласної ради шляхом видання відповідного розпорядження здійснити такі дії:

1.призначити комісію з припинення або ліквідації комунального підприємства Соцкомунерегія Запорізької обласної ради;

2.встановити порядок проведення припинення комунального підприємства Соцкомунерегія Запорізької обласної ради;

3.здійснити інші дії, передбачені чинним законодавством України, що пов`язані з припиненням комунального підприємства Соцкомунерегія Запорізької обласної ради шляхом приєднання.

5.Доручено комісії з припинення (ліквідатору) комунального підприємства Соцкомунерегія Запорізької обласної ради вчинити відповідні дії, що пов`язані з припиненням комунального підприємства Соцкомунерегія Запорізької обласної ради шляхом приєднання, згідно з вимогами чинного законодавства.

Відповідно до частини 5 статті 105 Цивільного кодексу України, строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

В межах строку, встановленого для подання кредиторами своїх вимог, позивач надіслав на адресу відповідача кредиторську вимогу від 28.05.2019 №14/7-1592В на суму 981623,51 грн. та додаткову вимогу від 19.07.2019 №14/7-2075В на суму 3937,63 грн.

Таким чином, позивачем дотримані вимоги матеріального закону щодо спрямування у строк до 05.08.2019р. на адресу відповідача вимог, в об`ємах, визначених у зазначених вище листах.

Відповідно до частини 6 статті 105 Цивільного кодексу України, кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Відповідно до частини 1 статті 107 Цивільного кодексу України, кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Станом на час подання позивачем до суду заяви про уточнення позовних вимог Вих.№ 14/7-717-13 від 12.11.2019р. (т.1 а.с. 172-173), залишилися не задоволеними нараховані штрафні санкції, 3%річних та інфляційні нарахування на загальну суму 309 234,56 грн., а саме:

За договором від 21.12.2015 №4089/16-ТЕ-13 постачання природного газу заборгованість Відповідача становить 3 807,94 грн.

За договором від 19.10.2017 №6291/1718-БО-13 постачання природного газу заборгованість Відповідача становить 64 686,54 грн..

За рішенням господарського суду Запорізької області від 13.03.2019 у справі № 908/21/19, з урахуванням його змінени Постановою центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2019, стягнуто з Боржника на користь Компанії 241 367,21 грн..

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів констатує, що відповідачем повністю виконані кредиторські вимоги, заявлені позивачем у листі Вих.№ 14/7-2075 В від 19.07.2019р. на суму 3 937,63 грн і частково виконані вимоги, заявлені у листі Вих.№ 14/7-1592 від 28.05.2019р. (задоволено 638 188,95 грн з заявлених 981 623,51 грн).

Вимога позивача щодо 627,13 грн (інфляційних втрат, право на які виникло у позивача після набрання законної сили Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2019р., якою було змінено рішення Господарського суду Запорізької області від 13.09.2019 у справі №908/21/19 в частині стягнення з відповідача інялційних втрат з 82 522,40 грн до 83 149,53 грн на адресу відповідача не спрямовувалася, в з`язку із чим, відповідні доводи апеляційної скарги щодо необхідності її розгляду в порядку статтей 105,107 Цивільного кодексу України відхиляються як необґрунтовані.

Вирішуючи спір про зобовязання комунального підприємства Соцкомуненергія Запорізької обласної ради в особі голови комісії з реорганізації включити грошові вимоги АТ НАК Нафтогаз України в сумі 309 234,56 грн до передавального акту, колегія суддів зазначає наступне:

Відповідно до ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 106 Цивільного кодексу України встановлено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Згідно з частинами 2, 3 статті 107 Цивільного кодексу України, після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частиини 4 статті 107 ЦК України порушення положень частин 2 та 3 цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу Украни, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справі № 923/135/17 , Верховний Суд звертав увагу на те, що порядок припинення юридичної особи шляхом приєднання встановлено в ст. 107 ЦК України, згідно з якою кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом.

Складення та затвердження передавального акту є дією, яка вчиняється комісією за результатами її роботи. Наявність такого акту свідчить про завершення роботи комісії з припинення юридичної особи

Натомість, у відповідності до положень частини 4 статті 107 ЦК України порушення положень ч. ч. 2 та 3 цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

У відповідності до частини 1 статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання, а за частиною 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. В свою чергу, названими статтями передбачені способи захисту порушених прав, до яких серед інших віднесено примусове виконання обовязку в натурі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що вимога позивача зобов`язати комісію, включити до цього акту відомості щодо кредиторської заборгованості підприємства, є вимогою позивача, яка не передбачена ні законодавчими, ні договірним положеннями, а тому в задоволені позову, з урахуванням вимог статті 14 Господарського процесуального кодексу України необхідно, відмовити.

Крім цього, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 45).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;

Відповідно до частини 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до пункту 4 частини 1, частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню

Оскільки розглядаючи справу, місцевий господарський суд неправильно застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню у спірних правовідносинах, а саме положення статтей 105, 107 Цивільного кодексу України, рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з ухвалення нового, про відмову в задоволені позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи у суді апеляційної інстанції в зв`язку із чим в задоволені апеляційної скарги необхідно відмовити.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 2 881,50 грн. (т.1 а.с.238-239) покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.12.2019 у справі №908/2337/19 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 10.12.2019 у справі №908/2337/19 - скасувати.

Ухвалити нове:

В задоволені позову - відмовити.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.12.2019 у справі №908/2337/19 у сумі 2 881,50 грн. покласти на Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному в порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 11.06.2020

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.Г. Іванов

Суддя С.Г. Антонік