Рішення

від 15.06.2020 по справі 160/1486/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2020 року Справа № 160/1486/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувшив порядку письмового провадження у м. Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю МАРКАМЕТ до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування припису, -

ВСТАНОВИВ :

07.02.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю МАРКАМЕТ (далі - позивач) до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати припис № 4-9700-4-3 від 16.09.2019 року Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області.

Позов мотивовано тим, що в порушення вимог частини 8 статті 7 Закону № 877-V припис підписано першим заступником начальника інспекції, а не інспекторами, які здійснили планову перевірку та склали акт за її результатом, що є порушенням Закону № 877-V. Отже, припис підписано особою, яка не мала на це законних повноважень. Крім того, в оскаржуваному приписі в деяких пунктах зазначено термін виконання 16.09.2019, тобто тієї ж дати, що і оформлення припису, який направлявся на адресу позивача засобами поштового зв`язку та отриманий ним 23.09.2019, що унеможливлювало своєчасне виконання певних пунктів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/1486/20 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 року справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, яке призначено на 17.03.2020.

У судове засідання 17.03.2020 року сторони не з`явились. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Підготовче засідання відкладено до 07.04.2020 року.

27.03.2020 Дніпропетровським окружним адміністративним судом отримано відзив Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області на позовну заяву ТОВ МАРКАМЕТ , в якому зазначено про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на те, що посадові особи відповідача на підставі наказу та направлення на перевірку, провели планову перевірку ТОВ МАРКАМЕТ дотримання вимог природоохоронного законодавства, під час якої було встановлено низку порушень вимог природоохоронного законодавства, які зафіксовано в акті перевірки та складено припис про усунення порушень, виявлених під час перевірки. Оскільки Половиця Д. В. є посадовою особою Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області - першим заступником головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області, тому має право згідно з ч. 9 ст. 7 Закону № 877 підписувати припис про усунення вимог природоохоронного законодавства. Під час визначення в окремих пунктах припису терміну виконання датою видачі припису, Інспекцією було встановлено терміни не допускати порушення під час провадження планової діяльності з дати видачі припису або у разі неможливості виконання таких вимог, не здійснювати таку діяльність до того часу, коли будуть вжиті усі достатні заходи з метою дотримання вимог природоохоронного законодавства. Крім того, позивач не заперечує щодо суті виявлених під час перевірки та відображення в оскаржуваному приписі порушень, не надав жодного доказу щодо їх усунення.

У судове засідання 07.04.2020 року сторони не з`явились. Підготовче засідання відкладено до 28.04.2020 року.

У судовому засіданні підготовче засідання відкладено до 14.05.2020 року.

У судовому засіданні підготовче засідання відкладено до 28.05.2020 року.

Протокольною ухвалою суду від 28.05.2020 відкладено підготовче засідання на 11.06.2020.

В судове засідання сторони не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Від позивача надійшла заява про проведення судового засідання за відсутності представника позивача. У заяві позивач зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Від представника відповідача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача.

За приписами ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У відповідності до вимог ст.ст. 205, 243 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу у порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали позовної заяви, відзиву на позовну заяву, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу від 20.08.2019 № 963-11, направлення від 20.08.2019 № 4-8679-3-3 проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатом якого складено акт № 673/4-10/19 від 11.09.2019.

В розділі VІІ акту № 673/4-10/19 від 11.09.2019 містяться відмітки директора ТОВ МАРКАМЕТ :

- що про проведення планового заходу державного нагляду (контролю) суб`єкта господарювання письмово повідомлено не пізніше, як за 10 днів до дня здійснення цього заходу;

- посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) та службове посвідчення, що посвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), пред`явлено;

- копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу надано;

- перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадовою особою органу державного нагляду (контролю) внесено запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб`єкта господарювання).

В акті № 673/4-10/19 від 11.09.2019 року зафіксовано 13 виявлених під час проведення заходу порушень.

Акт підписано директором ТОВ МАРКАМЕТ без зауважень, про що міститься власноручна відмітка керівника суб`єкта господарювання: з актом ознайомлений , примірник акту отримав керівник підприємства 11.09.2019 року.

На підставі акту перевірки, з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час планової перевірки, Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області 16.09.2019 за № 4-9700-4-3 винесено припис.

Позивач вважає, що припис прийнято відповідачем з порушенням норм чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Вирішуючи даний спір, судом встановлено наступне.

Завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища, відповідно до ст. 34 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Відповідно до ст. 35 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України.

Згідно з п. 3 розділу І Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 11.08.2017 № 312, основними завданнями Інспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах відповідної території.

Пунктом 2 розділу ІІІ Положення № 312 встановлено, що Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про екологічну та радіаційну безпеку;

про охорону земель, надр;

про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів;

про охорону атмосферного повітря;

про охорону, захист, використання та відтворення лісів;

про раціональне використання, відтворення і охорону об`єктів тваринного світу;

про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів;

щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов;

про охорону, утримання і використання зелених насаджень;

про використання, охорону і відтворення об`єктів рослинного світу;

щодо дотримання правил створення, поповнення, зберігання, використання та державного обліку зоологічних, ботанічних колекцій і торгівлі ними;

з питань дотримання положень Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES);

під час ведення мисливського господарства та здійснення полювання;

про збереження об`єктів рослинного та тваринного світу, занесених до Червоної та Зеленої книг України, формування, збереження і використання екологічної мережі;

про охорону і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, зокрема щодо;

з питань поводження з відходами;

у сфері хімічних джерел струму в частині забезпечення екологічної безпеки виробництва хімічних джерел струму та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму, ведення обліку обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх для утилізації;

щодо дотримання вимог реєстрації в суднових документах операцій із шкідливими речовинами та сумішами, баластними та лляльними водами;

щодо дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки стосовно біологічних об`єктів природного середовища під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

З аналізу вищевикладених правових норм, судом встановлено, що здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів віднесено до повноважень Державної екологічної інспекції.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності . (далі - Закон №877)

Абзацом 2 та 3 статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлено, що державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до статті 4 Закону №877, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Статтею 5 Закону №877 визначено, що планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Приписами частини 1 статті 7 Закону №877 встановлено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону №877 на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Згідно з частиною 5 статті 7 Закону №877 перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:

дату складення акта;

тип заходу (плановий або позаплановий);

форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

предмет державного нагляду (контролю);

найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю). (частина 6 статті 7 Закону №877)

Відповідно до частини 7 статті 7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку. (частина 8 статті 7 Закону №877)

У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються. (частина 11 статті 7 Закону №877)

Судом встановлено, що відповідачем на підставі наказу про проведення планової перевірки, направлень про проведення планової перевірки державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання (Товариством з обмеженою відповідальністю МАРКАМЕТ вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатом якого 11.09.2019 року складено акт № 673/4-10/19.

Таким чином, відповідачем дотримано порядок проведення перевірки, встановлений приписами Закону № 877.

При цьому, позивач не заперечує проти правомірності проведення перевірки та дотримання законодавчо встановленого порядку під час її проведення.

Так, в акті перевірки зафіксовано 13 виявлених під час проведення заходу порушень, стосовно яких позивачем не надано жодних пояснень, доказів їх усунення або здійснення необхідних заходів щодо вчинення певних дій для їх усунення.

Тобто, виявлені Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області порушення товариством з обмеженою відповідальністю МАРКАМЕТ не спростовано та знайшли своє підтвердження наявними у матеріалах справи доказами.

Строки, встановлені до виконання позивачем датою прийняття припису встановлюються задля недопущення порушень природоохоронного законодавства, тобто, щоб не допускати вказані порушення взагалі.

При цьому, суд зазначає, що лише три пункти припису містять термін виконання припису датою його прийняття, а саме: пункти 1, 2, 20.

Крім того, суд звертає увагу, що на дату прийняття рішення суду не надано жодного доказу виконання вимог припису у повному обсязі або частково.

З огляду на викладені вище обставини та, керуючись ч.ч. 7, 8 статті 7 Закону №877, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складав припис щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що припис № 4-9700-4-3 від 16.09.2019 року Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Закону №877, на підставі акта перевірки для усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

При цьому, усі доводи позивача щодо протиправності прийняття припису зводяться до формальних порушень, як то: термін виконання порушень встановлено датою прийняття припису, що унеможливлює його виконання у встановлений строк та в порушення частини 8 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , припис підписаний першим заступником начальника інспекції Д. Половицею, який не здійснював перевірку під час проведення планового заходу.

Однак, суд зазначає, що за умови дотримання відповідачем порядку проведення перевірки, порядку складення акту перевірки за відсутності жодних заперечень зі сторони керівника підприємства, складення припису, не можна визнати самостійними підставами для скасування припису як протиправного формальні порушення щодо його підписання.

Посилання позивача на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/9517/19 суд оцінює критично, оскільки у справі № 160/9517/19 акт перевірки підписано представниками підприємства із запереченнями, в яких викладено непогодження з виявленими недоліками та їх усунення, які під час прийняття припису відповідачем враховані не були, що і було основною підставою для задоволення позовних вимог та скасування припису.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, керуючись положеннями статті 139 КАС України, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору не підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю МАРКАМЕТ (вул. Володимира Великого, буд. 19-А, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50071, ЄДРПОУ 37065168) до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (49010, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Лабораторна, 69, ЄДРПОУ 37988899) про визнання протиправним та скасування припису - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до абзацу 1 пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя О.С. Луніна