Рішення

від 10.06.2020 по справі 280/2052/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 червня 2020 року Справа № 280/2052/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 43143945),

третя особа Мелітопольське управління Головного управління ДПС в Запорізькій області (вул. Героїв України, буд. 31, м. Мелітополь, Запорізька область, 72312, код ЄДРПОУ 43193194)

про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов (уточнений) ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), третя особа Мелітопольське управління Головного управління ДПС в Запорізькій області, в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від 15.08.2019 №Ф-105825-56У.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним 17 березня 2020 року була отримана від Мелітопольського МР ВДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) постанову про відкриття вико навчого провадження №61410406 про стягнення з нього недоїмки зі сплати ЄСВ в розмірі 23 785,08 грн. Позивач вважає, що вимога від 15.08.2019 №Ф-105825-56У є такою, що не відпові дає вимогам закону, а тому підлягає скасуванню виходячи з того, що з 08 лютого 2016 року по сьогоднішній день працює на посаді сторожа КЗ Дитячо - юнацька спортивна школа № 1 Мелітопольської міської ради Запорізької області. Його страхувальником-роботодавцем весь цей час систематично сплачується внесок з заробітної плати позивача. Вказав, що як фізична особа-підприємець не перебував на податковому обліку в періоди нарахова ної суми боргу з 2017-2019 роки. Не отримував свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, довідку про взяття на облік платника податків, не подавав заяву платника про взяття на облік. Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фі зичних осіб-підприємців та громадських формувань, здійсненого по його реєстраційному но меру облікової картки платника податків, станом на 17 лютого 2020 року, у вказано му реєстрі записів за вказаним параметром не знайдено.

Ухвалою суду від 13.04.2020 визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом та поновлено такий строк, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні 06.05.2020. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

29.04.2020 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. №20051), в якому вказано, що відповідно до наявної у Мелітопольському управлінні ГУ ДПЄ у Запорізькій області інформації ОСОБА_1 був зареєстрований фізичною особою-підприємцем 24.10.1996 року та перебуває на загальній системі оподаткування. Вказує, що з 01.01.2017 року, у зв`язку зі змінами внесеними до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у фізичних осіб-підприємців які перебувають на загальній системі оподаткування, у тому числі і у позивача виник обов`язок визначати базу нарахування та сплачувати єдиний внесок. Позивачем належним чином не виконувались норми ст. 9 Закону України № 2464, а саме єдиний внесок на відповідні рахунки не сплачено. Отже, керуючись чинним законодавством, Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування № 449 від 20.04.2015 року, у зв`язку з наявністю у позивача недоїмки з єдиного внеску, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області було виставлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15.08.2019 року №Ф-105825-56 року на суму 23785,08 грн, за формою та у строки, визначені законодавством. Поштовий конверт з вимогою №Ф-105825-56 від 15.08.2019 року було повернуто до контролюючого органу, у зв`язку з чим Головним управлінням ДПС у Запорізькій області було сформовано узгоджену вимогу №Ф-105825-56У від 15.08.2019 року станом на 29.11.2019 року на суму 23785,08 грн. Просить в задоволенні позову відмовити.

06.05.2020 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх.№21008).

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у межах строку, встановленого ст. 258 КАС України.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких він ґрунтується, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

15.08.2019 ГУ ДПС у Запорізькій області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-105825-56У, відповідно до якої станом на 29.11.2019 ОСОБА_1 має недоїмку зі сплати єдиного внеску в сумі 23785,08 грн.

Вимога сформована на підставі даних облікової картки платника податків ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) в інформаційній системі органу доходів і зборів за кодом класифікації бюджету 71040000 для фізичних осіб-підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність.

Не погоджуючись з вказаною вимогою, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування №2464-VІ від 08.07.2010.

Згідно з п.2 ч.1 ст.1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ст.4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування платниками єдиного внеску є:

1) роботодавці:

підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців);

фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту);

філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами;

дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України;

підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб: військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію та ;Про військовий обов`язок і військову службу ; патронатних вихователів, батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу, прийомних батьків, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства; осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами; осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту; осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, усиновленні дитини; одного з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, за дитиною, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність, а також непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства;

інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції (у тому числі постійне представництво інвестора-нерезидента), що використовує працю фізичних осіб, найнятих на роботу в Україні на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем в Україні, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців);

4) фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;

5) особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;

5-1) члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;

15) особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування;

16) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зовнішніх зносин, уповноважений орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період, - за непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що ОСОБА_1 перебуває на обліку як фізична особа-підприємець з 24.10.1996 на загальній системі оподаткування, у зв`язку з чим має обов`язок зі сплати єдиного соціального внеску.

В свою чергу позивач стверджує, що не здійснює підприємницьку діяльність та не зареєстрований як фізична особа-підприємець, крім того, з 08.02.2016 працює як найманий працівник.

Позивач надав до позовної заяви копію Картки фізичної особи - платника податків, з якої вбачається, що ОСОБА_1 одержав ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , а також Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України від 17.02.2020 №25135139, відповідно до якого, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань записів за реєстраційним номером облікової картки платника податків не знайдено. Крім того, відповідно до даних трудової книжки позивача та Довідки від 18.03.2020 №59/01-18 позивач з 08.02.2016 і по теперішній час працює на посаді сторожа в Комунальній установі Дитячо-юнацька спортивна школа № 1 Мелітопольської міської ради Запорізької області.

Судом перевірено інформацію відкритих даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за критерієм пошуку фізичні особи-підприємці код ІПН (індивідуальний податковий номер особи): НОМЕР_1 , а також Прізвище та/або ім`я та/або по-батькові особи: ОСОБА_1 , та встановлено, що за вказаними даними інформація про реєстрацію фізичної особи-підприємця відсутня (електронний ресурс: ІНФОРМАЦІЯ_1).

Отже в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні відомості щодо реєстрації ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) як фізичної особи-підприємця.

Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (тут і в подальшому в редакції станом на момент прийняття винесення оскаржуваної вимоги) державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом

Частина 4 ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вмістить перелік відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі про фізичну особу - підприємця, зокрема, п. 7) дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі; п.16) місце зберігання реєстраційної справи в паперовій формі.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Виходячи зі змісту вказаної норми, суд дійшов висновку про відсутність у позивача статусу фізичної особи-підприємця. Жодного іншого належного та допустимого доказу того, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець, до суду не надано.

Щодо тверджень відповідача про те, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець з 24.10.1996 суд зазначає, що до 01.07.2004 (дата набрання чинності Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , який після низки змін отримав назву Закон України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ) порядок державної реєстрації та перереєстрації суб`єктів підприємницької діяльності, у тому числі фізичних осіб, за винятком окремих видів суб`єктів підприємницької діяльності, для яких законами України встановлено спеціальні правила державної реєстрації, визначався Положенням про державну реєстрацію суб`єктів підприємницької діяльності, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 р. №740.

За змістом пунктів 9-12 вказаного Положення було визначено, що за результатом державної реєстрації фізичної особи, яка має намір провадити підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, суб`єктом підприємницької діяльності, видається оригінал свідоцтва про державну реєстрацію.

Крім того, з аналізу пункту 13 Положення вбачається, що у п`ятиденний термін з дня державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності орган державної реєстрації мав обов`язок подати відповідні відомості до органу державної податкової служби.

Відповідно до пункту 14 Положення підставою для взяття суб`єкта підприємницької діяльності на облік у органах державної податкової служби є копія реєстраційної картки, свідоцтво про державну реєстрацію та копія установчих документів (для юридичної особи). Термін взяття на облік суб`єкта підприємницької діяльності органами державної податкової служби, за наявності цих документів, не повинен перевищувати двох днів.

З урахуванням зазначеного, можна дійти висновку, що до набуття чинності Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців статус фізичної особи як суб`єкта підприємницької діяльності підтверджувався свідоцтвом про державну реєстрацію, яке, крім іншого, було підставою для постановлення такої особи на облік до податкового органу.

Відповідачем не надано до суду ані свідоцтва про реєстрацію ОСОБА_1 суб`єктом підприємницької діяльності з 24.10.1996, ані будь-яких інших законодавчо визначених документів, у тому числі тих, на підставі яких позивача взято облік в податковому органі як фізичну особу-підприємця на загальній системі оподаткування, у зв`язку з чим твердження відповідача про реєстрацію позивача як фізичної особи-підприємця з 24.10.1996 є безпідставним.

Таким чином, враховуючи зміст вищенаведених норм права, а також факт відсутності відомостей про позивача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд вважає, що відсутні підстави для висновків про наявність у позивача статусу фізичної особи-підприємця.

Крім того, суд враховує, що відповідно до наданих до матеріалів справи письмових доказів, позивач працює як найманий працівник з 08.02.2016 по теперішній час, тобто у періоди, за які контролюючий орган нарахував йому єдиний соціальний внесок, обов`язок щодо сплати єдиного внеску за позивача мав роботодавець.

Частиною 1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Відповідачем не надано доказів того, що позивач зареєстрований у встановленому законом порядку яку фізична особа-підприємець та є платником єдиного внеску в розумінні ст.4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Сукупність вищенаведених встановлених обставин справи дає підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 43143945), третя особа Мелітопольське управління Головного управління ДПС в Запорізькій області (вул. Героїв України, буд. 31, м. Мелітополь, Запорізька область, 72312, код ЄДРПОУ 43193194) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-105825-56У від 15.08.2019, винесену Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 43143945) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

З урахуванням пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165,169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 10.06.2020.

Суддя А.В. Сіпака