Постанова

від 09.06.2020 по справі 640/4122/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/4122/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шрамко Ю.Т.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г. В.

суддів Мєзєнцева Є. І., Файдюка В. В.

за участю секретаря Скидан С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Магістр"

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2019 року

у справі № 640/4122/19 (розглянуто у спрощеному провадженні)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НВП Магістр

до відповідача Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

треті особи, які не заявляють позовних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України", Приватне акціонерне товариство "Коростишівське хлібоприймальне підприємство"

про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП "Магістр" (надалі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (надалі - відповідач), треті особи, які не заявляють позовних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України" (надалі - третя особа 1), Приватне акціонерне товариство "Коростишівське хлібоприймальне підприємство" (надалі - третя особа 2), в якому просило суд: визнати протиправною та скасувати постанови відповідача №715-ДП-ДУ про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 26 грудня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що п. 8 розділу І Вимог №1412 позивачем не порушений, оскільки Вимоги №1412 не регулюють правовідносини, які досліджувалися відповідачем і тому позивача протиправно притягнуто до відповідальності за порушення законодавства у вигляді попередження, яке позивач не порушив та й не міг порушити.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2019 року у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю НВП Магістр - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ`єктивність рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки кожному аргументу наведеному учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для відмови у задоволенні позову, а саме, в рішенням суду першої інстанції не надано оцінку тому, що умови Вимоги №1412 не регулюють умови Договору №165-Е, оскільки не регулюють правовідносини між емітентом та депозитарною установою, правовідносини між якими регулюються Положенням №47. Крім того, апелянт посилається на роз`яснення з питань застосування законодавства про цінні папери від 30.05.2019 року №09/01/12881, надане відповідачем позивачу на підставі п. 23 ч. 2 ст. 7 Законом України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні".

В судовому засіданні позивач підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги у повному обсязі з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

В судове засідання представники третіх осіб не з`явилися, хоча були повідомлені про час та місце розгляду справи. Третя особа 2 відзив на апеляційну скаргу не подав.

На адресу суду апеляційної інстанції надішли письмові пояснення від Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України", в яких останній зазначає, що у зв`язку з отриманням Центральним депозитарієм розпорядження ПрАТ КОРОСТИШІВСЬКЕ ХЛІБОПРИЙМАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО про складання переліку акціонерів, яким надсилатиметься письмове повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства станом на 17.02.2018 року (надалі - Перелік акціонерів на 17.02.2018), Центральний депозитарій 01.03.2018 року та 02.03.2018 року направляв позивачу розпорядження про складання облікового реєстру. Однак, всупереч вимогам роз. VI Положення №735, позивач не передав Центральному депозитарію складений обліковий реєстр, у зв`язку з чим Перелік акціонерів на 17.02.2018 року було складено Центральним депозитарієм на підставі тих облікових реєстрів, що були надані іншими депозитарними установами, що обліковують цінні папери, емітовані ПрАТ КОРОСТИШІВСЬКЕ ХЛІБОПРИЙМАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО та відповідно, не містив інформації, яка мала бути переданою Позивачем відповідно до Положення №735.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі статтями 315, 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП "Магістр" здійснює професійну діяльність на ринку цінних паперів на підставі ліцензій серії АЕ №286642 від 10.10.2013 р., виданою Національною комісією з цінних паперів та є депозитарною установою.

Уповноваженою особою Комісії 26.12.2018 року прийнято постанову №715-ДП-ДУ, якою на підставі п.5 ст.8 Закону України Про державне регулювання ринків цінних паперів в Україні за порушення вимог законодавства щодо цінних паперів застосовано у відношенні ТОВ "НВП "Магістр" санкцію у вигляді попередження.

Вказану постанову прийнято на підставі акту №243-ЦА-УП-ДУ від 10.05.2018 року про правопорушення на ринку цінних паперів, яким встановлено, що позивач, в порушення вимог п. 8 розділу І Вимог до договору про обслуговування рахунку в цінних паперах (затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку 06.08.2013 року №1412), включив до договору про обслуговування (відкриття) у цінних паперах власникам від 11.02.2015 року № 165-Е, що укладався між Депозитарною установою та Емітентом, положення, що суперечать нормам діючого законодавства, а саме: пункт 2.10. щодо наявності права у Депозитарної установи відмовити у наданні облікового реєстру за запитом ПАТ "НДУ" у випадку несплати Емітентом послуг Депозитарної установи.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, для відновлення порушених прав.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що розділом VI Положення №735 не передбачено підстав для відмови депозитарною установою у виконанні розпорядження ПАТ "Національного депозитарію України" на складання облікового реєстру та будь яких обмежень у наданні інформації емітенту.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" (надалі - Закон №448/96) визначає правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні.

Державне регулювання ринку цінних паперів - здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері (ч. 1 ст. 1 Закону №448/96).

Статтею 3 Закону №448/96 визначені форми державного регулювання ринку цінних паперів, зокрема: прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників ринку цінних паперів; регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обов`язків учасників ринку цінних паперів; видача ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів та забезпечення контролю за такою діяльністю, заборона та зупинення на певний термін (до одного року) професійної діяльності на ринку цінних паперів у разі відсутності ліцензії на цю діяльність та притягнення до відповідальності за здійснення такої діяльності згідно з чинним законодавством; реєстрація випусків (емісій) цінних паперів та інформації про випуск (емісію) цінних паперів; контроль за дотриманням емітентами порядку реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів, умов продажу (розміщення) цінних паперів, передбачених такою інформацією; створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів; контроль за достовірністю інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, контролюючим органам; встановлення правил і стандартів здійснення операцій на ринку цінних паперів та контролю за їх дотриманням; пруденційний нагляд за професійними учасниками фондового ринку в межах діяльності, яка провадиться таким учасником на підставі виданої Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку ліцензії.

Відповідно до частини 1 ст. 5 вказаного Закону державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

Основними завданнями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є, зокрема, здійснення державного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних на території України, а також у сфері спільного інвестування; захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень; сприяння розвитку ринку цінних паперів (ст. 7 №448/96).

Статтею 8 Закону №448/96 визначено повноваження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку в тому числі у разі порушення законодавства про цінні папери, нормативних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку виносити попередження, зупиняти на термін до одного року обіг цінних паперів, дію ліцензій, виданих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, анулювати дію таких ліцензій.

Закон України "Про депозитарну систему України" (надалі - Закон №5178) визначає правові засади функціонування депозитарної системи України, встановлює порядок реєстрації та підтвердження прав на емісійні цінні папери та прав за ними у системі депозитарного обліку цінних паперів, а також порядок проведення розрахунків за правочинами щодо емісійних цінних паперів.

Статтею 1 Закону №5178 визначені поняття:

депозитарна діяльність - діяльність професійних учасників депозитарної системи України та Національного банку України щодо надання послуг із зберігання та обліку цінних паперів, обліку і обслуговування набуття, припинення та переходу прав на цінні папери і прав за цінними паперами та обмежень прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах депозитарних установ, емітентів, депозитаріїв-кореспондентів, осіб, які провадять клірингову діяльність, Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках (далі - Розрахунковий центр), депонентів, а також надання інших послуг, які відповідно до цього Закону мають право надавати професійні учасники депозитарної системи України;

депозитарна система України - сукупність учасників депозитарної системи та правовідносин між ними щодо ведення обліку цінних паперів, прав на цінні папери і прав за цінними паперами та їх обмежень, що встановлюються в системі депозитарного обліку цінних паперів, у тому числі внаслідок проведення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів;

депонент - власник цінних паперів, співвласники цінних паперів, нотаріус, на депозит якого внесено цінні папери, яким рахунок у цінних паперах відкривається депозитарною установою на підставі відповідного договору про обслуговування рахунка в цінних паперах, а також депозитарна установа , яка відкриває собі рахунок у цінних паперах на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи. Національний банк України може бути депонентом у випадках, передбачених цим Законом;

учасники депозитарної системи України - Національний банк України, професійні учасники депозитарної системи України, депозитарії-кореспонденти, фондові біржі, клірингові установи, Розрахунковий центр, емітенти, торговці цінними паперами, компанії з управління активами, депоненти".

Відповідно до ч. 1 та 2 статті 28 Закону №5178 державне регулювання у депозитарній системі України здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, а також Національний банк України та інші державні органи у межах своїх повноважень, визначених законом. Комісія здійснює державне регулювання у системі депозитарного обліку відповідно до Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", цього Закону та інших актів законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що ПрАТ Коростишівське хлібоприймальне підприємство (ідентифікаційний код юридичної особи 00953958, далі по тексту - ПрАТ Коростишівське ХПП , Емітент) звернулось до Комісії (лист б/д б/н, зареєстрований в Комісії 14.03.2018 за №8316), стосовно діяльності депозитарної установи ТОВ НВП Магістр щодо ненадання облікового реєстру власників цінних паперів ПрАТ Коростишівське ХПП до ПАТ НДУ .

Відповідно до переліку акціонерів, яким надсилатиметься письмове повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства станом на 17.02.2018, надане ПАТ НДУ (вих. №151340зв від 05.03.2018), який додається до звернення Емітента, депозитарна установа ТОВ НВП Магістр не розкрила інформацію про депонентів - власників цінних паперів ПрАТ Коростишівське ХПП .

Так, 11.02.2015 року між ВАТ "Коростишівське хлібоприймальне підприємство" (емітент), яке в процесі дематеріалізації акцій набуло статусу ПАТ та позивачем (як депозитарною установою) укладено договір № 165-Е про обслуговування (відкриття) рахунків у цінних паперах власникам.

Згідно з п. 1.1. Договору 165-Е, депозитарна установа зобов`язується відкрити рахунки в цінних паперах акціонерам (власникам цінних паперів) Емітента, зарахувати на них дематеріалізовані акції Емітента, забезпечити облік належних акціонерам акцій та/або прав на акції на їхніх рахунках у цінних паперах, а також виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про депозитарну діяльність та про порядок переведення випуску іменних цінних паперів документарної форми існування у без документарну форму існування до моменту укладення акціонерами договорів про обслуговування рахунків у цінних паперах відповідно до Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013 року № 735, а емітент зобов`язується оплачувати послуги Депозитарної установи у розмірах, у строки та у порядку, що вказані у цьому Договорі.

Відповідачем після дослідження договору №165-Е встановлено, що у розділі 2 "Обов`язки і права депозитарної установи" пунктом 2.10 визначено: "Депозитарна установа має право відмовити у наданні облікового реєстру власників іменних цінних паперів за запитом Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України", у випадку несплати Емітентом послуг Депозитарної установи".

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, що позивач відповідно до наявної в матеріалах справи копії ліцензії серії АЕ № 286642 має право на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності та є депозитарною установою , а отже до нього застосовується Положення №735.

Розділом VI Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого Рішенням Комісії від 23.04.2013 № 735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.06.2013 за № 1084/23616 (далі по тексту - Положення № 735) визначено вимоги до складання реєстру власників іменних цінних паперів та облікового реєстру.

Відповідно до пункту 6 розділу VI Положення №735, Центральний депозитарій складає реєстр власників іменних цінних паперів на підставі інформації про власників цінних паперів станом на 24:00 (за київським часом) дня дати обліку, яка формується відповідно до записів на рахунках у цінних паперах, що обслуговуються депозитарними установами, інформації про власників цінних паперів, що надається депозитарним установам номінальними утримувачами, які обслуговуються цими депозитарними установами та на рахунках у цінних паперах яких обліковуються цінні папери таких власників, інформації про власників цінних паперів, що надається депозитаріями-кореспондентами, а також записів на рахунку в цінних паперах емітента станом на 24:00 (за київським часом) дня дати обліку в порядку, встановленому Правилами та іншими внутрішніми документами Центрального депозитарію та умовами договорів з клієнтами (депозитарний договір, договір про кореспондентські відносини).

У випадку складання реєстру власників іменних цінних паперів за відповідним розпорядженням, у якому вказана дата обліку є вихідним, святковим, неробочим днем, розпорядження на складання облікового реєстру надається Центральним депозитарієм своїм клієнтам - депозитарним установам до закінчення операційного дня, що передує визначеній даті обліку, депозитарні установи формують облікові реєстри власників цінних паперів протягом операційного дня, наступного за датою обліку, на підставі записів на відкритих у них рахунках у цінних паперах цих власників станом на 24 годину операційного дня, що передує визначеній даті обліку, та здійснюють надання облікових реєстрів Центральному депозитарію протягом операційного дня, наступного за датою обліку.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що депозитарна установа має надати сформований нею обліковий реєстр Центральному депозитарію протягом операційного дня, наступного за датою обліку.

Колегія суддів звертає увагу, що вимоги розділу VI Положення №735 не містять жодних підстав для відмови депозитарною установою у виконанні розпорядження Центрального депозитарію на складання облікового реєстру.

Відповідно до підпункту 4 пункту 4 розділу II Вимог до депозитарного договору між депозитарною установою та Центральним депозитарієм цінних паперів, затверджених рішенням Комісії від 06.08.2013 року №1410, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.08.2013 за №1498/24030 (далі по тексту - Вимоги №1410), до обов`язків депозитарної установи належить, зокрема: виконання розпорядження Центрального депозитарію, які складені та надані відповідно до законодавства, цих Вимог та Правил Центрального депозитарію; передавання до Центрального депозитарію за відповідним розпорядженням, наданим відповідно до законодавства, облікового реєстру власників цінних паперів відповідного випуску у спосіб, визначений Договором (засобами електронного документообігу, кур`єром тощо).

Згідно з пунктом 8 розділу І Вимог до договору про обслуговування рахунку в цінних паперах, затвердженого рішенням Комісії 06.08.2013року №1412, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.09.2013 за №1502/24034 (далі по тексту - Вимоги №1412), забороняється включати до Договору положення, що передбачають: стягнення з депонента окремої плати за роботу та послуги, які не є самостійними і призначені для забезпечення належної якості послуг , ліквідації технічних пошкоджень або аварій, що виникли не з вини депонента; отримання та/або сплату депонентом послуг, не передбачених законодавством та/або які він не замовляв; ускладнення порядку пред`явлення претензій та скарг з боку депонента; умови, які ставлять сторони договору у нерівне становище, обмежують чи погіршують права однієї зі сторін у порівнянні з визначеними законодавством та цими Вимогами ; інші положення, що суперечать законодавству.

Колегія суддів звертає увагу, що позивач, як депозитарій, включив до Договору про обслуговування (відкриття) рахунків у цінних паперах власникам від 11.02.2015 №165-Е, вимогу, а саме: пункт 2.10. щодо наявності права у Депозитарної установи відмовити у наданні облікового реєстру за запитом ПАТ НДУ у випадку несплати Емітентом послуг Депозитарної установи, в порушення вимог пункту 8 розділу І Вимог №1412,

Згідно з п. 1 Розділу І Вимог 1412, вимоги поширюються на власників, у тому числі державу/територіальну громаду, управління цінними паперами якої здійснює суб`єкт управління об`єктами державної власності/комунальної власності, визначений відповідно до законодавства (далі - суб`єкт управління), співвласників цінних паперів, нотаріусів, на депозит яких внесені цінні папери (далі - депонент), та депозитарні установи при укладенні договору про обслуговування рахунку в цінних паперах (далі - Договір), внесенні змін до нього.

Колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що визначені вимоги до договору набрали чинності і позивачу був наданий час для приведення їх у відповідність.

Представник позивача в судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги повідомив, що не скористався наданим часом та не привів договори у відповідність до вищезазначених норм права.

Відповідно до пункту 5 статті 8 Закону України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право у разі порушення законодавства про цінні папери , нормативних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку виносити попередження , зупиняти на термін до одного року обіг цінних паперів, дію ліцензій, виданих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, анулювати дію таких ліцензій.

Колегія суддів звертає увагу, що в даному випадку відповідач застосував до позивача м`яку міру санкцій у вигляді - попередження.

Крім того, в судовому засіданні представник відповідача зазначив, що не заперечувалося і представником позивача, що за дане порушення до останнього не були застосовані інші санкції.

З аналізу матеріалів справи та норм права колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно встановлено про обґрунтованість прийняття відповідачем оскаржуваної постанови, якою на позивача накладено санкцію у вигляді попередження, а отже позовні вимоги позивача не підлягали задоволенню.

Щодо посилання апелянта, що депозитарна установа не обслуговує і, відповідно, не формує і не видає ніяких облікових реєстрів за правилами Положення №735, колегія суддів відхиляє, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 Положення про провадження депозитарної діяльності, затверджене рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23 квітня 2013 №735 (надалі - Положення), це Положення визначає порядок провадження депозитарної діяльності Центральним депозитарієм цінних паперів (далі - Центральний депозитарій) та депозитарними установами з надання послуг із зберігання та обліку цінних паперів, обліку і обслуговування набуття, припинення та переходу прав на цінні папери і прав за цінними паперами та обмежень прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах, вимоги до порядку відкриття та ведення рахунків у цінних паперах, порядку проведення операцій на рахунках у цінних паперах та їх видів, порядку зарахування цінних паперів до системи депозитарного обліку при емісії, їх обліку та зберігання, а також списання цінних паперів у зв`язку з їх погашенням та/або анулюванням, порядку внесення змін до системи депозитарного обліку стосовно цінних паперів конкретного власника, стосовно всього випуску цінних паперів, стосовно здійснення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів тощо, вимоги до діяльності учасників депозитарної системи та взаємовідносин між ними, вимоги до порядку складання реєстру власників іменних цінних паперів, у тому числі порядку взаємодії депозитарних установ з Центральним депозитарієм щодо складання реєстру, вимоги до змісту внутрішніх документів професійних учасників депозитарної системи України та інші вимоги, встановлення яких належить до компетенції Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія) відповідно до Закону України "Про депозитарну систему України" (далі - Закон).

Згідно з пунктом 6 розділу VI Положення №735 Центральний депозитарій складає реєстр власників іменних цінних паперів на підставі інформації про власників цінних паперів станом на 24:00 (за київським часом) дня дати обліку, яка формується відповідно до записів на рахунках у цінних паперах, що обслуговуються депозитарними установами, інформації про власників цінних паперів, що надається депозитарним установам номінальними утримувачами, які обслуговуються цими депозитарними установами та на рахунках у цінних паперах яких обліковуються цінні папери таких власників, інформації про власників цінних паперів, що надається депозитаріями-кореспондентами, а також записів на рахунку в цінних паперах емітента станом на 24:00 (за київським часом) дня дати обліку в порядку, встановленому Правилами та іншими внутрішніми документами Центрального депозитарію та умовами договорів з клієнтами (депозитарний договір, договір про кореспондентські відносини).

З аналізу вищезазначеної норми вбачається, що депозитарна установа , а в даному випадку позивач, зобов`язаний надіслати Центральному депозитарію запит про надання інформації про складає реєстр власників іменних цінних паперів, а вимоги розділу VI Положення не містять жодних підстав для відмови депозитарної установи у виконанні розпорядження Центрального депозитарію на складання облікового реєстру, а отже надання такого реєстру є обов`язком депозитарної установи.

Щодо посилання апелянта на роз`яснення члена Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.05.2019 року №09/01/12881, в яких зазначено, що умови договору про відкриття/обслуговування рахунку у цінних паперах власників, укладеться між Емітентом цінних паперів та депозитарною установою, не регулюються нормами Вимог № 1412, а регулюються нормами Положення № 47, колегія суддів відхиляє, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що позивачем на адресу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку направлено запит №0612-02 від 12 червня 2018 року , в якому останній просив надати роз`яснення відносно діяльності Центрального депозитарія (Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку) під час складання реєстру власників іменних цінних паперів та чи має такі ж права депозитарна установа, як Центральний депозитарій (стор. 64 - 66 том І).

Проте, Листом від 30 травня 2019 року №09/01/12881 за підписом члена комісії (Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку) Д. Тарабакін надано відповідь на лист позивача 15 травня 2019 року за №1505-01 , який в матеріалах справи відсутній, а отже встановити, яку саме інформацію запитував позивач у відповідача не можливо.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що лист від 30 травня 2019 року №09/01/12881 за підписом члена комісії (Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку) Д. Тарабакін, а не роз`яснення, як зазначає позивач, не є регуляторним актом, а отже, не є обов`язковим до виконання.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що зміст апеляційної скарги є ідентичним позовній заяві, а отже, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на позиції Європейського Суду з прав людини, які він висловив, зокрема, в п. 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , п. 43 рішення у справі Кобець проти України , відповідно до якої, суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом .

Тобто, встановлюючи істину в справі суд повинен базуватися передусім на доказах, які належно, достовірно й достатньо підтверджують ті чи інші обставини таким чином, щоби в суду не залишалося щодо них жодного обґрунтованого сумніву.

З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 311, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю НВП Магістр - залишити без задоволення .

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції у порядку ст. ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови буде складено протягом п`яти днів з моменту його проголошення.

Головуючий суддя Г.В. Земляна

Судді: Є.І. Мєзєнцев

В.В. Файдюк

Повний текст постанови складено 11 червня 2020 року.