Рішення

від 04.06.2020 по справі 280/3254/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 червня 2020 року Справа № 280/3254/20 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпровід" (вул. Каховська, буд. 32, м.Запоріжжя, 69096, код ЄДРПОУ 31806384)

до Приватного виконавця Хохлова Кирила Костянтиновича (вул. Перша Ливарна, буд. 40, оф АДРЕСА_1 ),

третя особа, що не заявляє самостійних вимог - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компаніт" (вул. Каховська, буд. 34-А, м. Запоріжжя, 69096, код ЄДРПОУ 32474938)

про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпровід" (далі - позивач) до Приватного виконавця Хохлова Кирила Костянтиновича (далі - відповідач), третя особа, що не заявляє самостійних вимог - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компаніт", в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати постанови від 04.05.2020 по ВП№61956589 про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 16816,00 грн. та про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення з боржника основної винагороди у сумі 16816,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем із посиланням на правову позицію викладену у Постановах Верховного суду у складі колегії судів Касаційного адміністративного суду від 03.03.2020 року по справі №260/801/19 та від 16.04.2020 року по справі №640/8-125/19 зазначено про те, що постанова про стягнення основної винагороди приватного виконавця виноситься одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження. Однак, стягнення основної винагороди приватного виконавця за рішеннями немайнового характеру за умови, що фактичне виконання рішення в повному обсязі не відбулось с неможливим в силу положень статті 31 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів та пункту 19 Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця, оскільки приватний виконавець зобов`язаний до стягнення основної винагороди здійснити фактичне виконання в повному обсязі виконавчого документа немайнового характеру. Також необхідно врахувати, вказано позивачем, що за своїм призначенням основна винагорода приватного виконавця є винагородою за вчинення ним заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до фактичного виконання рішення. При стягненні основної винагороди приватного без реального виконання рішення, створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми основної винагороди або ж стягнення її без реального виконання рішення суду, що має місце уданому випадку. Так, вважаючи оскаржувані постанови неправомірними та такими, що підлягають скасуванню позивач звернувся із даною позовною заявою до суду.

Ухвалою суду від 25.05.2020 призначено справу до розгляду у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін на 04.06.2020 урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, визначених ст.287 КАС України (категорія термінових адміністративних справ).

04.06.2020 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№26060), у якому зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства виконавець зобов`язаний одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження винести постанову про стягнення з боржника основної винагороди, у якій в свою чергу необхідно зазначити розрахунок суми основної винагороди. У даному випадку приватний виконавець вчиняв процесуальні дії виключно на виконання вимог чинного законодавства у суворому алгоритмі та строки визначені Законом. Окрім того, звертає увагу суду, що станом на сьогоднішній день приватним виконавцем взагалі не вчиняються будь-які процесуальні дії, спрямовані на примусове стягнення основної винагороди на користь виконавця. Більше того, вказує, такі дії і не будуть вчинятися до поки рішення суду не буде виконано на користь стягувача у повному обсязі. Твердження позивача про стягнення з боржника основної винагороди є не вірним. Приватним виконавцем складено акт від 20.05.2020, яким зафіксовано факт не виконання рішення суду боржником. 20.05.2020 приватним виконавцем винесено постанову про накладення на боржника штрафу за не виконання рішення суду. Приватним виконавцем в рамках даного виконавчого провадження не виносилась, а ні постанова про арешт коштів боржника, а ні постанова про арешт майна боржника, так як зазначені процесуальні дії мали б своєю метою спонукати боржника до погашення основної винагороди чи то витрат виконавчого провадження. Усі процесуальні дії, що вчиняються в рамках виконавчого провадження, спрямовані виключно на виконання рішення суду і жодного стягнення коштів у даному виконавчому провадженні не відбувається. Також відповідачем зазначено, що зміст діючого законодавства не дає процесуальних прав виконавцю не виносити постанову про стягнення основної винагороди по не виконаним рішенням судів, натомість законодавець передбачив виключний перелік підстав не стягнення виконавчого збору. Виходячи з логіки та обгрунтування позовної заяви заявник вважає цілком прийнятним виконувати виконавцю виконавче провадження по не виконаному виконавчому документу без фінансової санкції у вигляді винагороди, без штрафів то втрачається сенс виконання, порушується порядок виконання встановлений законодавцем.

Від третьої особи до суду надійшли пояснення (вх.№26130 від 04.06.2020), в яких зазначено, що на сьогоднішній день у матеріалах виконавчого провадження 61956589 відсутні відомості про вчинення приватним виконавцем процесуальних дій, спрямованих на примусове стягнення основної винагороди на користь виконавця, оскільки такі дії можуть бути вчинені тільки після фактичного виконання судового рішення у повному обсязі. Беручи до уваги, що станом на сьогодні наказ №908/724/18 не виконаний боржником, ввжає дії приватного виконавця правомірними та такими що відповідають вимогам чинного законодавства. Позовну заяву про визнання протиправною та скасування постанови від 04.05.2020 в частині стягнення з боржника основної винагороди вважає необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У судове засідання 04.06.2020 учасники справи чи їх представники не прибули. Від представника позивача та представника третьої особи до суду надійшли клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Від представника відповідача до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Щодо заяви відповідача про відкладення розгляду справи, суд зауважує на тому, що відповідно до статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Отже, враховуючи скорочені строки розгляду зазначеної категорії справи суд прийшов до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та про можливість її розгляду на підставі наявних в ній документів.

Згідно ч. 1, 9 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відтак, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

23.07.2019 державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Персидською Тетяною Олегівною прийнято постанову на підставі наказу Господарського суду Запорізької області від 19.04.2019 №908/724/18, якою відкрито виконавче провадження №59599237 щодо зобов`язання TOB Технровід відновити технічну можливість передачі (постачання) електричної енергії TOB Компанії шляхом увімкнення масляного вимикача на Ф-4 РУ-6кВ ТП-2 TOB Техпровід , для надання можливості надходження електричної енергії до Рб-4 ТП-4 ПАТ Завод залізобетонних конструкцій №6 яким живиться об`єкт TOB Компанії через кабельний ввід 0,4 кВ.

13.03.2020 року постановою старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Сівакової Олени Олександрівни ВП №59599237 призначено TOB Електроресурс в особі інженера-проектувальника Коноваленко І.П. спеціалістом у виконавчому проваджені.

Зобов`язано спеціаліста надати письмовий висновок чи можливо або не можливо станом на теперішній час ТОВ Техпровід виконати зобов`язання з відновлення технічної можливості передачі (постачання) електричної енергії TOB Компанії шляхом увімкнення масляного вимикача на Ф-4 РУ-6кв ТП-2 TOB Техпровід для надання можливості надходження електричної енергії до Рб-4 ТП-4 ПАТ Завод залізобетонних конструкцій №6 , яким живиться об`єкт ТОВ Компанії через кабельній відвід 0.4 кВ.

У виконавчому провадженні №59599237 постановою старшого державного виконавця Дніпровського віддіілу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Сівакової Олени Олександрівни від 30.03.2020 року було повернуто стягувачу виконавчий документ - наказ Господарського суду Запорізької області від 19.04.2019 року №908/724/18 без виконання згідно п.1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження .

Приватним виконавцем Хохловим Кирилом Костянтиновичем прийнято постанову від 04.05.2020 на підставі наказу Господарського суду Запорізької області від 19.04.2019 №908/724/18, якою відкрито виконавче провадження №61956589 щодо зобов`язання TOB Техпровід відновити технічну можливість передачі (постачання) електричної енергії TOB Компаніт шляхом увімкнення масляного вимикача на Ф-4 РУ-6кВ ТП-2 TOB Техпровід , для надання можливості надходження електричної енергії до Рб-4 ТП-4 ПАТ Завод залізобетонних конструкцій №6 яким живиться об`єкт TOB Компаніт через кабельний ввід 0,4 кВ.

Пунктом 3 резолютивної частини постанови про відкриття виконавчого провадження №61956589 від 04.05.2020 постановлено стягнути з боржника основну винагороду приватного виконавця у розмірі 16816,00 грн.

Окрім того, 04.05.2020 приватним виконавцем Хохловим Кирилом Костянтиновичем у виконавчому провадженні №61956589 винесено постанову про стягнення з боржника TOB Техпровід основної винагороди у розмірі 16816,00 грн.

Позивач, вважаючи постанову від 04.05.2020 року по виконавчому провадженню №61956589 про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 16 816,00 грн. та постанову від 04.05.2020 року по виконавчому провадженню №61956589 про відкриття виконавчого проваджений в частині стягнення з боржника основної винагороди у сумі 16 816,00 грн. неправомірними та такими, що підлягають скасуванню звернувся із даною позовною заявою до суду.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами суд приходить до наступних висновків.

Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.

Частиною 1 статті 13 Закону №1404-VIII передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 1 статті 26 цього Закону передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 2 ст.74 Закону №1404-VIII, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Нормами статті. 31 Закону України Про органи та осіб які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів визначено, що за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода.

Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.

Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом.

Якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми.

Основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення.

Порядок виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2016 року №643 "Про затвердження Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця" (далі - Порядок №643).

Відповідно до пункту 19 вказаного Порядку, приватний виконавець, який забезпечив у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", фактичне виконання в повному обсязі виконавчого документа немайнового характеру, за яким боржником є юридична особа, - в розмірі вісьмох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року.

Згідно частини 7 статті 31 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Відповідно до пункту 8 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.

Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

Розрахунок нарахування виконавчого збору (додаток 17) обчислюється державним виконавцем в автоматизованій системі виконавчого провадження та долучається до матеріалів виконавчого провадження.

Досліджуючи спірну постанову від 04.05.2020 про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення з боржника основної винагороди у сумі 16816,00 грн., суд зазначає, така містить розрахунок основної винагороди приватного виконавця.

Враховуючи вищевикладене суд зазначає, що виконавець зобов`язаний одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження внести у постанову про відкриття виконавчого провадження розрахунок основної винагороди, а тому суд дійшов висновку, що приватний виконавець, при прийняті спірної постанови від 04.05.2020 про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення з боржника основної винагороди у сумі 16816,00 грн., діяв в межах і в спосіб, передбачений законодавством.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що оскаржена постанова від 04.05.2020 про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення з боржника основної винагороди у сумі 16816,00 грн. є правомірною і скасуванню не підлягає.

Згідно з частинами 1, 2 статті 27 Закону № 1404-VIII, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Відповідно до частин 3, 4 статті 27 Закону №1404-VIII за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Згідно із частиною п`ятою статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

У відповідності до частини третьої статті 40 Закону №1404-VІІІ у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Суд зазначає, що Закон №1404-VIII є спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій, натомість детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція), розробленою відповідно до законів № 1403-VIII і № 1404-VIII, яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню.

Так, положення частини третьої статті 40 Закону №1404-VIII зобов`язують державного виконавця у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої, зокрема, пунктом 1 частини першої статті 37 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа винести постанову про стягнення виконавчого збору, яка виконується в порядку, встановленому цим Законом.

Вказані положення частини третьої статті 40 Закону №1404-VIII кореспондуються з нормою абзацу четвертого пункту 8 розділу III Інструкції.

Натомість, як зазначалось, частини 3, 4 статті 27 Закону №1404-VIII передбачають, що за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

При цьому пункт 21 розділу ІІІ Інструкції встановлює, що у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону №1404-VІІІ, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 вказаного Закону.

Відповідно до норм Інструкції у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робить відповідну відмітку щодо залишку нестягнутої суми та суми стягнутого виконавчого збору.

Також, слід зазначити, що пунктом 20 розділу ІІІ Інструкції визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному в статті 37 Закону № 1404-VIII. У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу обов`язково роз`яснюється порядок повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання.

При розгляді даної справи судом враховано висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 11.03.2020 по справі № 2540/3203/18, відповідно до якого обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання виконавчого документа; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.

За своїм змістом виконавчий збір є винагородою виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи привели до виконання рішення.

Як вже зазначалось раніше, виконавчий документ - наказ Господарського суду Запорізької області від 19.04.2019 року №908/724/18 відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII повернутий стягувачу за його письмовою заявою, про що свідчить постанова від 30.03.2020 ВП №59599237.

Як встановлено судом, виконавцем фактично не проведено виконавчих дій щодо реального забезпечення примусового виконання рішення Господарського суду Запорізької області.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що у відповідача не було підстав для стягнення виконавчого збору в тому розмірі, який визначений у спірній постанові, а отже, така постанова не відповідає вимогам статті 27 Закону № 1404-VIII.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено в частині 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно частини 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часкового задоволення позовних вимог.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись ст.ст.2, 5, 14, 77, 90, 241-246, 250, 255, 287 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпровід" (вул. Каховська, буд. 32, м.Запоріжжя, 69096, код ЄДРПОУ 31806384) до Приватного виконавця Хохлова Кирила Костянтиновича (вул. Перша Ливарна, буд. 40, оф. 101, м. Запоріжжя, 69002), третя особа, що не заявляє самостійних вимог - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компаніт" (вул. Каховська, буд. 34-А, м. Запоріжжя, 69096, код ЄДРПОУ 32474938) про визнання протиправними та скасування постанов, - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Приватного виконавця Хохлова Кирила Костянтиновича від 04.05.2020 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпровід" основної винагороди у виконавчому провадженні ВП № 61956589.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок Приватного виконавця Хохлова Кирила Костянтиновича (вул. Перша Ливарна, буд. 40, оф. АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпровід" (вул. Каховська, буд. 32, м. Запоріжжя, 69096, код ЄДРПОУ 31806384) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, в 10-денний строк з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений ст.295 КАС України, а також інші процесуальні строки щодо апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 04.06.2020.

Суддя А.В. Сіпака