Постанова

від 02.06.2020 по справі 910/13401/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2020 р. Справа№ 910/13401/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Гаврилюка О.М.

Суліма В.В.

За участю секретаря судового засідання Прохорової Г.С.

представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 02.06.2020

розглянувши матеріали апеляційної скарги Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації)

на рішення Господарського суду міста Києва

від 16.12.2019

у справі № 910/13401/19 (суддя Усатенко І.В.)

за позовом Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації)

до Громадської організації "Законослухняний громадянин"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

про виселення та стягнення 41 802,45 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

До Господарського суду міста Києва звернувся з позовом Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач) до Громадської організації "Законослухняний громадянин" (далі - відповідач) про виселення та стягнення 41 802,45 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в зв`язку з закінченням строку дії договору оренди, відповідач безпідставно займає приміщення, а тому позивач просить виселити відповідача у судовому порядку та стягнути з нього заборгованість з орендної плати з урахуванням штрафних санкцій.

Короткий зміст оскаржуваного рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 у справі №910/13401/19 позов задоволено частково.

Виселено Громадську організацію "Законослухняний громадянин" з нежитлових приміщень загальною площею 70,95 кв м, що знаходяться за адресою: м. Київ, вулиця Анни Ахматової, 16-Г, літ Б.

В частині позовних вимог про стягнення з Громадської організації "Законослухняний громадянин" до бюджету міста Києва заборгованості у розмірі 41 802,45 грн - відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими в частині, а тому суд частково задовольнив позов.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із вказаним рішенням, Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 у справі №910/13401/19 в частині, а саме: відмови у позовних вимогах про стягнення з Громадської організації "Законослухняний громадянин" до бюджету міста Києва заборгованості у розмірі 41 802,45 грн.

Апелянт просить суд ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги щодо стягнення з Громадської організації "Законослухняний громадянин" до бюджету міста Києва заборгованості у розмірі 41 802,45 грн, що складається з 34 858, 46 грн заборгованості з орендної плати, 4 932,22 грн пені, 683,00 грн штрафу у розмірі 3 % від суми заборгованості та 1 328,77 грн інфляційних втрат.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не повністю встановив всі обставини справи та дійшов помилкових висновків щодо відсутності у позивача права на звернення до суду з вимогою про стягнення з відповідача орендної плати.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 у справі №910/13401/19.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2020, у зв`язку із перебуванням судді Майданевича А.Г. на лікарняному, для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Сулім В.В., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2020 прийнято справу № 910/13401/19 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Сулім В.В., Гаврилюк О.М., розгляд справи №910/13401/19 призначено на 31.03.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 повідомлено учасників справи №910/13401/19, що, враховуючи постанову Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України короно вірусу COVID - 19" (із змінами) та встановлений карантинний режим, судове засідання, призначене на 31.03.2020, не відбудеться.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2020 повідомлено учасників справи, що судове засідання відбудеться 02.06.2020.

Позиції учасників справи

Громадська організація "Законослухняний громадянин" своєї позиції щодо вимог і змісту апеляційної скарги не висловила, відзив на апеляційну скаргу до суду не надала.

У своїх поясненнях щодо апеляційної скарги Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" просило задовольнити апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) у повному обсязі.

Представники учасників справи у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи положення частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка в судове засідання сторін або інших учасників справи обов`язковою не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників учасників справи, за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

30.06.2016 Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець), Громадська організація "Законослухняний громадянин" (орендар), Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (підприємство/балансоутримувач) уклали договір № 2224 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1 договору орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київради з питань власності від 22.03.2016 № 11, передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва. Яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул Анни Ахматової, 16 Г, літ. Б., для розміщення громадської організації.

Відповідно до п. 2.1 Договору об`єктом оренди є: нежитлові приміщення загальною площею 70,95 кв м на 1, 2 поверхах (38,6 кв м - корисна площа, 34,15 кв м - місця загального користування), згідно з викопіювання з поповерхового плану, що складає невід`ємну частину цього договору.

Орендна плата визначена на підставі методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280 і п. 11 цього рішення (п. 3.1 Договору).

У п. 3.6 Договору Сторони погодили, що орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі.

Згідно з п. 3.12 Договору у разі припинення (розірвання) цього договору, орендар сплачує орендну плату до дня повернення об`єкта за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла у повному обсязі, враховуючи санкції, Підприємству-балансоутримувачу.

Відповідно до положень Договору орендар зобов`язаний:

- протягом місяця після укладення цього договору застрахувати об`єкт оренди не менше ніж на його вартість за висновком про вартість/актом оцінки на користь підприємства балансоутримувача, який несе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об`єкта, у порядку визначеному законодавством, і надати орендодавцю та підприємству балансоутримувачу копії страхового полісу/договору і платіжного доручення про сплату страхового внеску. Постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб на увесь строк об`єкт був застрахований (п. 4.2.15 Договору);

- після припинення дії цього договору протягом 3 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству балансоутримувачу. Акт приймання-передачі підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством балансоутримувачем. У разі невиконання цього пункту орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати (п. 4.2.20 Договору);

- для продовження дії цього договору оренди орендар за три місяці до дати закінчення цього договору має надати орендодавцю новий звіт з незалежної оцінки об`єкта (п. 4.2.21 Договору).

Згідно п. 5.1.4 Договору орендодавець має право контролювати з залученням підприємства-балансоутримувача виконання умов цього договору та використання об`єкта, переданого в оренду за цим договором, і у разі необхідності спільно з підприємством-балансоутримувачем вживати відповідних заходів реагування.

Згідно з п. 5.2.2 Договору підприємство-балансоутримувач має право стягнути з орендаря заборгованість з орендної плати та інші збитки, заподіяні ним невиконанням своїх зобов`язань за цим договором, шляхом звернення стягнення на його кошти та майно в порядку, визначеному законодавством України.

У п. 6.2 Договору сторони погодили, що за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати та інших платежів на користь підприємства-балансоутримувача орендар сплачує на користь підприємства-балансоутримувача пеню у розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних та інших платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж 3 місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 30% від суми заборгованості.

Згідно з умовами пунктів 9.1, 9.2 Договору цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами та діє з 30.06.2016 до 28.06.2019. Усі зміни та доповнення до цього договору оформляються в письмовій формі і вступають у силу з моменту підписання їх сторонами. Договір припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору (9.7 договору).

У додатку №1.1 до Договору, який є невід`ємною частиною Договору і діє з 15.07.2016, сторони погодили, що розмір місячної орендної плати становить 1 760,84 грн.

Згідно з актом приймання-передачі нерухомого майна від 30.06.2016 орендодавець передав, а орендар отримав об`єкт оренди.

23.04.2018 Департамент комунальної власності м. Києва звернувся до відповідача з листом № 062/05/20-3865, в якому повідомив про необхідність сплачувати орендну плату з 01.05.2018 до бюджету міста Києва.

12.07.2018 позивач звернувся до відповідача з листом № 062/05/20-6354 про надання доказів проведення розрахунків з оплати орендної плати з 01.05.2018.

21.06.2019 позивач звернувся до відповідача з листом № 062/05/11-5673, в якому повідомив про обов`язок відповідача застрахувати об`єкт оренди, докази чого не були надані орендарем. Позивач просив надати докази страхування об`єкта оренди та зазначив про можливість непродовження договору оренди, у разі його порушення орендарем.

Крім того, 21.06.2019 позивач звернувся до відповідача з листом №062/05/11-5674, в якому повідомляв про закінчення 28.06.2019 строку дії договору оренди № 2224 від 30.06.2016. Позивач долучив до листа проект договору про внесення змін до договору № 2224 від 30.06.2016 щодо підприємства-балансоутримувача для підписання орендарем. Також позивач вказав про необхідність надання документів, необхідних для продовження строку дії договору. Позивач вказав, що у разі не подання зазначених ним документів договір оренди № 2224 від 30.06.2016 буде припинено в зв`язку з закінченням терміну на який його було укладено.

27.06.2019 Київська міська державна адміністрація повідомила позивача листом № 28АУ/010/2у/2527, що орендар не подав копії договорів страхування об`єкта оренди. Додаткова угода щодо зміни балансоутримувача в договорі оренди № 2224 від 30.06.2016 знаходиться в процесі підписання.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, було долучено до матеріалів справи акт від 30 квітня 2018 року приймання-передавання основних засобів комунальної власності територіальної громади міста Києва, які передаються виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) з володіння та користування ПАТ "Київенерго" у зв`язку з припиненням угоди про реалізацію проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергетичною компанією "Київенерго", що на момент передачі обліковується за СВП "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго". В акті зазначено про передачу в тому числі ЦТП окр. розташованого на вулиці Анни Ахматової, 16-Г СЕВС 48.

Згідно Наказу від 04.05.2018 № 224 Департаменту комунальної власності міста Києва "Про закріплення основних засобів за Комунальним підприємством виконавчого органу Київради "Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" за КП "Київтеплоенерго" було вирішено закріпити на праві повного господарського відання: Анни Ахматової , 16-Г безел. вузол+вузол ГВП у прибудові до ЦТП, з дня, наступного за днем підписання акта приймання-передавання основних засобів комунальної власності територіальної громади міста Києва, які передаються виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) з володіння та користування ПАТ "Київенерго" у зв`язку з припиненням угоди про реалізацію проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергетичною компанією "Київенерго", що на момент передачі обліковується за СВП "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго".

Таким чином, за Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" закріплено на праві повного господарського відання за адресою: Анни Ахматової, 16-Г безел. вузол+вузол ГВП у прибудові до ЦТП.

З урахуванням наведених обставин, позивач звернувся до суду з даним позовом про виселення з приміщення та стягнення з відповідача заборгованість з орендної плати та санкції, в зв`язку з її несвоєчасною сплатою.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Стосовно позовних вимог про стягнення 41 802,45 грн колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п. 1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з положеннями ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Згідно з приписами ст.ст. 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).

Згідно з п. 9 Рішення Київської міської ради від 21 квітня 2015 року №415/1280 "Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва" покладено персональну відповідальність за нарахування та отримання орендної плати, а також за перерахування частини орендної плати до бюджету міста Києва, відповідно до рішень Київської міської ради про затвердження бюджету міста Києва на відповідний рік, на керівників підприємств, установ, організацій, які є отримувачами орендної плати.

Відповідно до пп. 9.1-9.3, 9.4.2, 9.5, 9.6 Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням від 21.04.2015 № 415/1280 орендна плата встановлюється у грошовій формі. Строки внесення орендної плати та її розмір, визначені згідно з цим Положенням, зазначаються у договорі оренди. Початок нарахування орендної плати та інших платежів, пов`язаних з орендою майна, починається з дати складання акта приймання-передачі об`єкта оренди, який підписується орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем. Нарахування орендної плати та інших платежів, пов`язаних з орендою майна, припиняється з дати підписання акта приймання-передачі об`єкта оренди орендарем, орендодавцем та балансоутримувачем у разі припинення договору оренди або з інших причин, передбачених законодавством України.

Після закінчення або дострокового розірвання договору оренди здійснюється нарахування плати за фактичне користування майном до моменту підписання акта приймання-передачі об`єкта оренди орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем: у розмірі орендної плати, визначеної договором оренди, - протягом місяця після дати закінчення (дострокового розірвання) договору оренди; у розмірі подвійної орендної плати, визначеної договором оренди, - починаючи з другого місяця після закінчення (дострокового розірвання) договору оренди.

Якщо строк, на який укладено договір оренди, закінчився і орендар не звільнив приміщення до закінчення строку договору, орендар сплачує плату за фактичне використання майна за перший і наступний місяці після закінчення строку договору.

Балансоутримувачі є отримувачами орендної плати. Пропорції розподілу між бюджетом міста Києва і балансоутримувачем визначаються бюджетом міста Києва на відповідний рік. Частина орендної плати, що підлягає перерахуванню до бюджету міста Києва, розраховується від суми отриманої балансоутримувачем орендної плати без врахування податку на додану вартість. Орендар за користування об`єктом оренди сплачує орендну плату, витрати підприємства-балансоутримувача на утримання орендованого майна та інші платежі, зазначені у підпункті 9.7 цього Положення, незалежно від результатів господарської діяльності.

У разі несвоєчасної сплати орендної плати орендар сплачує, окрім суми боргу, пеню. Розмір пені визначається в договорі оренди і не може перевищувати розміру, встановленого законодавством України. Пеня зараховується на рахунок балансоутримувача. Крім того, орендар згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сплачує інфляційні витрати по заборгованості за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми заборгованості.

Таким чином, і умовами укладеного сторонами Договору і Положенням передбачено, що саме на рахунок підприємства-балансоутримувача перераховується орендарем орендна плата і керівники балансоутримувачів несуть персональну відповідальність за перерахування її частини до бюджету.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у позивача відсутнє право на звернення до суду з відповідною вимогою про стягнення з орендаря орендної плати. Оскільки, позивач обгрунтовує свої вимоги саме порушенням відповідачем укладеного між сторонами (позивачем, відповідачем та підприємством-балансоутримувачем) договору оренди № 2224 від 30.06.2016, яким не передбачено право позивача на отримання орендної плати та право стягнення орендної плати до місцевого бюджету, тому у задоволенні позовних вимог у частині стягнення орендної плати слід відмовити.

Відповідно й передбачені договором штрафні санкції, які просить стягнути позивач, можуть бути стягнуті згідно умов договору лише балансоутримувачем, а не позивачем. Крім того, стягнення пені та штрафу, втрат від інфляції є похідними вимогами від вимоги про стягнення суми основного боргу. А оскільки, судом встановлено відсутність у позивача права стягувати з відповідача суму орендної плати саме на підставі договору оренди, підстави для задоволення вимог про стягнення штрафних санкції відсутні.

Щодо позовних вимог про виселення відповідача колегія суддів враховує наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Відповідно до ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.

Згідно ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п`ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об`єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об`єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем.

Оскільки 21.06.2019 позивач звернувся до відповідача з повідомленням про припинення дії договору протягом місяця після закінчення строку дії договору, то він є припинений у строк, визначений договором - 28.06.2019.

Як свідчать матеріали справи, відповідач був повідомлений, що договір № 2224 від 30.06.2016 є припиненим та може бути продовжений із внесенням змін до його істотних умов щодо орендної плати, тому орендні правовідносини можуть бути відновлені шляхом укладення нового договору оренди.

Доказів того, що договір був продовжений у вигляді додаткової угоди чи укладеного нового договору матеріали справи не містять, а тому у відповідача відсутні правові підстави для користування майном після припинення договору оренди.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Згідно з приписами ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ч. 1). Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (ч. 2).

У зв`язку з припиненням договору оренди за закінченням строку його дії, майно підлягає поверненню орендарем орендодавцю та звільненню, а тому вимоги позивача про виселення відповідача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню в цій частині.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду даної справи.

Згідно з ч. 1 ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також із дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстави для його скасування відсутні.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 у справі №910/13401/19 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/13401/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст. 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складене 12.06.2020

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді О.М. Гаврилюк

В.В. Сулім