Рішення

від 03.06.2020 по справі 913/2/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

03 червня 2020 року Справа № 913/2/20

Провадження №34/913/2/20

Господарський суд Луганської області у складі:

суддя Іванов А.В.

при секретарі судового засідання Гулевич В.В.

розглянувши у судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства Державний ощадний банк України , м. Київ, в особі філії - Луганського обласного управління АТ Ощадбанк , м. Сєвєродонецьк Луганської області

до відповідача 1 - Фермерського господарства Каштан - 2009 , с. Панченкове Свердловського району Луганської області

відповідача 2 - ОСОБА_1 , с. Панченкове Свердловського району Луганської області

про стягнення 549 091 грн. 44 коп.

В судовому засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача-1: представник не прибув;

від відповідача-2: представник не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Суть спору: Акціонерне товариство Державний ощадний банк України в особі філії - Луганського обласного управління АТ Ощадбанк звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Фермерського господарства Каштан - 2009 та ОСОБА_1 , в якій просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за Договором кредитної лінії №215 від 26.12.2013 станом на 01.11.2019 в розмірі 500 536,98 грн., з яких: строкові проценти за користування кредитом за період з 01.10.2019 по 31.10.2019 - 5095,89 грн., прострочені проценти за користування кредитом за період з 18.01.2016 по 30.09.2019 - 222 089,84 грн., 3% річних за прострочення сплати боргу за кредитом за період з 18.01.2016 по 31.10.2019 - 34 077,86 грн., 3% річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 18.01.2016 по 31.10.2019 - 22 909,16 грн., інфляційні втрати за прострочення сплати боргу за кредитом за період з лютого 2016 по жовтень 2019 - 134 700 грн., інфляційні втрати за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з лютого 2016 по жовтень 2019 - 81 664,23 грн.

Також позивач просить стягнути з ФГ Каштан-2009 заборгованість за Договором кредитної лінії №215 від 26.12.2013 за період з 14.09.2015 по 17.01.2016 в сумі 48 554,46 грн., з яких: прострочені проценти за користування кредитом за період з 14.09.2015 по 17.01.2016 - 20 704,68 грн., 3% річних за прострочення сплати боргу за кредитом за період з 14.09.2015 по 17.01.2016 - 3 105,70 грн., 3% річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 14.09.2015 по 17.01.2016 - 795,68 грн., інфляційні втрати за прострочення сплати боргу за кредитом за період з вересня 2015 по січень 2016 - 20 100 грн., інфляційні втрати за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з вересня 2015 по січень 2016 - 3 848,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.12.2013 між позивачем та відповідачем-1 було укладено Договір кредитної лінії №215, відповідно до умов якого позивач зобов`язався надати Кредит, а відповідач-1 - отримати його, належним чином використовувати, повернути в передбачені Договором строки та сплатити проценти й інші платежі за користування даним Кредитом. Сторони погодили суму Максимального ліміту кредитування і визначили його в розмірі 500 000,00 грн.

Крім того, 26.12.2013 позивач та відповідач-2 уклали Договір поруки №215/31, за умовами якого ОСОБА_1 зобов`язався перед банком відповідати солідарно в повному обсязі, що й ФГ Каштан-2009 , за своєчасне та повне виконання останнім зобов`язання за Договором кредитної лінії №215 від 26.12.2013, а також додатковими договорами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.

Як зазначає позивач, він має право вимоги до відповідачів щодо сплати нарахованих процентів за користування кредитом за період з 14.09.2015 по 31.10.2019. Позивач вказує, що станом на 01.11.2019 наявна непогашена заборгованість за кредитом згідно Договору кредитної лінії №215 від 26.12.2013, яка складає 549 091,44 грн. В солідарному порядку підлягає стягненню з відповідачів заборгованість в сумі 500 536,98 грн., а заборгованість за період з 14.09.2015 по 31.10.2019 в розмірі 48 554,46 грн. підлягає стягненню одноособово з ФГ Каштан-2009 , що стало підставою для звернення позивача до суду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.01.2020 справу №913/13/20 передано на розгляд судді Іванову А.В.

02.01.2020 господарським судом, в порядку ч. 6 ст. 176 ГПК України, здійснено запит до Управління ДМС у Луганській області про отримання інформації щодо реєстрації/зняття з реєстрації ОСОБА_1 .

22.01.2020 на адресу суду від Управління ДМС у Луганській області надійшов лист з інформацію про те, що ОСОБА_1 зареєстрованим/знятим з реєстрації в Управлінні не значиться.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 22.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Підготовче засідання у справі призначено на 05.02.2020 о 14 год. 30 хв.

05.02.2020 від позивача на адресу електронної пошти суду надійшло клопотання в якому просив провести підготовче засідання, призначене 05.02.2020 о 14 год. 30 хв., за відсутності представників позивача.

Враховуючи, що вказане клопотання не підписано кваліфікованим електронним підписом, про що складено відповідний акт, дане клопотання не може вважатися офіційним документом, а тому залишається судом без розгляду.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 05.02.2020, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 12.02.2020, відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 10.03.2020 о 12 год. 20 хв.

10.03.2020 від позивача на адресу електронної пошти суду надійшло клопотання в якому просив провести підготовче засідання, призначене 10.03.2020 о 12 год. 20 хв., за відсутності представників позивача.

Враховуючи, що вказане клопотання не підписано кваліфікованим електронним підписом, про що складено відповідний акт, дане клопотання не може вважатися офіційним документом, а тому залишається судом без розгляду.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 10.03.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів - з 23.03.2020 по 22.04.2020 включно та відкладено підготовче засідання на 07.04.2020 року о 12 год. 20 хв.

З 12.03.2020 на усій території України, у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 11.03.2020 №211 (зі наступними змінами) було встановлено карантин.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 07.04.2020, враховуючи необхідність надання учасникам справи можливості скористатися своїми процесуальними правами та обов`язками, передбаченими статтями 42, 46 ГПК України, а також з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV -2, відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на іншу дату та час.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 30.04.2020 призначено підготовче засідання на 07.05.2020 о 10 год. 20 хв.

У судове засідання 07.05.2020 представники сторін не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 07.05.2020 закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 27.05.2020 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 03.06.2020 об 11 год. 00 хв.

У судове засідання 03.06.2020 представники позивача не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, в тому числі телефонограмою було повідомлено представника АТ Ощадбанк Гребенара О.В.

Представники відповідачів в судове засідання 03.06.2020 також не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Письмових пояснень та відзивів на позовну заяву від відповідачів до суду не надходило.

Під час розгляду справи для відповідачів на офіційному веб-сайті судової влади України розміщувалися оголошення про дату, час та місце розгляду справи, оскільки місцезнаходженням ФГ Каштан - 2009 згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та адресою місця проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1 1 Закону України Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться в районі проведення антитерористичної операції, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

З огляду на викладене, відповідачі про дату, час та місце судових засідань повідомлялися належним чином.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

26.12.2013 між ПАТ Державний ощадний банк України в особі філії - Луганського обласного управління АТ Ощадбанк (банк, позивач) та Фермерським господарством Каштан - 2009 (позичальник, відповідач-1) було укладено Договір кредитної лінії №215 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов`язався надати Кредит, а відповідач-1 - отримати його, належним чином використовувати, повернути в передбачені Договором строки та сплатити проценти й інші платежі за користування даним Кредитом. Сторони погодили суму Максимального ліміту кредитування і визначили його в розмірі 500 000,00 грн.

Предметом цього договору є правовідносини, за якими банк зобов`язується надати на умовах цього договору, а позичальник зобов`язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит, сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 2.1 договору).

Пунктом 2.2 договору встановлено, що кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 25.12.2014.

Сторони погодили суму максимального ліміту кредитування і визначили його в розмірі 500000 грн. 00 коп. (п. 2.3 договору).

В пункті 2.3.2 договору сторони погодили графік збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування.

З метою дотримання діючого ліміту кредитування згідно з умовами цього договору позичальник зобов`язаний не пізніше останнього банківського дня періоду, в якому закінчується строк користування кредитом у межах встановленого в звітному періоду діючого ліміту кредитування, здійснити погашення частини кредитних коштів у сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на наступний період.

Відповідно до п.п 2.2-2.4 Договору кредит надано у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) на поповнення обігових коштів з остаточним терміном повернення не пізніше 25 грудня 2014 року. Максимальним ліміт кредитування становить 500 000,00 грн.

За умовами Договору відповідач-1 зобов`язався використати кредит за цільовим призначенням та здійснити погашення кредиту відповідно до графіку та сплатити інші платежі, передбачені договором.

Згідно із п. 2.7.1. Договору проценти за користування кредитом розраховуються позивачем на основі процентної ставки в розмірі 20% (двадцять) річних, яка може бути встановлена в іншому розмірі в порядку, визначеному цим Договором.

Проценти нараховуюються методом факт/факт на фактичну суму заборгованості відповідача та за термін фактичного користування кредитом, починаючи з першого дня видачі кредиту включно, та до повного погашення заборгованості за цим договором (п. 2.7.2.).

В п. 2.7.3. Договору сторони передбачили, що нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по останній день повернення позичальником кредиту проценти повинні бути сплачені позичальником не пізніше п`ятого числа місяця, наступного за звітним, а в разі дострокового погашення кредиту - одночасно з погашенням кредиту. Перший раз позичальник сплачує проценти не пізніше 05.02.2014.

За приписами п. 2.3.3 Договору кредитної лінії позичальник зобов`язується здійснити погашення кожного траншу не пізніше на 365 календарний день з моменту його отримання незалежно від діючого ліміту кредитування.

Банк має право у випадку, якщо будуть мати місце будь-які або всі можливі випадки невиконання позичальником та/або поручителем взятих на себе обов`язків та недотримання умов, передбачених договором та/або Документами забезпечення, вимагати негайного повернення суми кредиту та всієї суми нарахованих процентів за користування кредитом у тому числі, але не виключно, якщо позичальник вчасно не сплатив суму кредиту, її частину або проценти за користування кредитом або будь - які інші суми, які підлягають сплаті за договором (п. 3.3.1).

Відповідно до п. 5.3.2 договору кредитної лінії позичальник зобов`язаний точно в строки, обумовлені цим договором, погашати кредит та своєчасно у визначені цим договором строки сплачувати плату (проценти) за користування кредитом, а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов`язань за цим договором на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в договорі, а також у повному обсязі всі платежі та відшкодувати завдані збитки.

26.12.2013 позивач та відповідач-2 уклали Договір поруки №215/31, за умовами якого ОСОБА_1 зобов`язався перед банком відповідати солідарно в повному обсязі, що й ФГ Каштан-2009 , за своєчасне та повне виконання останнім зобов`язання за Договором кредитної лінії №215 від 26.12.2013, а також додатковими договорами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.

Позивач належним чином виконав зобов`язання за Договором кредитної лінії №215 від 26.12.2013 та надав відповідачу-1 (ФГ Каштан-2009 ) Кредит у розмірі та на умовах, визначених Договором.

В свою чергу, відповідач-1, починаючи з 2014 року, неналежним чином виконував зобов`язання за Договором, припинив здійснювати погашення Кредиту та сплату процентів, чим порушив умови Договору, що призвело до утворення заборгованості перед позивачем.

Як свідчать матеріали справи, в зв`язку з невиконанням відповідачем-1 грошових зобов`язань позивач в 2015 році звертався до Господарського суду Луганської області за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом, процентами та пені.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 17.12.2015 у справі №913/1035/15 позов ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" до ФГ "Каштан-2009" про стягнення 657697 грн. 02 коп. задоволено частково. Стягнуто з ФГ "Каштан-2009 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" прострочений борг за кредитом в сумі 300000 грн. 00 коп., прострочені відсотки по кредиту в сумі 72328 грн. 75 коп., прострочену комісію за резервування коштів в сумі 691 грн. 51 коп., пеню за несвоєчасну сплату комісії за резервування коштів в сумі 90 грн. 21 коп., 3% річних по простроченому основному боргу в сумі 6747 грн. 95 коп., 3% річних по прострочених відсотках в сумі 1186 грн. 52 коп., інфляційні втрати по простроченому основному боргу в сумі 120359 грн. 13 коп., інфляційні втрати по прострочених відсотках в сумі 20454 грн. 42 коп., судовий збір в сумі 7827 грн. 88 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В 2016 році позивач звертався до Біловодського районного суду Луганської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 28.03.2016 р. у справі № 408/545/16-ц позов ПАТ "Державний ощадний банк України" задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" в рахунок погашення заборгованості 565755,00 грн. та судовий збір у розмірі 8486,00 грн.

Зазначені судові рішення набрали законної сили, однак відповідачами виконані не були.

Як зазначає позивач, станом на 01.11.2019 наявна непогашена заборгованість за кредитом згідно Договору кредитної лінії №215 від 26.12.2013, яка складає 549 091,44 грн.

Позивач вважає, що має право вимоги до відповідачів щодо сплати нарахованих процентів за користування кредитом за період з 14.09.2015 по 31.10.2019, в зв`язку з чим позивач звернувся до суду позовом про стягнення з солідарно відповідачів заборгованості в розмірі 500 536,98 грн. та заборгованості за період з 18.08.2015 по 05.02.2016 в розмірі 48 554,46 грн., яка підлягає стягненню одноособово з ФГ Каштан-2009 .

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Приписами ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами ст. 193 ГК України.

Положеннями ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України, не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України врегульовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

За змістом ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від всіх боржників разом, так і від будь-кого із них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, поки їхній обов`язок не буде виконаний в повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що факт невиконання відповідачами своїх зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати інших платежів відповідно до умов Договору кредитної лінії №215 від 26.12.2013 встановлено рішеннями Господарського суду Луганської області від 17.12.2015 у справі №913/1035/15 та Біловодського районного суду Луганської області від 28.03.2016 р. у справі № 408/545/16-ц.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тому вказані обставини щодо невиконання відповідачами своїх зобов`язань з повернення кредиту та сплати інших платежів відповідно до умов Договору кредитної лінії №215 від 26.12.2013 є встановленими та не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.

Докази виконання зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати інших платежів відповідно до умов Договору кредитної лінії №215 від 26.12.2013 за період після звернення позивача до Господарського суду Луганської області та Біловодського районного суду Луганської області відповідачами до матеріалів справи не надано.

З огляду на те, що відповідачі у встановлений Договором кредитної лінії №215 від 26.12.2013 строк заборгованість не сплатили, а отже не вчинили необхідних дій, передбачених сторонами у Договорі, доказів протилежного суду не надали, суд дійшов висновку, що відповідачі є такими, що прострочили виконання грошового зобов`язання за Договором кредитної лінії №215 від 26.12.2013 також і в період після звернення позивача до вказаних судів за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Разом з тим, в даній справі позивач просив стягнути солідарно з відповідачів та одноособово з ФГ Каштан - 2009 строкові проценти за користування кредитом, прострочені проценти за користування кредитом, 3% річних за прострочення сплати боргу за кредитом та 3% річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом, інфляційні втрати за прострочення сплати боргу за кредитом та інфляційні втрати за прострочення сплати процентів за користування кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У відповідності до ч. 1 ст. 1049 та ст. 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначає Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.

Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.

За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Позивач стверджував, що має право вимоги до відповідачів щодо сплати нарахованих процентів за користування кредитом за період з 14.09.2015 по 31.10.2019 включно, оскільки сторонами у пункті 2.7.2 Договору передбачено іншу домовленість, яка, на відміну від загального правила щомісячної виплати процентів лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, встановленого абзацом другим частини першої статті 1048 ЦК України, допускає нарахування банком процентів за користування кредитом по день повного погашення заборгованості.

Проте, Велика Палата Верховного Суду вказала, що тлумачення умов укладеного сторонами справи договору щодо наслідків порушення боржником строків повернення позичених коштів має здійснюватися у системному взаємозв`язку з положеннями чинного законодавства, які регулюють загальні засади та умови настання цивільно-правової відповідальності, в тому числі за порушення грошового зобов`язання, враховуючи, що за пунктом 22 частини першої статті 92 Конституції України засади цивільно-правової відповідальності визначаються виключно законами України.

Також Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 відзначила, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно.

Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи те, що характер спірних відносин у даній справі є подібним до характеру спірних відносин у справі №912/1120/16, господарський суд приймає до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду стосовно неможливості нарахування процентів за частиною першою статті 1048 ЦК України у випадку прострочення боржником, тобто неналежного виконання ним грошового зобов`язання.

З огляду на те, що строк кредитування ФГ Каштан - 2009 є таким, що закінчився, як і його право законно користуватися позиченими коштами, вимоги ПАТ Ощадбанк про стягнення строкових процентів за користування кредитом та прострочених процентів за користування кредитом, не підлягають задоволенню, як і вимоги про визнання нарахувань за цими процентами, а саме 3% річних та інфляційних втрат за прострочення сплати процентів за користування кредитом.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, але такими, що підлягають задоволенню частково.

В зв`язку з чим з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню солідарно 3% річних за прострочення сплати боргу за кредитом за період з 18.01.2016 по 31.10.2019 в сумі 34 077 грн. 86 грн. та інфляційні втрати за прострочення сплати боргу за кредитом за період з лютого 2016 по жовтень 2019 в розмірі 134 700 грн. 00 коп.

Також на користь позивача з ФГ Каштан - 2009 підлягає стягненню 3% річних за прострочення сплати боргу за кредитом за період з 14.09.2015 по 17.01.2016 в сумі 3 105 грн. 70 коп. та інфляційні втрати за прострочення сплати боргу за кредитом за період з вересня 2015 по січень 2016 в розмірі 20 100 грн. 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, судовий збір слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд звертає увагу відповідачів, що згідно із ч. 2 ст. 1 1 Закону України Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться в районі проведення антитерористичної операції і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень. З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне розмістити повідомлення для ФГ Каштан - 2009 та ОСОБА_1 про ухвалення рішення у даній справі на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Керуючись ст.ст. 46, 73-74, 76-80, 129, 233, 236-238, 240-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Луганського обласного управління АТ Ощадбанк задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Фермерського господарства Каштан - 2009 (94862, Луганська обл., Свердловський р-н, с. Панченкове, вул. Польова, буд. 8, кв. 2, ідентифікаційний код 36316272) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Луганського обласного управління АТ Ощадбанк (93404, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 36, ідентифікаційний код 09304612) 3% річних за прострочення сплати боргу за кредитом за період з 18.01.2016 по 31.10.2019 в розмірі 34 077 грн. 86 коп. , інфляційні втрати за прострочення сплати боргу за кредитом за період з лютого 2016 по жовтень 2019 в сумі 134 700 грн. 00 коп. та судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 531 грн. 66 коп.

3. Стягнути з Фермерського господарства Каштан - 2009 (94862, Луганська обл., Свердловський р-н, с. Панченкове, вул. Польова, буд. 8, кв. 2, ідентифікаційний код 36316272) на користь Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Луганського обласного управління АТ Ощадбанк (93404, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 36, ідентифікаційний код 09304612) 3% річних за прострочення сплати боргу за кредитом за період з 14.09.2015 по 17.01.2016 в розмірі 3 105 грн. 70 коп. , інфляційні втрати за прострочення сплати боргу за кредитом за період з вересня 2015 по січень 2016 в сумі 20 100 грн. 00 коп. та судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 348 грн. 09 коп.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Видати накази позивачу після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Повний текст рішення складено і підписано 12.06.2020.

Суддя А.В. Іванов