Ухвала

від 11.06.2020 по справі 203/2007/20

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/2007/20

4-с/0203/19/2020

УХВАЛА

11 червня 2020 року суддя Кіровського районного суду м.Дніпропетровська Казак С.Ю., розглянувши клопотання представника скаржника ОСОБА_1 про зупинення реалізації майна на електронних торгах,-

ВСТАНОВИВ:

До Кіровського районного суду м.Дніпропетровська надійшла скарга ОСОБА_1 , заінтересовані особи - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна, Публічне акціонерне товариство МТБ Банк , Служба у справах дітей П?ятихатської районної державної адміністрації, Державне підприємство СЕТАМ , ОСОБА_2 , про визнання неправомірними дій приватного виконавця , пов`язані з передачею на реалізацію, а також реалізацію на електронних торгах майна.

Одночасно зі скаргою, представником скаржника подано клопотання, в якому останній просив зупинити реалізацію на електронних торгах Державного підприємства Сетам іпотечного майна, а саме: будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У статтях 149,150 ЦПК України зазначені положення щодо порядку вирішення питання про забезпечення позову і види забезпечення позову.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Разом із тим, згідно із ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (ст.447 ЦПК України).

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року №6 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах , про те, що при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

Таким чином, суд не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо вжиття заходів таких як: забезпечення скарги шляхом зупинення реалізації майна, оскільки за приписами вищевказаних норм матеріального і процесуального права вирішення питання про зупинення вчинення виконавчих дій відноситься виключно до компетенції державного виконавця.

Повноваження судів при вирішенні цивільних справ визначені ЦПК України, зокрема повноваження щодо вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідні висновки наведені в постанові Верховного Суду від 18.12.2019 року у справі справа №1323/5992/2012, провадження №61-18744св19.

Також суд враховує, що положеннями п.2 ч.1 ст.34 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що державний виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документу.

Пунктом 6 ч.1 ст.150 ЦПК України передбачено забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується боржником в судовому порядку.

Таким чином, діючим законодавством передбачено зупинення судом в порядку забезпечення позову стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується боржником в судовому порядку.

Поряд з цим, ОСОБА_1 подану скаргу в порядку ст.ст.447,448 ЦПК України та предметом заявлених в скарзі вимог є визнання неправомірними дій приватного виконавця, пов`язані з передачею на реалізацію та реалізації на електронних торгах майна, а не вимоги щодо оскарження виконавчого документу.

В зв`язку з цим, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання представника скаржника.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1,34 Закону України Про виконавче провадження , ст.ст.18,258-260 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника скаржника ОСОБА_1 про зупинення реалізації майна на електронних торгах - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена учасниками справи шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя С.Ю.Казак