Рішення

від 01.06.2020 по справі 440/2306/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/2306/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Козак А.К.,

представника позивача - Пузь Ю.А.

представника відповідача - Лазурович С.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТІК-ОІЛ" до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги:

- визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДПС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, № 1531224/42992912 від 17.04.2020 (податкова накладна № 1 від 15.04.2020);

- зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 15.04.2020, виписану та подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТІК-ОІЛ".

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

06 травня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТІК-ОІЛ" (надалі також - позивач, ТОВ "АТЛАНТІК-ОІЛ") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України (надалі також - ДПС України, відповідач-1), Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (надалі також - ГУ ДПС у Полтавській області, відповідач- 2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 12 травня 2020 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи /а.с.54/.

20 травня 2020 року суд залишив без задоволення заяву ГУ ДПС у Полтавській області про розгляд справи № 440/2306/20 за правилами загального позовного провадження /а.с. 67/.

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на невідповідність спірного рішення вимогам чинного законодавства. Позивачем вказано, що контролюючим органом у квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, якою зупинена реєстрація податкової накладної № 1 від 15.04.2020, не було зазначено конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку. Натомість у відповідній квитанції вказано лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критерію ризиковості платника податку, а також використано загальне формулювання щодо пропозиції надання документів, що є необхідним для реєстрації поданої податкової накладної.

За твердженням позивача, після зупинення реєстрації податкової накладної ТОВ "АТЛАНТІК-ОІЛ" на вимогу контролюючого органу були надані усі наявні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій. Проте відповідні документи не були взяті до уваги, у зв`язку з чим відповідачем було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 15.04.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі по тексту - ЄРПН).

Позивачем також надані документи бухгалтерського обліку на підтвердження реальності та правомірності господарських операцій. Акцентовано увагу на тому, що первинні документи ТОВ "АТЛАНТІК-ОІЛ" засвідчують на сьогоднішній день факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань.

Представник ГУ ДПС у Полтавській області у наданому до суду відзиві на позов / а.с. 76-78/ проти задоволення позовних вимог заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилався на правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення. Зауважив, що оскаржуваним рішенням відмовлено у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, так як в ході опрацювання документів, наданих позивачем встановлено, що платником в підтвердження здійснення господарської операції не надано копії платіжних документів або банківської виписки з особового рахунку, що підтверджують оплату придбаної продукції.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Обставини справи, встановлені судом

20.02.2020 між ТОВ "АТЛАНТІК-ОІЛ" (постачальник) та ТОВ "СТАНДАРТ ОІЛ КОМПАНІ" (покупець) - було укладено договір поставки № 5 щодо поставки нафтопродуктів - бензину автомобільного А-95-Євро 5-ES /а.с. 15-21/.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти і сплатити на умовах, викладених в договорі і додатках до нього нафтопродукти, що іменуються товар. Номенклатура товару, його кількість, ціна, умови поставки та оплати встановлюються сторонами за погодженням і додатках до цього договору - специфікаціях, а також вказуються в розрахункових документах (рахунках-фактурах) та/ або у відвантажувальних документах (видаткових накладних) на товар.

Відповідно до Специфікації № 1 до договору поставки № 5 від 20.02.2020 постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар за цінами і в обсягах, наведених у таблиці: бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5 (УКТ ЗЕД 2710124512) у кількості - 50 000 л. на загальну суму з ПВД 651 000 грн.

На виконання умов вказаного договору був складений рахунок на оплату № 12 від 15.04.2020 товару - бензину автомобільного А-95-Євро5-Е5 у кількості 50 000 л. на загальну суму з ПВД 651 000 грн.

Відповідно до вказаного рахунку ТОВ "СТАНДАРТ ОІЛ КОМПАНІ" на рахунок ТОВ "АТЛАНТІК-ОІЛ" було перераховано попередню оплату за товар, що підтверджується банківською випискою від 15.04.2020 /а.с. 40/.

За правилом першої події ТОВ "АТЛАНТІК-ОІЛ" було складено податкову накладну № 1 від 15.04.2020 /а.с. 11/, та направлено 15.04.2020 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Після направлення для реєстрації вказаної накладної автоматизованою системою ДФС України було направлено платнику Квитанцію /а.с. 12/, у якій зазначено що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК від 15.04.2020 № 1 в ЄРПН зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відповідає вимогам п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації відповідної податкової накладної в ЄРПН.

На виконання зазначених вимог позивачем через автоматизовану систему на адресу відповідача направлені документи, які включали первинні документи на підтвердження реальності господарської діяльності та відповідних господарських операцій між ТОВ "АТЛАНТІК-ОІЛ" та ТОВ "СТАНДАРТ ОІЛ КОМПАНІ" за договором поставки № 5 від 20.02.2020, та повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено: договір поставки нафтопродуктів № 5 від 20.02.2020, договір надання транспортних послуг, договір оренди приміщення, рахунки на оплату, банківська виписка, специфікація, договір щодо придбання товару у ТОВ "АЛЕКС-ПЕТРОЛ".

Однак, ГУ ДПС у Полтавській області, зробивши висновок про ненадання платником податку копій документів - розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, виніс оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 17.04.2020 № 1531224/42992912 /а.с. 80/.

Не погоджуючись з рішенням, позивач склав скаргу на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

За наслідками розгляду скарги винесено рішення від 30.04.2020 № 16972/42992912/2 /а.с. 48/, яким залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН - без змін /а.с. 48/.

Не погодившись із первинним рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної від 17.04.2020 № 1531224/42992912, позивач оскаржив його до суду.

Норми права, які підлягають застосуванню

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, в редакції чинній на момент винесення оскаржуваного рішення, (надалі - ПК України), об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів;

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Згідно з пунктами 14 та 15 Порядку № 1246, квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Постановою Кабінету міністрів України від 12.12.2019 № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок № 1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Висновки щодо правозастосування

В даному разі у спірних правовідносинах квитанція щодо зупинення реєстрації податкової накладної, містила інформацію про те, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Відповідно до запропонованого, позивачем складено та направлено відповідачу через автоматизовану систему повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення господарських операцій, пояснення, а також первинну документацію на підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ "СТАНДАРТ ОІЛ КОМПАНІ".

Однак вказані документи та пояснення до уваги взяті не були, з посиланням у рішенні на ненадання платником податку документів, а саме: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

З огляду на викладене, Комісією було прийнято оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 встановлено, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, який може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Необхідно зазначити, що квитанція про зупинення реєстрації відповідної податкової накладної, не містила чіткої вказівки на те, яку первинну документацію позивач повинен подати для здійснення її реєстрації в ЄРПН. У зв`язку з цим, позивач, на власний розсуд подав документи контролюючому органу для підтвердження реальності господарських операцій.

З огляду на те, що квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не містила чіткої вказівки на те, які документи повинні бути надані позивачем для здійснення реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН, позивач був позбавлений можливості зрозуміти, які саме документи він повинен надати відповідачеві.

Дослідивши зміст оскаржуваного рішення, суд встановив, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної стало ненадання позивачем розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Дослідивши відповідні аргументи відповідачів, суд зауважує наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підтвердження відповідних господарських операцій разом із повідомленнями про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію якої зупинено, надсилались копії первинних документів.

До матеріалів справи приєднана копія банківської виписки про попередню оплату згідно з рахунком №12 від 15.04.2020 /а.с. 40/.

Отже, на думку суду, оскаржуване рішення не є обґрунтованим та не відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, що встановлені статтею 2 КАС України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про належне проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, відповідач-2 не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної № 1 від 15.04.2020.

Відтак, позовні вимоги про скасування протиправного рішення щодо відмови в реєстрації податкової накладної № 1531224/42992912 від 17.04.2020 підлягають задоволенню.

Також, позивач просив зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну № 1 від 15.04.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зважаючи на те, що обґрунтованість підстав для відмови у реєстрації відповідної податкової накладної не знайшла свого підтвердження у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 15.04.2020 датою її подання.

Беручи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов до висновку про задоволення позову ТОВ "АТЛАНТІК-ОІЛ" повністю.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З адміністративного позову вбачається, що позивачем заявлені дві взаємопов`язані позовні вимоги немайнового характеру. З огляду на викладене, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подачу вказаного позову ТОВ "АТЛАНТІК-ОІЛ" повинно було сплатити судовий збір у розмірі 2 102 грн.

Незважаючи на вказані положення Закону України "Про судовий збір", позивачем при поданні позовної заяви до суду сплачено суму судового збору у розмірі 19 530 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 199 від 04.05.2020.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Частиною 5 статті 7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Оскільки за подання позовної заяви позивачем внесено судовий збір у більшому розмірі, ніж це передбачено Законом України "Про судовий збір", то надміру сплачена сума судового збору у розмірі 17428 грн (19530 грн -2102 грн) підлягає поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю ТОВ "АТЛАНТІК-ОІЛ".

В той же час, сума судового збору у розмірі 2102 грн за подачу вказаного позову, відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути стягнута на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТІК-ОІЛ" (вул.Перемоги 3-А м.Кременчук Полтавської області ЄДРПОУ 42992912) до до Державної податкової служби України (пл.Львівська 8 м.Київ ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС у Полтавській області (вул.Європейська 43 м.Полтава ЄДРПОУ 4314з2831) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення №15311224/42992912 від 17 квітня 2020 року Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 15 квітня 2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТІК-ОІЛ".

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 15 квітня 2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТІК-ОІЛ".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТІК-ОІЛ" судові витрати (витрати зі сплати судового збору) у розмірі 2102,00 грн.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТІК-ОІЛ" надмірно сплачену суму судового збору у сумі 17 428,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне рішення складено 09 червня 2020 року.

Головуючий суддя І.С. Шевяков