Постанова

від 11.06.2020 по справі 540/2480/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/2480/19

Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.

рішення суду 1-ї інстанції прийнято у м. Херсон

05 березня 2020 року

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Танасогло Т.М.,

суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КМК» на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КМК» до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю0002741307 від 13.09.2019 року та рішення № 0006271307 від 13.09.2019 року,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю КМК (надалі - ТОВ КМК , апелянт) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю0002741307 від 13.09.2019 року та рішення № 0006271307 від 13.09.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог, товариство зазначило, що висновки відповідача базуються па помилковому трактуванні змісту наказу №1 від 27.03.2012 року, згідно якого Лук`яненко С.В. - засновник ТОВ КМК приступив до виконання обов`язків директора ТОВ КМК з 27.03.2012 року на підставі протоколу №1 Загальних зборів учасників ТОВ КМК від 27.03.2012 року з правом вчиняти юридичні дії від імені товариства без довіреності у тому числі підписувати договори, фінансові та банківські документи та вчиняти інші дії. Підприємство, як юридична особа - видавник зазначеного наказу свідчить, що ОСОБА_1 не є найманим працівником ТОВ КМК , а є його засновником, на котрого за рішенням керівного органу покладено виконання обов`язків щодо управління підприємством. Жодних трудових відносин між ОСОБА_1 та підприємством не існує, наявні лише корпоративні відносини між ТОВ КМК - юридичною особою та її засновником - ОСОБА_1 . Відсутність трудових відносин та трудової угоди звільняє від обов`язку нарахування та сплати ЄСВ.

Рішенням Херсонського окружного адмінстартивного суду від 05.03.2020 року, відмовлено повністю Товариству з обмеженою відповідальністю "КМК" у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ТОВ КМК подано апеляційну скаргу, в якій зазначено про незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції.

У своїх доводах апелянт зазначає про помилковість висновку суду першої інстанції стосовно того, що засновник ОСОБА_1 є найманим працівником заснованого ним товариства, оскільки він ніколи не був директором ТОВ КМК , а лише як засновник поклав на себе функції директора з управління підприємством, на що має право згідно ч. 4 ст. 8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні та ч.ч. 1-3 ст. 65 Господарського кодексу України. Відносини, які виникають при виконанні засновником Лук`яненко С ОСОБА_2 . функцій директора підприємства без укладення трудового договору є корпоративними, а отже відсутній обов`язок укладати трудовий договір, нараховувати та сплачувати заробітну плату. Таким чином, відсутні підстави та база нарахування суми єдиного внеску на загальну суму 17128,54 грн. за перевіряє мий період та штрафних санкцій на суму 8564,27 грн.

Судова колегія вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуюи справу та відмовляючи в задоволенні позовних вимог ТОВ КМК , суд першої інстанції виходив з того, що при призначенні керівника протоколом загальних зборів він вважається прийнятим за трудовим договором, що тягне за собою застосування цілого ряду норм законів у тому числі тих, які встановлюють відповідальність - обов`язкове нарахування мінімальної заробітної плати керівнику (ст.3 ЗУ Про оплату праці , ст. 115 КЗпП).

Трудове законодавство, як зауважив суд першої інстанції під час ухвалення рішення, прямо передбачає (ст. 94 - 95 КЗпП, ст.3 Закону), що найманим співробітникам в обов`язковому порядку повинна нараховуватися та виплачуватися зарплата не нижче від мінімальної зарплати при виконанні місячної норми праці. Дана вимога не залежить від того, ведеться па підприємстві господарська діяльність чи ні.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що сукупність письмових доказів по справі, а саме статутні документи, Наказ №1 від 27.03.2012, а також ведення господарської діяльності, що не спростовується позивачем, дають підстави суду визнати, що засновник ОСОБА_1 є найманим працівником підприємства ТОВ "КМК". Не нарахування заробітної плати найманому працівнику є порушенням трудового законодавства.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується та вважає його помилковим, з огляду на наступне.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі направлень, виданих Головним управлінням ДФС у Херсонській області. Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 03.07.2019 року №№ 626, 627, відповідно до підпункту статей 20, 75, 77, 82 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виізних переврок платників податків за 2019 рік, на підставі наказу ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі № 842 від 25.06.2019 року, в період з 08.07.2019 по 26.07.2019 року посадовими особами ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ КМК з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 року, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 року, іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 року, результатаи якої оформлено актом від 02.08.2019 року №107/21-22-14-01/23139717 (надалі - акт перевірки) відповідно до якого серед інших, встановлено порушення п.1 ч.І ст.7, абз.1 ч.5 ст.8 Закону України від 08.07.2010 №2464-УІ „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - не визначено базу нарахування єдиного внеску, у результаті чого не нараховано єдиного внеску на загальну суму 17128,54 грн. (а.с.12-24).

На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем відповідно до ст.. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування винесено вимогу про сплату боргу № Ю-0002741307 від 13.09.2019 року про сплату недоїмки, в сумі 17128,54 грн.(а.с.35).

Рішенням № 0006271307 від 13.09.2020 року, за результатами розгляду акту перевірки, за наслідками якої донараховано єдиного внеску 17128,54 грн., на підставі п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до ТОВ КМК відповідачем застосовано штрафні санкції розмірі 8564,27 коп. (а.с. 36).

Не погоджуючись із актом перевірки та прийнятими на його підставі, зокрема вимогою № Ю-0002741307 від 13.09.2019 року та рішенням № 0006271307 від 13.09.2019 року, ТОВ КМК було оскаржено останні до ДПС України.

Рішенням ДПС України № 8615/6/99-06-08-06-01 від 07.11.2019 року, за результатами розгляду скарги позивача, вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-0002741307 від 13.09.2019 року та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0006271307 від 13.09.2019 року залишено без змін, а скаргу ТОВ КМК - без задоволення.

Не погоджуючись із винесеною вимогою та рішенням про застосування штрафних санкцій, ТОВ КМК звернулось до суду з вимогою про їх скасування.

Порядок призначення та проведення перевірки позивачем не оскаржується.

Згідно акту перевірки, податковим органом зазначено про порушення ТОВ КМК приписів п.1 ч.1 ст.7, абз.1 ч.5 ст.8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , внаслідок не визначення бази нарахування єдиного внеску, у результаті чого не відображено у звітності суми заробітної плати на загальну суму 77 857,00 грн. у тому числі: за вересень 2016 року - 1450,00 грн., за жовтень 2016 року - 1450,00 гр., за листопад 2016 року - 1450,00 грн., за грудень 2016 року - 1600,00 грн., за січень 2017 року - 3200,00 грн., за лютий 2017 року - 3200,00 грн., за березень 2017 року - 3200,00 грн., за квітень 2017 року - 3200,00 грн., за травень 2017 року - 3200,00 грн., за червень 2017 року - 3200,00 грн., за липень 2017 року - 3200,00 грн., за серпень 2017 року - 3200,00 грн., за вересень 2017 року - 3200,00 грн., за жовтень 2017 року - 3200,00 грн., за листопад 2017 року - 3200,00 грн., за грудень 2017 року - 3200,00 грн., за січень -вересень 2018 року на загальну суму 33507,00 грн. (3723,00*9).

Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Частиною 1 статті 8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначено, що розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Висновки про порушення ТОВ "КМК" вищезазначених вимог законодавства податковим органом обгрунртовано тим, що за перод з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року ТОВ КМК здійснювало фінансово господарську діяльність, про що свідчить наявність здійснення операцій з придбання та реалізації сільськогосподарської продукції, рух грошових коштів на розрахункових рахунках та касі підприємства, надана звітність. Проте заробітна плата директору не нарахована, чим порушено ст.. 24 Закону. ОСОБА_1 одночасно з 2012 року був директором цього товариства, але йому не нараховувалась заробітна плата та відповідно не сплачувався єдиний соціальний внесок.

Тобто, податковий орган, посилаючись на статутні документи підприємства, наказ про виконання обов`язків, а також здійснення господарської діяльності товариством, проведення фінансових розрахунків за участю Лук`яненко С.В. як директора ТОВ "КМК" вважає, що він перебував у трудових стосунках з позивачем, що є підставою для нарахування ЄСВ.

Проте, на переконання колегії суддів, вказані доводи податкового органу є помилковими, зважаючи на таке.

У відповідності до п.51.1 ст.51 ПКУ, керівник, як податковий агент зобов`язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку контролюючому органу за місцем свого обліку.

Приписами підпункту б) п. 176.2 ст. 176 ПКУ визначено, що особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов`язані подавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку, до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Відповідно п. 168.1 ст.168 ПКУ оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку здійснюються податковим агентом. Відповідно пп. 168.1.1 п. 168.1 ст.168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 Кодексу.

Згідно пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПКУ податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Закон України від 08.07.2010 року № 2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі Закон України № 2464-VI) відповідно до його преамбули визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно наявного в матеріалах справи Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю КМК (нова редакція), затвердженого рішенням учасника Товариства з обмеженою відповідальністю КМК від 25.10.2019 року № 1/2019, п. 3.1 - Органами товариства є загальні збори учасників та виконавчий орган; 3.8.4 - Виконавсчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є директор , тощо (а.с. 76-83).

Відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю КМК (нова редакція), затвердженого загальними зборами засновників ТОВ КМК , протокол зхагальних зборів № 1 від 27.03.2012 року, 9.14 - виконавчим органом товариства є Директор; 9.17 - Директор зобов`язаний: 9.14.1 - здійснювати керівницвто поточною діяльністю Товариства, нести персональну відповідальність за діяльність товариства, розподіляти обов`язки між заступниками Директора товариства, тощо (а.с. 84-96).

Матеріалами справи підтверджено, що в періоді, за який проводилась перевірка (з 01.01.2016р. по 31.12.2018р.) керівництво підприємством (виконання функцій директора) здійснювалось безпосередньо його засновником - гр. ОСОБА_1 відповідно до наказу № 1 від 27.03.2012 року Про покладення на ОСОБА_1 обов`язків директора (а.с.37).

Відповідно до вказаного наказу, ОСОБА_1 , приступив до виконання обов`язків директора Товариства з обмеженою відповідальністю КМК на підставі протоколу № 1 загальних зборів Учасників ТОВ КМК від 27.03.2012 року з правом вчиняти юридичні дії від імені Товариства без довіреності, у тому числі підписувати договори, фінансові та банківські документи та вчиняти інші дії. Заробітну плату він не отримував.

У своєму позові позивач вказував, що ОСОБА_1 не виконував обов`язки директора за трудовим договором, а тому йому не нараховувалася та не виплачувалася заробітна плата у перевіряємий період.

При цьому, згідно акту перевірки, податковим органом зроблено висновок про порушення ТОВ КМК ст. 24 Закону України Про оплату праці .

ТОВ КМК посилаючись на відсутність трудової угоди щодо виконання функціональних обов`язків в розумінні оплачуваної роботи, вважає рішення податкового органу протиправним.

Товариством з обмеженою відповідальністю, в силу приписів ст. 80 Господарського кодексу України, є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальністю за своїми зобов`язаннями тільки своїм майнорм.

Управління діяльністю господарського товариства, згідно ст. 89 Господарського кодексу України здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.

Як було встановлено судовою колегією, засновником та єдиним учасником ТОВ КМК є ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1-3 ст. 65 Господарського кодексу України, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.

Згідно ч.1 ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначаються цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

На підставі вказаного, колегія суддів вважає необґрунтованими поза розумним сумнівом доводи податкового органу про те, що засновник ТОВ КМК ОСОБА_1 фактично перебуває у трудових відносинах із підприємством, а отже повинен отримувати заробітну плату та сплачувати ЄСВ.

Жодних правових обґрунтувань своєї правової позиції органом доходів і зборів не наведено, ані у акті перевірки, ані у відзиві на позовну заяву, тощо.

Крім того, самі поняття трудовий договір та заробітна плата свідчать про необхідність їх укладення та відповідно нарахування.

Також, судова колегія зазначає, що згідно з ч.2, ч.3 ст.9 Закону обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках,передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів , бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Таким чином, єдиний внесок может бути нарахований лише на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати або інших виплат, що підтверджується первинними документами.

Закон України № 2464-VI, виключно яким, визначається, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, не переджбачає можливості його нарахування на не нараховану заробітну плату, що підтверджується також положеннями Порядку №727.

Підпунктом 6 п.4 розділу ІІІ Порядку №727 визначено, що результати документальної перевірки щодо дотримання вимог законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску оформляються аналогічно результатам перевірки дотримання вимог податкового законодавства.

При цьому обов`язковому дослідженню та відображенню в акті (довідці) документальної перевірки підлягають питання, визначені програмою перевірки, зокрема такі питання: - ведення первинних документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску; - достовірність та повнота відображення у звітності сум, на які нараховується та з яких утримується єдиний внесок; - правильність нарахування та утримання єдиного внеску; - правомірність застосування та правильність обчислення понижуючого коефіцієнта до ставки єдиного внеску; - повнота сплати єдиного внеску (авансових платежів) одночасно з виплатою сум заробітної плати (доходу), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок. Результати перевірки щодо сплати суми єдиного внеску (авансових платежів) одночасно з виплатою сум заробітної плати (доходу), на суми якої нараховується єдиний внесок, оформляються в таблиці окремим додатком, який додається до акта (довідки) перевірки; -виявлені факти порушень банківськими установами встановленого порядку перерахування коштів для сплати сум єдиного внеску.

Тобто контролюючи органи ДФС, які проводять документальну перевірку, перевіряють саме первинні бухгалтерськи документи, правильність нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску з нарахованих доходів застрахованим особам.

При цьому, що стосується правопорушень зі сторони юридичної особи, відповідальність за які встановлена ст.265 КЗпПУ, у тому числі за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків, то штраф, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У пункті 2 рішення Конституційного суду України від 15.10.2013 року № 8-рп/2013 (справа № 1- 13/2013) зазначено, що згідно зі статтею 1 Конвенції Міжнародної організації праці "Про захист заробітної плати" № 95 ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін "заробітна плата" означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано. Цьому визначенню відповідає поняття заробітної плати, передбачене у частині першій статті 94 Кодексу і частині першій статті 1 Закону, як винагороди, обчисленої, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган (роботодавець) виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Таким чином, під заробітною платою, що належить працівникові необхідно розуміти усі виплати на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем.

У рішенні Конституційного суду України від 12.01.2010 року № 1-рп/2010 (справа № 1-2/2010) зазначено, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що відносини, які виникають при виконанні засновником (в даному випадку, гр. ОСОБА_1 ) функцій директора підприємства без укладання трудового договору є корпоративними, а отже відсутній обов`язок укладати трудовий договір, нараховувати та сплачувати заробітну плату.

З урахуванням встановлених судом обставин, з огляду на зазначені више приписи чинного законодавства та рішення Конституційцного суду України, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість доводів податкового органу про те, що засновник підприємства, який виконував обов`язки директора повинен працювати на підставі трудового договору та мав отримувати заробітну плату як найманий працівник. Доказів протилежного органом доходів і зборів не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За приписами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам, на переконання судової колегії відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятої ним вимоги про сплату боргу № Ю-0002741307 від 13.09.2019 року та рішення № 0006271307 від 13.09.2019р., у зв`язку із чим, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги ТОВ КМК повністю.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У силу п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Оскільки, у ході апеляційного розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги ТОВ КМК повністю, підлягають стягненню на користь апелянта понесені ним судові витрати у розмірі 1921,00 грн. за подання адміністративного позову до суду першої інстанції та 2881,5 грн. за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю КМК - задовольнити.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року у справі № 540/2480/19 - скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю КМК - задовольнити.

Вимогу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 13.09.2019 року № Ю-0002741307, про сплату боргу (недоїмки) в сумі 17 128 грн. 54коп. - визнати протиправною та скасувати.

Рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 13.09.2019 року № 0006271307 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, на загальну суму 8564 грн. 27 коп. - визнати протиправним та скасувати.

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73026,, м. Херсон, проспект Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259) за рахунок бюджетних асигнувань, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КМК (74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул.. Дзержинського, 17, код ЄДРПОУ 23139717) судовий збір у сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп., сплачений згідно платіжного доручення № 1690 від 25 листопада 2019р.

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73026,, м. Херсон, проспект Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259) за рахунок бюджетних асигнувань, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КМК (74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул.. Дзержинського, 17, код ЄДРПОУ 23139717) судовий збір у сумі 2881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна) грн. 50 (п`ятдесят) коп., сплачений згідно платіжного доручення № 1833 від 26 березня 2020 року.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Танасогло Т.М. Судді Димерлій О.О. Єщенко О.В.