Постанова

від 09.06.2020 по справі 1/150-09-5361

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2020 року м. ОдесаСправа № 1/150-09-5361 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів: секретар судового засідання: За участю представників учасників у справі: Ліквідатор Від ОСОБА_3Богатиря К.В. Мишкіної М.А., Бєляновський В.В. Арустамян К.А. Арбітражний керуючий Поярков В.О., паспорт серія НОМЕР_6 , дата видачі : 21.10.98; адвокат Коломійчук А.С., ордер ВН № 1004914, дата видачі: 21.02.20; паспорт НОМЕР_4 від 14.03.00; свідоцтво ОД№003556 від 18.12.18; розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра на ухвалу господарського суду Одеської області від 16.12.2019 (суддя суду першої інстанції - Дяченко Т . Г. ; час і місце постановлення ухвали - 16.12.2019 о 12:48, просп. Шевченко, 29, м. Одеса, 65000, Господарський суд Одеської області, зал судового засідання №16) у справі за заявою до боржника про№ 1/150-09-5361 Товариства з обмеженою відповідальністю Укрбізнесактив Селянського (фермерського) господарства Росинка банкрутство ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.10.2009 р. порушено провадження у справі № 1/150-09-5361 про банкрутство Селянського (фермерського) господарства Росинка с. Семихатки.

Постановою Господарського суду Одеської області від 20.08.2010 р. у справі № 1/150-09-5361 Селянське (фермерське) господарство Росинка с. Семихатки визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором підприємства - банкрута призначено Ільєнок Л.С.

В квітні 2014 р. Публічне акціонерне товариство КБ Надра м. Київ звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна Селянського (фермерського) господарства Росинка с. Семихатки, який відбувся 16.12.2013 р., та договору купівлі - продажу майна (лот № 102155) від 20.12.2013 р., укладеного з ОСОБА_3 за результатами проведеного аукціону (т. 9, а.с. 154).

В обґрунтування заявлених вимог Публічне акціонерне товариство КБ Надра м. Київ посилалось на невідповідність договору купівлі - продажу майна від 20.12.2013 р., укладеного між Селянським (фермерським) господарством Росинка с. Семихатки та ОСОБА_3 , вимогам:

- ч. 2 ст. 377 ЦК України та ч. 6 ст. 120 ЗК України - відчужене на аукціоні нерухоме майно знаходилось на земельній ділянці, якій не надано кадастрового номеру;

- ч. 3 ст. 55 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та ст. 657 ЦК України - договір купівлі-продажу майна нотаріально не посвідчено.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.08.2014 р. у справі № 1/150-09-5361 Публічному акціонерному товариству КБ Надра м. Київ у задоволенні заяви (вх. № 3-518/14 від 02.04.2014 р.) про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна Селянського (фермерського) господарства Росинка с. Семихатки, який відбувся 16.12.2013 р., та договору купівлі - продажу майна (лот № 102155) від 20.12.2013 р., укладеного з ОСОБА_3 , відмовлено.

У вересні 2017 р. Публічне акціонерне товариство КБ Надра м. Київ повторно звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою (вх. № 3-1128/17 від 20.09.2017 р.) про визнання недійсним:

- аукціону (електронних торгів) з продажу майна Сільськогосподарського фермерського господарства Росинка с. Семихатки, який відбувся 16.12.2013 р.;

- договору купівлі - продажу майна підприємства - банкрута (лот 102155), укладеного 20.12.2013 р. між Селянським (фермерським) господарством Росинка с. Семихатки та ОСОБА_3 ;

та про витребування у ОСОБА_5 на користь Селянського (фермерського) господарства Росинка с. Семихатки майнового комплексу, який складається з наступних об`єктів: житлового будинку літ. А загальною площею 261,5 кв. м., майстерні літ. Б площею 325 кв. м., сараю літ. В площею 753 кв. м., ангару - гаражу літ. Г площею 2 615,8 кв. м., підвалу літ. Г площею 49 кв. м., огорожі та воріт.

В обґрунтування заявлених вимог Публічне акціонерне товариство КБ Надра м. Київ посилалось на порушення вимог закону під час проведення аукціону, а саме:

- ч. 5 ст. 59 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом - зазначення в оголошенні про проведення аукціону з продажу майна Селянського (фермерського) господарства Росинка с. Семихатки від 29.10.2013 р. № 29/10-13/400/572-ОГ неправдивих відомостей про земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно;

- ч. 1 ст. 42 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом - до складу ліквідаційної маси включено майно (житловий будинок), яке підлягало передачі у комунальну власність;

- ст. 203 та ст. 377 ЦК України - договір купівлі - продажу не містить інформації про кадастровий номер земельної ділянки під відчуженими об`єктами нерухомого майна та нотаріально не посвідчений.

Необхідність витребування майна у ОСОБА_5 Публічне акціонерне товариство КБ Надра м. Київ обґрунтовує посиланням на приписи ст. 377 ЦК України та на Інформаційну довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.08.2017 р. № 92448803, відповідно до якої 24.04.2017 р. право власності на спірне майно зареєстроване саме за ОСОБА_5

Згідно з Інформаційною довідкою від 19.04.2017 р. № 85322519, на час реєстрації за ОСОБА_5 права власності на майновий комплекс відповідне право належало Сільськогосподарському (фермерському) господарству Росинка с. Семихатки, а тому у ОСОБА_3 не було правових підстав для відчуження/дарування цього майна.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.02.2019 р. у справі № 1/150-09-5361 Публічному акціонерному товариству КБ Надра м. Київ у задоволенні заяви відмовлено.

Не погодившись з вказаною ухвалою, Публічне акціонерне товариство КБ Надра м. Київ оскаржило її до Південно - західного апеляційного господарського суду.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2019 по справі № 1/150-09-5361 залишено без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра м. Київ без задоволення.

07.06.2019 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ Надра Білою І.В. подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2019 у справі № 1/150-09-5361; ухвалити нове рішення, яким:

- визнати недійсним аукціон (електронні торги) з продажу майна СФГ Росинка , який відбувся 16.12.2013;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу майна підприємства-банкрута (лот 102155), укладеного 20.12.2013 між СФГ Росинка та ОСОБА_3 ;

- витребувати у ОСОБА_5 на користь СФГ Росинка майновий комплекс, який складається з наступних об`єктів: житлового будинку літ. А загальною площею 261, 5 кв.м, майстерні літ. Б площею 325 кв.м, сараю літ. В площею 753 кв.м, ангару-гаражу літ. Г площею 2 615, 8 кв.м, підвалу літ. Ґ площею 49 кв.м, огорожі та воріт.

Постановою Верховного Суду від 25.07.2019р. касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра Білої І.В. задоволено частково, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 та ухвалу господарського суду Одеської області від 05.02.2019 у справі № 1/150-09-5361 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Верховний суд вказав, що встановивши факт укладення 20.12.2013 між СФГ Росинка та ОСОБА_3 договору, суд апеляційної інстанції не встановив, у якій формі його укладено, чи відповідає форма укладеного договору діючому законодавству, про що йшлося у заяві ПАТ КБ Надра .

Окрім того, у апеляційній скарзі скаржник вказував про порушення статі 377 ЦК України у частині невідображення кадастрового номеру земельної ділянки, на якій розташована спірна нерухомість. Суд апеляційної інстанції, у цій частині послався на ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.08.2014, не навівши тих аргументів, з яких виходив суд при відмові у задоволенні аналогічної заяви ПАТ КБ Надра , а сама ухвала Господарського суду Одеської області від 26.08.2014 не містить жодних відповідних мотивів, а лише містить фразу такого змісту: Вислухавши всі доводи сторін, ліквідатора банкрута та дослідивши надані докази суд доходить до висновку, що дана заява не обґрунтована, необ`єктивна та не підлягає задоволенню . Таким чином, суд касаційної інстанції вказав, що жодних мотивів невідображення кадастрового номеру земельної ділянки, на якій розташована спірна нерухомість, судами фактично не було наведено. Зазначене питання є визначальним при вирішенні питання про долю таких вимог та можливість закриття провадження у справі у цій частині, у випадку, якщо вже було постановлено судове рішення про той же предмет, між тими ж сторонами та з тих же підстав.

Окремо Верховний Суд констатував, що суд апеляційної інстанції ухилився від аналізу обставин переходу прав на спірні об`єкти нерухомості до ОСОБА_5 , не дивлячись на те, що необхідність з`ясування цих обставин напряму випливала з прохальної частини поданої заяви про визнання недійсними результатів аукціону.

Крім того, Верховний Суд вказав, що поза увагою судів взагалі залишилося питання можливості подачі кредитором (а не ліквідатором) заяви про витребування спірного майна і фактичне повернення його до ліквідаційної маси боржника через призму положень Закону про банкрутство, якими саме на ліквідатора покладено обов`язок з формування ліквідаційної маси, а також з огляду на право саме власника на витребування майна з чужого володіння - питання можливості подачі непрямого позову (actio Pauliana).

Верховний Суд вказав, що під час нового розгляду судам слід врахувати наведене, повно й об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності, надати оцінку доводам і запереченням усіх учасників справи, оцінити можливість подачі заяви кредитором про повернення майна до ліквідаційної маси, встановити обставини набуття ОСОБА_5 спірного майна, взяти до уваги подане ОСОБА_3 клопотання про застосування позовної давності та вирішити спір відповідно до вимог закону.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.09.2019 (суддя Дяченко Т.Г.) прийнято до провадження справу №1/150-09-5361 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Укрбізнесактив про банкрутство Селянського (фермерського) господарства Росинка . Призначено засідання суду по справі №1/150-09-5361 на 18 жовтня 2019 о 11:00. Зобов`язано ліквідатора надати пропозиції щодо строків проведення ліквідаційної процедури та звіт про проведену роботу в ліквідаційній процедурі. Запропоновано представникам кредиторів та ліквідатору надати письмові пояснення, з урахуванням позиції, що викладена у Постанові Верховного Суду від 25.07.2019 по справі №1/150-09-5361.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.12.2019 в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк Надра (вх.№3-1128/17 від 20.09.2017) - відмовлено.

Суд першої інстанції відхилив доводи заявника про відображення в оголошенні про проведення електронних торгів (аукціону) від 29.10.2013 р. № 29/10-13/400/572 неправдивої інформації про земельну ділянку, оскільки зазначені відомості відповідають дійсності та також фактичним обставинам та не впливають на результати проведеного аукціону.

Також суд вказав, що враховуючи приписи ч. 10 ст. 50 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , арбітражний керуючий - ліквідатор цілком правомірно включив житловий будинок літ. А площею 216,5 кв. м. до складу ліквідаційної маси Селянського (фермерського) господарства Росинка .

Враховуючи наявні докази та документи суд першої інстанції зазначив, що вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра про визнання недійсним аукціону (електронні торги) з продажу майна СФГ Росинка , який відбувся 16.12.2013, а також визнання недійсним Договору купівлі-продажу майна підприємства банкрута від 20.12.2013р. з аукціону (електронних торгів) - лот 102155, укладеного 20.12.2013 року між Селянським (фермерським) господарством Росинка (ЄДРПОУ 30541768) в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Ільєнок Л.С. та ОСОБА_3 , не підлягають задоволенню судом у зв`язку з їх не відповідністю фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства, недоведеністю та безпідставністю.

Суд першої інстанції також прийшов до висновку, що відсутні правові підстави задля задоволення вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра про витребування у ОСОБА_5 у власність Селянського (фермерського) господарства Росинка майнового комплексу, а саме: житловий будинок загальною площею 261,5 кв.м., Опис: А - житловий будинок площею 261,5 кв.м., майстерня, зазначена літерою Б , площею 325,0 кв.м., сарай; зазначений літерою В , площею 753,0 кв.м., ангар-гараж, зазначений літерою Г , площею 2615,8 кв.м., підвал зазначений літерою Г , площею 49 кв.м., огорожа ворота, для подальшої реалізації в межах справи про банкрутство Селянського (фермерського) господарства Росинка .

Окрім того суд першої інстанції вказав, що за відсутності підстав для задоволення заяви Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк Надра (вх.№3-1128/17 від 20.09.2017р)., позовна давність у даному випадку не застосовується, а господарський суд відмовляє у задоволенні заяви саме за безпідставністю та недоведеністю викладених в ній вимог, а не за спливом позовної давності, про застосування якої заявлено ОСОБА_3 , у зв`язку з чим, у суду відсутні правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_3 про застосування строку позовної давності.

14.01.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.12.2019, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.12.2019 у справі № 1/150-09-5361.

Апелянт зазначає, що при проведенні спірного аукціону було порушено вимоги ч. 5 ст. 59 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом щодо зазначення в оголошенні про проведення аукціону неправдивих відомостей про земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно, а саме не було вказано, що земельна ділянка, на якій розташований майновий комплекс СФГ Росинка , знаходиться на праві постійного користування у ОСОБА_6 на підставі державного акта серії ОД № 019501 від 19.03.1999.

Апелянт вказує, що в Договорі купівлі-продажу майна підприємства-банкрута з аукціону (електронних торгів) - лот 102155 відсутня одна із істотних умов договору, а саме кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташований майновий комплекс СФГ Росинка . Окрім того, відповідно до п. 4.4. даний договір підлягає нотаріальну посвідченню. Однак, таке нотаріальне посвідчення не проводилося і відповідно Договір купівлі-продажу майна підприємства-банкрута з аукціону (електронних торгів) - лот 102155 має бути визнаним недійсним.

Апелянт також вказує, що оскільки за спірним аукціоном відбулось незаконне відчуження майна банкрота ОСОБА_3 , який в свою чергу без відповідної правової підстави подарував таке майно ОСОБА_5 , то таке майно підлягає витребуванню від останньої, як особи, яка без відповідної правової підстави заволоділа ним, для подальшого задоволення вимог кредиторів СФГ Росинка за рахунок такого майна.

З огляду на вищевказане, апелянт просить:

- скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.12.2019 у справі 1/150-09-5361.

- визнати недійсним аукціон (електронні торги) з продажу майна СФГ Росинка , який відбувся 16.12.2013;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу майна підприємства-банкрута (лот 102155), укладеного 20.12.2013 між СФГ Росинка та ОСОБА_3 ;

- витребувати у ОСОБА_5 на користь СФГ Росинка майнового комплексу, який складається з наступних об`єктів: житлового будинку літ. А загальною площею 261, 5 кв.м, майстерні літ. Б площею 325 кв.м, сараю літ. В площею 753 кв.м, ангару-гаражу літ. Г площею 2 615, 8 кв.м, підвалу літ. Ґ площею 49 кв.м, огорожі та воріт.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.12.2019 року по справі № 1/150-09-5361 - залишено без руху; встановлено Публічному акціонерному товариству Комерційний банк Надра строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору в сумі 4 800,00грн. - протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху; роз`яснено Публічному акціонерному товариству Комерційний банк Надра , що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

06.02.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов лист Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра на виконання ухвали суду від 20.01.2020, до якого додано платіжне доручення № 35058 від 04.02.2020 на суму 4 800,00грн.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.02.2020 поновлено Публічному акціонерному товариству Комерційний банк Надра пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 16.12.2019 у справі № 1/150-09-5361; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.12.2019 у справі № 1/150-09-5361; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 26.02.2020; роз`яснено учасникам справи про їх право до 26.02.2020 подати до суду заяви чи клопотання стосовно призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення у справі спеціаліста, перекладача, вжиття заходів забезпечення позову, відводів, затвердження мирових угод тощо, а також надати заперечення на заяви та клопотання інших осіб із доказами направлення копій таких заяв або заперечень іншим учасникам справи.

26.02.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_3 надійшов відзив на апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.12.2019 у справі № 1/150-09-5361.

ОСОБА_3 вказує, що в апеляційній скарзі апелянт взагалі не зазначає конкретних підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, а просто дублює свої доводи, викладені в заяві (вх. № 3-1128/17 від 20.09.2017 р.).

Щодо порушень вимог ч. 5 ст. 59 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ОСОБА_3 зазначає, що апелянтом не доведено факту зазначення в оголошенні про проведення аукціону недостовірних відомостей. Окрім того, у матеріалах справи не міститься доказів того, що таке порушення могло б якось вплинути на права та інтереси ПАТ КБ Надра .

На думку ОСОБА_3 витребування майна з власності ОСОБА_5 є безпідставним, оскільки остання набула це майно в законному порядку, на підставі договорів дарування, окрім того, така вимога ПАТ КБ Надра є віндикаційним позовом, який може заявлятися лише власником того майна, що витребовується.

Окрім того, ОСОБА_3 зазначив, що ПАТ КБ Надра було подано заяву про визнання недійсним аукціону (електронних торгів), договору купівлі-продажу з пропуском строку позовної давності.

З огляду на вищезазначене, ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.12.2019 у справі № 1/150-09-5361 без змін.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2020 справу № № 1/150-09-5361 передано колегій суддів у складі: головуючого судді - Богатиря К.В., суддів - Мишкіної М.А., Бєляновського В.В.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 прийнято справу № 1/150-09-5361 до розгляду колегією суддів у складі: головуючого судді - Богатиря К.В., суддів - Мишкіної М.А., Бєляновського В.В.; призначено розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.12.2019 у справі № 1/150-09-5361 на 31 березня 2020 року о 16:00 год.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 повідомлено учасників справи №1/150-09-5361, що розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.12.2019, призначений на 31.03.2020 о 16:00 год. не відбудеться та вказано, що про дату, час та місце судового засідання учасники справи будуть повідомлені додатково.

Окрім того 25.03.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_3 надійшло клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 31.03.2020.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2020 призначено розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.12.2019 у справі № 1/150-09-5361 на 09 червня 2020 року о 15:00 год.; повідомлено учасників справи про те, що судове засідання у справі № 1/150-09-5361 призначене на 09 червня 2020 року о 15:00 год. у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду (м. Одеса, пр-т Шевченка, 29), зал судових засідань № 7, 3-й поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою.

В судове засідання 09.06.2020 з`явилися: представник ОСОБА_3 - адвокат Коломійчук А.С. та представник Селянського (фермерського) господарства Росинка - ліквідатор арбітражний керуючий Поярков В.О., інші представники сторін у судове засідання не з`явилися, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про отримання ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2020 та штамп канцелярії Південно-західного апеляційного господарського суду про направлення ухвали від 29.04.2020. Вказані документи в повній мірі свідчать про належне повідомлення сторін у справі про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги Південно-західним апеляційним господарським судом.

Апелянт у даній справі ПАТ КБ Надра отримав ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2020 - 08.05.2020, що підтверджено роздруківкою з офіційного сайту Укрпошти, яка долучена до матеріалів справи.

Статтею 120 частинами 3, 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено наступне:

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Також необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2020, якою було призначено розгляд справи на 09 червня 2020 о 15:00 год., була оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України 30.04.2020. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Отримавши апеляційну скаргу сторони не були позбавлені можливості дізнатися в суді апеляційної інстанції про подальший перебіг питання щодо зазначеної апеляційної скарги та своєчасно ознайомлюватися з відповідними судовими рішеннями в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України .)

Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 09 червня 2020 року о 15:00 год., не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу по суті, до суду не повідомлялося.

Таким чином, на думку колегії суддів, в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.12.2019 у справі № 1/150-09-5361 по суті, не дивлячись на відсутність представників сторін, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність представників сторін у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинно заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Колегія суддів зазначає, що у даному випадку Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Надра просить:

- визнати недійсним аукціон (електронні торги) з продажу майна СФГ Росинка , який відбувся 16.12.2013;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу майна підприємства-банкрута (лот 102155), укладеного 20.12.2013 між СФГ Росинка та ОСОБА_3 ;

- витребувати у ОСОБА_5 на користь СФГ Росинка майнового комплексу, який складається з наступних об`єктів: житлового будинку літ. А загальною площею 261, 5 кв.м, майстерні літ. Б площею 325 кв.м, сараю літ. В площею 753 кв.м, ангару-гаражу літ. Г площею 2 615, 8 кв.м, підвалу літ. Ґ площею 49 кв.м, огорожі та воріт.

Щодо визнання недійсним аукціону (електронні торги) з продажу майна СФГ Росинка , який відбувся 16.12.2013, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до Протоколу №633 про проведення аукціону (електронних торгів) від 16 грудня 2013 року вбачається, що з 29 листопада 2013 р. по 16 грудня 2013 р. відбувався аукціон з продажу майна Селянського (фермерського) господарства Росинка с.Семихатки.

Відповідно до Протоколу №633 про проведення аукціону (електронних торгів) від 16 грудня 2013 року встановлено, що майно, запропоноване до продажу, складалось з будівель та споруд загальною площею 4 004,3 кв. м., а саме: житлового будинку літ. А площею 216,5 кв. м.; майстерні літ. Б площею 325 кв. м.; сараю літ. В площею 753 кв. м.; ангару-гаражу літ. Г площею 2 615,8 кв. м.; підвалу літ. Г площею 49 кв. м.; огорожі та воріт.

Як встановлено колегією суддів, в аукціоні приймали участь наступні учасники: ОСОБА_3 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Згідно до Протоколу №633 про проведення аукціону (електронних торгів) від 16 грудня 2013 року вбачається та встановлено, що початкова вартість майна складала 320000,00 грн. Ціна, запропонована переможцем - ОСОБА_3 , склала 176000,00 грн. (а.с. 16-20, т. 15).

Надалі, 20 грудня 2013 року між Селянським (фермерським) господарством Росинка , в особі арбітражного керуючого - ліквідатора Ільєнок Л. С., як продавцем, та ОСОБА_3 , як покупцем, було укладено Договір купівлі - продажу майна підприємства - банкрута з аукціону (електронних торгів) - лот 102155, за умовами якого продавець передає у власність, а покупець приймає у власність майновий комплекс, що складається з Сільськогосподарської виробничої бази Селянського (фермерського) господарства Росинка , яка складається з нежитлових будівель та споруд загальною площею 4004,3 кв.м., а саме житловий будинок літ. А площею 216,5 кв. м.; майстерня літ. Б площею 325 кв. м.; сарай літ. В площею 753 кв. м.; ангар-гараж літ. Г площею 2 615,8 кв. м.; підвалу літ. Г площею 49 кв. м.; огорожа, ворота та розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до абз. 2 п. 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (у редакції, чинній на момент подання відповідної заяви до суду), положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких відкрито до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (у редакції, чинній на момент подання відповідної заяви до суду), якщо продажу підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира, то у характеристиці майна зазначаються план, загальна площа та житлова площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди, відомості про земельну ділянку, на якій розташована будівля, споруда, право на земельну ділянку, що переходить до покупця будівлі, споруди, приміщення, квартири тощо.

В свою чергу, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Надра , посилаючись на порушення ч. 5 ст. 59 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , зазначало, що розміщене на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України оголошення про проведення аукціону з продажу майна Сільськогосподарського (фермерського) господарства Росинка від 29.10.2013 р. № 29/10-13/400/572-ОГ, містило неправдиві відомості про земельну ділянку, на якій розташоване спірне нерухоме майно.

Як вбачається зі змісту оголошення про проведення електронних торгів (аукціону) від 29.10.2013 р. № 29/10-13/400/572, інформація про земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно підприємства - банкрута, містить наступний зміст: статус земельної ділянки: свідоцтво на право приватної власності від 16.02.2001 № 8І А/2001, видане Березівською районною державною адміністрацією; кадастровий номер земельної ділянки: не присвоєний ; право на земельну ділянку, що переходить до покупця, визначається згідно зі ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України .

Зміст Свідоцтва про право власності від 16.02.2001 № 8І А/2001 свідчить, що цим документом посвідчується наявність у Селянського (фермерського) господарства Росинка права власності на об`єкти нерухомого майна: житловий будинок, майстерню, сарай, ангар - гараж, погріб та споруди.

Окрім того, під час розгляду заяви, було досліджено також Державний акт на право постійного користування землею від 01.06.1999 р. серії ОД № 019502), копія якого міститься в матеріалах справи, і з якого вбачаються відомості щодо земельної ділянки площею 68,60 га.

Також судом враховано положення Статуту Сільськогосподарського (фермерського) господарства Росинка , копія якого міститься в матеріалах справи, та відповідно до якого, зокрема, засновниками (власниками) господарства являються: громадянин України ОСОБА_6 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий 21.11.1997р. Київським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи, колегією суддів відхиляються доводи заявника про відображення в оголошенні про проведення електронних торгів (аукціону) від 29.10.2013 р. № 29/10-13/400/572 неправдивої інформації про земельну ділянку, оскільки зазначені відомості відповідають дійсності та також фактичним обставинам та не впливають на результати проведеного аукціону. Апелянт не навів жодних достатніх та допустимих доказів того, що таке зазначення інформації про земельну ділянку якимось чином негативно вплинуло на результати аукціону, збільшило чи зменшило остаточну ціну лоту чи якимось чином негативно вплинуло на права та інтереси ПАТ Комерційного банку Надра . Окрім того, колегія суддів зазначає, що будь-яких скарг на недостовірність даних щодо земельної ділянки в оголошенні про торги безпосередньо від учасників таких торгів не надходило. Сама земельна ділянка як об`єкт нерухомого майна не була предметом купівлі-продажу на спірних торгах, тому інформація про земельну ділянку, на якій розташовані предмети нерухомості, які є предметом купівлі-продажу, несе допоміжний характер для покупців майна на аукціоні.

Що стосується відсутності кадастрового номеру земельної ділянки в оголошенні про проведення торгів та в спірному договорі купівлі-продажу, то дана обставина пояснюється фактичною відсутністю такого номеру у зв`язку із невнесенням даних щодо вказаної земельної ділянки до Державного земельного кадастру. Саме про ці обставини в оголошенні про торги міститься примітка.

Що стосується помилкового відображення в оголошенні про проведення аукціону відомостей про право власності на земельну ділянку замість права постійного користування землею, то вказаний недолік не вплинув на намір покупців щодо участі у торгах та придбання майна банкрута як цілісного майнового комплексу, що підтверджено самим фактом успішного проведення аукціону з визначенням одного переможця серед трьох учасників торгів. Окрім того вказане оголошення про проведення торгів містило правомірну інформацію для учасників аукціону про те, що право на земельну ділянку, що переходить до покупця, визначається згідно зі ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України.

Стаття 377 ч. 1 ЦК України передбачають наступне:

До особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Таким чином незалежно від повноти інформації щодо земельної ділянки в оголошенні про торги до переможця аукціону на підставі прямої норми закону повинно перейти право постійного користування на земельну ділянку, на якій розміщені будівлі (споруди), які були предметом купівлі-продажу на торгах.

Тобто на думку колегії суддів помилкове відображення в оголошенні про проведення аукціону з продажу майна банкрута відомостей про право власності на земельну ділянку замість права постійного користування землею не може бути достатньою підставою за відсутності інших підстав для визнання господарським судом такого аукціону недійсним.

Публічним акціонерним товариством Комерційний банк Надра зверталась увага суду першої інстанції та було зазначено про порушення арбітражним керуючим - ліквідатором під час формування ліквідаційної маси Селянського (фермерського) господарства Росинка вимог ч. 1 ст. 42 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , а саме на те, що до складу ліквідаційної маси було включено майно (житловий будинок), яке підлягало передачі у комунальну власність.

Щодо цього питання, колегія суддів зазначає, що відповідно до абз. 3 п. 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких відкрито до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Враховуючи, що Селянське (фермерське) господарство Росинка було визнано банкрутом постановою Господарського суду Одеської області від 20.08.2010 р. у справі №1/150-09-5361, формування ліквідаційної маси здійснюється у ліквідаційній процедурі, а тому при визначенні правильності формування арбітражним керуючим - ліквідатором ліквідаційної маси Селянського (фермерського) господарства Росинка належить застосовувати норми Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом в редакції, яка була чинною до 19.01.2013 р.

Особливості банкрутства фермерського господарства визначались ст. 50 України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Відповідно до ч. 10 ст. 50 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом у разі визнання господарським судом фермерського господарства банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури до складу ліквідаційної маси фермерського господарства включаються нерухоме майно, яке знаходиться у спільній власності членів фермерського господарства , в тому числі насадження, господарські та інші будівлі , меліоративні та інші споруди, продуктивна і робоча худоба, птиця, сільськогосподарська та інша техніка і обладнання, транспортні засоби, інвентар та інше майно, набуті для фермерського господарства на загальні кошти його членів, а також право оренди земельної ділянки та інші майнові права, які належать фермерському господарству і мають грошову оцінку .

Аналогічні за змістом положення закріплені в ч. 9 ст. 93 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , в редакції Закону України в редакції Закону України від 22.12.2011 р. № 4212.

Отже, враховуючи приписи ч. 10 ст. 50 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , арбітражний керуючий - ліквідатор цілком правомірно включив житловий будинок літ. А площею 216,5 кв. м. як складову частину цілісного майнового комплексу фермерського господарства до складу ліквідаційної маси Селянського (фермерського) господарства Росинка .

Таким чином, колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання недійсним аукціону (електронних торгів) з продажу майна СФГ Росинка , який відбувся 16.12.2013 та вважає, що заява та апеляційна скарга ПАТ Комерційного банку Надра в цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу майна підприємства-банкрута (лот 102155), укладеного 20.12.2013 між СФГ Росинка та ОСОБА_3 , колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 650 Цивільного кодексу України (у редакції, що діяла станом на момент проведення аукціону), особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

На момент проведення аукціону 16.12.2013 року відповідним актом цивільного законодавства був Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції від 04.07.2013 року, що діяла на момент проведення аукціону). Розділом IV вказаного Закону регламентовано продаж майна в провадженні у справі про банкрутство.

Стаття 49 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції, що діяла на момент проведення аукціону), встановлювала, що продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.

Продажу підлягають всі види майна боржника, призначеного для здійснення господарської діяльності, за винятком прав і обов`язків, які не можуть бути передані іншим особам.

Суб`єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники.

Стаття 50 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом визначає особливості укладення договору на аукціоні:

1. Продаж майна на аукціоні оформлюється договором купівлі-продажу, який укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів.

2. Обов`язковими умовами договору купівлі-продажу майна є:

відомості про майно, його склад, характеристика;

ціна продажу майна;

порядок і строк передачі майна покупцю;

відомості про наявність або про відсутність обтяжень стосовно майна;

інші умови, передбачені законодавством України.

3. На аукціоні не може бути використано переважне право купівлі майна, крім випадків, передбачених законом.

4. Укладений на аукціоні договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню .

Приписами ст. 75 Акт про передання права власності на куплене нерухоме майно Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції, що діяла на момент проведення аукціону) визначено, що передача майна замовником аукціону і прийняття його покупцем здійснюється за передавальним актом, що підписується сторонами і оформлюється відповідно до законодавства.

В акті про передання права власності на куплене нерухоме майно зазначаються: ім`я (назва) та місце проживання (місцезнаходження) продавця та покупця, а також організатора аукціону; відомості про продане нерухоме майно; адреса веб-сторінки, на якій розміщено відомості про проведення аукціону.

Акт про передання права власності на куплене нерухоме майно разом із протоколом про проведення аукціону не пізніше трьох робочих днів після повної сплати переможцем запропонованої ним ціни передається нотаріусу, а копії акта не пізніше наступного дня разом із відомостями про нотаріуса надсилаються (вручаються) покупцю, замовнику аукціону та продавцю.

Нотаріус видає покупцю свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні в порядку, встановленому законом.

Тобто особливістю придбання нерухомого майна на аукціоні під час провадження у справі про банкрутство було те, що підставою для видачі нотаріусом свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні та реєстрації права власності на майно банкрута за покупцем (переможцем на аукціоні), є не тільки договір купівлі-продажу, укладений між ліквідатором банкрута та покупцем, а ще акт про передання права власності на куплене нерухоме майно разом із протоколом про проведення аукціону.

Як встановлено судом, 20.12.2013р. між Селянським (фермерським) господарством Росинка , як продавцем, в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Ільєнко Л.М. та яка діяла на підставі постанови господарського суду Одеської області від 20.08.2010р. по справі №1/150-09-5361 та ОСОБА_3 , як покупцем, було укладено Договір купівлі-продажу майна підприємства банкрута з аукціону (електронних торгів) - лот 102155, за умовами якого продавець передав у власність, а покупець прийняв у власність майновий комплекс, що складається з сільськогосподарської виробничої бази Селянського (фермерського) господарства Росинка , яка складається з нежитлових будівель та споруд загальної площею 4004,3 кв.м., а саме житловий будинок літ. А площею 216,5 кв. м.; майстерня літ. Б площею 325 кв. м.; сарай літ. В площею 753 кв. м.; ангар-гараж літ. Г площею 2 615,8 кв. м.; підвалу літ. Г площею 49 кв. м.; огорожа, ворота та розташована за адресою АДРЕСА_1.

25 березня 2014 року приватним нотаріусом Березівського районного нотаріального округу Одеської області, відповідно до ст. 75 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та на підставі Акта про передання права власності на куплене нерухоме майно від 24 грудня 2013р., на підставі Протоколу проведення аукціону від 16 грудня 2013 року, складеного філією Товарної біржі Електронні торги України в м. Одеса від 16 грудня 2013 року, №633, було посвідчено, що ОСОБА_3 належить на праві власності нерухоме майно, що складається з житлового будинку літ. А площею 216,5 кв. м.; майстерні літ. Б площею 325 кв. м.; сараю літ. В площею 753 кв. м.; ангару-гаражу літ. Г площею 2 615,8 кв. м.; підвалу літ. Г площею 49 кв. м.; огорожа, ворота та розташована за адресою АДРЕСА_1, та видано відповідне свідоцтво, зареєстроване в реєстрі за №240.

Відповідно до ст. 377 ЦК України, розмір та кадастровий номер земельної ділянки , право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору , який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків та об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).

Відповідно до ч. 8 ст. 181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

У даному випадку в Договорі купівлі-продажу майна підприємства банкрута з аукціону (електронних торгів) - лот 102155, укладеного 20.12.2013 між СФГ Росинка та ОСОБА_3 не було зазначено розмір земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на нерухоме майно. Кадастровий номер цієї земельної ділянки на момент укладення вказаного договору де-факто був відсутній, тому не міг бути включений сторонами до умов договору з об`єктивних причин, така обставина не є порушенням істотних умов цього договору. Таким чином, у даному договорі була відсутня тільки одна з істотних умов договору, а саме розмір земельної ділянки.

Визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами. Отже, якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону.

У даній справі, як встановлено судом першої інстанції та з чим погоджується колегія суддів апеляційного суду, умови договору купівлі-продажу були виконані сторонами у повному обсязі, що підтверджено Актом про передання права власності на куплене нерухоме майно від 24 грудня 2013 року (складається та підписується продавцем та покупцем після повної оплати переможцем запропонованої ним ціни на аукціоні), Свідоцтвом про придбання нерухомого майна на аукціоні №240 від 25 березня 2014 року, яке видається нотаріусом переможцю торгів після фактичної передачі майна від продавця покупцю.

Тому відсутність в договорі купівлі-продажу однієї з істотних умов після його фактичного виконання сторонами не свідчить про його неукладеність та не заважає суду перевірити вказаний договір на відповідність вимогам закону.

Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню , крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Окрім того, відповідно до п. 4.4. Договору купівлі-продажу майна підприємства банкрута з аукціону (електронних торгів) - лот 102155, цей договір, протягом десяти днів після його підписання Сторонами, підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню.

В матеріалах справи не міститься жодних доказів такого нотаріального посвідчення Договору купівлі-продажу майна підприємства банкрута з аукціону (електронних торгів) - лот 102155. Таким чином, не було дотримано встановлену законом форму вчинення такого правочину.

Відповідно до ч. 4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним .

Вказана правова норма (ч. 1 ст. 220 ЦК України) є прямою нормою закону для випадків недодержання сторонами договору вимог закону (ст. 657 ЦК України) про нотаріальне посвідчення договору, тому підлягає застосуванню судами при розгляді спорів такої категорії.

Спираючись на вищевикладене, існують усі законні підстави для визнання нікчемним Договору купівлі-продажу майна підприємства банкрута з аукціону (електронних торгів) - лот 102155, укладеного 20.12.2013 між СФГ Росинка та ОСОБА_3 .

За змістом частини другої статті 215 ЦК України нікчемний правочин на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним.

Отже спори про визнання нікчемних правочинів недійсними підлягають вирішенню господарськими судами у загальному порядку. З`ясувавши, що оспорюваний правочин є нікчемним, господарський суд зазначає в резолютивній частині рішення про його недійсність або, за відсутністю підстав для такого визнання, відмовляє в задоволенні позову.

Сторони нікчемного правочину не зобов`язані виконувати його умови (навіть якщо суд не визнавав його недійсним). Поряд з тим законом не виключається можливість вирішення судом спорів, пов`язаних з визнанням нікчемних правочинів дійсними у випадках, встановлених законом (частина друга статті 218, частина друга статті 220 ЦК України).

Колегія суддів зазначає, що у даному конкретному випадку до вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу слід застосовувати позовну давність, про яку заявив ОСОБА_3 (заява від 16.12.2019 вх.№3-1009/19).

Даний договір був укладений 20.12.2013.

02.04.2014 ПАТ Комерційний банк Надра вперше звернувся до Господарського суду Одеської області з заявою про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна Селянського (фермерського) господарства Росинка с. Семихатки, який відбувся 16.12.2013, та договору купівлі - продажу майна (лот № 102155) від 20.12.2013, укладеного з ОСОБА_3 за результатами проведеного аукціону. Таким чином, колегія суддів вважає, що саме починаючи з 02.04.2014 ПАТ Комерційний банк Надра відомо про існування оскаржуваного договору.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За вимогами ч.ч. 3,4 ст. 267 Цивільного Кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно ч.1 ст. 261 Цивільного Кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Стаття 264 ЦК України визначає випадки переривання перебігу позовної давності:

1. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

2. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

3. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Жодний з випадків, зазначених у ст. 264 ЦК України, не можна застосувати до обставин даної справи, тому колегія суддів вважає таке переривання позовної давності відсутнім для заявника в особі ПАТ Комерційний банк Надра .

Про поважні причини пропуску строку позовної давності заявник суд не повідомив, звернення до суду з першою заявою про визнання недійсними аукціону та договору купівлі-продажу в квітні 2014 та отримання рішення (ухвали) господарського суду від 26.08.2014 про відмову у задоволенні вказаної заяви з підстав її необґрунтованості та недоведеності, колегія суддів не відносить до поважних причин пропуску ПАТ Комерційний банк Надра строку позовної давності для повторного звернення із заявою до господарського суду.

Оскільки, ПАТ Комерційний банк Надра дізнався про існування оскаржуваного договору не пізніше 02.04.2014, то строк позовної давності для звернення з вимогою про визнання недійсним такого договору сплив 03.04.2017.

ПАТ Комерційний банк Надра вдруге звернувся із заявою про визнання недійсним Договору купівлі - продажу майна (лот № 102155) від 20.12.2013 лише 20.09.2017 , тобто з пропущенням трирічного строку на таке звернення.

Таким чином, враховуючи те, що ПАТ Комерційний банк Надра звернувся із заявою про визнання недійсним Договору купівлі - продажу майна (лот № 102155) від 20.12.2013 із пропущенням позовної давності, не навів жодних підстав такого пропуску, колегія суддів вважає, що заява Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра не підлягає задоволенню в частині визнання недійсним Договору купівлі - продажу.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.12.2019 про відмову у задоволенні заяви (вх. № 3-112/17 від 20.09.2017) Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу слід залишити в силі, але з мотивів, викладених у даній постанові.

Щодо вимоги витребувати у ОСОБА_5 на користь СФГ Росинка майнового комплексу, який складається з наступних об`єктів: житлового будинку літ. А загальною площею 261, 5 кв.м, майстерні літ. Б площею 325 кв.м, сараю літ. В площею 753 кв.м, ангару-гаражу літ. Г площею 2 615, 8 кв.м, підвалу літ. Ґ площею 49 кв.м, огорожі та воріт, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно до ст. 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Таким чином, вимога витребувати майно є по суті віндикаційним позовом, а звертатися з таким позовом може лише власник майна. Жодні відомості, що ПАТ КБ Надра є власником такого майна, у матеріалах справи відсутні. Навпаки, з матеріалів справи вбачається, що власником витребуваного майна є банкрут, про що вказує сам заявник та просить майно повернути саме банкруту з метою включення його до ліквідаційної маси з подальшим продажом ліквідатором в межах справи про банкрутство.

Стаття 25 ч. 1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції, яка діяла до 19.01.2013, та яка врегульовувала ліквідаційну процедуру банкрутства у даній справі за винятком процедури продажу майна) встановлює повноваження ліквідатора у справі про банкрутство: вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб .

Будь-яких прав для кредиторів витребовувати майно банкрута у третіх осіб шляхом подачі заяв в межах справи про банкрутство норми вказаного вище Закону не містять.

Отже, колегією суддів приймаються до уваги твердження ОСОБА_3 щодо того, що ПАТ КБ Надра є заставним кредитором у даній справі, а отже щодо того, що ПАТ КБ Надра не має правових підстав для звернення до суду з відповідними вимогами, а також твердження ОСОБА_3 про те, що ПАТ КБ Надра не є власником такого майна та ніколи не було, і як наслідок не може заявляти вимоги щодо витребування такого майна, окрім того право повернення майна банкрута є саме у ліквідатора, а не у кредиторів.

Щодо обставин переходу прав на спірні об`єкти нерухомості до ОСОБА_5 колегія суддів зазначає наступне. Як вбачається з даних державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_5 отримала право власності на житловий будинок загальною площею 261,5 кв.м., опис: А -житловий будинок площею 261,5 кв.м.; майстерня, зазначена літерою б , площею 325,0 кв.м.; сарай, зазначений літерою В , площею 753,0 кв.м.; ангар-гараж, зазначений літерою Г , площею 2615,8 кв.м.; підвал, зазначений літерою Г , площею 49,0 кв.м., огорожа, ворота; на підставі договору дарування № 959 від 24.04.2017 та договору дарування № 957 від 24.04.2017. Підстави для визнання таких договорів дарування недійсними до господарського суду не надавалися.

Згідно ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Окрім того, для висновку про незаконність переходу спірного майна із власності ОСОБА_3 у власність ОСОБА_5 на підставі договору дарування треба довести належними та допустимими доказами допущені порушення закону при проведенні аукціону та незаконне набуття права власності на спірне майно самим ОСОБА_3 . Без цього неможливо давати оцінку законності придбання майна іншою особою, яка є стосовно вказаного майна добросовісним набувачем.

У даній справі заявник в особі ПАТ КБ Надра не обґрунтував свої доводи належними доказами в частині визнання недійсними проведених торгів, вимоги щодо недійсності договору купівлі-продажу заявив з пропуском позовної давності, вимоги про витребування майна на користь банкрута заявив без достатніх правових підстав.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що вимога ПАТ КБ Надра витребувати у ОСОБА_5 на користь СФГ Росинка майнового комплексу не підлягає задоволенню, оскільки кредитор не має права звертатися з такою вимогою в межах справи про банкрутство, а що стосується віндикаційного характеру даної заяви, то вона також не підлягає задоволенню у зв`язку з відсутністю права власності заявника на спірне майно.

Висновки апеляційного господарського суду:

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування ухвали господарського суду за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржувана ухвала господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 269-271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.12.2019 про відмову у задоволенні заяви (вх. № 3-112/17 від 20.09.2017) Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Право касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції передбачено ст. 287 ч. 1 п. 4 ГПК України.

Згідно з ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства У касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню.

Повний текст постанови складено та підписано 15.06.2020.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: В.В. Бєляновський

М.А. Мишкіна