Постанова

від 10.06.2020 по справі 573/415/20

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2020 року

м.Суми

Справа №573/415/20

Номер провадження 22-ц/816/1295/20

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Собини О. І.

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

сторони справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересована особа - Воронівська сільська рада Білопільського району Сумської області,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Дубровної Валентини Володимирівни на рішення Білопільського районного суду Сумської області від 31 березня 2020 року в складі судді Замченко А.О., ухвалене в м. Білопілля,

в с т а н о в и в:

Звернувшись до суду у березні 2020 року заявник, просив суд встановити факт постійного проживання однією сім`єю зі спадкодавцем ОСОБА_2 , з 2005 року й на день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої вимоги мотивував тим, що він з ОСОБА_2 підтримували дружні стосунки. В зв`язку з тим, що останньому не було де жити він запропонував ОСОБА_2 жити у їх сім`ї, в літній кухні, на що останній погодився. Вказує, що з 2005 року останній протягом 14 років проживав з ними однією сім`єю, допомагав по господарству, а він разом із сім`єю годував, вдягав та матеріально підтримував ОСОБА_2 . Вказує, що 12.04.2014 року ОСОБА_2 склав на його ім`я заповіт на 2 земельні ділянки. Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, а витрати на поховання здійснювалися ним за особисті кошти. Зазначає, що встановлення факту проживання однією сім`єю йому необхідне для оформлення спадкових прав, оскільки після ОСОБА_2 залишилася спадщина.

Рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 31 березня 2020 року в задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 - адвокат Дубровна В.В. подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким заяву задовольнити.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що заявник проживав зі спадкоємцем ОСОБА_2 однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини і ця обставина була доведена належними та допустимими доказами. Вказує, що померлий вів неправильний спосіб життя, зловживав спиртними напоями та по 2012 рік відбував покарання в місцях позбавлення волі. Проте, все одно з 14 листопада 2014 року по 14 листопада 2019 року, тобто протягом п`яти років він проживав з ним та його сім`єю. Крім того, ОСОБА_3 видав на його ім`я довіреності якими уповноважив його користуватися належними йому земельними ділянками, перебував на його повному утриманні. Зазначає, що проживаючи з ОСОБА_2 однією сім`єю вони були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки. Окрім того, відмовляючи у позові суд не врахував показання опитаних трьох свідків та визнання позову сільської радою самого факту проживання померлого разом з позивачем на правах члена сім`ї і в порушення процесуального закону самостійно долучив до справи доказі щодо відбуття померлим ОСОБА_2 покарання за вчинене кримінальне правопорушення.

Від заінтересованої особи надійшла заява в якій остання повідомляє суд, що не заперечує проти встановлення факту проживання однією сім`єю за заявою ОСОБА_1 .

Заявник та його представник в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.

Представник сільської ради в судове засідання не з`явився, про час, дату і місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заявником не було надано достатніх доказів про те, що він разом з ОСОБА_2 в період з 2005 року по 14 листопада 2019 року проживали однією сім`єю, вели спільне господарство, мали спільні витрати, придбавали будь - яке майно для спільного користування, приймали спільну участь на утримання майна, його ремонт, надавали взаємну допомогу один одному тощо.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками місцевого суду виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і після його смерті відкрилася спадщина.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 склав заповіт, відповідно до якого заповів належні йому земельні ділянки площею 4,2676 га та площею 4,2677 га, які розташовані на території Воронівської сільської ради ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . (а.с. 20).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12.12.2002 року ОСОБА_2 успадкував права на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності КСП агрофірми ім. Ватутіна , розміром 4, 57 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки внатурі (а.с. 9).

Згідно з копією Державного акту на право приватної власності на землю серії РЗ №738621 від 20 серпня 2002 року ОСОБА_2 , мешканцю с. Янченки, на підставі розпорядження голови Білопільської районної державної адміністрації від 04 квітня 2002 року №118 передано в приватну власність земельну ділянку площею 4,2662 га, розташовану на території Воронівської сільської ради, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а. с. 10).

31.03.2011 року ОСОБА_2 видав нотаріально посвідчену довіреність, якою уповноважив ОСОБА_1 бути його представником в уповноважених органах з питань оформлення, отримання та реєстрації Державних актів на право власності на земельні ділянки, які розташовані на території Воронівської сільської ради на його ім`я та користуватися цими земельними ділянками. (а.с. 17).

12.04.2014 року ОСОБА_2 видав нотаріально посвідчену довіреність, якою уповноважив ОСОБА_1 користуватися належними йому на праві власності земельними ділянками площею 4,2676 га та 4,2677 га, розташованими на території Воронівської сільської ради, у тому числі: укладати договори оренди та додатки до них, отримувати орендну плату, представляти його інтереси у відповідних органах (а. с. 18).

03.08.2016 року ОСОБА_2 видав нотаріально посвідчену довіреність, якою уповноважив ОСОБА_1 бути його представником з усіх питань, що стосуватимуться належних йому земельних ділянок площею 4,2676 га, 4,2677 га та 4,2662 га, які розташовані на території Воронівської сільської ради Білопільського району (а. с. 19).

Наведені обставини вказують проте, що померлий ОСОБА_2 за життя надав згоду на розпорядження своїм майном заявнику.

Згідно з довідкою виданою виконкомом Воронівської сільської ради Білопільського району Сумської області від 26.12.2011 року ОСОБА_2 дійсно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , але не проживав у зв`язку із знищенням будинку. (а.с. 26).

Відповідно до довідки виданої виконкомом Воронівської сільської ради Білопільського району Сумської області від 26.11.2019 року ОСОБА_2 дійсно проживав за адресою АДРЕСА_1 в період з 2005 року по 2019 рік, 14 листопада до дня своєї смерті. (а.с. 26).

Відповідно до повідомлення Воронівської сільської ради Білопільського району Сумської області від 17.03.2020 року, що надана до суду першої інстанції ОСОБА_2 дійсно був зареєстрований на території ради за адресою: АДРЕСА_2 , але за місцем реєстрації не проживав більше 15 останніх років через знищення будинку. За вищезгаданою адресою ОСОБА_2 проживав разом з дідом ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , та бабою ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 . Відомості про батьків, дружину, дітей, інших родичів ОСОБА_2 в сільській раді відсутні. (а.с. 34).

Опитані свідки в суді першої інстанції та в апеляційному суді ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 свідчили, що померлий проживав у заявника як член сім`ї, мав ключі від будинку заявника і вільний доступ у його приміщення, отримував дохід від надання їм послуг з приводу роботи по домашньому господарству, отримання виплат з оренди його землі, які знаходилися у заявник. За спільні гроші купували господарський інвентар, спільно їм користувалися. Також спільно використовували мопед назви ОСОБА_9 за керування яким неодноразово притягалися до адміністративної відповідальності у вигляді штрафів. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 28.09.16 місцем проживання ОСОБА_2 вказана адреса: АДРЕСА_3

Опитані в судом першої інстанції свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які є сусідами заявника і мешкають у будинках АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , показали, що ОСОБА_2 постійно проживав саме в будинку заявника за № 52.

За життя ОСОБА_2 захворів на тяжку хворобу і витрати на його лікування поніс заявник.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер і згідно з товарним чеком від 15.11.2019 року заявником були здійснені витрати пов`язані з похованням ОСОБА_2 (а.с.24)

11.01.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Білопільської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , у зв`язку з чим було заведено спадкову справу (а. с. 36-40).

За період життя вироком Білопільського районного суду Сумської області від 24 березня 2011 року ОСОБА_2 , було визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 297 КК України, та призначено покарання у виді 3 років обмеження волі (матеріали кримінальної справи №1-58/11 а. с. 179-180). У вступній частині вироку місцем мешкання останнього вказано АДРЕСА_5 . На підставі постанови Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 03.05.2012 року ОСОБА_2 було умовно-достроково звільнено від відбуття покарання (матеріали кримінальної справи №1-58/11 а. с. 155).

Наведені дані не спростовують обставин того, що фактичним місцем проживання ОСОБА_2 після його звільнення від відбуття покарання у травні 2012 року і до його смерті є місце проживання заявника, де останній фактично проживав на правах члена сім`ї, оскільки був пов`язаний із заявником спільним побутом, внаслідок чого у них виникли взаємні права та обов`язки.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції не здійснив повне з`ясування обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, пославшись у рішенні тільки на дані вступної частини вироку, долучений з ініціативи суду як письмовий доказ без з`ясування думки заявника та заінтересованої особи, допустивши порушення принципів змагальності і диспозитивності, передбачених статями 12,13 ЦПК України, але не дослідив його в сукупності з іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Окрім того, судом не було враховано правова позиція заінтересованої особи - Воронівської сільської ради Білопільського району Сумської області, яка підтримала вимоги заяви і також підтвердила обставини того, що померлий ОСОБА_2 до смерті проживав із заявником більш 5 - років на правах члена його сім`ї. Таке визнання вимог заяви, ураховуючи наведене, не суперечить закону і відповідно до частини 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання вимог суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про їх задоволення.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, як проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш п`яти років. До часу відкриття спадщини. Згідно частини 1 ст. 1220 цього Кодексу спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Отже, встановлення заявленого ОСОБА_1 факту проживання ним разом із спадкодавцем ОСОБА_2 однією сім`єю не менш п`яти років, має для нього юридичне значення, оскільки після його смерті відкрилася спадщина до складу якої входить належна йому земельна ділянка площею 4,2662 га, розташована на території Воронівської сільської ради, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до ч. 2 ст. 315ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Під час судового розгляду заінтересованою особою - Воронівською сільською радою спору про право не було заявлено, а тому визнання заявленого факту має для заявника юридичне значення для подальшого вирішення спадкового права.

Враховуючи вищевикладене, через невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки оскарженого рішення і дають підстави згідно ст. 376 ЦПК України для його скасування та ухвалення нового судового рішення про задоволення заяви, встановивши факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , однією сім`єю зі спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з травня 2012 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 за адресою: АДРЕСА_1 .

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-382, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Дубровної Валентини Володимирівни задовольнити частково.

Рішення Білопільського районного суду Сумської області від 31 березня 2020 року скасувати і ухвалити нове.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 однією сім`єю зі спадкодавцем ОСОБА_2 з травня 2012 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 за адресою: АДРЕСА_1 .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12 червня 2020 року.

Головуючий - С.С. Ткачук

Судді: О.Ю. Кононенко

О.І. Собина