Рішення

від 17.08.2007 по справі 20-5/268

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-5/268

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"17" серпня 2007 р. справа № 20-5/268

За позовом: Торговельно-закупівельного і виробничого кооперативу „Вікторія”   (99011 м. Севастополь,  вул. Щербака, 1)           

до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 3)

про спонукання до продовження строку договору оренди

Суддя: І.В. Євдокимов

Представники:

Позивач - Єфимов Олександр Миколайович, представник, довіреність № б/н від 10.08.07,      Торгівельно-закупівельний і виробничий кооператив "Вікторія";

Відповідач - не з'явився,   Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Торговельно-закупівельний і виробничий кооператив „Вікторія”, звернувся до суду з позовом до відповідача - Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, про визнання договору оренди № 558 від 30.05.1994 продовженим, а також про відміну проведення конкурсу по орендованому приміщенню.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дія договору оренди припинена в порушення діючого законодавства України.

Представник відповідача  позовні вимоги не визнав, мотивуючі свої заперечення тим, що строк дії договору припинився, а позивач користується орендованим приміщенням незаконно.

Представникам сторін в судовому засіданні 15.08.2007 роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу  України.

Представник відповідача на оголошення вступної та резолютивної частини рішення не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши надані докази,  суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.05.1994 Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, (орендодавець) та Торговельно-закупівельний і виробничий кооператив „Вікторія” (орендар) уклали договір № 558 оренди нерухомого майна, а саме: нежітлових приміщень загальною площею 5,6 кв.м., розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Нахімова, 14, строком  до 31.12.2003 (далі –Договір).

18.03.1999 внесли зміни до договору оренди в частині розміру орендної плати та строку дії договору, про що свідчить протокол узгодження від 18.03.1999 (а.с. 9).

Відповідно до внесений змін строк дії договору встановлений до 31.12.2005.

Факт укладення Договору, його дійсності та дії до 31.12.2005 сторонами визнається та не оспорюється. Спірні правовідносини між сторонами щодо оренди зазначених нежитлових приміщень виникли з приводу продовження Договору на новий строк після 31.12.2005.

Відповідач листом від 30.12.2005 за вих. № 3024 повідомив Позивача про припинення Договору з 31.12.2005 у зв'язку із закінченням строку, на який він був укладений, та звернувся з вимогою передати орендоване майно за актом приймання-передачі в строк, встановлений Договором.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Об'єктом оренди можуть бути:

·          державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання;

·          нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення);

·          інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

Оренда структурних підрозділів державних та комунальних підприємств не повинна порушувати виробничо-господарську цілісність, технологічну єдність даного підприємства.

Законом може бути встановлено перелік державних та комунальних підприємств, цілісні майнові комплекси яких не можуть бути об'єктом оренди.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України, істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і  вартість  майна  з урахуванням її індексації); строк,  на який укладається  договір  оренди;  орендна  плата  з  урахуванням   її індексації;   порядок   використання  амортизаційних  відрахувань; відновлення  орендованого  майна  та  умови  його  повернення  або викупу.

Згідно зі ст. 3 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 777 Цивільного кодексу України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Протягом десяти  років орендар належним чином виконував свої зобов'язання за договором. Орендна плата оплачувалася у встановлені терміни в повному об'ємі.

Частиною 3 статті 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.

Таким чином, позивач має переважене право на продовження договору оренди відносно об'єкту, який був переданий йому в оренду.

Крім того, відповідачем, як доказ направлення листа № 3024 від 30.12.2005 про припинення Договору, суду був наданий реєстр згрупованих внутрішніх поштових відправлень, однак, вказаний реєстр підписаний КП СМР “Аррікон”, тому суд не може прийняти його до уваги.  

Відповідно до п. 8 ст. 9 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі відмови в укладенні договору оренди, а також неодержання відповіді у встановлений термін заінтересовані особи мають право звернутися за захистом своїх інтересів до суду.

          Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги про спонукання до продовження строку дії договору оренди є обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Вимогу позивача про відміну проведення конкурсу по орендованому приміщенню, суд вважає такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звертатись до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу.

Пунктом другим статті 16 Цивільного кодексу України  встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів:

    1) визнання права;

    2) визнання правочину недійсним;

    3) припинення дії, яка порушує право;

    4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

    5) примусове виконання обов'язку в натурі;

    6) зміна правовідношення;

    7) припинення правовідношення;

    8) відшкодування  збитків  та  інші   способи   відшкодування майнової шкоди;

    9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

    10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади,  органу  влади  Автономної  Республіки  Крим  або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Стаття 20 Господарського кодексу України також має перелік способів захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарювання:

- визнання наявності або відсутності прав;

- визнання  повністю  або  частково  недійсними  актів  органів державної  влади та органів місцевого самоврядування, актів  інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси   суб'єкта   господарювання  або   споживачів;   визнання  недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

- відновлення  становища, яке існувало  до  порушення  прав  та законних інтересів суб'єктів господарювання;

- припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

- присудження до виконання обов'язку в натурі;

- відшкодування збитків;

- застосування штрафних санкцій;

- застосування оперативно-господарських санкцій;

- застосування адміністративно-господарських санкцій;

- установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

- іншими способами, передбаченими законом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача не відносяться до компетенції господарських судів.

Керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає  на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 42,50 грн.  і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59,00 грн. пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 82 –85, 115, 116  Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Визнати договір оренди нерухомого майна, а саме:  вбудованих нежітлових приміщень трьохповерхового будинку літ. „А” загальною площею 5,6 кв.м., розташованих за адресою: м. Севастополь, пр. Нахімова, 14, укладеного між Торговельно-закупівельним і виробничим кооперативом „Вікторія”   (99011 м. Севастополь,  вул. Щербака, 1, код ЄДРПОУ 23011816) та Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 3,  код ЄДРПОУ 25750044) пролонгованим до 31.12.2016 року на таких же самих умовах.

3.          Стягнути з Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 3,  код ЄДРПОУ 25750044, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) на користь Торговельно-закупівельного і виробничого кооперативу „Вікторія”   (99011 м. Севастополь,  вул. Щербака, 1, код ЄДРПОУ 23011816 відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) витрати по сплаті державного мита в сумі 42,50 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.          В інший частині позовних вимог  Торговельно-закупівельного і виробничого кооперативу „Вікторія”  відмовити.

5.          Скасувати заходи по забезпеченню позову, які вжиті ухвалою суду від 27.07.2007 способом заборони вчиняти певні дії, а саме: заборонити Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 3) проводити конкурс про надання в оренду нежитлового приміщення загальної площею 8,1 кв.м., розташованого за адресою: м. Севастополь, пр. Нахімова, 14 до ухвалення рішення  по справі  № 20-5/268.

    Суддя                                                                                                    І.В.  Євдокимов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

21.08.2007

Розсилка:

1.          Торговельно-закупівельний і виробничий кооператив „Вікторія”   (99011 м. Севастополь,  вул. Щербака, 1)

2.          Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 3)

3.          Справа

4.          наряд