Рішення

від 05.06.2020 по справі 461/6253/19

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/6253/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2020 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючої судді Волоско І.Р.

секретар судового засідання Скаб В.О.

за участю: представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Шолок О.Е. ,

представника третьої особи Кирчей О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю СОФТСЕРВ-Муніципальні технології (адреса місцезнаходження: 79053, м. Львів, вул. В.Великого, 52; ЄДРПОУ 32216848 ), треті особи - Львівське комунальне підприємство Залізничнетеплоенерго (адреса місцезнаходження: 79054, м. Львів, вул. С. Петлюри, 4а ), Львівське міське комунальне підприємство Львівводоканал (адреса місцезнаходження: 79017, м. Львів, вул. Зелена, 64 ) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог.

19 серпня 2019 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю СОФТСЕРВ-Муніципальні технології , треті особи - Львівське комунальне підприємство Залізничнетеплоенерго , Львівське міське комунальне підприємство Львівводоканал в якому просить стягнути на його користь 4 869,40 грн. матеріальної шкоди та 1 000,00 грн. моральної шкоди.

В обґрунтування даного позову вказує на те, що згідно рішення Сихівського районного суду м. Львова від 08.05.2004 року він призначений опікуном недієздатної ОСОБА_3 ОСОБА_3 є власницею квартири АДРЕСА_2 , однак не проживає у цій квартирі за станом здоров`я, а з 2008 року перебуває та зареєстрована у психоневрологічному диспансері смт. Підкамінь. Оскільки ОСОБА_3 є власницею квартири, то позивач, як опікун, здійснює управління цією квартирою. Від 2015 року у цій квартирі проживає сім`я учасника бойових дій - його зятя ОСОБА_4 . Від 01 серпня 2016 р. по 31.07.2019 р. сім`я ОСОБА_4 за рішенням комісії Залізничного відділу соціального захисту Львівської міської ради внесена до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги - зокрема, на 75% знижку з оплати житлово-комунальних послуг. У 2016 році покази лічильників холодної та гарячої води сім`я ОСОБА_4 подавала до ЛМКП Львівводоканал , а від 2017 року користувалася сайтом Львівської міської ради Іnfolviv.com .ua . Цей сайт у розділі Наші переваги зобов`язався, що " Покази Ваших лічильників автоматично надсилаються до постачальників послуг". ОСОБА_5 - дружина ОСОБА_4 передавала покази лічильників гарячої та холодної води на вищезгаданий сайт щомісяця вчасно. У квітні 2014 року ОСОБА_5 виявила, що до ЛМКП Львівводоконал сайт Infolviv покази лічильників води надсилав, а до ЛКП Залізничнетеплоенерго від 01.08.2016р. по 31.12.2018р. (всупереч задекларованим зобов`язанням) показів лічильника гарячої води не надсилав і не попередив про це своїх користувачів. Тому за період від 01.08.2016 по 31.12.2018 за отриману гарячу воду було донараховано 6 493,06 грн., а пільга Учасника бойових дій у розмірі 4 869,80грн. втрачена. Позивач, 13 травня 2019 підписав із ЛКП Залізничнетеплоенерго договір № 571 про розтермінування сплати заборгованості за спожиту теплову енергію і повинен сплатити борг 6 493,06 грн. зі своєї пенсії. Звертає увагу на те, що звернення до Львівської міської ради з скаргами на дезінформацію та безвідповідальність у роботі сайту, що призвели до утворення збитків у розмірі 4 869,80 грн. результатів не дали. Крім матеріальної шкоди, позивачу та його сім`ї було завдано і моральну шкоду, яку оцінює в 1 000 грн., оскільки звернення із запитами та скаргами до міської ради, комунальних підприємств порушили нормальний ритм його життя; витрачені фізичні сили та час, через неправомірні дії чиновників Львівської міської ради та її структурних підрозділів. Просить позов задовольнити.

Рух справи в суді.

Ухвалою суду від 21 серпня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою судового засідання від 21 жовтня 2019 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб Львівське комунальне підприємство Залізничнетеплоенерго та Львівське міське комунальне підприємство Львівводоканал .

Ухвалою судового засіданні від 17 грудня 2019 року замінено відповідача Львівську міську раду на Товариство з обмеженою відповідальністю СОФТСЕРВ .

Ухвалою судового засіданні від 15 січня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю СОФТСЕРВ-Муніципальні технології залучено до участі у справі в якості співвідповідача.

Ухвалою судового засідання від 07 лютого 2020 року виключено Товариство з обмеженою відповідальністю СОФТСЕРВ з числа відповідачів.

Ухвалою суду від 07 лютого2020 року задоволено клопотання представника відповідача та витребувано в ЛМКП Львівводоканал документи.

Позиції сторін у справі.

13 листопада 2019 року представником третьої особи ЛМКП Львівводоканал Кирчей О.Б. подано пояснення на позовну заяву, згідно яких зазначає, що між ЛКП Залізничнетеплоенерго та ЛМКП Львівводоканал був укладений договір-доручення на зняття та передачу показників води по житлових будинках, які перебували у комунальній власності, тобто тих будинків, які знаходились на балансі ЛКП. Так як в житловому будинку по АДРЕСА_3 був створений житлово-будівельний кооператив (ЖБК), то при передачі функції нарахування за комунальні послуги ЛКП Залізничнетеплоенерго мало повідомити адміністрацію ЖБК щодо порядку надання показів квартирних лічильників гарячої води. Відповідно до абзацу 2 ст.14 до Постанови Кабінету міністрів України № 630 від 21.07.2005р. показники квартирних засобів обліку знімаються споживачем щомісяця. Згідно абзацу 3 п. 2 ст. 11 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання від 22.06.2017р., споживач щомісяця передає показання вузлів розподільчого обліку/приладів - розподілювачів теплової анергії виконавцю відповідних комунальних послуг або визначеній власником (співвласниками) іншій особі, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, у спосіб, передбачений договором. Виконавець періодично, не менше одного разу на рік, проводить контрольне зняття показань вузлів розподільчого обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії у присутності споживача або його представника . Крім того, звертає увагу суду, що на протязі періоду з 01.08.2016 по 31.12.2018 родина позивача користувалася гарячою водою і до того моменту, як ЛКП Залізничнетеплоенерго не виставило борг за надану і спожиту послугу гарячої води, не намагалися встановити причину, чому до сплати наданої послуги виставлялося нарахування, як за подачу холодної води. Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

07 лютого 2020 року представником відповідача ТОВ СофтСерв-Муніципальні технології Шолок О.О. подано відзив на позовну заяву згідно якого зазначає, що заявлені вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення, оскільки внесені покази холодної води є технічно тим же самим, що і внесені покази гарячої води та фактично передавались надавачу послуг разом, веб-сайт Infolviv.com.ua у спірний період працював справно, належно, а інших доказів, які б підтверджували протилежне позивачем не надано. ЛМКП Львівводоканал здійснював нарахування за холодну воду та відведення гарячої води на основі показів, переданих через веб-сайт Infolviv.com.ua у вказані вище місяці. Також, вважає, що дослідження інших обставин справи, які не стосуються функціонування веб-сайту Infolviv.com .ua , виходить за межі позовних вимог до ТОВ СОФТСЕРВ-Муніципальні технології та фактичних обставин справи, та не підлягає доказуванню. Зазначає, що наданні позивачем докази не можуть вважатися достовірними та достатніми, оскільки він не відображає дійсних обставин справи. Позивач, надає нового змісту викладеній інформації, трактуючи на свою користь, хоча фрази в контексті має інше значення і відображає лише переваги веб-сайту Infolviv.com.ua . З огляду на обставини справи, вважає, що у діях/бездіяльності відповідача відсутня будь-яка протиправна поведінка, причинний зв`язок та вина, як наслідок підстав для відшкодування шкоди. Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав аналогічні пояснення викладенні у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні позов заперечив та просив відмовити у його задоволенні з підстав викладених у відзиві.

Представник третьої особи ЛМКП Львівводоканал у судовому засіданні позов заперечила та просила відмовити у його задоволенні з підстав викладених у письмових поясненнях.

Представник третьої особи ЛКП Залізничнетеплоенерго в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Відтак, суд вважає причини неявки представника третьої особи неповажними. Є достатньо матеріалів про права та відносини сторін, потрібність дачі особистих пояснень представником третьої особи відсутня, відтак, суд вважає можливим проводити судове засідання та винести рішення по справі у відсутності зазначеного представника.

Позиція суду.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

При цьому, виходячи з положень ст. 16 ЦК України особа звертається до суду за захистом свого порушеного права.

Вислухавши сторони, перевіривши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про відмову у задоволені позову, виходячи з наступних міркувань.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Суд встановив, що власницею квартири за адресою: АДРЕСА_4 є ОСОБА_3 .

Згідно рішення Сихівського районного суду м. Львова від 28 травня 2004 року опікуном недієздатної ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 призначено ОСОБА_2 (а.с.4).

У квартирі за адресою: АДРЕСА_4 з 2015 року проживає сім`я ОСОБА_4 , учасника бойових дій.

Згідно витягу з протоколу №17 від 29.08.2016 року, сім`ю ОСОБА_4 з 01.08.2016 року по 31.07.2017 року внесено до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, відповідно до Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117 (а.с.5).

Відповідно до витягу з протоколу №15 від 30.08.2017 року, продовжено перебування в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, відповідно до Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117 сім`ю ОСОБА_4 з 01.08.2017 по 31.01.2018 (а.с.6).

Згідно витягу з протоколу №17 від 23.08.2018 року, продовжено перебування в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, відповідно до Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117 сім`ю ОСОБА_4 з 01.08.2018 по 31.01.2019 (а.с.7).

Покази лічильників холодної та гарячої води сім`я ОСОБА_4 у 2016 році подавала до ЛМКП Львівводоканал , а з 2017 року користувалася веб-сайтом: Infolviv.com.ua (а.с.8-14).

Згідно договору №571 про розстрочку сплати заборгованості за спожиту теплову енергію від 13.05.2019 року ЛКП Залізничнетеплоенерго та ОСОБА_2 уклали договір про розстрочку у погашенні заборгованості за спожиту теплову енергію, що утворилася станом на 13.05.2019 року в сумі 7 580,90 грн. (а.с.18).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Статтею 11 ЦК України визначено підстави виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Така підстава є юридичним фактом. Отже, завдання шкоди є підставою виникнення зобов`язання з відшкодування шкоди.

Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України , майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна (частина перша та друга статті 23 ЦК України ).

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначені Законом України Про житлово-комунальні послуги .

Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Відповідно до статті 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги , залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 7 Закону України Про житлово-комунальні послуги індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до абзацу 2 ст.14 Постанови Кабінету міністрів України № 630 від 21.07.2005р. Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення показники квартирних засобів обліку знімаються споживачем щомісяця.

Згідно абзацу 3 п. 2 ст. 11 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання від 22.06.2017р., споживач щомісяця передає показання вузлів розподільчого обліку/приладів - розподілювачів теплової анергії виконавцю відповідних комунальних послуг або визначеній власником (співвласниками) іншій особі, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, у спосіб, передбачений договором. Виконавець періодично, не менше одного разу на рік, проводить контрольне зняття показань вузлів розподільчого обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії у присутності споживача або його представника.

Як встановлено в судовому засіданні, між ЛКП Залізничнетеплоенерго та ЛМКП Львівводоканал був укладений договір-доручення на зняття та передачу показників води по житлових будинках, які перебували у комунальній власності, тобто тих будинків, які знаходились на балансі ЛКП. Так як в житловому будинку по АДРЕСА_3 був створений житлово-будівельний кооператив (ЖБК), то при передачі функції нарахування за комунальні послуги ЛКП Залізничнетеплоенерго мало повідомити адміністрацію ЖБК щодо порядку надання показів квартирних лічильників гарячої води.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що сім`я ОСОБА_4 , яка проживала за адреосю: АДРЕСА_4 користувалася веб-сайтом: Infolviv.com.ua , через який подавали покази лічильників (засобу обліку водопостачання) гарачої та холодної води з 01.08.2016 по 31.12.2018 .

Власником веб-сайту: Infolviv.com. ua є Товариство з обмеженою відповідальністю СОФТСЕРВС-Муніципальні технології .

Як вбачається із матеріалів справи, протягом спірного періоду (2016-2018) через веб-сайт Infolviv.com.ua інформація про показники подавалась 5 разів.

Протягом спірного періоду позивач здійснював передачу показів як холодної так і гарячої води за адресою: АДРЕСА_4 з використанням особового рахунку ЛМКП Львівводоканал - НОМЕР_1 .

З означеного слідує, що позивач користувався та подавав показники як гарачої води так і холодної води саме на особовий рахунок ЛМКП Львівводоканал .

Як встановлено в судовому засіданні, користувач веб-сайту Infolviv.com.ua у розділі мій кабінет самостійно додає особові рахунки надавачів послуг, внаслідок чого покази передаються тому постачальнику послуг, до якого приналежний особовий рахунок.

Як вбачається з матеріалів справи, у Львівського міського комунального підприємства Львівводоканал наявний особовий рахунок № НОМЕР_1 , а у Львівського комунального підприємства Залізничнетеплоенерго особовий рахунок № НОМЕР_2 .

Із вищенаведеного слідує те, що показники лічильників передавалися та передаються до того виконавця (надавача комунальних послуг), рахунок якого вводиться/додається в розділі особистий кабінет на веб-сайті Infolviv.com .ua .

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до правил ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність вищевказаних обставин.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди встановлено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, завдана особі і її майну або завдана майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди .

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності своєї вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Беручи до уваги, що внесені покази холодної води є технічно тими же самими, що і внесені покази гарячої води та фактично передавались надавачу послуг разом, веб-сайт Infolviv.com. ua у спірний період працював справно, належно, а інших доказів, які б підтверджували протилежне позивачем не надано, ЛМКП Львівводоканал здійснював нарахування за холодну воду та відведення гарячої води на основі показів, переданих через веб-сайт Infolviv.com.ua у вказані вище місяці, суд вважає покликання позивача на те, що показники не передавалися із веб-сайту Infolviv.com.ua постачальникам послуг є голослівними та такими, що спростовуються дослідженими матеріалами справи.

Щодо вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку із ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (пункт 3 Постанови).

Пунктом 5 цієї Постанови визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні .

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

При цьому, моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди предметом доказування є не тільки факт неправомірних дій (бездіяльності), а також виникнення шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями (бездіяльністю) та заподіяння шкоди.

Отже, звертаючись до суду із зазначеним позовом, позивач має довести, яких саме втрат немайнового характеру (моральну шкоду) він зазнав, та яке саме їх матеріальне вираження. Недоведеність позивачами зазначених обставин у справі є підставою для відмови у задоволенні позову.

Окрім цього суд зазначає, що позивач не надав достатніх і допустимих доказів на підтвердження заподіяння йому відповідачем моральної шкоди, яка згідно з частиною другою статті 23 ЦК України полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Виходячи з вищезазначеного, правові підстави для застосування норм статей 1173, 1174, 1176 ЦК України та відшкодування моральної шкоди, враховуючи наявні у справі докази, відсутні.

Такі висновки суду збігаються з позицією Верховного суду, яка викладена в постанові від 04 липня 2018 року у справі № 641/2328/17, що відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися судами при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Висновки за результатами розгляду справи.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та їх зміст, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги ОСОБА_2 не знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, є необґрунтованими, та такими, що не підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у зв`язку із відмовою позову судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 23, 1167, 1173 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352-354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

у задоволені позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю СОФТСЕРВ-Муніципальні технології , треті особи - Львівське комунальне підприємство Залізничнетеплоенерго , Львівське міське комунальне підприємство Львівводоканал про відшкодування матеріальної та моральної шкоди- відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 12.06.2020 року.

Суддя Волоско І.Р.