Рішення від 11.06.2020 по справі 910/4002/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.06.2020Справа № 910/4002/20

За позовомПриватного акціонерного товариства Страхова компанія АРКС до Товариства з додатковою відповідальністю страхової компанії Альфа-Гарант третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 простягнення 45412,28 грн Суддя Смирнова Ю.М.

Без виклику учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство Страхова компанія АРКС звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю страхової компанії Альфа-Гарант 45412,28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством Страхова компанія АРКС на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №87704а9да від 29.03.2019 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля Opel, державний номер НОМЕР_1 , а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України Про страхування та ст. 993 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Daewoo, державний номер НОМЕР_2 , водієм якого скоєно ДТП, застрахована Товариством з додатковою відповідальністю страховою компанією Альфа-Гарант на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/5871366, а тому позивач вказує, що обов`язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/4002/20, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, залучено до участі у справі ОСОБА_1 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, а також встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 20 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала про відкриття провадження у справі вручена відповідачу 01.04.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105471316438.

16.04.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що 02.04.2020 Товариством з додатковою відповідальністю страховою компанією Альфа-Гарант було сплачено позивачу 26116,12 грн страхового відшкодування. У зв`язку з цим відповідач просить закрити провадження у справі в частині вимог про стягнення 26116,12 грн, а у задоволенні решти позовних вимог - відмовити. Відповідач вважає, що при здійсненні розрахунку належної до виплати суми відшкодування позивачем безпідставно не враховано коефіцієнт фізичного зносу пошкодженого транспортного засобу.

25.05.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що на момент ДТП строк експлуатації автомобіля Opel, державний номер НОМЕР_1 , не перевищує 7 років, а доказів існування обставин, які б могли бути підставою для зменшення суми страхового відшкодування на коефіцієнт фізичного зносу, відповідач не надав.

У відповіді на відзив позивач, посилаючись на п. 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, просить вважати відповідь на відзив такою, що подана без пропущення строку.

Так, 02.04.2020 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) , яким у Господарському процесуальному кодексі України розділ X Прикінцеві положення доповнено пунктом 4 такого змісту: 4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) .

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2020 №255 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 №211 ) установлено на всій території України карантин з 12.03.2020 до 22.05.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22.05.2020 до 22.06.2020 на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м.Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV -2 .

Таким чином, процесуальні строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення, а також строки для розгляду справи по суті продовжилися автоматично в силу п. 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

За таких обставин, доводи позивача стосовно того, що відповідь на відзив подана ним із дотриманням встановленого для цього процесуального строку є обґрунтованими.

Третя особа пояснень щодо позову не надала, своїм правом не скористалась.

За приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

29.03.2019 між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія АХА Страхування , найменування якого було змінено на Приватне акціонерне товариства Страхова компанія АРКС (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №87704а9да (надалі - Договір), об`єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: автомобілем Opel, державний номер НОМЕР_1 , на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП.

23.10.2019 о 10 год 05 хв в місті Дніпрі сталася ДТП, а саме: водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Daewoo, державний номер НОМЕР_2 , виїжджаючи з другорядної дороги зі сторони вул. Гоголя, не надав переваги у русі та скоїв зіткнення з автомобілем Opel, державний номер НОМЕР_1 , який рухався по головній дорозі, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 п. 16.11 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, що підтверджується постановою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 20.11.2019 у справі №201/12432/19, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі страхових актів №ARX2512685 від 07.11.2019 та № НОМЕР_3 , у відповідності до розрахунку суми страхового відшкодування, визначеного вказаним актом, та заяви страхувальника про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування позивач, виконуючи свої зобов`язання за Договором, здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок ДТП шляхом виплати коштів у загальній сумі 47412,28 грн на рахунок виконавця ремонтних робіт - Фізичної особи-підприємця Резяпової Аеліти Петрівни, та постачальника матеріалів - Приватного підприємства Аеліта , що підтверджується платіжними дорученнями №612551 від 08.11.2019 на суму 37413,60 грн та №612552 від 08.11.2019 на суму 9998,68 грн.

Статтею 27 Закону України Про страхування та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 47412,28 грн право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із постанови Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 20.11.2019 у справі №201/12432/19 вбачається, що транспортний засіб - автомобіль Daewoo, державний номер НОМЕР_2 , водієм якого спричинено ДТП, що потягнуло завдання шкоди власнику автомобіля Opel, державний номер НОМЕР_1 , знаходився під керуванням ОСОБА_1

Частинами 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Daewoo, державний номер НОМЕР_2 , встановлена у судовому порядку.

Станом на момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Daewoo, державний номер НОМЕР_2 , була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю Страховою компанією Альфа-Гарант на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АО/5871366 з встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 100000,00 грн, франшизи - 2000,00 грн.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Положеннями ст. 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У відповідності до рахунку на оплату №544 від 07.11.2019 на суму 37413,60 грн, виставленого виконавцем ремонтних робіт - Фізичною особою-підприємцем Резяповою Аелітою Петрівною, та рахунку на оплату №3169 від 07.11.2019, виставленого постачальником матеріалів - Приватним підприємством Аеліта , загальна вартість відновлювального ремонту автомобіля Opel, державний номер НОМЕР_1 , внаслідок пошкодження транспортного засобу в результаті ДТП становить 47412,28 грн.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказує, що рахунки, надані позивачем в якості доказу завданої йому матеріальної шкоди, не можуть бути належним та допустимим доказом для визначення розміру страхового відшкодування відповідно до положень ст.ст. 22, 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , оскільки вони не є результатом практичної діяльності суб`єктів оціночної діяльності і не містять відомостей щодо актуальних ринкових показників щодо вартості робіт та запчастин, а лише відображає вартість ремонту на одному конкретному СТО і містить істотно завищену вартість відновлювального ремонту.

Як зазначає відповідач, з метою визначення величини вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Opel, державний номер НОМЕР_1 , Товариство з додатковою відповідальністю страхова компанія Альфа-Гарант звернулося до аварійного комісара ОСОБА_3 для визначення розміру збитків згідно діючих розцінок вартості відновлювальних робіт в ліцензованій програмі Аудатекс . Відповідно до калькуляції №ЦВ/19/5867 від 30.03.2020, складеної аварійним комісаром, вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням зносу становить 28116,12 грн.

Однак, суд відзначає, що калькуляція, складена аварійним комісаром не є експертним дослідженням, не містить документів, актів огляду, на підставі яких її було складено, а тому посилання відповідача на вказану калькуляцію до уваги судом не приймаються.

При цьому, судом враховується, що страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми ст. 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснює відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Водночас, відповідно до п. 7.38, 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Методика), значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує, зокрема: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ.

Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.

Однак, належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України існування обставин, зазначених у п. 7.39 Методики, відповідач суду не надав.

З доданої до позовної заяви копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля Opel, державний номер НОМЕР_1 , вбачається, що даний автомобіль є 2018 року випуску, тобто на момент ДТП строк експлуатації вказаного транспортного засобу не перевищував 1 року.

Відтак, оскільки належних та допустимих доказів існування обставин, зазначених у п. 7.39 Методики, матеріали справи не містять, значення коефіцієнта фізичного зносу в даному випадку приймається судом таким, що дорівнює 0.

Таким чином, враховуючи визначені полісом №АО/5871366 розміри лімітів відповідальності та франшизи, розмір шкоди, право на вимогу якої перейшло до позивача, а також вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу (виходячи із того, що значення коефіцієнта фізичного зносу в даному випадку приймається таким, що дорівнює 0), у відповідача виник обов`язок сплатити позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 45412,28 грн (47412,28 грн мінус 2000,00 грн франшизи за полісом).

Листом №ЕЛ_00010340 від 11.01.2020 позивач звертався до відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування за спірним страховим випадком.

За приписами п. 36.2 ст. 36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Заява позивача про виплату страхового відшкодування була отримана відповідачем 17.01.2020 (згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0305611025128), а відтак, з огляду на положення ст. 36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , відповідач зобов`язаний був здійснити відшкодування завданої шкоди до 16.04.2020 включно.

З наявного у справі платіжного доручення №7748 вбачається, що 02.04.2020, після звернення позивача з даним позовом до суду, відповідачем - Товариством з додатковою відповідальністю страховою компанією Альфа-Гарант сплачено на користь позивача частину із належної до виплати суми відшкодування у розмірі 26116,12 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, оскільки сума страхового відшкодування у розмірі 26116,12 грн сплачена відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 26116,12 грн підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмету спору.

В той же час, враховуючи, що станом на момент розгляду справи строк виконання зобов`язання відповідача з виплати відшкодування настав, однак, доказів сплати в добровільному порядку решти належної до виплати суми відшкодування за спірним страховим випадком (у розмірі 19296,16 грн) відповідачем не надано, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми відшкодування у розмірі 19296,16 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій відповідача, з огляду на положення ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю страхової компанії Альфа-Гарант (01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, ідентифікаційний код 32382598) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРКС (04070, м.Київ, вулиця Іллінська, будинок 8, ідентифікаційний код 20474912) суму страхового відшкодування у розмірі 19296 (дев`ятнадцять тисяч двісті дев`яносто шість) грн 16 коп. та судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

3. В іншій частині позову, а саме в частині стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю страхової компанії Альфа-Гарант на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРКС 26116,12 грн провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням положень п. 4 розділу X Прикінцеві положення та п.п.17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ю.М. Смирнова