Рішення

від 11.06.2020 по справі 640/1467/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2020 року м. Київ № 640/1467/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Малтюроп Юкрейн" до Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.01.2019

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариства з обмеженою відповідальністю "Малтюроп Юкрейн" із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.01.2019 №0000731404 та №0000741404.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Так, позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами документальної позапланової перевірки , ГУ ДФС у м. Києві були встановлені порушення позивачем вимог податкового законодавства, які призвели до заниження податку на прибуток за 2016 рік на суму 54 870, 00 грн. та які призвели до завищення суми від`ємного значення, що враховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у загальній сумі 187 102, 00 грн., що, в свою чергу, в подальшому стало підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Позивач вважає, що відповідач передчасно дійшов висновку про нереальність господарських операцій, оскільки правовідносини позивача із Товариством з обмеженою відповідальністю Аккорда ( Компанія Рестайл ) підтверджується первинними документами. Крім того, вирок Вишгородського районного суду Київської області від 06.04.2018по справі №363/4995/17 не може слугувати доказом про нереальність господарських операцій позивача із контрагентом.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що на підставі договорів, укладених між позивачем та його контрагентом ТОВ АККОРДА директором останнього було виписано акти надання послуг, накладні, рахунки на оплату. У той же час, директором ТОВ АККОРДА - Тищенко М.О. підписано 15 актів надання послуг на загальну 304 834,79 грн. без ПДВ. Крім того, ОСОБА_1 підписані засобом ЕЦП податкові накладні на загальну суму 1 122 610,2 грн., в тому числі ПДВ 187101 грн. Так, вироком Вишгородського районного суду Київської області від 06.04.2018 року по справі №363/4995/17 було визнано винною ОСОБА_1 за скоєння злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205-1 ККУ. ОСОБА_1 надала пояснення, що вона погодилася на пропозицію невстановленої слідством особи про те, що директором ТОВ АККОРДА буде призначено її та вона в подальшому, до діяльності ТОВ АККОРДА не буде мати ніякого відношення, а фінансово - господарською діяльністю з використанням реквізитів ТОВ АККОРДА . З огляду на викладене вище, контролюючим органом зроблено висновок про нереальність здійснення господарської операції за перевірений період між позивачем та ТОВ АККОРДА .

У відповіді на відзив, представник позивача зазначив, що сам факт наявності вироку в кримінальному провадженні не дає правових підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій. Крім того, предметом правовідносин між позивачем та ТОВ Аккорда є суборенда офісного приміщення, що підтверджується первинними документами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

17.09.2018 ГУ ДФС на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю МАЛТЮРОП ЮКРЕЙН направлено запит про надання пояснень та їх документальних підтверджень, позивачем на виконання вказаних вимог надано фінансові документи.

04.12.2018 Головним управлінням ДФС України видано наказ про проведення позапланової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю МАЛТЮРОП ЮКРЕЙН на підставі п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Головним управлінням ДФС у м. Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю МАЛТЮРОП ЮКРЕЙН з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ КОМПАНІЯ РЕСТАЙЛ (код 39424712) (попередня назва - ТОВ АККОРДА ) за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, листопад та грудень 2016 року, що містяться у податкових деклараціях з податку та додану вартість та податку на прибуток за 2016 рік.

За результатами перевірки ГУ ДФС було складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства від 18.12.2018 № 1263/26-15-14-04-05/30861821.

Так, актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1. п.134.1 ст.134, п.138.2 ст.138 Податкового Кодексу країни від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, внаслідок чого знижено податок на прибуток за 2016 рік на загальну суму 54 870, 00 грн. п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 01.1 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 275 5-УІ, зі змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено завищення суми від`ємного значення, що враховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у загальній сумі 187 102, 00 грн

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 04.01.2019 №0000731404 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів в загальній сумі 68 588, 00 грн., з яких за податковими зобов`язаннями 54870,00 грн. та штрафними санкціями 13 718 грн.; податкове повідомлення - рішення №0000741404 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за січень 2017 року в сумі 187 102 грн.

В адміністративному порядку вказані податкові повідомлення-рішення позивачем не оскаржувалось.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, а своє право порушеним, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Дослідивши спірні правовідносини та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).

Згідно із п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно із підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до підпункту пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; 8.1.2. платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом; платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об`єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Пунктом 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до п. 86.10 ст. 86 Податкового кодексу України в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника.

Положеннями п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому ст. 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень - рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Так, перевіркою було встановлено, що за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 ТОВ МАЛТЮРОП ЮКРЕЙН задекларовано в рядку 01 декларації Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку у сумі 817 884 000 гривень. За період з 01.01.2016 по 31.12.2016 задекларовано у рядку 02 Декларацій Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності показників за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 у загальній сумі 108 076 000 грн. Перевіркою повноти декларування ТОВ МАЛТЮРОП ЮКРЕЙН показників рядка 02 Декларацій Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності встановлено його заниження на загальну суму 365 801,74 грн.

Так, позивачем до перевірки було надано договори з додатками, додатковими угодами та актами прийому - передачі (повернення) приміщень, зокрема договір суборенди від 15.12.2014 № ДС 863, договір про надання послуг з розміщення транспортних засобів від 05.02.2015 № 11С, договір суборенди від 09.12.2016 № 09-122016 та акти надання послуг.

Так, 15 актів було підписано директором ТОВ КОМПАНІЯ РЕСТАЙЛ (код 39424712, попередня назва ТОВ АККОРДА ) ОСОБА_1 .

У той же час, вироком Вишгородського районного суду Київської області від 06.04.2018 по кримінальній справі № 363/4995/17 визнано винною ОСОБА_1 за скоєння злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205-1 Кримінального кодексу України.

Позивач просив суд не враховувати вказаний вирок, оскільки згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 17.04.2018 по справі №808/2459/17 факт наявності вироків, ухвалених у кримінальному провадженні не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, а відтак, суд повинен перевірити усі складові господарських операцій.

Згідно з пп. 14.1.27, 14.1.36, 14.1.179, 14.1.181 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Податкове зобов`язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У п. 44.1. ст. Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України закріплено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 185.1 ст. Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу

Відповідно до п.п. 201.8, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У частинах першій та другій статті 9 Закону № 996-XIV закріплено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З вказаного слідує, що для встановлення правомірності визначення платником податків його податкових зобов`язань з ПДВ належить з`ясувати реальність руху активів і коштів у процесі здійснення відповідних господарських операцій, а також господарську мету укладання відповідних договорів, економічний результат вчинення за ними правочинів та застосування результатів послуг (робіт), наданих (виконаних) контрагентами суб`єкта господарювання за такими договорами в його господарській діяльності .

Таким чином, суд досліджуючи складові господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ АККОРДА встановив, що матеріалами справи не підтверджується реальний рух активів та коштів між позивачем і вказаним контрагентом під час здійснення ними операцій за договором суборенди майна та договором про надання послуг з розміщення транспортних засобів, а позивачем не доведено наявності у нього господарської мети здійснення відповідних операцій та використання їх результатів у його господарській діяльності з отриманням певного економічного ефекту, тобто не доведено, що таке приміщенні дійсно було суборендовано ним в ТОВ Аккорда .

Разом з цим, судом встановлено, що вироком Вишгородського районного суду Київської області від 06.04.2018 р. по справі № 363/4995/17, ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205-1 Кримінального кодексу України.

Так, у постановах Верховного Суду України від 17.11.2015 по справі №2а/3264/11/1070, від 12.09.2017 по справі № 826/10933/14 було викладено правову позицію, згідно якої первинні документи, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими і підписаними звітними документами, що посвідчують факт придбання товарів, робіт або послуг, а тому віднесення сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним. При цьому також наведений наступний висновок: "статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами".

Податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема, й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Тобто, вирок за ст.205-1 Кримінального кодексу України щодо однієї особи - фіктивного суб`єкта господарювання - позбавляє права на податкову вигоду всіх його контрагентів незалежно від реальності чи нереальності господарських операцій.

Наведені у сукупності обставини свідчать про те, що господарські операції з ТОВ Аккорда фактично не мали реального характеру, а були оформлені лише документально та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеним договором.

Суд звертає увагу, що факт фіктивності господарської діяльності не може залишитися неврахованим, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть, за формального підтвердження її первинними документами та дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення, зокрема відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту, є безпідставним.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24.09.2019 по справі №810/3551/18.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 2-5, 11, 19, 72-73, 76-77, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Малтюроп Юкрейн" відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.С. Мазур