КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 червня 2020 року № П/320/871/20
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Власюк К.Ф., за участю представників позивача - Балановського Г.В., Балановського Ф.В., представника відповідача - Леошка Д.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Будконтракт" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
в с т а н о в и в:
ТОВ "Виробнича фірма "Будконтракт" звернулось до суду з позовом до ГУ ДПС України у Київській області з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.01.2020 №0000011402;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.01.2020 №0000021402.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Виробнича фірма "Будконтракт" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2019 про що був складений акт перевірки та на підставі якого, в подальшому, прийняті податкові повідомлення-рішення від 02.01.2020 №0000011402 та від 02.01.2020 №0000021402.
Стверджує, що позивач правомірно сформував витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, по взаємовідносинах із ТОВ Іреджен , а відтак висновок, викладений в акті перевірки, про заниження податку на загальну суму 229836,00 грн., податок на додану вартість, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету за грудень 2017 року на загальну суму 2555374,00 грн. є безпідставними та необґрунтованими.
Вважає винесені ГУ ДПС у Київській області податкові повідомлення-рішення від 02.01.2020 №0000011402 та від 02.01.2020 №0000021402 протиправними та такими, що прийняті з порушенням норм податкового законодавства.
Відповідач з адміністративним позовом не погодився, подав до суду відзив на позовну заяву у якому просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Зазначив, що підчас проведення документальної планової виїзної перевірки посадовими особами відповідача встановлено, що ТОВ Іреджен не могло фактично здійснити господарські операції на користь позивача, що вказує на формування ТОВ Виробнича фірма Будконтракт активу за рахунок надходження товарів (робіт, послуг) з джерела невідомого походження та на безоплатне їх отримання.
Зазначає, що у зв`язку із встановленням перевіркою порушень податкового законодавства відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
У судових засіданнях представники позивача підтвердили обставини, викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.
Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма Будконтракт (код ЄДРПОУ 14285986) згідно до відомостей з витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрована як юридична особа від 25.02.1997 №10691200000002634, місцезнаходження: 08760, Київська область, м. Обухів, вул. Малишка, 5-Б. Основний вид діяльності: код КВЕД 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель.
Судом встановлено, що згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п. 77.1, п. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755, відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання, на підставі наказу ГУ ДФС у Київській області від 04.06.2019 №1206, наказу ГУ ДПС у Київській області від 09.10.2019 №385, проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ Виробнича фірма Будконтракт з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, валютного за період з по 31.03.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2019.
За результатами проведення вищезазначеної перевірки посадовими особами відповідача складений акт від 15.11.2019 №229/10-36-05-02-08/14285986 про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ Виробнича фірма БУДКОНТРАКТ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, валютного за період з по 31.03.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2019 (далі - Акт перевірки).
Під час проведення перевірки податковим органом встановлені порушення ТОВ Виробнича фірма Будконтракт вимог податкового законодавства, а саме:
- п.44.1 ст. 44, пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2017 рік на суму 229836,00 грн. (в тому числі за 4 квартал 2017 року на суму 229836,00 грн.);
- п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 255374,00 грн., в тому числі за періодами: за грудень 2017 року на суму 174893,00 грн., за січень 2018 року на суму 35660,00 грн., за лютий 2018 року на суму 34903,00 грн., за березень 2018 року на суму 9918,00 грн.
На підставі Акта перевірки податковим органом винесено:
- податкове повідомлення-рішення форми Р від 02.01.2020 №0000011402 яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 229836,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 57459,00 грн. ,
- податкове повідомлення-рішення форми Р від 02.01.2020 форми Р від 02.01.2020 №0000021402 яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 255374,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 63844,00 грн.
Не погоджуючись з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, суд зазначає наступне.
Висновок відповідача про порушення позивачем порядку ведення податкового обліку, а отже і винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, обґрунтований доводами, що операції між ТОВ ВК Будконтракт та ТОВ Іреджен відображені лише в документах бухгалтерського обліку, без фактичного їх здійснення.
Суд погоджується з вказаними висновками податкового органу виходячи з наступного.
У матеріалах справи наявних Договір поставки від 15.12.2017 (далі - Договір) між ТОВ Будконтракт (Покупець) до ТОВ Іреджен (Постачальник) від 15.12.2017.
Відповідно до розділу 1 Договору постачальник протягом дії цього Договору зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки у власність Покупця обладнання (далі - товар) на умовах згідно цього договору, а Покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити його (п.1.1).
Пунктом 1.2 Договору визначено, що кількість товару, його асортимент (номенклатура за сортами, групами, видами, марками, типами), вартість товару вказується Постачальником у видаткових та має відповідати рахунку, оплачену Покупцем.
Сторони прийшли до згоди, що видаткові накладні враховуючи їх зміст, окрім підтвердження безспірного факту передачі Постачальником та отримання Покупцем товару, являють собою специфікацію до цього Договору і є його невід`ємною частиною.
Розділом 2 Договору визначено, що ціна товару вказується в рахунку і накладній (п. 2.1).
У пункті 4.1 розділу 4 Договору зазначено, що поставка товару здійснюється на підставі усного узгодження сторонами дати поставки.
Завантаження товару до транспортного засобу у пункті відправлення і транспортування товару до пункту вивантаження з транспортного засобу здійснюється силами Постачальника. Розвантаження в пункті доставки здійснюється силами та за рахунок Покупця (п.4.4 Договору).
На партію товару Постачальник надає Покупцеві наступні документи: оригінал рахунку на фактично відвантажений товар, видаткову та податкову накладну (п. 4.6 Договору).
На підставі вказаного договору здійснено оплату ТОВ Іреджен на загальну суму 1532241,60 грн. в т.ч. ПДВ 255373,60 грн.
На підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ Іреджен позивачем надано до матеріалів справи копії: комерційної пропозиції ТОВ Іреджен , витяг з реєстру платників ПДВ ТОВ Іреджен , рахунку на оплату №23 від 18.12.2017 на суму 1532241,60 грн. (в т.ч. ПДВ 25373,60 грн.), видаткових накладних №24, 25, 26, 27 від 18.12.2017, товарно-транспортних накладних №26/1, 26/2 від 18.12.2017, №26/3, 26/4 від 20.12.2017, №24/1, 24/2 від 22.12.2017, №24/3 від 25.12.2017 №24/4 від 26.12.2017, податкових накладних №358, 359, 360, 361 від 18.12.2017, квитанцій про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН №9292505847, 9292101395, 9292500832, 9292351370 від 12.01.1820, акту звіряння за період з 01.12.2017 - 01.06.2018, платіжних доручень №34,35,36 від 19.01.2018, №154, 155 від 16.05.2018.
Відповідно до абз. 1 п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Підпунктом (а) пункту 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі, в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК).
Згідно з пунктом 198.3 цієї статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац другий цього пункту).
Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність від 16.07.1999 №996-XIV (у редакції, чинній станом на 2016 рік) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до пунктів 6, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248), витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Отже, у податковому обліку господарські операції та витрати за цими операціями, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, повинні бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат. Податковий кредит, крім іншого, має бути обов`язково підтверджений податковою накладною.
Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту та витрат, врахованих платником податків при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують дійсно мали місце.
Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку.
У той же час, норми податкового законодавства, не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку та на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та обліку витрат за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.
За умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано), якщо контролюючий не доведе зворотне.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Обґрунтовуючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень рішень податковий орган у Акті перевірки, та відзиві на позовну заяву вказує, що відповідно до інформації що знаходиться в ІС Податковий блок :
- ТОВ Іреджен (код ЄДРПОУ 41633672) знаходиться на обліку в 2655.ГУ ДПС у м. Києві (Печерський район м. Києва);
- розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (Форма № 1ДФ) за 4 квартал 2017 року не подано (на час укладення Договору підряду з позивачем), що вказує на відсутність працюючих;
- декларацію з податку на прибуток, баланс, звіт про фінансові результати за 2016-2017 роки, не подано, у зв`язку із чим не можливо встановити наявність активів у підприємства та підтвердити факт декларування доходів від реалізації та відповідно здійснення витрат на придбання товарів;
- імпортні операції не здійснювалися;
- свідоцтво платника ПДВ № 200361200 від 01.11.2017 діюче.
Податковим органом за результатами аналізу даних БД Єдиний реєстр податкових накладних за період з 01.11.2017 по 31.12.2017 встановлено:
- відсутність в ланцюгу формування податкового кредиту від постачальників товарів (робіт, послуг) з номенклатурою оренда офісу, нежитлового приміщення, комунальні платежі , що вказує на відсутність технічних умов для здійснення господарської діяльності;
- не встановлено в ланцюгу формування податкового кредиту від постачальників товарів з номенклатурою штукатурка, ґрунтовка, плитка керамічна, шпаклівка, клей для плитки , що вказує на підміну номенклатури при придбанні/продажу.
Зазначені обставини позивачем під час розгляду справи не спростовані.
Як стверджують представники позивача ТОВ Іреджен не являється виробником вищевказаних будівельних матеріалів. Водночас, вони також не знають джерело походження вказаних матеріалів.
У разі надання податковим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував суми валових витрат та/або податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч.1 ст. 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на вищенаведене, суд зазначає, що надані позивачем первинні документи бухгалтерського та податкового обліку не є достатніми доказами фактичного виконання операцій позивача з ТОВ Іреджен . Спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що свідчить про безтоварність господарських операцій та виключає правомірність їх відображення у податковому обліку позивача.
Доводи позивача з приводу того, що його контрагент на момент господарських взаємовідносин був платникам податку на додану вартість, згідно чинного законодавства та належним чином зареєстрованим в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, не дають підстав вважати, що воно мало на меті настання реальних правових наслідків.
Крім того, на думку суду, факт реєстрації податковим органом податкових накладних від ТОВ Іреджен не створює преюдиції (безспірності) реальності господарських операцій між вказаним контрагентом і позивачем.
Так само твердження позивача про те, що ним фактично, на підставі Договору підряду №25/07 від 25.07.2017, збудовано загальноосвітню школу з басейном на житловому масиві Осокорки, 10 мікрорайон, ділянки 65,66 в Дарницькому районі міста Києва суд зазначає наступне.
Судом не заперечується факт побудови вказаного об`єкта, водночас ця обставина жодним чином не свідчить, що при його будівництві використовувались товарно-матеріальні цінності придбані у ТОВ Іреджен , а лише свідчить про належне виконання своїх зобов`язань позивачем перед ТОВ Подолжитлобуд згідно вищевказаного Договору підряду №25/07 від 25.07.2017.
Так само про належне виконання вищевказаного Договору підряду свідчать долучені до позовної заяви оборотно-сальдової відомості по рах.63, договірної ціни, календарного плану, довідки про вартість виконаних робіт та витрат за лютий 2017. Водночас вказані документи жодним чином не спростовують/підтверджують реальність господарських операцій між позивачем і ТОВ Іреджен .
Разом з тим, обставини, на які посилається відповідач, мають значення для розгляду справи і відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України входять до предмета доказування, оскільки від їх встановлення залежить висновок щодо фактичного перевезення товару, а відтак і висновок щодо реальності господарських операцій. У разі якщо документи, надані позивачем, були складені без фактичного постачання товару, такі документи не відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і не можуть бути доказами у адміністративній справі.
Судом враховується також те, що у своїй постанові від 22.09.2015 по адміністративній справі № 826/16369/13 Верховний Суд України зазначив, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, відповідно до принципу змагальності суб`єкт господарювання зобов`язаний заперечувати проти доводів суб`єкта владних повноважень. Хоча чинне податкове законодавство не встановлює конкретного переліку документів, складенням яких має оформлюватися господарська операція, документування господарської операції має відповідати законодавчо установленим вимогам щодо оформлення такої операції, договірним умовам та/або звичаєвій практиці.
Так, надані позивачем документи не є достатніми доказами фактичного виконання Договору підряду №25/07 від 25.07.2017.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд, що знайшло своє відображення у постанові №826/480/18 від 23.12.2019.
Крім цього, суд вважає за необхідно зазначити, що платник податку повинен бути розумним та обачним при виборі контрагентів. Перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у податковому органі не характеризує підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку відповідних товарів, що діє через уповноважену особу, яка представляє інтереси підприємства.
Отже, заходи спрямовані на отримання витягу з Єдиного державного реєстру та інших документів реєстраційного характеру, не є достатніми, позаяк отримані платником відомості не дозволяють кваліфікувати контрагентів як добросовісних партнерів, що гарантують виконання своїх зобов`язань через уповноважених представників.
Одними із належних рівнів обачності є: відсутність інформації про фактичне місцезнаходження контрагента, а також про місцезнаходження складських (виробничих та/або торгових) приміщень, відсутність інформації про спосіб отримання відомостей про контрагента, відсутність реклами в ЗМІ, рекомендації партнерів або інших осіб, сайту контрагента, тощо).
Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що фінансово-господарська діяльність позивача з ТОВ Іреджен здійснювалась поза межами правового поля, а укладений ними правочин (договір) є такими, що вчиненні без мети настання реальних наслідків.
За таких обставин суд вважає, що позивачем занижено податкові зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств та з податку на додану вартість, а отже відповідачем правомірно винесено податкові повідомлення-рішення форми Р від 02.01.2020 №0000011402 та форми Р від 02.01.2020 №0000021402 .
Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст. 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 2, 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені для порядку оскарження рішення, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Суддя Щавінський В.Р.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 09 червня 2020 р.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.06.2020 |
Оприлюднено | 16.06.2020 |
Номер документу | 89799922 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кобаль Михайло Іванович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кобаль Михайло Іванович
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Щавінський В.Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні