Рішення

від 12.06.2020 по справі 320/2836/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2020 року справа №320/2836/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ТЕХНО-РЕСУРС" до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ТЕХНО-РЕСУРС" з позовом до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості від 03.03.2020 №UA500020/2020/000026/2, №UA500020/2020/000027/2, №UA500020/2020/000028/2, №UA500020/2020/000029/2, а також карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 03.03.2020 №UA500020/2020/00092, №UA500020/2020/00093, №UA500020/2020/00094, №UA500020/2020/00095.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що при митному оформленні товарів за митними деклараціями №UA500020/2020/205957 від 24.02.2020, №UA500020/2020/205961 від 26.02.2020, №UA500020/2020/205959 від 26.02.2020 та №UA500020/2020/205958 від 26.02.2020 позивачем було визначено митну вартість товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) та на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів надано митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному у частині другій статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), підтверджують митну вартість товару та містять об`єктивні відомості про складові митної вартості товару, подані документи не містять розбіжностей.

Позивач стверджує, що митний орган зазначених документів не врахував, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням резервного методу.

Позивач не погодився з рішеннями митного органу, але з метою випуску задекларованих товарів у вільний обіг подав до митного органу нові митні декларації, в яких скоригував митну вартість товарів з урахуванням рішень митного органу, сплатив митні платежі і перерахував на депозитний рахунок державного казначейства різницю між сумою митних платежів (гарантійне зобов`язання), обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом і сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.03.20202 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що додані позивачем до митних декларацій документи містять розбіжності, не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари позивача, у зв`язку з чим відповідач вважає, що спірні рішення прийняті органом доходів і зборів з урахуванням вимог чинного законодавства України, в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пром Техно-Ресурс» (ідентифікаційний код 40515074, місцезнаходження: 08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Черкаська, буд.26) зареєстровано в якості юридичної особи 27.05.2016, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1, а.с.118-119).

30.10.2019 між компанією Guangdong Tutti Hardware Co., Ltd. (Гуагдонг, Китай) (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пром Техно-Ресурс» (Покупець) було укладено контракт №30-10/19, за умовами якого продавець зобов`язався продати, а покупець купити товар в об`ємах, по ціні і асортименті відповідно до інвойсу на кожну поставку, який є невід`ємною частиною контракту.

Пунктом 1.3 контракту поставка товару здійснюється по замовленню покупця при необхідності в товарі. Заявка може направлятись електронною поштою.

Валютою контракту є долар США (USD) (пункт 1.5 контракту).

Відповідно до пунктів 2.1-2.2 контракту ціна товару встановлюється відповідно прайсу продавця на підставі якого продавець може формувати заявку на відповідну партію товару. Кінцева ціна на товар зазначається в інвойсі.

Всі ціни, які вказані в інвойсах, визначені в доларах (USD) і повинні включати вартість товару, розфасування, маркування, пакування, а також інші витрати, які оплачуються при поставці товару на умовах Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів в редакції 2010 року (Incoterms-2010), які відображені в інвойсах.

Згідно з пунктами 2.3-2.4 договору сторони дійшли згоди, що загальна вартість контракту складається із загальної вартості товару, що поставляється, у відповідності з виставленими інвойсами і період дії контракту, який є невід`ємною частиною даного контракту.

Кінцева вартість партії товару визначається продавцем в інвойсі.

Пунктом 3.2 контракту передбачено, що поставка партії товару здійснюється згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів в редакції 2010 року (Incoterms-2010), які застосовуються за домовленістю сторін і зазначаються в інвойсі.

Відповідно до пункту 4.1 контракту, покупець здійснює оплату товару в один із наступних способів, відповідно до виставленого інвойсу: 100% передоплата відповідно до виставленого інвойсу; оплата кожної поставленої партії товару перед замовленням наступної партії товару (поставки).

Умови оплати зазначаються в інвойсі на кожну партію товару (пункт 4.2 контракту).

Згідно з пунктом 8.1 контракту даний контракт вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання (т.1, а.с.127-130).

09.01.2020 між сторонами було підписано додаткову угоду №1 до контракту №30-10/19 від 30.10.2019, в якій сторони дійшли згоди щодо зміни реквізитів покупця (т.1. а.с.131).

24.02.2020з метою здійснення митного оформлення товару в режимі імпорт та випуску для вільного обігу на митній території України позивачем було подано до Одеської митниці електронну митну декларацію, якій присвоєно номер UA500020/2020/205598 (т.1, а.с.123-126). Митну вартість товару було визначено декларантом за ціною договору (контракту).

Разом з митною декларацією для підтвердження заявленої митної вартості товарів засобами електронного зв`язку позивач надав наступні товаросупровідні документи:

- контракт №30-10/19 від 30.10.2019 між TOB IIPOM ТЕХНО-РЕСУРС та GUANGDONGTUTTI HARDWARE CO., LTD;

- додаткова угода №1 до Контракту №30-10/19 від 30.10.2019 між ТОВ ПРОМ ТЕХНО- РЕСУРС та GUANGDONGTUTTI HARDWARE CO., LTD;

- інвойс (invoice) від GUANGDONG TUTTI HARDWARE CO., LTD на суму 1815,63 USD від 05.12.2019;

- пакувальний лист (packing list) від 05.12.2019 компанії GUANGDONG TUTTI HARDWARE CO., LTD;

- коносамент (bill of landing) від компанії Hunicom shipping Co., LTD;

- довідка про транспортні витрати вих. № 21-02/2 від 21.02.2020 від ТОВ Дайрект Лайн .

За наданою 24.02.2020 митною декларацією митним органом прийнято картку відмови у митному оформленні випуску товарів №UA500020/2020/00067, у зв`язку із помилкою при заповненні графи 21 МД.

У зв`язку з цим, 26.02.2020 декларантом надано для митного оформлення нову митну декларацію №UA500020/2020/205957.

На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу були подані, зокрема:

- (0271) пакувальний лист б/н від 05.12.2019;

- (0380) рахунок-фактура №ТТ001 від 05.12.2019;

- (0705) коносамент №S0119112549 від 15.12.2019;

- (0862) декларація про походження товару №ТТ001 від 05.12.2019;

- (1300) митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товару №UA500020/2020/205598/001 від 24.02.2020;

- (1701) акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500020/2020/205598 від 25.02.2020;

- (1703) картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00067 від 26.02.2020;

- (3004) довідка про транспорті витрати №21-0 від 21.02.2020;

- (4103) Додаткова угода №1 від 09.01.2020;

- (4304) контракт №30-10/19 від 30.10.2019;

- (4301) договір про перевезення №04-11/19 від 04.11.2019.

Розглянувши подані позивачем документи, митний орган направив позивачеві електронний запит (повідомлення), в якому відповідач зазначив про відсутність документів щодо оплати товару, як передбачено пунктом 4.1.1 контракту.

Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до пункту 2.2 контракту фасування, пакування та маркування включено у вартість, проте, у документах, наданих до митного оформлення, відсутня інформація щодо даної складової митної вартості.

У вказаному повідомлені відповідач вказав на те, що позивачем до митного оформлення додано довідку від 21.02.2020 №21-02/2 ТОВ "Дайрект Лайн" та не надано документів на підтвердження вартості перевезення товарів.

Відповідач зазначив про необхідність надання таких документів: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунку про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) випуску з бухгалтерської документації; 5) ліцензійних чи авторських договорів покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, пейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копії митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація з біржових організацій про вартість товару або сировини.

За результатом розгляду додатково поданих позивачем документів Одеською митницею ДФС 03.03.2020 було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA50020/2020/000026/2, згідно з яким відповідач, застосувавши резервний метод визначення митної вартості товарів (метод 2ґ), заявлену позивачем митну вартість товару в митній декларації №UA500020/2020/205957 скоригував з 1836,51 дол. США до 8309,11 дол. США (товар 1) та з 251,53 дол. США до 1196,58 дол.США (товар 2) (т.1, а.с.165).

Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив, що надані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості, а саме:

- згідно п.4.1.1 контракту від 30.10.2019 №30-10/19 оплата товару здійснюється у вигляді 100% переплати, проте до митного оформлення жодних документів щодо засвідчення оплати даного товару надано не було;

- відповідно до п.2.2 контракту товар, фасування, пакування та маркування включені у вартість, проте у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару;

- надана декларантом довідка ТОВ Дайрект Лайн від 21.02.2020 №21-02/2 не є належним доказом понесених витрат на транспортування товару.

У рішенні зазначено про те, що митним органом було здійснено аналіз додатково наданих декларантом документів та виявлено наступні розбіжності:

1) декларантом надана електронна копія декларації країни відправлення номер, якої відсутні на сайті General Administration of customs people`s respublic of China;

2) відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це можливо - безпосередньо після її закінчення. Облікові документи повинні містити обов`язкові реквізити згідно ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", у т.ч. назва документа, дату і місце складання, зміст та обсяг господарської операції та ін. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи;

3) надісланий прайс-лист від 15.11.2019 (при цьому закупівля згідно комерційного інвойсу здійснена у грудні 2019 року) не має прив`язання до конкретної поставки, посилання на зовнішньоекономічний контракт, не має строку;

4) при зазначенні умов щодо 100% переплати згідно наданого банківського платіжного документу, що стосується нібито товару, оплату здійснено 15.01.2020, що фактично більш ніж місяць після відправлення товару (дата комерційного інвойсу 05.12.2019 та коносаменту 15.12.2019);

5) надіслана довідка експерта має лише одну сторінку, тобто не надіслана у повному обсязі, внаслідок чого не може бути врахована.

Відповідач зазначив, що митна вартість товару визначена із застосуванням резервного методу визначення митної вартості товарів. Другорядні методи визначення митної вартості 2а та 2б - за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст.ст.59,60 МК України неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору та відсутність інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних за характеристиками товарів, вироблених в тій же країні, що і спірний товар. Методи визначення митної вартості 2в та 2г - на основі віднімання та додавання вартостей - не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністюу митниці відомостей про складові вартості виробництва товару, та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів.

У спірному рішенні відповідач зазначив, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз бази даних ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближений до митного оформлення по товару №1 є більшим 4,07 дол.США/ кг нетто (МД №UA209210/2020/003659 від 17.02.2020, №UA500150/2020/201326 від 19.02.2020) по товару №2 є більшим 4,07 дол.США/кг нетто (МД №UA500110/2020/001934 від 21.02.2020, №UA100300/2020/403101 від 20.02.2020).

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, Одеська митниця ДФС видала позивачу картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00092 (т.1, а.с.163).

З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 55 та частиною другою статті 263 МК України, позивач, з урахуванням коригувань, подав нову митну декларацію №UA50020/2020/206838від 04.03.2020 (т.1, а.с.165-168).

07.10.2019 між компанією Dongtai Нardware Precisiom (Hong Kong) Limited (Гонконг, Китай) (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пром Техно-Ресурс" (Покупець) було укладено контракт №07-10/19, за умовами якого продавець зобов`язався продати, а покупець прийняти товар в об`ємах, по ціні та в асортименті відповідно до інвойсу на кожну поставку, яка є невід`ємною частиною даного контакту.

Відповідно до пункту 1.3 контракту поставка товару здійснюється по замовленню покупця при необхідності в товарі. Заявка може направлятись електронною поштою.

Валютою контракту є долар США (USD) (пункт 1.5 контракту).

Відповідно до пунктів 2.1-2.2 контракту ціна на товар встановлюється відповідно прайсу продавця на підставі якого продавець може формувати заявку на відповідну партію товару. Кінцева ціна на товар зазначається в інвойсі.

Всі ціни, які вказані в інвойсах, визначені в доларах (USD) і повинні включати вартість товару, розфасування, маркування, пакування, а також інші витрати, які оплачуються при поставці товару на умовах Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів в редакції 2010 року (Incoterms-2010), які відображені в інвойсах.

Згідно з пунктами 2.3-2.4 договору сторони дійшли згоди, що загальна вартість контракту складається із загальної вартості товару, що поставляється, у відповідності з виставленими інвойсами в період дії контракту, який є невід`ємною частиною даного контракту.

Кінцева вартість партії товару визначається продавцем в інвойсі.

Пунктом 3.2 контракту передбачено, що поставка партії товару здійснюється згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів в редакції 2010 року (Incoterms-2010), які застосовуються за домовленістю сторін і зазначаються в інвойсі.

Відповідно до пункту 4.1 контракту, покупець здійснює оплату товару в один із наступних способів, відповідно до виставленого інвойсу: 100% передоплата відповідно до виставленого інвойсу; оплата кожної поставленої партії товару перед замовленням наступної партії товару (поставки).

Умови оплати зазначаються в інвойсі на кожну партію товару (пункт 4.2 контракту).

Згідно з пунктом 8.1 контракту даний контракт вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання (т.1, а.с.183-184).

09.01.2020 між сторонами було підписано додаткову угоду №1 до контракту №07-10/19 від 07.10.2019, в якій сторони дійшли згоди щодо зміни реквізитів покупця (т.1. а.с.185).

24.02.2020 з метою здійснення митного оформлення товару в режимі імпорт та випуску для вільного обігу на митній території України позивачем було подано до Одеської митниці електронну митну декларацію, якій присвоєно номер UA500020/2020/205608 (т.1, а.с.179-182). Митну вартість товару було визначено декларантом за ціною договору (контракту).

Разом з митною декларацією для підтвердження заявленої митної вартості товарів засобами електронного зв`язку позивач надав наступні товаросупровідні документи:

- контракт №07-10/19 від 07.10.2019p.;

- додаткова угода до Контракту №07-10/19 від 07.10.2019р.;

- інвойс (invoice) № 9К081 ОН 1 від 06.12.2019р.;

- лист Продавця від 24.02.2020р.;

- пакувальний лист (packinglist) від 06.12.2019р.;

- коносамент (bill of lading) відкомпанії Hunicom shipping со., LTD;

- довідка про транспортні витрати вих. №21-02/05 від 21.02.2020р.

За наданою 24.02.2020 митною декларацією митним органом прийнято картку відмови у митному оформленні випуску товарів №UA500020/2020/00066, у зв`язку із помилкою при заповненні графи 21 МД, внаслідок чого 26.02.2020 декларантом надано для митного оформлення нову митну декларацію №UA500020/2020/205961.

На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу були подані, зокрема:

- (0271) пакувальний лист б/н від 06.12.2019;

- (0380) рахунок-фактура №9К0810Н1 від 06.12.2019;

- (0705) коносамент №S0119122112 від 15.12.2019;

- (0862) декларація про походження товару №9К0810Н1 від 06.12.2019;

- (1300) митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товару №UA500020/2020/205608/001 від 24.02.2020;

- (1701) акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500020/2020/205608 від 25.02.2020;

- (1703) картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00066 від 26.02.2020;

- (3004) довідка про транспорті витрати №21-02/5 від 21.02.2020;

- (4103) Додаткова угода №1 від 09.01.2020;

- (4304) контракт №07-10/19 від 30.10.2019;

- (4301) договір про перевезення №04-11/19 від 04.11.2019 (т.1, а.с.196-198).

Розглянувши подані позивачем документи, митний орган направив позивачеві електронний запит (повідомлення), в якому зазначив, що позивачем до митного оформлення додано довідку від 21.02.2020 №21-02/5 ТОВ "Дайрект Лайн", яка не містить інформацію щодо даної складової митної вартості товару.

Відповідно до п.2.2 контракту товар, фасування, пакування та маркування включені у вартість, проте у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару.

Відповідно до пункту 4.2 контракту умови оплати зазначаються в інвойсі на кожну партію товару. В інвойсі від 15.12.2019 №9К0810Н1 передбачена 100% передоплата. В наданих до митного оформлення документах відсутні банківські платіжні документи, які підтверджують оплату товару.

У повідомленні відповідач зазначив про необхідність надання таких документів: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунку про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) випуску з бухгалтерської документації; 5) ліцензійних чи авторських договорів покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копії митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація з біржових організацій про вартість товару або сировини (т.1, а.с.200).

За результатом розгляду додатково поданих позивачем документів Одеською митницею ДФС 03.03.2020 було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA50020/2020/000027/2, згідно з яким відповідач, застосувавши резервний метод визначення митної вартості товарів (метод 2ґ), заявлену позивачем митну вартість товарів в митній декларації №UA500020/2020/205608 від 24.02.2020 скоригував наступним чином: з 4326,510 дол. США до 19344,89 дол. США (товар 1); з 733,36 дол. США до 3314,34 дол.США (товар 2); з 92,36 дол. США до 404,68 дол. США (товар 3); з 234,79 дол. США до 974,59 дол. США (товар 4); з 123,02 дол. США до 562,36 дол. США (товар 5).

Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив, що надані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості, а саме:

- надана декларантом довідка ТОВ Дайрект Лайн від 21.02.2020 №21-02/2 не є належним доказом понесених витрат на транспортування товару.

- відповідно до п.2.2 контракту від 07.10.2019 №07-10/19 витрати на пакування товару входять у вартість. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару, внаслідок чого не можна перевірити правильність визначення митної вартості товару.

- відповідно до пункту 4.2 контракту умови оплати зазначаються в інвойсі на кожну партію товару. В інвойсі від 15.12.2019 №9К0810Н1 передбачена 100% передоплата. В наданих до митного оформлення документах відсутні банківські платіжні документи, які підтверджують оплату товару.

У рішенні зазначено, що декларант листом №03032020-4 від 03.03.2020 повідомив, що інших додаткових документів надано не буде. Крім того, після здійснення аналізу додатково наданих документів під час проведення контролю визначення митної вартості та наданих документів відповідно до ч.9 ст.55 Митного кодексу України було встановлено, що декларантом надано не весь перелік додаткових документів.

Відповідач зазначив, що митна вартість товару визначена із застосуванням резервного методу визначення митної вартості товарів.

У спірному рішенні відповідач зазначив, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз бази даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС ДФСта встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближений до митного оформлення по товару №1 є більшим №UA50020/2019/202201 від 26.12.2019 - 4,06 дол. США/шт. ніж заявлено декларантом 0,90 дол. США/шт.; товару №2 є більшим №UA50020/2019/202201 від 26.12.2019 - 4,06 дол. США/шт. ніж заявлено декларантом 0,89 дол. США/шт.; товару №3 є більшим №UA100040/2019/227621 від 26.12.2019 - 3,86 дол. США/шт. ніж заявлено декларантом 0,88 дол. США/шт.; товару №4 є більшим №UA100040/2019/419621 від 24.12.2019 - 4,01 дол. США/шт. ніж заявлено декларантом 0,96 дол. США/шт.; товару №5 є більшим №UA100040/2019/202201 від 26.12.2019 - 4,01 дол. США/шт. ніж заявлено декларантом 0,88 дол. США/шт.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, Одеська митниця ДФС видала позивачу картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00093 (т.1, а.с.224).

З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 55 та частиною другою статті 263 МК України, позивач, з урахуванням коригувань, подав нову митну декларацію №UA50020/2020/206842 від 04.03.2020 (т.1, а.с.227-232).

15.10.2019 між компанією Guangdong Jusen Hardware Precision Manufacturing Co., Ltd. (Гуагдонг, Китай) (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пром Техно-Ресурс» (Покупець) було укладено контракт №15/10/19, за умовами якого продавець зобов`язався продати, а покупець купити товар в об`ємах, по ціні і асортименті відповідно до інвойсу на кожну поставку, який є невід`ємною частиною контракту.

Пунктом 1.3 контракту поставка товару здійснюється по замовленню покупця при необхідності в товарі. Заявка може направлятись електронною поштою.

Валютою контракту є долар США (USD) (пункт 1.5 контракту).

Відповідно до пунктів 2.1-2.2 контракту ціна на товар встановлюється відповідно прайсу продавця, на підставі якого продавець може формувати заявку на відповідну партію товару. Кінцева ціна на товар зазначається в інвойсі.

Всі ціни, які вказані в інвойсах, визначені в доларах (USD) і повинні включати вартість товару, розфасування, маркування, пакування, а також інші витрати, які оплачуються при поставці товару на умовах Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів в редакції 2010 року (Incoterms-2010), які відображені в інвойсах.

Згідно з пунктами 2.3-2.4 договору сторони дійшли згоди, що загальна вартість контракту складається із загальної вартості товару, що поставляється, у відповідності з виставленими інвойсами і період дії контракту, який є невід`ємною частиною даного контракту.

Кінцева вартість партії товару визначається продавцем в інвойсі.

Пунктом 3.2 контракту передбачено, що поставка партії товару здійснюється згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів в редакції 2010 року (Incoterms-2010), які застосовуються за домовленістю сторін і зазначаються в інвойсі.

Відповідно до пункту 4.1 контракту, покупець здійснює оплату товару в один із наступних способів, відповідно до виставленого інвойсу: 100% передоплата відповідно до виставленого інвойсу; оплата кожної поставленої партії товару перед замовленням наступної партії товару (поставки).

Умови оплати зазначаються в інвойсі на кожну партію товару (пункт 4.2 контракту).

Згідно з пунктом 8.1 контракту даний контракт вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання (т.1, а.с.249-250).

09.01.2020 між сторонами було підписано додаткову угоду №1 до контракту №15/10/19 від 15.10.2019, в якій сторони дійшли згоди щодо зміни реквізитів покупця (т.1. а.с.251).

24.02.2020 з метою здійснення митного оформлення товару в режимі імпорт та випуску для вільного обігу на митній території України позивачем було подано до Одеської митниці електронну митну декларацію, якій присвоєно номер UA500020/2020/205604 (т.1, а.с.239-248). Митну вартість товару було визначено декларантом за ціною договору (контракту).

Разом з митною декларацією для підтвердження заявленої митної вартості товарів засобами електронного зв`язку позивач надав наступні товаросупровідні документи:

- контракт №15/10/19 від 15.10.2019;

- додаткова угода №1 до Контракту №15/10/19 від 15.10.2019;

- інвойс (invoice) від 09.12.2019;

- пакувальний лист (packinglist) від 09.12.2019;

- коносамент (billoflading) від компанії Hunicomshipping со., LTD;

- довідка про транспортні витрати вих.№21-02/4 від 21.02.2020 р.

За наданою 24.02.2020 митною декларацією митним органом прийнято картку відмови у митному оформленні випуску товарів №UA500020/2020/00065, у зв`язку із помилкою при заповненні графи 21 МД, внаслідок чого 26.02.2020 декларантом надано для митного оформлення нову митну декларацію №UA500020/2020/205959.

На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу були подані, зокрема:

- (0271) пакувальний лист б/н від 05.12.2019;

- (0380) рахунок-фактура №2019-74-3 від 09.12.2019;

- (0705) коносамент №S011912109 від 15.12.2019;

- (0862) декларація про походження товару №2019-74-3 від 09.12.2019;

- (1300) митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товару №UA500020/2020/205604/011 від 24.02.2020;

- (1701) акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500020/2020/205604 від 25.02.2020;

- (1703) картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00065 від 26.02.2020;

- (3007) довідка про транспорті витрати №21-02/4 від 21.02.2020;

- (4103) додаткова угода №1від 09.01.2020;

- (4304) контракт №15/10/19 від 15.10.2019;

- (4301) договір про перевезення №04-11/19 від 04.11.2019;

- (9000) лист №26/02-1 від 26.02.2020 (т.2, а.с.10-15).

Розглянувши подані позивачем документи, митний орган направив позивачеві електронний запит (повідомлення), в якому зазначив про відсутність документів щодо засвідчення оплати товару, як це передбачено пунктом 4.2 контракту.

Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до пункту 2.2 контракту фасування, пакування та маркування включено у вартість, проте, у документах, наданих до митного оформлення, відсутня інформація щодо даної складової митної вартості.

У вказаному повідомленні відповідач вказав на те, що позивачем до митного оформлення додано довідку від 21.02.2020 №21-02/1 ТОВ "Дайрект Лайн", яка не містить інформації щодо умов поставки.

Відповідач зазначив про необхідність надання таких документів: 1) рахунку про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних з виконанням умов договору (угоди, контракту); 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) копію митної декларації країни відправлення; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (т.2, а.с.20-21).

За результатом розгляду додатково поданих позивачем документів Одеською митницею ДФС 03.03.2020 було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів№UA50020/2020/000028/2, згідно з яким відповідач, застосувавши резервний метод визначення митної вартості товарів (метод 2ґ), заявлену позивачем митну вартість товару в митній декларації №UA500020/2020/205959 від 26.02.2020 скоригував наступним чином: з 1904,38 дол. США до 7871,96 дол. США (товар 1); з 577,29 дол. США до 2603,17 дол. США (товар 2); з 500,68 дол. США до 2396,82 дол. США (товар 3); з 198,02 дол. США до 671,64 дол. США (товар 4); з 124,16 дол. США до 610,50 дол. США (товар 5); з 104,28 дол. США до 331,77 дол. США (товар 6); з 50,19 дол. США до 220,59 дол. США (товар 7); з 44,10 дол. США до 183,05 дол. США (товар 8; т.2. а.с.42-45).

Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив, що надані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості, а саме:

- відсутні документи щодо засвідчення оплати товару, як це передбачено пунктом 4.2 контракту;

- не підтверджено документально вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням;

- висновки про вартісні характеристики товару підготовлені спеціалізованою експертною організацією на основі наданих до митного оформлення товаросупровідних документів, проте відсутня інформація, на основі яких саме документів, інформаційних даних експерт базує свій висновок; експертом не здійснено аналіз ринкової вартості імпортованих, подібних (аналогічних) товарів у проміжок часу наближений до дати ввезення оцінюваних товарів на митну територію України та не проаналізовано кон`юнктуру ринку;

- позивачем подано до митного оформлення копію митної декларації країни відправлення китайською мовою без перекладу на українську мову.

Відповідач зазначив, що митна вартість товару визначена із застосуванням резервного методу визначення митної вартості товарів. Другорядні методи визначення митної вартості 2а та 2б - за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст.ст.59,60 МК України неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору та відсутність інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних за характеристиками товарів, вироблених в тій же країні, що і спірний товар. Методи визначення митної вартості 2в та 2г - на основі віднімання та додавання вартостей - не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю у митниці відомостей про складові вартості виробництва товару, та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів.

У спірному рішенні відповідач зазначив, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз бази даних ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближений до митного оформлення по товару №1 є більшим 4,02 дол.США/ кг нетто (МД №UA209210/2020/204820 від 17.02.2020); по товару №2 є більшим 4,07 дол.США/кг нетто (МД №UA500020/2019/202201 від 26.12.2019); по товару №3 є більшим 4,07 дол.США/кг нетто (МД №UA500090/2019/023573 від 07.12.2019); по товару №4 є більшим 3,86 дол.США/кг нетто (МД №UA500020/2019/419430 від 24.12.2019); по товару №5 є більшим 4,07 дол. США/кг нетто (МД №UA100130/2019/106940 від 24.12.2019); по товару №6 є більшим 2,89 дол. США/кг нетто (МД №UA500110/2019/200798 від 21.12.2019); по товару №7 є більшим 4,07 дол. США/кг нетто (МД №UA500110/2019/200824 від 22.12.2019); по товару №8 є більшим 43,87 дол. США/кг нетто (МД №UA500030/2019/201051 від 25.12.2019).

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, Одеська митниця ДФС видала позивачу картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00095 (т.2, а.с.41).

З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 55 та частиною другою статті 263 МК України, позивач, з урахуванням коригувань, подав нову митну декларацію №UA50020/2020/206840 від 04.03.2020 (т.2, а.с.46-49).

10.10.2019 між компанією Gold Foison Hardware Limited (Китай) (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пром Техно-Ресурс» (Покупець) було укладено контракт №10/10/19, за умовами якого продавець зобов`язався продати, а покупець купити товар в об`ємах, по ціні і асортименті відповідно до інвойсу на кожну поставку, який є невід`ємною частиною контракту.

Пунктом 1.3 контракту поставка товару здійснюється по замовленню покупця при необхідності в товарі. Заявка може направлятись електронною поштою.

Валютою контракту є долар США (USD) (пункт 1.5 контракту).

Відповідно до пунктів 2.1-2.2 контракту ціна на товар встановлюється згідно з прайсом продавця, на підставі якого продавець може формувати заявку на відповідну партію товару. Кінцева ціна на товар зазначається в інвойсі.

Всі ціни, які вказані в інвойсах, визначені в доларах (USD) і повинні включати вартість товару, розфасування, маркування, пакування, а також інші витрати, які оплачуються при поставці товару на умовах Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів в редакції 2010 року (Incoterms-2010), які відображені в інвойсах.

Згідно з пунктами 2.3-2.4 договору сторони дійшли згоди, що загальна вартість контракту складається із загальної вартості товару, що поставляється, у відповідності з виставленими інвойсами і період дії контракту, який є невід`ємною частиною даного контракту.

Кінцева вартість партії товару визначається продавцем в інвойсі.

Пунктом 3.2 контракту передбачено, що поставка партії товару здійснюється згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів в редакції 2010 року (Incoterms-2010), які застосовуються за домовленістю сторін і зазначаються в інвойсі.

Відповідно до пункту 4.1 контракту покупець здійснює оплату товару в один із наступних способів, відповідно до виставленого інвойсу: 100% передоплата відповідно до виставленого інвойсу; оплата кожної поставленої партії товару перед замовленням наступної партії товару (поставки).

Умови оплати зазначаються в інвойсі на кожну партію товару (пункт 4.2 контракту).

Згідно з пунктом 8.1 контракту даний контракт вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання (т.2, а.с.67-68).

09.01.2020 між сторонами було підписано додаткову угоду №1 до контракту №10/10/19 від 10.10.2019, в якій сторони дійшли згоди щодо зміни реквізитів покупця (т.2, а.с.69).

24.02.2020 з метою здійснення митного оформлення товару в режимі імпорт та випуску для вільного обігу на митній території України позивачем було подано до Одеської митниці електронну митну декларацію, якій присвоєно номер UA500020/2020/205601 (т.1, а.с.239-248). Митну вартість товару було визначено декларантом за ціною договору (контракту).

Разом з митною декларацією для підтвердження заявленої митної вартості товарів засобами електронного зв`язку позивач надав наступні товаросупровідні документи:

- контракт №10/10/19 від 10.10.2019 р.;

- додаткова угода № до Контракту №10/10/19 від 10.10.2019 p.;

- інвойс GF001 від 03.12.2019р.;

- лист від Продавця від 20.02.2020р.;

- пакувальний лист (packinglist) від ,03.12.2019р.;

- коносамент (bill of lading) від компанії Hunicom shipping со. LTD;

- довідка про транспортні витрати вих №21-02/03 від 21.02.2020р.

За наданою 24.02.2020 митною декларацією митним органом прийнято картку відмови у митному оформленні випуску товарів №UA500020/2020/00064, у зв`язку з помилкою при заповненні графи 21 МД, внаслідок чого 26.02.2020 декларантом надано для митного оформлення нову митну декларацію №UA500020/2020/2059589.

На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу були подані, зокрема:

- (0271) пакувальний лист №GF001 від 03.12.2019;

- (0380) рахунок-фактура №GF001 від 03.12.2019;

- (0705) коносамент №S0119122106 від 15.12.2019;

- (0862) декларація про походження товару № НОМЕР_1 від 03.12.2019;

- (1300) митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товару №UA500020/2020/205601/001 від 24.02.2020;

- (1701) акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500020/2020/205601 від 25.02.2020;

- (1703) картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00064 від 26.02.2020;

- (3007) довідка про транспорті витрати №21-02/1 від 21.02.2020;

- (4103) Додаткова угода №1від 09.01.2020;

- (4304) контракт №15/10/19 від 15.10.2019;

- (4301) договір про перевезення №04-11/19 від 04.11.2019;

- (9000) лист №26/02-1 від 26.02.2020 (т.2, а.с.82-85).

Розглянувши подані позивачем документи, митний орган направив позивачеві електронний запит (повідомлення), в якому відповідач зазначив про відсутність банківських платіжних документів, які підтверджують оплату товару, як це передбачено пунктом 4.2 контракту.

Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до пункту 2.2 контракту фасування, пакування та маркування включено у вартість, проте, у документах, наданих до митного оформлення, відсутня інформація щодо даної складової митної вартості.

У вказаному повідомлені відповідач вказав на те, що позивачем до митного оформлення додано довідку від 21.02.2020 №21-02/4 ТОВ "Дайрект Лайн", яка не містить інформації щодо умов поставки.

У зв`язку з цим відповідач зазначив про необхідність надання таких документів: 1) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних з виконанням умов договору (угоди, контракту); 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) копію митної декларації країни відправлення; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (т.2, а.с.90).

За результатом розгляду додатково поданих позивачем документів Одеською митницею ДФС 03.03.2020 було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів№UA50020/2020/000029/2, згідно з яким відповідач, застосувавши резервний метод визначення митної вартості товарів (метод 2ґ), заявлену позивачем митну вартість товару в митній декларації №UA500020/2020/205958 від 26.02.2020 скоригував наступним чином: з 1288,26 дол. США до 5208,99 дол. США (товар 1); з 739,28 дол. США до 1090,80 дол. США (товар 2); з 506,88 дол. США до 1347,25 дол. США (товар 3); з 365,69 дол. США до 1014,60 дол. США (товар 4); з 261,37 дол. США до 554,88 дол. США (товар 5); з 256,32 дол. США до 1039,18 дол. США (товар 6); з 99,78 дол. США до 427,35 дол. США (товар 7); з 73,51 дол. США до 94,21 дол. США (товар 8); з 43,56 дол. США до 960,96 дол. США (товар 9); з 36,81 дол. США до 74,87 дол. США (товар 10); з 16,02 дол. США до 73,44 дол. США (товар 11) (т.2. а.с.114-115).

Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив, що надані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості, а саме:

- надана декларантом довідка ТОВ Дайрект Лайн від 21.02.2020 №21-02/1 не є належним доказом понесених витрат на транспортування товару а не містить інформації щодо умов поставки.

- відповідно до пункту 2.2 контракту фасування, пакування та маркування включено у вартість, проте, у документах наданих до митного оформлення відсутня інформація щодо даної складової митної вартості, у зв`язку з цим неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару.

- відповідно до пункту 4.2 контракту умови оплати зазначаються в інвойсі на кожну партію товару; в інвойсі від 03.12.2019 №GF001 передбачена 100% передоплата; в наданих до митного оформлення документах відсутні банківські платіжні документи, які підтверджують оплату товару.

Відповідач зазначив, що після здійснення аналізу додатково наданих декларантом документів під час проведення контролю визначення митної вартості та наданих документів відповідно до ч.9 ст.55 Митного кодексу України слід зазначити, що декларантом надано не весь перелік витребуваних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, внаслідок чого митну вартість було скориговано після направлення декларанту консультації.

Відповідач зазначив, що митна вартість товару визначена із застосуванням резервного методу визначення митної вартості товарів.

Другорядні методи визначення митної вартості 2а та 2б - за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст.ст.59,60 МК України, неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору та відсутність інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних за характеристиками товарів, вироблених в тій же країні, що і спірний товар. Методи визначення митної вартості 2в та 2г - на основі віднімання та додавання вартостей - не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю у митниці відомостей про складові вартості виробництва товару, та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів.

У спірному рішенні відповідач зазначив, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз бази даних ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближений до митного оформлення по товару №1 є більшим 4,07 дол.США/ кг нетто (МД №UA209210/2020/202201 від 26.12.2019); по товару №2 є більшим 2,02 дол. США/кг нетто (МД №UA500020/2019/215052 від 21.02.2020); по товару №3 є більшим 3,61 дол. США/кг нетто (МД №UA100020/2020/11197 від 17.01.2020); по товару №4 є більшим 7,12 дол. США/кг нетто (МД №UA10020/2020/11197 від 17.01.2020); по товару №5 є більшим 2,89 дол. США/кг нетто (МД №UA100130/2019/106940 від 24.12.2019); по товару №6 є більшим 4,08 дол. США/кг нетто (МД №UA100320/2019/634404 від 18.12.2019); по товару №7 є більшим 4,07 дол. США/кг нетто (МД №UА100040/2020/181128 від 24.02.2020); по товару №8 є більшим 3,01 дол. США/кг нетто (МД №UA500030/2020/11197 від 17.01.2020); по товару №9 є більшим 30,03 дол. США/кг нетто (МД №UA500030/2020/13878 від 05.02.2020); по товару №10 є більшим 1,73 дол. США/кг нетто (МД №UA100010/2019/357089 від 22.10.2019); по товару №11 є більшим 4,08 дол. США/кг нетто (МД №UA500020/2019/202308 від 26.12.2019).

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, Одеська митниця ДФС видала позивачу картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00094 (т.2, а.с.41).

З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 55 та частиною другою статті 263 МК України, позивач, з урахуванням коригувань, подав нову митну декларацію №UA50020/2020/206839 від 04.03.2020 (т.2, а.с.116-123).

Не погоджуючись з правомірністю здійснення відповідачем коригування митної вартості товарів на підставі спірних рішень, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі, з приводу чого суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами першою та другою статті 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

За умовами частин першої та другої статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Згідно з частиною другою статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 Митного кодексу України).

Згідно з частиною другою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною другою статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (частина третя статті 58 Митного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 Митного кодексу України).

Частиною першою статті 55 Митного кодексу України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини третьої-четвертої статті 55 Митного кодексу України форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

Відповідно до частин восьмої-дев`ятої статті 55 Митного кодексу України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

З вищенаведених положень вбачається, що орган доходів і зборів у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

При цьому, обов`язковою імперативною умовою для такого витребування є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

У розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

У свою чергу, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 09.04.2019 у справі №826/10733/15 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 81047461) та від 19.02.2019 у справі №826/2312/16 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 80168941).

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, митний орган має право самостійно розраховувати (коригувати) митну вартість заявлених декларантом товарів лише у випадку наявності документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів дійшов висновку про те, що надані позивачем до митного оформлення документи не підтверджують вказану позивачем митну вартість.

Так, у рішенні про коригування митної вартості товарів від 03.03.2020 №UA500020/2020/00026/2 митний орган зазначив, що відповідно до п.2.2 контракту товар, фасування, пакування та маркування включені у вартість, проте у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару, з приводу чого суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 2.2 контракту від 30.10.2019 №30-10/19 всі ціни, які вказані в інвойсах, визначені в доларах (USD) і повинні включати вартість товару, розфасування, маркування, пакування, а також інші витрати, які оплачуються при поставці товару на умовах Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів в редакції 2010 року (Incoterms-2010), які відображені в інвойсах.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було надано додатково контролюючому органу довідку від 05.12.2019, видану Guangdong Tutti Hardware Co., Ltd, в якій контрагент позивача повідомив, що всі ціни, зазначені в рахунку № ТТ001 від 05.12.2019, включають витрати на товари, упаковку, маску та інші витрати , сплачені в термін поставки FOB Shekou (згідно Інкотермс-2010) (т.1, а.с.173-174).

Отже, матеріали справи свідчать про те, що ціна товару вже включає витрати на маркування та пакування товару.

Крім того, відповідач зазначив, що позивачем було подано до митного оформлення лише довідку про транспортні витрати від 21.02.2020 №21-02/2 ТОВ "Дайрект Лайн", яка, на думку відповідача, не є документом, що підтверджує транспортні витрати, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до частини четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною десятою цієї статті закріплено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (п.5).

04.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дайрект Лайн" (Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пром Техно-Ресурс" (Клієнт) було укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування №04-11/19, за умовами якого експедитор зобов`язався по дорученню, за винагороду та за рахунок клієнта надати транспортно-експедиторські послуги по організації і забезпеченню міжнародних перевезень і перевезень по території України експортно-імпортних, транзитних та інших вантажів автомобільним, залізничним, авіаційним і морських транспортом.

Відповідно до пункту 1.2 договору під ТЕП розуміються послуги, пов`язані з організацією перевезень в міжнародному та внурішньодержавному сполученні, зберігання, складування, обробка та доставка вантажу за призначенням, а також послуги по оформленню документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу клієнта, консультування та інші послуги, пов`язані з дорученнями клієнтами.

Пунктом 10.5 договору передбачено, що договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2020 (т.1, а.с.150-152).

З матеріалів справи вбачається, що до митного оформлення позивачем було надано копію договору від 04.11.2019 №04-11/19, коносаменту №S0119112549 від 15.12.2019 (т.2, а.с.149-150) та довідку про транспорті витрати №21-02/2 від 21.02.2020, надану ТОВ "Дайрект Лайн", в якій зазначено, що вартість транспортування до кордону України по маршруту порт Shekou (Китай) - ОМТП (Україна) для вантажу по коносаменту НОМЕР_2 в контейнері ZCSU8887015 становить 6682,41 грн. без ПДВ (т.1, а.с.136).

Суд зазначає, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Така правова позиція викладена, зокрема, в пункті 2.11 Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року, затвердженої Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2017 року N 2.

Крім того, такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 у справі №815/2501/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84077178), від 22.08.2019 у справі №810/2784/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 83835773), який підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.

Таким чином, довідка ТОВ "Дайрект Лайн" про транспорті витрати №21-02/2 від 21.02.2020 є належним документом, який підтверджує понесені позивачем витрати на транспортування товару.

Також у спірному рішенні відповідач зазначив про те, що декларантом надана електронна копія декларації країни відправлення номер, якої відсутній на сайті General Administration of customs people`s respublic of China.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було подано до митного оформлення декларацію країни відправлення №Е20190000349888669, яка була передана позивачу його контрагентом (т.1, а.с.158-159).

Суд зазначає, що оскільки позивач не здійснював складання декларації країни відправлення, будь-яки недоліки, які містяться у вказаному документі, а також відсутність номеру документу на сайті General Administration of customs people`s respublic of China, не повинні ставити під сумнів правомірність визначеної товариством митної вартості товару та не мають створюватися для позивача негативні наслідки, позаяк такі обставини знаходяться поза його волею.

Крім того, відповідач зазначив, що надісланий прайс-лист від 15.11.2019 (при цьому закупівля згідно комерційного інвойсу здійснена у грудні 2019 року) не має прив`язання до конкретної поставки, посилання на зовнішньоекономічний контракт, а також не має строку.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було подано до митного оформлення прайс-лист №ТТ001 від 15.12.2019, в якому зазначено асортимент, кількість, вагу та вартість товару (т.2, а.с.144-145).

Верховний Суд у постанові від 13.09.2019 у справі №820/859/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84229095) зазначив, що оскільки чинним міжнародним законодавством не встановлено типової форми прайс-листа, згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 08.07.2019 у справі №804/6217/15 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 85493391) зазначив, що обов`язкове подання прайс-листа частиною 2 статті 53 МК України не передбачено.

Суд наголошує на тому, що прайс-лист виробника товару не є документом, що підтверджує митну вартість товару, і за його наявності у декларанта може прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації для прийняття рішення щодо правильності визначення митної вартості, а тому посилання митного органу на неналежне оформлення поданого позивачем прайс-листа, як на обставину, яка свідчить про не підтвердження заявленої позивачем митної вартості товарів, є необґрунтованим та безпідставним.

Крім того, суд звертає увагу на те, що вказаний прайс-лист датований 05.12.2019, а не 05.11.2019 як вказано у спірному рішенні. Також у вказаному документі міститься посилання на контракт від 30.10.2019 №30-10/19.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що надані позивачем документи (банківські виписки) не підтверджують факт оплати ТОВ "ПРОМ ТЕХНО-РЕСУРС" поставленого товару, оскільки контрактом від 30.10.2019 №30-10/19 передбачено поставка за умови 100%, у той час як оплата була здійснена після поставки 15.01.2020. З цього приводу суд звертає увагу на таке.

Відповідно до пункту 4.1 контракту від 30.10.2019 №30-10/19 покупець здійснює оплату товару в один із наступних способів, відповідно до виставленого інвойсу: 100% передоплата відповідно до виставленого інвойсу; оплата кожної поставленої партії товару перед замовленням наступної партії товару (поставки).

Отже, контрактом дійсно передбачено здійснення позивачем передоплати за товар.

З матеріалів справи слідує, що на підставі вказаного договору Guangdong Tutti Hardware Co., Ltd. було виставлено позивачу до оплати інвойс від 05.12.2019 №ТТ001 на суму 1815,63 дол. США (т.2, а.с.144-145).

Відповідно до коносаменту №S0119112549 від 15.12.2019 відправлення товару контраентом позивача було здійснено 15.12.2019.

Як вбачається з банківської виписки від 15.01.2020, ТОВ "Пром Техно Ресур" було перераховано контрагенту грошові кошти у сумі 1815,63 дол. США (т.1, а.с.149).

Отже, матеріали справи свідчать про те, що оплата позивачем товару була здійснена після виставлення інвойсу та відправлення товару.

Суд вважає, що оплата позивачем вартості товару після фактичного відправлення Guangdong Tutti Hardware Co., Ltd. товару не є обставиною, яка ставить під сумнів правомірність визначення ним митної вартості товару, оскільки факт оплати підтверджується належним документом, тобто відповідною банківською випискою.

Також суд вважає непереконливими посилання відповідача на та, що позивачем був наданий експертний висновок не в повному обсязі, оскільки відсутність експертного висновку не впливає на правильність визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що позивачем було надано всі необхідні документи для підтвердження задекларованої ним у митній декларації від 26.02.2020 №UA500020/2020/205957 митної вартості товару.

У рішеннях про коригування митної вартості товарів від 03.03.2020 №UA500020/2020/000027/2 та від 03.03.2020 №UА500020/2020/000029/2відповідач зазначив, що надані позивачем до митного оформлення документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, а саме: довідки ТОВ "Дайрект Лайн" від 21.02.2020 №21/02-1 та від 21.02.2020 №21-02/5 не містять інформацію щодо умов поставки; відповідно до пункту 2.2 контрактів фасування, пакування та маркування включено у вартість, проте, у документах, наданих до митного оформлення, відсутня інформація щодо даної складової митної вартості, у зв`язку з чим неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару; позивачем не надано банківські документи, які засвідчують оплату товару, як це передбачено пунктами 4.2 контрактів, з приводу чого суд зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Дайрект Лайн" були надані позивачу довідки про транспорті витрати від 21.02.2020 №21-02/3 (т.2, а.с.75) та від 21.02.2020 №21-02/5 (т.1. а.с.190), в яких зазначено, що вартість морського транспортування до кордону України по маршруту порт Shekou (Китай) - ОМТП (Україна) для вантажу становить 82003,03 грн. та 17085,43 грн. відповідно.

Як було встановлено вище, довідка про транспортні витрати є належним доказом понесення позивачем витрат на транспортування.

Суд наголошує на тому, що положеннями чинного законодаства не встановлені вимоги щодо змісту інформації, яку має містити довідка про транспортні витрати.

У зв`язку з цим, відсутність в довідці про транспорті витрати інформації про умови поставки не ставить під сумнів правильність зазначення суми витрат на транспортування та впливає на правильність визначення позивачем митної вартості товару в цілому.

Крім того, суд звертає увагу на те, що умови поставки товару визначені у контрактах №07-10/19 від 07.10.2019 та №10/10/19 від 10.10.2019.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на ненадання позивачем доказів на підтвердження понесення ним витрат на фасування, пакування та маркування товару, оскільки ТОВ "Пром Техно-Ресур" було надано контролюючому органу довідку Dongtai Нardware Precisiom (Hong Kong) Limited від 28.02.2020 (т.1. а.с.220) та довідку Gold Foison Hardware Limited (Китай) від 03.12.2019 (т.2. а.с.127), в яких зазначено, що всі ціни, зазначені в інвойсах, включають вартість товарів, упаковки, маркування та інші витрати, здійснені за умовами поставки FOB Shekou (Китай).

Також відповідач зазначив про ненадання позивачем до митного оформлення банківських документів, які засвідчують оплату товару, як це передбачено пунктами 4.2 контрактів, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 4.1 контрактів від 07.10.2019 №07-10/19 та від 10.10.2019 №10/10/19 покупець здійснює оплату товару в один із наступних способів, відповідно до виставленого інвойсу: 100% передоплата відповідно до виставленого інвойсу; оплата кожної поставленої партії товару перед замовленням наступної партії товару (поставки).

Судом встановлено, що Dongtai Нardware Precisiom (Hong Kong) Limited було виставлено позивачу інвойс від 06.12.2019 №9К0810Н1 на суму 4919,25 дол. США (т.2, а.с.154-156), а Gold Foison Hardware Limited (Китай) було виставлено позивачу інвойс від 03.12.2019 №GF001 на суму 3353,22 дол. США (т.2, а.с.182-184).

Як вбачається з банківських виписок за 15.01.2020, позивач здійснив сплату на користь вказаних контрагентів грошових коштів за поставку товару у сумі 4919,25 грн. (т.1, а.с.202) та 3353,22 дол. США відповідно (т.2, а.с.223).

Отже, позивачем було надано до митного оформлення документи, які підтверджують оплату за поставку товару.

Крім того, суд зазначає, що у процедурі контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються.

Обставини здійснення платежу можуть свідчити про виконання (неналежне виконання) покупцем умов зовнішньоекономічного договору. Разом з цим вони не повинні сприйматись як безумовне свідчення про наявність розбіжностей чи неповноти документів, доданих до митної декларації.

Так, Верховний Суд у постанові від 13.02.2018 у справі № 803/1112/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 72290108) зазначив, що ненадання позивачем банківського платіжного доручення не може бути підставою для коригування митної вартості за наявності інших документів (рахунка-фактури, акта приймання-передачі), які є достатніми, підтверджують числові значення усіх складових митної вартості імпортованого товару та не містять розбіжностей.

У зв`язку з цим, суд вважає, що позивачем було надано всі необхідні документи для підтвердження задекларованої ним у митних декларація від 26.02.2020 №UA500020/2020/205961 та від 26.02.2020 № UA500020/2020/205968 митної вартості товару.

У рішенні про коригування митної вартості товарів від 03.03.2020 №UA500020/2020/000028/2 відповідач, обґрунтовуючи необхідність визначення митної вартості товару за резервним методом, зазначив, що позивачем не підтверджено документально вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що позивачем було додатково надано контролюючому органу довідку компанії Guangdong Jusen Hardware Precision Manufacturing CO., LTD. від 09.12.2019, в якій вказано, що ціна товару включає в себе ціну за товар, упаковку, марку та інші витрати (т.2, а.с.55-56).

Також суд вважає безпідставними посилання відповідача на те, що: наданий позивачем висновок про вартісні характеристики товару підготовлені спеціалізованою експертною організацією на основі наданих до митного оформлення товаросупровідних документів, проте відсутня інформація на основі яких саме документів, інформаційних даних експерт базує свій висновок; експертом не здійснено аналіз ринкової вартості імпортованих, подібних (аналогічних) товарів у проміжок часу наближений до дати ввезення оцінюваних товарів на митну територію України та не проаналізовано кон`юнктуру ринку. З цього приводу суд зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем додатково було надано контролюючому органу експертний висновок Київської обласної торгово-промислової палати від 26.02.2020 №КТП-0536, у якому зазначено, що вартість товару, який ввозиться на територію України за контрактом від 15.10.2019 №15/10/19 та по інвойсу №2019-74-3 від 09.12.2019, є обгрунтованою та відповідає ціноутворюючим факторам ринку (т.2, а.с.32-35).

Суд наголошує на тому, що висновок експерта за своєю суттю є результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача щодо визначення вартості об`єкта оцінювання, а тому такий висновок може вказувати лише на можливу достовірність контрактної вартості товару та носить консультаційний характер.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 16.04.2019 у справі №810/4440/16 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 81215455).

У зв`язку з цим, вказана у висновку експерта інформація ніяким чином не може ставити під сумнів визначену позивачем митну вартість товару, оскільки є додатковим, а не основним джерелом інформації про митну вартість.

Також у спірному рішенні відповідач зазначив, що позивачем подано до митного оформлення копію митної декларації країни відправлення китайською мовою без перекладу українською мовою.

Так, судом встановлено, що позивачем було подано до митного оформлення копію митної декларації країни відправлення китайською мовою (т.2, а.с.36).

Частиною першою статті 254 Митного кодексу України визначено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Зі змісту зазначеної статті вбачається, що для митного оформлення можуть подаватися документи українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування та не передбачено обов`язку подання документів саме українською мовою.

Разом з тим дана стаття надає право митному органу вимагати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, однак тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Відповідачем під час розгляду справи не було надано пояснень стосовно того, чому китайська мова, якою були складені надані позивачем документи, не була розцінена в якості іноземної мови міжнародного спілкування. Крім того, відповідачем не було надано доказів на підтвердження звернення до позивача з вимогою про необхідність надання перекладу на українську мову документів, які були подані до митного оформлення, з обґрунтуванням необхідності перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації (із зазначенням про те, які саме відомості необхідно перевірити або підтвердити).

У зв`язку з цим, суд ставиться критично до позиції відповідача щодо не підтвердження позивачем митної вартості товару у зв`язку з ненаданням ним перекладу українською мовою відповідного документу.

Крім того, суд вважає безпідставними наведені у відзиві на позовну заяву доводи на підтвердження обґрунтованості прийняття рішення про коригування митної вартості від 03.03.2020 № UA500020/2020/000027/2, оскільки вони не були вказані у спірному рішення як підстави для коригування митної вартості товару та взагалі не стосуються спірних правовідносин.

Суд зазначає, що за основу для коригування митної вартості товару за резервним методом митним органом взято визнану митну вартість товару, оформленого за митними деклараціями №UA209210/2020/003659 від 17.02.2020, №UA500150/2020/201326 від 19.02.2020, №UA500110/2020/001934 від 21.02.2020, №UA100300/2020/403101 від 20.02.2020, №UA100040/2019/227621 від 26.12.2019, №UA209210/2020/204820 від 17.02.2020, №UA500020/2019/202201 від 26.12.2019, №UA500090/2019/023573 від 07.12.2020, №UA500020/2019/419430 від 24.12.2019, №UA100130/2019/106940 від 24.12.2020, №UA500110/2019/200798 від 21.12.2019, №UA500110/2019/200824 від 22.12.2019, №UA500030/2019/201051 від 25.12.2019, №UA500020/2019/215052 від 21.02.2020, №UA100020/2020/11197 від 17.01.2020, №UA100320/2019/634404 від 18.12.2019, №UА100040/2020/181128 від 24.02.2020, №UA500030/2020/13878 від 05.02.2020, №UA100010/2019/357089 від 22.10.2019, №UA500020/2019/202308 від 26.12.2019, з приводу чого суд зазначає таке.

З аналізу статті 57 Митного кодексу України вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів визначення митної вартості товарів.

Крім того, законодавцем обмежено право відповідача на визначення митної вартості товару шляхом застосування другорядних методів, зокрема, відповідач має право застосувати послідовно другорядні методи тільки у випадку, якщо неможливо визначити митну вартість попереднім методом.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 26.02.2019 у справі №808/454/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 80129164) та від 19.06.2018 у справі №826/6346/16 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 74819670).

Між тим, як вбачається з графи 33 оскаржуваних рішень, у них зазначені лише дати, номери вказаних митних декларацій, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а також різницю вартості за одиницю товару, що не дає підстав вважати такі рішення обґрунтованими та вмотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Відповідно до п.3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, оскаржувані рішення відповідача оцінюються судом, виходячи з доведеності тих обставин (фактичних підстав) і норм права (юридичних підстав), які наведені митним органом у спірних рішеннях та вимог, які висувалися позивачу у зв`язку з митним оформленням, що забезпечує дотримання принципу правової визначеності при вирішенні спірних взаємовідносин.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що позивачем подано до митниці повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом. Відтак, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена, внаслідок чого спірні рішення про коригування митної вартості підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними та скасування карток відмови у прийнятті митної декларації від 03.03.2020 №UA500020/2020/00092, №UA500020/2020/00093, №UA500020/2020/00094, №UA500020/2020/00095, суд зазначає таке.

Відповідно до частини дванадцятої статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Після прийняття відповідачем спірних рішень про коригування митної вартості товарів відповідачем були виставлені картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.03.2020 №UA500020/2020/00092, №UA500020/2020/00093, №UA500020/2020/00094, №UA500020/2020/00095.

Суд зазначає, що позовна вимога про визнання протиправними та скасування карт відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.03.2020 №UA500020/2020/00092, №UA500020/2020/00093, №UA500020/2020/00094, №UA500020/2020/00095 є похідною від вимоги про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості від 03.03.2020 №UA500020/2020/000026/2, №UA500020/2020/000027/2, №UA500020/2020/000028/2, №UA500020/2020/000029/2.

Відповідно до пункту 23 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України похідна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

За таких обставин, вимога про визнання протиправною та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.03.2020 №UA500020/2020/00092, №UA500020/2020/00093, №UA500020/2020/00094, №UA500020/2020/00095 підлягає задоволенню у зв`язку із задоволенням основної вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості від 03.03.2020 №UA500020/2020/000026/2, №UA500020/2020/000027/2, №UA500020/2020/000028/2, №UA500020/2020/000029/2.

Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наявних в матеріалах справи доказів, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 5080,60 грн згідно платіжного доручення №3750666 від 27.03.2019, оригінал якого міститься в матеріалах справи (т.1, а.с.115).

Сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 03.03.2020 №UA500020/2020/000026/2, №UA500020/2020/000027/2, №UA500020/2020/000028/2 та №UA500020/2020/000029/2.

3.Визнати протиправними та скасувати прийняті Одеською митницею Держмитслужби картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 03.03.2020 №UA500020/2020/00092, №UA500020/2020/00093, №UA500020/2020/00094 та №UA500020/2020/00095.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМ ТЕХНО-РЕСУРС» (ідентифікаційний код 40515074, місцезнаходження: 08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Черкаська, буд.26)судовий збір у сумі 5080,60 грн. (п`ять тисяч вісімдесят грн. 60 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Одеської митниці Держмитслужби (ідентифікаційний код 43333459, місцезнаходження: 65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Іван та Юрія, буд.21 А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Дудін С.О.