Рішення

від 02.06.2020 по справі 489/811/20

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

02.06.2020

Справа №489/811/20

Провадження №2/489/1427/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2020 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Рум`янцевої Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (письмове провадження) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Ван Клік", третя особа - Мале приватне підприємство "ТФТ" про стягнення грошового страхування

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на її користь страхове відшкодування у сумі 94610,00 грн. та 2500,00 грн. за здійснення оцінки вартості пошкодженого транспортного засобу, а також стягнути з відповідача судові витрати. Мотивуючи свої вимоги тим, що 20 листопада 2018 року 0 07 год. 50 хв. в районі будинку № НОМЕР_1 по вулиці Космонавтів в АДРЕСА_1 Миколаєві сталося зіткнення транспортних засобів "Toyota Yaris", державний номер НОМЕР_2 під її керуванням та автомобілем "Рута 20 СПГ", державний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по вулиці Космонавтів з боку вул. Електронній в напрямку вулиці Троїцькій в місті Миколаєві. В результаті зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Згідно висновку експертного дослідження № 42 від 15.01.2019 року, в даній дорожній ситуації, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з даною дорожньо-транспортною пригодою знаходяться як дії водія ОСОБА_3 , які не відповідали вимогам п. 10.2 та п. 10.1 ПДР України так і дії водія ОСОБА_2 , які не відповідали вимогам п. 12.3 ПДР України. 23 травня 2019 року її представник звернувся до Управління патрульної поліції в Миколаївській області з заявою про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності. Проте, в задоволені вказаної заяви її представнику було відмовлено. Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13.02.2019 року вона була притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, Водій ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності притягнутий не був. Цивільно - правова відповідальність власника транспортного засобу "Рута 20 СПГ", державний номер НОМЕР_3 , застрахована в ПрАТ "Страхова компанія Ван Клік" на підставі Полісу №АМ/6371486 обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 27.08.2018 року. Згідно зі звітом № 465/12-19 від 21.12.2019 року, вартість відновлюваних робіт її автомобіля "Toyota Yaris", державний номер НОМЕР_2 становить 92193,45 грн. За проведення дослідження нею було сплачено 2500,00 грн. 13 вересня 2019 року вона звернулася до відповідача з заявою про страхове відшкодування. Проте, їй було відмовлено через позбавлення страховика можливості встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання та розмір заподіяння шкоди. Вважає, дану відмову незаконною.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити в задоволення позову в повному обсязі. Посилаючись на те, що на підставі вимог ст.ст. 1166, 1187, 1188 ЦК України, майнова шкода на користь ОСОБА_1 не підлягає відшкодуванню, так як є наслідком виключної вини. Відповідно до постанови Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13.02.2019 року, залишеною без змін Постановою Миколаївського апеляційного суду від 13.03.2019 року, встановлено, що саме водій ОСОБА_1 при виконанні маневру виїзду із заправки ОККО на вул. Космонавтів, не надала переваги у русі транспортному засобу РУТА, державний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , а останній застосував екстрене гальмування та вимушений був змінити напрямок свого руху, щоб уникнути зіткнення, що спростовує доводи представника позивача ОСОБА_4 в цій частині. Пояснення ОСОБА_1 про те, що нібито водій ОСОБА_2 перевищив швидкість, що стало причиною ДТП, об`єктивно матеріалами справи не підтверджені і є лише припущеннями. Рішення суду відносно водія ОСОБА_2 про визнання його винним не приймалося. Відтак, судовим рішенням, що набрало законної сили, встановлено виключну вину ОСОБА_1 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди та встановлено, що виключно її винні дії є наслідком ДТП. Щодо послання позивача на висновок експортного дослідження № 42 від 15.01.2019 року, вважає, що даний висновок не може бути належним доказом, оскільки він складений на комерційній основі, експерт при складанні висновку не був попереджений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а відтак не несе жодної відповідальності за його достовірність, об`єктивність та повноту проведеного дослідження. 21 листопада 2018 року позивачка подала до ПрАТ "Страхова компанія "Ван Клік" (раніше - ПрАТ СК "Саламандра") повідомлення про подію, що має ознаки страхового випадку. Під час подачі повідомлення, ОСОБА_1 надано усну консультацію та направлено листа щодо подальших дій, зокрема, щодо необхідності надання для огляду пошкоджений транспортний засіб "Toyota Yaris", державний номер НОМЕР_2 та роз`яснено про наслідки їх невиконання. 06 червня 2019 року від позивачки надійшла заява про страхове відшкодування. В ході розслідування обставин страхового випадку та наданих документів, встановлено, що транспортний засіб "Toyota Yaris", державний номер НОМЕР_2 станом на 06.06.2019 року є відновленим. Отже, позивачкою не дотриманий обов`язок зберігати пошкоджене майно у такому стані, в якому воно знаходилося після ДТП до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком працівник (аварійний комісар, або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого транспортного засобу. 13 серпня 2019 року на адресу ОСОБА_1 направлено відмову у виплаті страхового відшкодування. 18 вересня 2019 року позивачка повторно звернулася до відповідача з аналогічною заявою про страхове відшкодування. Позивачці повторно було відмовлено та направлено повторну відмову.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь- якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання не надійшло, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

ОСОБА_1 є власником транспортного засобу Toyota Yaris, державний номер НОМЕР_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 .

Судом встановлено, що 20 листопада 2018 року о 07 год. 50 хв., ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Toyota Yaris, державний номер НОМЕР_2 , виїжджаючи із заїзного кармана на вул. Космонавтів в напрямку вул. Троїцька, при перестроюванні в лівий ряд, була неуважна, не стежила за дорожньою обстановкою, не впевнилась в безпеці свого маневру та допустила зіткнення з транспортним засобом Рута, державний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортним засобом Рута, державний номер НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_5 , які рухались в попутному напрямку. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ "Страхова компанія "Саламандра" з заявою про страховий випадок, відповідно до якої зазначає, що 20 листопада 2018 року відбулося ДТП за участі автомобіля Toyota Yaris, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Рута, державний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 . В своїх поясненнях зазначив, що він рухався прямо по АДРЕСА_2 бік АДРЕСА_3 шосе, з виїзду з АЗС рухалась Toyota з правої сторони, не стеживши за обставинами та не пропустивши його, виїхала на проїжджу частину, внаслідок чого сталася ДТП.

Згідно Полісу № АМ/6371486 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 27.08.2018 року, цивільно-правова відповідальність МПП "ТФТ", який є власником транспортного засобу Рута, державний номер НОМЕР_3 застрахована у ПрАТ "Страхова компанія "Саламандра Україна".

21 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернулася до ПрАТ "Страхова компанія "Саламандра" з повідомленням про подію, яка має ознаки страхового випадку, а саме щодо ДТП, яке відбулося 20 листопада 2018 року з зазначенням пошкоджень її транспортного засобу. В своїх поясненнях зазначила, що її автомобіль рухався в лівій смузі по АДРЕСА_2 , відчула удар з заду з ліва її автомобіля, після чого її автомобіль змістився в праву сторону (праву смугу руху), де знаходилася маршрутне таксі, яке висаджувало пасажирів на зупинці. Вона спробувала відійти від зіткнення вивернувши руль вліво, правий бік її автомобіля протерся об маршрутне таксі.

ПрАТ "Страхова компанія "Саламандра" 21 листопада 2018 року за вих. № 4321/1 на адресу ОСОБА_1 , направлено інформаційний лист з проханням, зокрема, зберігати транспортний засіб Toyota Yaris, державний номер НОМЕР_2 у такому стані, в якому він знаходився після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком представник; повідомити про місцезнаходження транспортного засобу та забезпечити можливість провести огляд транспортного засобу та встановити факт ДТП, причини, обставини її настання та розмір заподіяної шкоди.

Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13.02.2019 року, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 13.03.2019 року, апеляційну скаргу захисника Ярошевського Г.В. в інтересах ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 лютого 2019 року, якою ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, залишено без змін.

Позивачка в своєму позові зазначає, що 21 грудня 2018 року представник ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського науково-дослідного експертно - криміналістичного центру з заявою про проведення експертного дослідження по дослідженню обставин та механізму ДТП, яке відбулося 20.11.2018 року за участю автомобіля Toyota Yaris, державний номер НОМЕР_2 та автомобіля Рута, державний номер НОМЕР_3 .

Згідно висновку експертного дослідження № 42 від 15.01.2019 року, проведеним дослідженням було встановлено, що в даній дорожній ситуації, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з даною дорожньо-транспортною пригодою знаходяться як дії водія автомобіля Toyota Yaris, державний номер НОМЕР_2 , які з технічної точки зору, не відповідали вимогам п. 10.2 та п. 10.1 ПДР України, так і дії водія автомобіля Рута, державний номер НОМЕР_3 ОСОБА_2 , які з технічної точки зору, не відповідали вимогам п. 12.3 ПДР України.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає, що даний висновок експертного дослідження № 42 від 15.01.2019 року не може бути належним доказом, оскільки він складений на комерційній основі, експерт при складанні висновку не був попереджений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а відтак не несе жодної відповідальності за його достовірність, об`єктивність та повноту проведеного дослідження.

Згідно ст. 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством України.

Відповідно до ст. 106 ЦПК України, передбачено можливість проведення експертизи на замовлення учасників справи.

Частиною 6 ст. 106 ЦПК України зазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Згідно з ч. 5 ст. 106 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Разом з тим, у висновку експертного дослідження № 42 від 15 січня 2019 року не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та те, що висновок підготовлено для подання до суду.

Вказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у Постанові від 18.12.2019 року по справі № 522/1029/18.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що даний висновок експертного дослідження № 42 від 15.01.2019 року не є належним та допустимим доказом, а отже судом не береться до уваги.

Відповідно до рахунку № 75 від 29.03.2019 року, Акту виконаних робіт № 75 від 29.03.2019 року, вартість виконаних робіт щодо відремонтування транспортного засобу Toyota Yaris, державний номер НОМЕР_2 становить 94610,00 грн.

06 червня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до ПрАТ "Страхова компанія "Саламандра Україна" з заявою про здійснення страхового відшкодування у сумі 94610,00 грн. внаслідок пошкодження транспортного засобу Toyota Yaris, державний номер НОМЕР_2 , яке сталося через ДТП за участі застрахованого транспортного засобу Рута, державний номер НОМЕР_3 .

13 серпня 2019 року на адресу ОСОБА_1 , представником ПрАТ "Страхова компанія "Ван Клік" направлено відповідь на заяву про страхове відшкодування від 06.06.2019 року, відповідно до якої останній зазначає, що в ході розслідування обставин страхового випадку та наданих документів, встановлено, що транспортний засіб "Toyota Yaris", державний номер НОМЕР_2 станом на 06.06.2019 року є відновленим. Отже, позивачкою не дотриманий обов`язок зберігати пошкоджене майно у такому стані, в якому воно знаходилося після ДТП до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком працівник (аварійний комісар, або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого транспортного засобу.

13 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до ПрАТ "Страхова компанія "Ван Клік" з заявою про здійснення страхового відшкодування у сумі 94610,00 грн. внаслідок пошкодження транспортного засобу Toyota Yaris, державний номер НОМЕР_2 , яке сталося через ДТП за участі застрахованого транспортного засобу Рута, державний номер НОМЕР_3 .

28 жовтня 2019 року на адресу ОСОБА_1 , представником ПрАТ "Страхова компанія "Ван Клік" направлено відповідь на заяву про страхове відшкодування від 06.06.2019 року, відповідно до якої останній зазначає, що в ході розслідування обставин страхового випадку та наданих документів, встановлено, що транспортний засіб "Toyota Yaris", державний номер НОМЕР_2 станом на 06.06.2019 року є відновленим. Отже, позивачкою не дотриманий обов`язок зберігати пошкоджене майно у такому стані, в якому воно знаходилося після ДТП до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком працівник (аварійний комісар, або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого транспортного засобу.

Згідно Звіту № 465/12-19 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 21.12.2019 року, вартість збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу Toyota Yaris, державний номер НОМЕР_2 становить 108507 грн. 84 коп.

За проведення оцінки транспортного засобу Toyota Yaris, державний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 сплачено 2500,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 235 від 21.12.2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору, відповідно до ст. 979 ЦК України.

При цьому за положеннями страховий випадок відповідно ст. 8 Закону України Про страхування - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ст. 35 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Згідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - Закон), при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Разом з тим, відповідач відмовив ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування, про що свідчать листи представника страхової компанії від 13.08.2019 р. та від 28.10.2019 р., зважаючи на положення ст.ст. 33, 37 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - Закон) - невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

Такий висновок було зроблено відповідачем з огляду на те, що ОСОБА_1 транспортний засіб Toyota Yaris, державний номер НОМЕР_2 вже відновлений, що підтверджується рахунком № 75 від 29.03.2019 року, Актом виконаних робіт № 75 від 29.03.2019 року.

Позивач вважає, що таке рішення не відповідає вимогам закону, а тому і звернувся до суду з даним позовом.

Згідно із ст.33-1.1 Закону, Страхувальник, інша особа, відповідальність якої застрахована, водій транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов`язані сприяти страховику та МТСБУ в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме: надати для огляду належний їй транспортний засіб або інше пошкоджене майно, повідомити страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) про всі відомі їй обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї документи щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати ці дії, вони мають підтвердити це документально.

Стаття 34.1 Закону передбачає, що Страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків (ст.34.2 Закону).

Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти (ст.34.4 Закону).

Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 № 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 № 1335/5/1159) затверджено Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

Згідно з п.5.1 зазначеної Методики, технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) являє собою початковий етап дослідження, який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна.

Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження.

Крім того, згідно з п.8.5 Методики, калькуляція вартості відновлювального ремонту складається за результатами технічного огляду КТЗ.

Якщо КТЗ на момент технічного огляду відновлено повністю або частково, то калькуляція відновлювального ремонту не складається, а надається повідомлення замовнику оцінки про неможливість проведення дослідження.

Згідно з п.37.1 Закону, підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є, зокрема, невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка повідомила ПрАТ "Страхова компанія "Саламандра" про дорожньо-транспортну пригоду, яка має ознаки страхового випадку 21 листопада 2018 року.

Після отримання повідомлення ПрАТ "СК "Саламандра" на адресу позивачки направлено інформаційний лист з проханням, зокрема, зберігати транспортний засіб Toyota Yaris, державний номер НОМЕР_2 у такому стані, в якому він знаходився після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком представник; повідомити про місцезнаходження транспортного засобу та забезпечити можливість провести огляд транспортного засобу та встановити факт ДТП, причини, обставини її настання та розмір заподіяної шкоди.

Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13.02.2019 року, яка залишена без змін Постановою Миколаївського апеляційного суду від 13.03.2019 року, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

Крім того, Постановою Миколаївського апеляційного суду від 13.03.2019 року, встановлено, що відображені на схемі ДТП та дані щодо характеру пошкоджень транспортних засобів, вказують на те, що саме ОСОБА_1 при виконанні маневру виїзду із заправки ОККО на АДРЕСА_4 . Космонавтів, не надала переваги у русі транспортному засобу РУТА, державний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , а останній застосував екстрене гальмування та вимушений був змінити напрямок свого руху, щоб уникнути зіткнення, що спростовує доводи представника позивача ОСОБА_4 в цій частині. Пояснення ОСОБА_1 про те, що нібито водій ОСОБА_2 перевищив швидкість, що стало причиною ДТП, об`єктивно матеріалами справи не підтверджені і є лише припущеннями.

06 червня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до ПрАТ "Страхова компанія "Саламандра Україна" та 13 вересня 2019 року до ПрАТ "Страхова компанія "Ван Клік" з заявою про здійснення страхового відшкодування у сумі 94610,00 грн. внаслідок пошкодження транспортного засобу Toyota Yaris, державний номер НОМЕР_2 , яке сталося через ДТП за участі застрахованого транспортного засобу Рута, державний номер НОМЕР_3 .

На адресу ОСОБА_1 , представником ПрАТ "Страхова компанія "Ван Клік" направлено відповідь на заяву про страхове відшкодування від 06.06.2019 року, відповідно до якої останній зазначає, що в ході розслідування обставин страхового випадку та наданих документів, встановлено, що транспортний засіб "Toyota Yaris", державний номер НОМЕР_2 станом на 06.06.2019 року є відновленим. Отже, позивачкою не дотриманий обов`язок зберігати пошкоджене майно у такому стані, в якому воно знаходилося після ДТП до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком працівник (аварійний комісар, або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого транспортного засобу.

Судом також встановлено, що автомобіль Toyota Yaris, державний номер НОМЕР_2 відновлений 29 березня 2019 року тобто до моменту звернення позивачки до відповідача з заявою про здійснення страхового відшкодування у розмірі 94610,00 грн..

Відповідно до ст. 37 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є, зокрема, невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

Відтак, керуючись вимогами ст. 37 Закону, з боку ПрАТ СК Ван Клік на адресу позивача направлена відмова у виплаті страхового відшкодування з посиланням на порушення потерпілою особою свої обов`язків, які призвели до неможливості встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

Оскільки позивачем не збережено пошкоджене майно (транспортний засіб) у такому стані, у якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком представник чим позбавлено страховика можливості провести огляд пошкодженого транспортного засобу, здійснити фотозйомку пошкоджень, встановити обставини ДТП та здійснити розрахунок (оцінку) завданої шкоди, що у силу п. 37.1.3 ст. 37 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Суд вважає, що інститут обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачає не безумовний обов`язок страховика здійснити страхове відшкодування, а пов`язує його виключно з належним виконанням всіма учасниками таких правовідносин покладених на них обов`язків.

Відповідно до ч.ч.1,5,6 ст.81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, з огляду на те, що цивільне судочинство не може ґрунтуватись на припущеннях, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Згідно приписів статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, інші судові витрати у разі відмови в задоволенні позову покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Ван Клік", третя особа - Мале приватне підприємство "ТФТ" про стягнення грошового страхування - відмовити.

Строк подання апеляційної скарги під час дії карантину , встановленого КМУ з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби COVID-19 продовжується на строк дії такого карантину (Розділ ХІІ Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України).

Починаючи с офіційної дати закінчення карантину апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або https://court.gov.ua/fair/.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Ван Клік , юридична адреса: м. Полтава, вул. Пушкіна, 47, ЄДРПОУ 13934129.

Третя особа: Мале приватне підприємство "ТФТ", юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Лазурна, 2/2, ЄДРПОУ 20915322.

Суддя Ленінського районного

суду міста Миколаєва Н.О. Рум`янцева

Повний текст судового рішення складено 02 червня 2020 року.