Рішення

від 27.05.2020 по справі 165/1379/19

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 165/1379/19

Провадження № 2/165/39/20

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2020 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі

головуючого судді Ушакова М.М.,

з участю секретаря Лубаєвській Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Нововолинської міської ради про визнання права власності на спадкове майно - житловий будинок з господарськими спорудами, -

встановив:

30 травня 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Нововолинської міської ради про визнання права власності на спадкове майно - житловий будинок з господарськими спорудами.

Вимоги обгрунтовують тим, що їхній батько ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказують, що їхні батьки були власниками житлового будинку АДРЕСА_1 , який збудували за спільні кошти подружжя в 1973 році, однак свідоцтво про право власності на будинок відсутнє, оскільки власники не звертались за його виготовленням і отриманням. Зазначають, що батьки заповіту не залишили. Посилаються на те, що після смерті батька ОСОБА_3 його дружина ОСОБА_4 прийняла після нього спадщину на 1/2 частку будинку у відповідності до ст.1268 ЦК України як така, що фактично вступила у володіння спадковим майном, оскільки проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_3 до дня його смерті, але юридично спадщину не оформила, власником іншої 1/2 частини зазначеного будинку ОСОБА_4 являється на праві презумпції спільної сумісної власності подружжя. Після смерті їхньої матері ОСОБА_4 відкрилась спадщина за законом на її майно, а саме на житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями і спорудами та земельні ділянки для ведення товарного сільського виробництва площею 1.6644га, кадастровий №0720581600:07:001:0078, площею 0.0879 га, кадастровий №0720581600:07:001:0079, та площею 0.0922 га, кадастровий №0720581600:07:001:0080, які розташовані за адресою: Волинська область, Володимир-Волинський район, Зарічанська сільська рада. Зазначають, що вони, як діти спадкодавця мають право на спадщину після неї за першою чергою спадкоємців за законом згідно ст.1261 ЦК України і прийняли її, подавши приватному нотаріусу Нововолинського міського нотаріального округу у Волинській області Башинській Л.П., заяви про прийняття спадщини у встановлений чинним законодавством 6-ти місячний термін з часу відкриття спадщини. 10.02.2015 року ОСОБА_1 видане свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку зазначених земельних ділянок. ОСОБА_2 ще не отримала свідоцтва про право на спадщину за законом на належні їй 1/2 частки земельних ділянок. Вказують, що не можуть отримати свідоцтва про спадщину за законом на 1/2 частину кожному спадкового житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами через відсутність правовстановлюючого документа та реєстрації права власності. Постановою приватного нотаріуса Нововолинського міського нотаріального округу Башинської Л.П. від 15.04.2019 року їм відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Після смерті власника правовстановлюючий документ на житловий будинок на цю особу не видається і не здійснюється державна реєстрація нерухомого майна. Зазначають, що інших спадкоємців немає. Тому просили суд визнати за кожним з них по 1/2 частці права власності на спадковий житловий будинок АДРЕСА_1 , судові витрати зі сплати судового збору покласти на позивачів.

До проведення судового засідання позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та представник позивача ОСОБА_5 просили суд розглянути справу у їхній відсутності, позовні вимоги підтримують, просять позов задовольнити.

До проведення судового засідання представник Нововолинської міської ради Волинської області Антонюк Т.М. подала до суду письмову заяву у якій просила суд розглядати справу у відсутності представника Нововолинської міської ради Волинської області за наявними у справі матеріалами та з урахуванням відзиву на позовну заяву поданого 21.02.2020 року, у якому просили відмовити у задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, копію спадкової справи №14/2012 відкритої приватним нотаріусом Нововолинського міського нотаріального округу Волинської області Башинської Л.П., прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає задоволенню.

Із копій свідоцтв про смерть встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.5, 6).

Із копій свідоцтв про народження, свідоцтва про шлюб встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є батьками позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_6 (а.с.8-10).

Із копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища сформованого 09.04.2019 року встановлено, що батьки позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та ОСОБА_7 перебували у зареєстрованому шлюбі, актовий запис №10 від 29.04.1960 року (а.с.7).

Згідно копії технічного паспорта на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , вищевказане житло значиться за ОСОБА_1 . Інвентаризаційна вартість житлового будинку з надвірними господарськими будівлями і спорудами становить 205389 грн. (а.с.11-15).

Із копії договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуальногожитлового будинку на праві особистої власності, з кількістю кімнат від однієї до п`яти включно від 25.10.1963 року встановлено, що гр. ОСОБА_3 надано в безстрокове користування земельну ділянку для будівництва індивідуальногожитлового будинку на праві особистої власності (а.с.16).

Із копії рішення виконкому Нововолинської міської ради депутатів трудящих від 28.01.1963 року №2 встановлено, що гр. ОСОБА_3 виділено земельну ділянку під індивідуальне житлове будівництво (а.с.17).

Із копії акту від 14.10.1963 року встановлено, що гр. ОСОБА_3 у натурі відведено земельну ділянку під індивідуальне житлове будівництво, по АДРЕСА_2 ), загальною площею 600 кв.м. (а.с.18).

Із копії будівельного паспорту на забудову земельної ділянки- будівництво літньої кухні від 02.01.1989 року встановлено, що забудовник ОСОБА_3 , за ним зареєстровано збудовану літню кухню на індивідуальній земельній ділянці по АДРЕСА_1 (а.с.19-21).

Із копії листа КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" від 23.05.2019 року №1623 вбачається, що станом на 31.12.2012 року право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстровано (а.с.22).

Із копії листа Державного архіву Волинської області від 22.04.2019 року №43/01.26 встановлено, що згідно рішення виконавчого комітету Нововолинської міської Ради народних депутатів від 26.01.1989 року №32 у м.Нововолинську вирішено перейменувати вул. Жданова на вул. Б.Хмельницького (а.с.23).

Судом встановлено, що після смерті матері позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_4 відкрилась спадщина за законом на її майно, а саме на житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями і спорудами та земельні ділянки для ведення товарного сільського виробництва площею 1.6644га, кадастровий номер 0720581600:07:001:0078, площею 0.0879 га, кадастровий номер 0720581600:07:001:0079, та площею 0.0922 га, кадастровий номер 0720581600:07:001:0080, які розташовані за адресою: Волинська область, Володимир-Волинський район, Зарічанська сільська рада. 10 лютого 2015 року ОСОБА_1 видані свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку зазначених земельних ділянок. ОСОБА_2 30.07.2019 року видано свідоцтва про право на спадщину за законом на належні їй 1/2 частку земельних ділянок, що стверджується копіями свідоцтв про право на спадщину за законом від 10.02.2015 року та від 30.07.2019 року, копіями витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, копіями витягів про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с.25-30, 129-134). Із копій інформацій з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна встановлено, що ОСОБА_1 належать на праві приватної спільної часткової власності 1/2 частки вказаних земельних ділянок на підставі свіцдоцтв про право на спадщину (а.с.125-128).

Згідно копії спадкової справи (а.с.77-134) позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у встановлений ст.1270 ЦК України строк звернулися до нотаріуса за місцем відкриття спадщини з заявами про прийняття спадщини за законом на спадкове майно після смерті їх матері ОСОБА_4 , однак із-за відсутності оригіналу правовстановлюючого документу, а саме свідоцтва про право власності на житловий будинок, нотаріусом було відмовлено позивачам у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, про що 15.04.2019 року прийнято відповідну постанову (а.с.24).

Тобто, у судовому засіданні було здобуто відомості про те, що право власності позивачів на спадкове майно, із-за відсутності у спадкодавця належних правовстановлюючих документів, не визнається.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ст.1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Як зазначено в ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п.1.2 глави 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року до правовстановлюючих документів на жилий будинок належить рішення суду.

У зв`язку з тим, що позивачі позбавлені можливості будь-яким іншим чином оформити свої права власності на нерухоме майно, а у суді встановлено підставність набуття спадкодавцем права власності на спадковий житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , суд позов задоволює і визнає за кожним з позивачів право власності на 1/2 частину житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто в рівних частках кожному.

Враховуючи клопотання позивачів, суд залишає за позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 сплачений ними судовий збір при подачі позову до суду, кожним у розмірі по 1026,95 грн., що підтверджується документально (а.с.1-2).

Керуючись ст.12, ст. 13 , ст. 81 , ст. 89 , ст. 141 , ст. 263 , ст. 264 , ст. 265 , ст. 268 ЦПК України, ст.392, ст.1223, ст.1226, ст.1268, ст.1270 ЦК України, суд,-

вирішив:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_3 ) право власності на 1/2 (одну другу) частину житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_4 ) право власності на 1/2 (одну другу) частину житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судові витрати залишити за позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Нововолинський міський суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.3 Прикінцевих положень ЦПК України , під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальний строк щодо апеляційного оскарження рішення суду продовжується на строк дії такого карантину.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя М.М. Ушаков