Рішення

від 09.06.2020 по справі 917/1688/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2020 р. Справа № 917/1688/19

За позовною заявою Приватного сільськогосподарського підприємства "Маяківка", с. Маяківка, Оржицький район, Полтавська область, 37715,

до відповідача Комунального підприємства «Оржиця-Комунсервіс» , вул. Радянська, 10А, смт. Оржиця, Полтавська обл., 37700

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1) ОСОБА_1 ,

АДРЕСА_1 ) Оржицька селищна рада, вул. Центральна, 21, смт. Оржиця, Полтавська область, 37700,

про стягнення 195 460,03 грн.

Суддя Тимощенко О.М.

Секретар судового засідання Отюгова О.І.

Представники учасників справи в судове засідання не з`явились

Обставини справи: 27.09.2019 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Приватного сільськогосподарського підприємства "Маяківка" до Оржицької селищної ради про стягнення 195 460,03 грн. матеріальних збитків.

Ухвалою суду від 02.10.2019 року суд відкрив провадження за вказаною позовною заявою, ухвалив справу розглядати у порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 31.10.19 року на 10:00 год. Викликав учасників справи у підготовче засідання. Встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог ст.167, 184 ГПК України. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України 15 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.

30.10.2019 року від відповідача надійшов відзив на позову заяву, в якому також відповідач просив суд продовжити строки на подання відзиву.

Ухвалою суду від 21.11.2019 року суд продовжив строки підготовчого провадження на 30 днів, оголосив перерву в підготовчому засіданні до 12.12.19 року. Залучив до участі справі співвідповідача : Комунальне підприємство «Оржиця-Комунсервіс» та залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_1 ..

ІНФОРМАЦІЯ_1 . позивач надіслав суду клопотання про витребування доказів в порядку статті 81 ГПК України.

Ухвалою суду від 12.12.2019 року відкладено підготовче засідання на 16.01.2020 р. на 11:00 год. Задоволено клопотання позивача про витребування доказів. Зобов`язано Комунальне підприємство «Оржиця-Комунсервіс» надати суду витребувані докази до 14.01.2020 року. У разі якщо КП «Оржиця-Комунсервіс» не має можливості подати доказ, який витребовує суд, або не має можливості подати такий доказ у встановлені строки, повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Ухвалою суду від 16.01.2020 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 28.01.2020 року.

16.01.2020 року від відповідача надійшов відзив на позову заяву, в якому останній зазначає, що КП «Оржиця-Комунсервіс» на правовій підставі володіло трактором Бєларус 82.1 і підтверджує факт того, що водій трактора Русаков М.М. перебував у трудових відносинах з відповідачем.

24.01.2020 р. позивач надав відповідь на відзив вх. № 877, в якій спростовує заперечення відповідача.

Ухвалою суду від 28.01.2020 року було : прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог та прийнято відмову від позовних вимог до Оржицької селищної ради. Закрито провадження в частині позовних вимог до Оржицької селищної ради. Залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Оржицьку селищну раду. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.02.2020 року.

Під час розгляду справи у судовому засіданні 25.02.2020 року було оголошено перерву у засіданні до 19.03.2020 року до 10.00 год. Учасники справи, які були присутні в судовому засіданні, повідомлені про перерву під розписку інші учасники справи повідомлені про перерву в судовому засіданні шляхом направлення на їхню адресу ухвали суду від 25.02.2020 року.

Ухвалою суду від 19.03.2020 року відкладено судове засідання на 14.04.2020 року до 10.00 год.

Ухвалою суду від 14.04.2020 року відкладено судове засідання на 19.05.2020 року до 09.00 год.

У період з 18.05.2020 року по 22.05.2020 року суддя Тимощенко О.М. приймала участь у підготовці для підтримання кваліфікації суддів місцевих господарських судів в Національній школі суддів України. З огляду на що засідання суду 19.05.2020 р. не відбулося.

Враховуючи закінчення суддею Тимощенко О.М. курсів в Національній школі суддів України, ухвалою суду від 25.05.2020 р. справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 08.06.2020 р.

08.06.2020 р. представники учасників справи у судове засідання повноважних представників не направили, хоча були належним чином та завчасно повідомлені за місцем їх реєстрації про дату, час і місце проведення судового засідання, про що свідчать матеріали справи. Крім того, ухвала суду у даній справі була своєчасно розміщена судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

05.06.2020 р. до Господарського суду Полтавської області від позивача надійшло клопотання вх. № 6026 про розгляд справи без участі його представника за наявними в ній матеріалами. При цьому, позивач зазначає, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Явка учасників процесу в судове засідання судом обов`язковою не визнавалась.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

15.11.2018 року на вул. Незалежності, навпроти будинку 12 смт. Оржиця Полтавської області сталася ДТП за участю колісного трактора Белорус 82. 1, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 автомобіля , який належав Оржицькій селищній раді та легковим автомобілем INFINITI QX 70 державний номерний знак НОМЕР_2 НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , який належав Приватному сільськогосподарському підприємству Маяківка .

На місці події працівниками поліції було складено схему місця ДТП , Протокол про адміністративне правопорушення серії НОМЕР_4 відносно водія трактора ОСОБА_1 , який дав пояснення , що він рухався на тракторі по вул. Незалежності смт. Оржиця на тракторі, не переконався в безпеці руху при повороті вліво у двір Оржицької РДА не включив показник лівого повороту в зв`язку з чим здійснив наїзд на легковий автомобіль . Вказаний протокол та вилучене посвідчення водія Русакова АБ НОМЕР_5 були направлені до суду для притягнення останнього до адміністративної відповідальності заст.124 ОСОБА_3 Вході огляду транспортних засобів було встановлено , що на тракторі технічні пошкодження відсутні, а автомобіль INFINITI QX 70 державний номерний знак НОМЕР_6 отримав технічні пошкодження

- переднього бамперу;

- номерного знаку;

- правої передньої блок фари;

- капот;

- правого крила;

- бачка омивача скла;

- передньої панелі та інші.

Крім цього, безпосередньо на місці ДТП працівниками Оржицького відділення поліції Лубенського відділу ГУНП в Полтавській області було встановлено факт, що Відповідачем його транспортний засіб (трактор Беларус 82.1) не було застраховано. За відсутність поліса обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності на ОСОБА_1 було складено Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ст. ч.1 ст.126 КУпАП та піддано штрафу у розмірі 425,00 грн..

Як стверджує позивач, після ДТП відповідач в усній розмові не заперечував та визнавав, що їхній працівник винен у даному ДТП та обіцяли відшкодувати збитки за пошкоджений легковий автомобіль.

Відповідно до рахунку на оплату №Г000020263 від 26.11. 2018 року ПСП Маяківка за відремонтований автомобіль INFINITI QX 70 держ номерний знак НОМЕР_2 НОМЕР_3 належало сплатити кошти в розмірі 180 870 грн..

09.01.2019 роки Позивачем було перераховано зазначену суму згідно платіжного доручення №543 від 09. 01.2019 року (копії рахунку на оплату та платіжного доручення наявні у матеріалах справи).

25.02.2019 року Хорольським районним судом було винесено постанову, якою провадження по справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрито в зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення.

Позивач стверджує, що справа неодноразово відкладалася з огляду на те, що ОСОБА_1 неодноразово змінював найнятих адвокатів, які в свою чергу не мали змоги ознайомитися з матеріалами справи та з`явитися в судове засідання .

Небажання відповідача в добровільному порядку відшкодувати ПСП Маяківка збитки за відновлення пошкодженого в результаті ДТП автомобіля INFINITI QX 70 державний номерний знак НОМЕР_6 змусила позивача звернутися до нього 17.04.2019 року з досудовою претензією з вимогою відшкодувати понесені підприємством збитки в розмірі 180 870 ,00 грн. (копія наявна у матеріалах справи). Проте, ні письмової відповіді на вказану вимогу, ні відшкодування відповідачем збитків позивачем отримано не було .

В зв`язку з цим позивач звернувся до Полтавського відділення Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса та замовити судову - автотехнічну експертизу .

Відповідно до висновку експерта №454 від 03.05.2019 року в умовах місця пригоди дії водія трактора Білорус 82.1 ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.п. 9.2 б), 9.4 та 10.1 Правил дорожнього руху і, з технічної точки зору, знаходилися в причинному зв`язку з ДТП (а.с. 41-45).

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 195 460,03 грн. збитків. На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази: Копія довідки про ДТП; Копія свідоцтва про державну реєстрацію юр. особи; Копія посвідчення водія ОСОБА_2 ; Копія технічного паспорта на автомобіль INFINITIQX70 ; Копія довідки на порушника ОСОБА_4 ; Копія посвідчення водія ОСОБА_4 ; Копія постанови про накладення адм. стягнення; Копія протоколу про адм. правопорушення; Копія схеми місця ДТП; Копія пояснення ОСОБА_2 ; Копія пояснення ОСОБА_4 ; Копія заяви ОСОБА_4 про відкладення розгляду справи в суді; Копія постанови Хорольського райсуду від 25.02.2019 p.; Копія договору про надання послуг №262; Копія акту про виконання робіт; Копія рахунку на оплату; Копія платіжного доручення №543; Копія заяви на проведення експертизи; Матеріали висновку експерта на 6 аркушах (в оригіналі); Копія квитанції про оплату експертного висновку; Копія досудової претензії; Розрахунок ціни позову.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, у т.ч. у вигляді відшкодування збитків, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ст. 224 Господарського кодексу України).

Як визначено ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі факти:

а) Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

б) Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, що коментується, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (мова йдеться про реальну шкоду та упущену вигоду - див. коментар до ст. 22 ЦК України).

в) Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

г) Вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Таким чином, для притягнення до цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді відшкодування заподіяних ним збитків є наявність складу правопорушення : протиправна поведінка особи, шкода, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

За ст. 1187 ЦК України , - джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утримання диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід, тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відкшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право , договір підряду , оренди тощо ) володіє транспортним засобом , механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку .

Шкода внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п.1 ч. 1 ст.1188 ЦК України).

Згідно із ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну , відшкодувати її в натурі ( передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодивши пошкоджену річ тощо ) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків , що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З огляду на зазначені положення ЦК України факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки , якщо ця особа ( потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою , яка завдала шкоди , та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов`язане з виконанням цими особами обов`язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов`язання. Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка її завдала. Сторонами деліктного зобов`язання виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди . Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (ч.2 ст. 1187 ЦК України).

Відповідно до наявних в матеріалах справи документів, власником трактора колісного Беларус 82.1, реєстраційний номер НОМЕР_7 є Оржицька селищна рада, відповідно до Рішення 21 сесії Оржицької селищної ради 7 скликання від 03 лютого року №5, трактор Беларус 82.1, заводський номер 82007528 передано на баланс Оржиця-комунервіс , що підтверджується Актом приймання-передачі основних засобів від 28 лютого 2017 року, Меморіальним ордером №9 за лютий 2017 року.

Отже, документами, які містяться в матеріалах справи підтверджено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із відповідачем (КП Оржиця-Комунсервіс ) і виконував трудові (служб обов`язки. Дані обставини підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення Серії БР №063988 від 15.11.2018 року, особистих поясненнях водія від 15.11.2018 року.

Враховуючи, що саме відповідач - КП Оржиця-Комунсервіс на момент дорожньо-транспортної пригоди володів транспортним засобом - трактором Беларус 82.1. , реєстраційний номер НОМЕР_1 , використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, тобто, фактично використовував його у своїй господарській діяльності, а водій ОСОБА_1 на момент скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем (КП Оржиця-Комунсервіс ) та виконував трудові обов`язки, тому саме КП Оржиця- комунсервіс повинен відшкодовувати шкоду, завдану його працівником під час виконання ним свої трудових обов`язків джерелом підвищеної небезпеки згідно з частиною другою статті 1187 ЦК України.

За викладеного, суд приходить до висновку, що матеріалами справи доводиться наявність складу правопорушення у діях відповідача, розмір збитків визначений позивачем з дотриманням норм матеріального права, підтверджується допустимими доказами та перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з протиправною поведінкою відповідача, останнім не доведено відсутність його вини, а тому позовні вимоги щодо стягнення завданих відповідачем збитків в розмірі 180 870 грн. (матеріальні витрати за ремонт автомобіля) підлягають задоволенню.

Судом не оцінюються як правомірні заперечення відповідача, щодо необґрунтованості розміру заявленої до стягнення суми, оскільки, визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком авто товарознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Отже, наявність рахунку на оплату №Г000020263 від 26.11. 2018 року та платіжного доручення від 09.01.2019 р. № 543 судом визнаються достатніми доказами фактично здійснених Позивачем витрат, які виникли внаслідок ДТП.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 березня 2018 року по справі № 911/482/17.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 10 739,73 грн. інфляційних втрат з листопада 2018 р. по червень 2019 р. та 3 850,30 грн. 3% річних за період з 15.11.2018 р. по 31.07.2019 р., суд прийшов до висновку, що вимоги позивача відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заперечення відповідача не підтверджуються належними і допустимими доказами.

Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача шкоди в сумі 180 870 грн. , 10 739,73 грн. інфляційних втрат з листопада 2018 р. по червень 2019 р. та 3 850,30 грн. 3% річних за період з 15.11.2018 р. по 31.07.2019 р., підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо відшкодування витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд зазначає наступне.

Позивач зазначає, що для захисту своїх прав він був змушений звернутися до адвоката за правовою допомогою і попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести останній в зв`язку із розглядом справи в Господарському суді Полтавської області становить 21 169,50 грн. (в т.ч. сума судового збору, сплачена позивачем при зверненні до суду з даним позовом та 3 768,00 грн. витрат за проведення авто технічної експертизи ).

На підтвердження фактичного понесення витрат пов`язаних з оплатою правової допомоги позивач надав наступні докази : копію договору про надання послуг №262; копію акту про виконання робіт; копію рахунку на оплату та копію платіжного доручення №543.

Згідно з частинами першою та третьої статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Поряд із цим, при вирішенні питання про розмір суми, яка підлягає відшкодуванню стороні за послуги адвоката, має бути врахована критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.

Ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" унормовано, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, у п. п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, у п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006 та у п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У ст. 129 ГПК України, якою визначено порядок розподілу судових витрат, зазначено, що Судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, зокрема, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

З огляду на надані докази, суд дійшов висновку, що розмір адвокатських витрат є підтверджений матеріалами справи, співрозмірним наданому об`єму адвокатських послуг, а тому витрати, на професійну правничу допомогу, інші витрати, пов`язані з розглядом справи та судовий збір у розмірі 2 931,90 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 129 , 232 , 233 , 237 , 238 , 240 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Оржиця-Комунсервіс» (вул. Радянська, 10А, смт. Оржиця, Полтавська обл., 37700, код ЄДРПОУ 32802820) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства Маяківка (с. Маяківка, Оржицький район, Полтавська область, 37715, код ЄДРПОУ 34387823) 180 870,00 грн. матеріальної шкоди (витрати понесені за відновлення автомобіля), 10 739,73 грн. борг з урахуванням індексу інфляції; 3 850,30 грн. 3% річних, 14 469,60 грн. витрати на правничу допомогу, 2 931,90 грн. витрат по сплаті судового збору та 3 768,00 грн. витрат за проведення автотехнічної експертизи.

Повне рішення підписано 12.06.2020 р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М.Тимощенко