Ухвала

від 22.04.2021 по справі 280/2052/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 квітня 2021 року, м. Дніпросправа № 280/2052/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії: головуючий суддя: Бишевської Н.А. (доповідач)

судді: Семененка Я.В., Добродняк І.Ю.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року

у справі №280/2052/20

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Запорізькій області третя особа:Мелітопольське управління Головного управління ДПС в Запорізькій області

про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року задоволено позов ОСОБА_1 .

Не погодившись із вказаним рішенням суду, 09 лютого 2021 року Головним управлінням ДПС у Запорізькій області подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.03.2021 апеляційну скаргу скаржника залишено без руху і надано десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, в якому вказати інші підстави для поновлення строку, з наданням відповідних доказів на обґрунтування клопотання.

Підставою залишення апеляційної скарги без руху стало те, що апеляційна скарга подана скаржником після закінчення строку апеляційного оскарження, встановленого статтею 295 КАС України, і підстави наведені скаржником не є поважними.

На виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху до суду апеляційної інстанції від Головного управління ДПС у Запорізькій області надійшла заява, про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 10.06.2020 у даній справі.

Так, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження відповідач зазначає, що первинна апеляційна скарга подана в межах процесуального строку, проте у зв`язку із несплатою судового збору, ухвалою суду від 21.09.2020 апеляційна була повернута. Можливість сплати судового збору виникла лише в грудні 2020 року. Скаржник зазначив, що згідно платіжного доручення від 30.12.2020 судовий збір сплачено у встановленому законом порядку та розмірі. Наведені обставини, скаржник вважає поважними та такими, що унеможливили дотримання процесуальних строків апеляційного оскарження судового рішення.

Надаючи оцінку таким аргументам скаржника, суд апеляційної інстанції зазначає, що нормами діючого КАС України визначено обов`язок скаржника подати документ про сплату судового збору одночасно з поданням апеляційної скарги до суду. В спірному випадку такий обов`язок Управлінням мав бути б виконаний під час звернення з первинною апеляційною скаргою, чого скаржником не було зроблено. Сплата судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі здійснена відповідачем лише 30.12.2020, про що свідчить надане ним платіжне доручення.

Заявляючи клопотання про поновлення процесуального строку, скаржник не наводить будь-яких обґрунтувань неможливості подання повторної апеляційної скарги протягом тривалого строку після її повернення судом, не надає доказів наявності об`єктивних причин, що перешкоджали цьому. Так само, подане клопотання не містить пояснень стосовно наявності обставин, що унеможливили вчасне повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, відразу після сплати судового збору (30.12.2020 року). Натомість, згідно до матеріалів справи, апеляційна скарга подана більш ніж через місяць після сплати судового бору 09.02.2021 року.

Розглянувши доводи скаржника щодо дотримання річного строку оскарження судового рішення, визначеного ч.2 ст. 299 КАС України, колегія суддів зазначає, що даний строк є максимально можливим для суб`єкта владних повноважень строком в межах якого, останній має можливість звернутись до суду за апеляційним оскарженням. Проте дотримання даного строку жодним чином не є реабілітуючою обставиною в питанні поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження.

У низці рішень Європейського суду з прав людини зазначено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Осман проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1998 року зазначено, що обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, "якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою".

Так, існування процесуальних строків на оскарження судових рішень зумовлене вимогами щодо забезпечення швидкого та ефективного розгляду справ, дисциплінування поведінки учасників процесу. Саме тому закон передбачає різноманітні способи визначення проміжку часу, протягом якого такі учасники можуть здійснити свої процесуальні права.

Важливість існування та дотримання строків звернення з апеляційною скаргою також зумовлено і такими обставинами.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

Таким чином, оскільки заявником не зазначено поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, які об`єктивно не залежать від його волевиявлення та дотримуючись принципу правової визначеності, згідно з яким жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є небгрунтованим та задоволенню не підлягає.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З урахуванням викладеного, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

Щодо сплаченого відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги.

Так, як зазначено вище, за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у даній справі Головним управлінням ДПС у Запорізькій області сплачено судовий збір в сумі 1261,20 грн. згідно платіжного доручення від 30.12.2020 №2801.

За змістом статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі (п.3 ч.1).

Керуючись статтями 294, 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Головного управління ДПС у Запорізькій області у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 р. у справі № 280/2052/20.

Повернути Головному управлінню ДПС у запорізькій області (ЄДРПОУ 43143945) судовий збір сплачений за подання апеляційної скарги в сумі 1261,20 грн. згідно платіжного доручення від 30.12.2020 №2801.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена у касаційному порядку в порядку передбаченому ст.329 КАС України.

Головуючий суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко

Суддя: І.Ю. Добродняк