Ухвала

від 11.06.2020 по справі 927/847/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

11 червня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/847/19

Господарський суд Чернігівської області у складі: головуючого судді Федоренко Ю.В., секретаря судового засідання Сиворакши Т.В., розглянувши клопотання боржника:

Товариства з обмеженою відповідальністю Лізков

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю АНД-Груп

Про розстрочення виконання судового рішення.

Представники сторін:

від боржника: Коваленко Т.М., директор.

від стягувача: не прибув.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 21.11.2019 у справі № 927/847/19 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЗКОВ» , вул. Комунальна, 2, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 41192786, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АНД-Груп» , вул. Січових Стрільців, 37-41, м. Київ, код ЄДРПОУ 34795962, 23 994,60 грн боргу, 310,60 грн. відсотків річних, 3 566,39 грн пені, 4 798,92 грн штрафу та 1912,65 грн судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2020 по справі № 927/847/19 рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.11.2019 у справі № 927/847/19 залишено без змін.

01.06.2020 на адресу суду надійшло клопотання ТОВ «ЛІЗКОВ» про розстрочку виконання рішення, в якому просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.11.2019, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2020 у справі № 927/847/19 про стягнення з ТОВ «ЛІЗКОВ» на користь ТОВ «АНД-ГРУП» 23994,60 грн. боргу, 310,60 грн відсотків річних, 3566,39 грн пені, 4798,92 грн штрафу та 1912,65 грн судового збору на 6 (шість) місяців зі сплатою:

- до 30 червня 2020 року - 6000,00 грн;

- до 31 липня 2020 року - 6000,00 грн;

- до 31 серпня 2020 року - 6000,00 грн;

- до 30 серпня 2020 року - 6000,00 грн;

- до 31 жовтня 2020 року - 6000,00 грн;

- до 30 листопада 2020 року - 4583,16 грн.

Вказане клопотання ТОВ «ЛІЗКОВ» обґрунтовує скрутним матеріальним становищем підприємства. Зазначає, враховуючи оголошення карантину по всій території України товариство було вимушено закрити частину магазинів на території м.Чернігова та області.

До заяви по розстрочку виконання рішення боржником додані:

- копія рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.11.2019 у справі № 927/847/19;

- копія постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2020 у справі № 927/847/19;

- оригінал виписки про стан банківського рахунку;

- копія бухгалтерської довідки станом на 25.05.2020;

- довіреність №5 від 01.06.2020;

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02.06.2020 заява ТОВ «ЛІЗКОВ» прийнята до розгляду, розгляд заяви призначено на 11.06.2020.

17.12.2019 рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.11.2019 по справі № 927/847/19 набрало законної сили, на виконання якого судом видано відповідний наказ від 17.12.2019.

В судове засідання 11.06.2020 прибув заявник(боржник)-ТОВ «ЛІЗКОВ» .

Стягувач - ТОВ «АНД-Груп» належним чином повідомлений про дату, час, місце проведення судового засідання по розгляду заяви про розстрочення виконання судового рішення, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за номером 1400048502654.

До початку судового засідання 05.06.2020 на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення ТОВ «АНД-Груп» з проханням відмовити в задоволенні клопотання про розстрочку виконання рішення, проте документ не містить електронного цифрового підпису, а тому суд не приймає до розгляду даний документ.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши матеріали заяви, суд прийшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню, з огляду на таке:

Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Системний аналіз зазначених норм чинного законодавства свідчить, що закон не містить вичерпного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, а саме: такі обставини мають істотно ускладнювати виконання рішення або робити його неможливим.

За змістом ст.2 Господарського процесуального кодексу України, яка відображає основні засади (принципи) судочинства, закріплені в ст.129 Конституції України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

А тому, оскільки наслідком розстрочення виконання рішення суду є віддалення реального повного виконання цього рішення, що зачіпає інтереси позивача (стягувача), питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарським судом з врахуванням інтересів та становища як боржника так і стягувача, тобто розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів як боржника так і стягувача.

Враховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, «легітимні сподівання» на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить «майно» цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація «потерпілій стороні» за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як «потерпілої сторони» ; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Водночас, оскільки п.1 ст.6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі «Горнсбі проти Греції» , у справі «Бурдов проти Росії» , у справі «Ясюнієне проти Литви» ).

Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

При цьому, відповідно до принципу змагальності сторін, закріпленого в ч.3 ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставин, які істотно ускладнюють вчасне виконання рішення суду або роблять його неможливим, має доводити саме особа, яка звертається до господарського суду з заявою про розстрочення виконання судового рішення.

В обґрунтування клопотання про розстрочення виконання рішення суду боржник посилається на скрутне фінансове становище, що не дає можливості погашення заборгованості одним платежем без порушення при цьому прав працівників на своєчасну виплату заробітної плати та сплати обов`язкових платежів до бюджету

Суд дійшов висновку, що обставини, наведені боржником в клопотанні про розстрочення виконання судового рішення носять не особливий і не надзвичайний характер, а свідчать про негативні явища в поточній діяльності боржника, яка за приписами статті 42 Господарського кодексу України є самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, відтак, не є підставою вважати важкий фінансовий стан відповідача винятковим випадком у розумінні статті 331 Господарського процесуального кодексу України, що зумовлював би ускладнення чи відсутність можливості виконати судове рішення.

Наведені висновки свідчать про недостатність обґрунтування поданої заяви неможливістю виконання судового рішення у справі № 927/847/19 та про недоведеність обґрунтованості поданої заяви про розстрочення виконання судового рішення на шість місяців.

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

У відповідності до ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Разом з цим, при вирішенні питання щодо доцільності надання розстрочення виконання судового рішення судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін.

Суд зазначає, що розстрочення виконання рішення суду у даній справі може призвести до порушення майнових інтересів стягувача, як учасника господарських відносин, який належним чином виконав договірні зобов`язання.

При цьому, суд враховує, що при наданні розстрочки виконання судового рішення на шість місяців стягувач не матиме можливості користуватися своїми грошовими коштами в період такого розстрочення та понесе збитки від знецінення присуджених на його користь грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

Суд також зауважує, що поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, встановлення карантину, застосування протиепідемічних заходів у даному випадку однаково впливає як на діяльність боржника, так і на діяльність стягувача.

Таким чином, суд доходить висновку, що заявником не наведено обставин та не подано доказів, які б свідчили про наявність об`єктивних, непереборних, виняткових обставин, що ускладнюють своєчасне виконання судового рішення, у зв`язку з чим заява ТОВ «ЛІЗКОВ» про розстрочку виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.11.2019 у справі № 927/847/19 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.11.2019 у справі №927/847/19.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст.256 Господарського процесуального кодексу України

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст ухвали складено 12.06.2020.

Суддя Ю.В. Федоренко