Рішення

від 10.06.2020 по справі 529/187/20

ДИКАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 529/187/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2020 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Гвоздика А. Є.

при секретарі Бурлига Н. Л.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Диканька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Диканської селищної ради Диканського району Полтавської області , треті особи, які не заявляють самостійних позовних вимог Диканська державна нотаріальна контора та ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Після смерті діда ОСОБА_3 , позивач, як спадкоємець за законом, прийняв спадщину, що окрім іншого складається з житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , та земельної ділянки площею 3,0877 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Диканської селищної ради Диканського району Полтавської області.

Однак, через не застережні виправлення у правовстановлюючому документі на житловий будинок, виданий на ім`я померлого діда та через суперечності між заявленими та зареєстрованими речовими правами на земельну ділянку, позивач позбавлений можливості в нотаріальному порядку оформити своє право власності на цю спадкову масу, тому останній звернувся до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.

16.03.2020 року ухвалою судді Диканського районного суду відкрито провадження по справі, призначено підготовче засідання, а також визначено порядок розгляду такої за правилами загального позовного провадження.

24.04.2020 року постановлено ухвалу про залучення до участі в справі третьої особи, яка не заявляє самостійних позовних вимог ОСОБА_2

15.05.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник відповідача - Диканської селищної ради Диканського району Полтавської області /далі - Диканська селищна рада/ - в підготовче судове засідання не з`явився, а до суду подав відзив на позов у якому вказав, що позовні вимоги позивача, Диканською селищною радою визнані повністю, заперечення проти задоволення позову відсутні, а також просив справу розглянути у відсутність його представника.

Представник третьої особи - державний нотаріус Диканської державної нотаріальної контори /далі - держнотконтора/ - в підготовче судове засідання не з`явилась. Однак, подала заяву про розгляд справи у її відсутність. Заперечення проти задоволення позову відсутні.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання на розгляд справи не з`явилась, однак про час та дату такого повідомлялась у встановленому законом порядку шляхом надсилання рекомендованої кореспонденції за останнім місцем проживання, а також відповідно до ч. 1 ст. 128 ЦПК України шляхом публікації оголошення на офіційному веб сайті судової влади України.

Дослідивши документи справи та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Диканька Полтавської області помер ОСОБА_3 , що вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 09 червня 2009 року Диканською селищною радою Диканського району Полтавської області.

За життя нині померлому ОСОБА_3 належав житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 .

Як вбачається з Свідоцтва про право власності № НОМЕР_2 виданого на житловий будинок /далі-Свідоцтво/, розташований за вище вказаною адресою, такий належав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ..

В подальшому, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 18 жовтня 2001 року, Диканською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_4 успадкував після смерті дружини ОСОБА_4 1/2 частину спірного будинковолодіння.

Право власності на вказаний житловий будинок нині померлим ОСОБА_4 зареєстроване в органах БТІ у встановленому на той час порядку в реєстровій книзі №1 за реєстровим № 43, про що свідчить належно завірена копія відповідної довідки.

Однак, Свідоцтво про про право на спадщину за законом містить посилання на підставу права власності спадкодавця - Свідоцтво про власність, видача якого датована 26.10.2001 року, однак видача такого відбулась 26.09.2001 року.

При цьому у самому Свідоцтві про право на спадщину за законом також має не застережне виправлення в частині його видачі - "18.09.2001 року" де закреслено назву місяця та зазначено "03.10.2001".

Згідно технічного паспорта, виданого 15.10.2019 року приватним підприємством Полтавське Бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор", житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 , в цілому складається з житлового будинку літ. А-1, погреба а1, колодязя питного (1/3 частина) літ. К.

Згідно до ст. 86 та ст. 100 ЦК Української РСР в редакції 1963 року, який діяв на момент набуття права власності позивачем на вказаний будинок, право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності в Україні охороняється законом. Держава забезпечує стабільність правовідносин власності. В особистій власності громадян можуть бути предмети вжитку, особистого споживання, комфорту і підсобного домашнього господарства, жилий будинок і трудові заощадження.

Відповідно до норм ст.ст. 316, 317, 328 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, а ч. 1 ст. 321 ЦК України вказує, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Отже, враховуючи вище викладене, та приймаючи до уваги те, що право власності на спірний житловий будинок нині померлим ОСОБА_3 набуто правомірно на підставі, яка не заборонена законом, інше прямо не випливає із закону, таке у встановленому на час його набуття зареєстроване у встановленому законом порядку, хоча і правовстановлюючий документ, виданий на його ім`я має не застережні виправлення, тому суд приходить до висновку про те, що таке майно належало останньому, а тому є спадковим майном.

Окрім цього, нині померлому ОСОБА_3 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії Р2 №616221, виданого 28 лютого 2003 року Диканською селищною радою Диканського району Полтавської області належала земельна ділянка площею 3,09 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована не території Диканської селищної ради.

Вказаний Державний акт був зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю.

Належність вказаної земельної ділянки нині померлому ОСОБА_3 також підтверджується повідомленням, виданим Відділом у Диканському районі Головного Управління Держгеокадастрі у Полтавській області.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що відомості про вказані спадкову землю в Державному земельному кадастрі відсутні.

Як вбачається з належно завіреної копії Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, що 28.01.2015 року вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 5321055100:00:006:0131, уточнено площу - 3,0877 га, а у розділі форма власності зазначено державну. Вказані дії вчиненні вже після смерті ОСОБА_3 .

Положенням ст. 125 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування виникають з моменту реєстрації цих прав. Однак зміст ст. 125 ЗК України та порядок реєстрації земельних ділянок був змінений у 2009 році, а Закон України "Про Державний земельний кадастр" почав діяти з 01.01.2013 року, тобто після одержання ОСОБА_3 у власність земельної ділянки та видачі Державного акту, який у визначеному на той час порядку був зареєстрований у Книзі записів державних актів на право власності на землю. Сама по собі відсутність реєстрації цієї землі у Держгеокадастрі не позбавляла нині померлого ОСОБА_3 права власності на це майно.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вказана вище земельна ділянка належала померлому ОСОБА_3 на законних підставах, і є спадковим майном, хоча за життя ним в Держгеокадастрі зареєстрованою не була.

Відповідно до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають його баба та дід як з боку батька так і з боку матері.

Відповідно до ст.ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися після його смерті.

Позивач по справі являється онуком нині померлого ОСОБА_3 , а тому являється спадкоємцем другої черги після їх смерті.

Як вбачається з постанов про відмову у вчиненні нотаріальних дій, виданих держнотконторою, на підставі заяви позивача по справі ОСОБА_1 про прийняття спадщини була заведена спадкова справа. Інші особи з заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталися. Однак, позивачеві було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на спадкову землю, через суперечливість між заявленим та зареєстрованим правом власності, а також на житловий будинок через не застережні виправлення у правовстановлюючому документі.

В той , же час у вказаних постановах держнотконтори вказано, що за життя нині померлим ОСОБА_3 , на випадок його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 , складено заповіт, який посвідчений державним нотаріусом Диканської державної нотаріальної контори.

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Враховуючи, що спірна земельна ділянка та житловий будинок належали померлому ОСОБА_3 на законних підставах, позивач як спадкоємець за законом другої черги прийняла спадщину після смерті діда, третя особа по справі, на користь якої складено заповіт - ОСОБА_2 , у встановленому законом порядку спадщину не прийняла, інших дій які б свідчили про таке не вчиняла, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та визнання за позивачем права власності на вказане спадкове майно.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 316, 373, 392, 1216-1218, 1220, 1221, 1223, 1225, 1258, 1262, 1268, 1270 ЦК України, ст.ст. 86, 527, 529 ЦК УРСР ст. 79-1 ч.ч. 9, 10 ЗК України, ст. ст. 10, 12, 17, 81, 89, 200 ч. 3, 206 ч. 4, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , до Диканської селищної ради Диканського району Полтавської області , вул. Незалежності, 133, смт. Диканька Полтавської області, Код ЄДРПОУ 21046503, треті особи, які не заявляють самостійних позовних вимог Диканська нотаріальна контора Полтавської області, вул. Пушкіна, 6, смт. Диканька Полтавської області, та ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання АДРЕСА_1 , про визнання права власності на спадкове майно, задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування за законом, право власності на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 , який в цілому складається з житлового будинку літ. А-1, погреба а1, колодязя питного (1/3 частина) літ. К та належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування за законом, право власності на земельну ділянку площею 3,0877 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Диканської селищної ради Диканського району Полтавської області, кадастровий номер 5321055100:00:006:0131, яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії Р2 №616221, виданого 28 лютого 2003 року Диканською селищною радою Диканського району Полтавської області і зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 364.

Рішення набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Головуючий: