Постанова

від 22.09.2020 по справі 320/2836/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/2836/20 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Земляна Г.В.

Мєзєнцева Є.І.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМ ТЕХНО-РЕСУРС до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОМ ТЕХНО-РЕСУРС звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості від 03 березня 2020 року №UA500020/2020/000026/2, №UA500020/2020/000027/2, №UA500020/2020/000028/2, №UA500020/2020/000029/2, а також карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 03 березня 2020 року №UA500020/2020/00092, №UA500020/2020/00093, №UA500020/2020/00094, №UA500020/2020/00095.

Позов мотивовано протиправністю коригування контролюючим органом митної вартості імпортованого позивачем товару, незважаючи на надання декларантом усіх необхідних документів для митного оформлення та визначення митної вартості товару за першим (основним) методом, та безпідставністю застосування другорядного (резервного) методу визначення митної вартості товарів при винесенні оскаржуваних рішень без наявності для того встановлених митним законодавством підстав.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2020 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Скаргу мотивовано тим, що додані позивачем до митних декларацій документи містять розбіжності, не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари позивача, у зв`язку з чим відповідач вважає, що спірні рішення прийняті органом доходів і зборів з урахуванням вимог чинного законодавства України, в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому він наполягає на законності оскаржуваного рішення та просить залишити його в силі.

Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому справа розглядалася у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами у відповідності до п. 2 ч. 1 статті 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Пром Техно-Ресурс" зареєстровано в якості юридичної особи 27 травня 2016 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1, а.с.118-119).

30 жовтня 2019 року між компанією Guangdong Tutti Hardware Co., Ltd. (Гуагдонг, Китай) (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пром Техно-Ресурс" (Покупець) було укладено контракт №30-10/19, за умовами якого продавець зобов`язався продати, а покупець купити товар в об`ємах, по ціні і асортименті відповідно до інвойсу на кожну поставку, який є невід`ємною частиною контракту.

Пунктом 1.3 контракту поставка товару здійснюється по замовленню покупця при необхідності в товарі. Заявка може направлятись електронною поштою.

Валютою контракту є долар США (USD) (пункт 1.5 контракту).

Відповідно до пунктів 2.1-2.2 контракту ціна товару встановлюється відповідно до прайсу продавця, на підставі якого продавець може формувати заявку на відповідну партію товару. Кінцева ціна на товар зазначається в інвойсі.

Всі ціни, які вказані в інвойсах, визначені в доларах (USD) і повинні включати вартість товару, розфасування, маркування, пакування, а також інші витрати, які оплачуються при поставці товару на умовах Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів в редакції 2010 року (Incoterms-2010), які відображені в інвойсах.

Відповідно до пункту 4.1 контракту, покупець здійснює оплату товару в один із наступних способів, відповідно до виставленого інвойсу: 100% передоплата відповідно до виставленого інвойсу; оплата кожної поставленої партії товару перед замовленням наступної партії товару (поставки).

Умови оплати зазначаються в інвойсі на кожну партію товару (пункт 4.2 контракту).

Згідно з пунктом 8.1 контракту даний контракт вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2020 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання (т.1, а.с.127-130).

09 січня 2020 року між сторонами було підписано додаткову угоду №1 до контракту №30-10/19 від 30 жовтня 2019 року, в якій сторони дійшли згоди щодо зміни реквізитів покупця (т.1. а.с.131).

24 лютого 2020 року з метою здійснення митного оформлення товару в режимі імпорт та випуску для вільного обігу на митній території України позивачем було подано до Одеської митниці електронну митну декларацію, якій присвоєно номер UA500020/2020/205598 (т.1, а.с.123-126). Митну вартість товару було визначено декларантом за ціною договору (контракту).

Разом з митною декларацією для підтвердження заявленої митної вартості товарів засобами електронного зв`язку позивач надав наступні товаросупровідні документи: контракт №30-10/19 від 30 жовтня 2019 року між TOB IIPOM ТЕХНО-РЕСУРС та GUANGDONGTUTTI HARDWARE CO., LTD; додаткова угода №1 до Контракту №30-10/19 від жовтня 2019 року; інвойс (invoice) від GUANGDONG TUTTI HARDWARE CO., LTD на суму 1815,63 USD від 05 грудня 2019 року; пакувальний лист (packing list) від 05 грудня 2019 року компанії GUANGDONG TUTTI HARDWARE CO., LTD; коносамент (bill of landing) від компанії Hunicom shipping Co., LTD; довідка про транспортні витрати вих. № 21-02/2 від 21 лютого 2020 року від ТОВ Дайрект Лайн .

За наданою 24 лютого 2020 року митною декларацією митним органом прийнято картку відмови у митному оформленні випуску товарів №UA500020/2020/00067, у зв`язку із помилкою при заповненні графи 21 МД.

У зв`язку з цим 26 лютого 2020 року декларантом надано для митного оформлення нову митну декларацію №UA500020/2020/205957.

На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу були подані, зокрема: (0271) пакувальний лист б/н від 05 грудня 2019 року; (0380) рахунок-фактура №ТТ001 від 05 грудня 2019 року; (0705) коносамент №S0119112549 від 15 грудня 2019 року; (0862) декларація про походження товару №ТТ001 від 05 грудня 2019 року; (1300) митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товару №UA500020/2020/205598/001 від 24 лютого 2020 року; (1701) акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500020/2020/205598 від 25 лютого 2020 року; (1703) картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00067 від 26 лютого 2020 року; (3004) довідка про транспорті витрати №21-0 від 21 лютого 2020 року; (4103) Додаткова угода №1 від 09 січня 2020 року; (4304) контракт №30-10/19 від 30 жовтня 2019 року; (4301) договір про перевезення №04-11/19 від 04 листопада 2019 року.

Розглянувши подані позивачем документи, митний орган направив позивачеві електронний запит (повідомлення), в якому зазначив про відсутність документів щодо оплати товару, як передбачено пунктом 4.1.1 контракту.

Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до пункту 2.2 контракту фасування, пакування та маркування включено у вартість, проте, у документах, наданих до митного оформлення, відсутня інформація щодо даної складової митної вартості.

У вказаному повідомлені відповідач вказав на те, що позивачем до митного оформлення додано довідку від 21 лютого 2020 року №21-02/2 ТОВ "Дайрект Лайн" та не надано документів на підтвердження вартості перевезення товарів.

Відповідач зазначив про необхідність надання таких документів: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунку про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) випуску з бухгалтерської документації; 5) ліцензійних чи авторських договорів покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, пейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копії митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація з біржових організацій про вартість товару або сировини.

За результатом розгляду додатково поданих позивачем документів Одеською митницею ДФС 03 березня 2020 року було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA50020/2020/000026/2, згідно з яким відповідач, застосувавши резервний метод визначення митної вартості товарів (метод 2ґ), заявлену позивачем митну вартість товару в митній декларації №UA500020/2020/205957 скоригував з 1836,51 дол. США до 8309,11 дол. США (товар 1) та з 251,53 дол. США до 1196,58 дол.США (товар 2) (т.1, а.с.165).

Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив, що надані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості, а саме:

- згідно п.4.1.1 контракту від 30 жовтня 2019 року №30-10/19 оплата товару здійснюється у вигляді 100% переплати, проте до митного оформлення жодних документів щодо засвідчення оплати даного товару надано не було;

- відповідно до п.2.2 контракту товар, фасування, пакування та маркування включені у вартість, проте у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару;

- надана декларантом довідка ТОВ Дайрект Лайн від 21 лютого 2020 року №21-02/2 не є належним доказом понесених витрат на транспортування товару.

У рішенні також зазначено про те, що декларантом надана електронна копія декларації країни відправлення номер, якої відсутні на сайті General Administration of customs people`s respublic of China; надісланий прайс-лист від 15 листопада 2019 року (при цьому закупівля згідно комерційного інвойсу здійснена у грудні 2019 року) не має прив`язання до конкретної поставки, посилання на зовнішньоекономічний контракт, не має строку; при зазначенні умов щодо 100% переплати згідно наданого банківського платіжного документу, що стосується нібито товару, оплату здійснено 15 січня 2020 року, що фактично більш ніж місяць після відправлення товару; надіслана довідка експерта має лише одну сторінку, тобто не надіслана у повному обсязі, внаслідок чого не може бути врахована.

Відповідач зазначив, що митна вартість товару визначена із застосуванням резервного методу визначення митної вартості товарів, оскільки другорядні методи визначення митної вартості неможливо застосувати.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, Одеська митниця ДФС видала позивачу картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00092 (т.1, а.с.163).

З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому ч.7 статті 55 та ч.2 статті 263 МК України, позивач, з урахуванням коригувань, подав нову митну декларацію №UA50020/2020/206838від 04 березня 2020 року (т.1, а.с.165-168).

07 жовтня 2019 року між компанією Dongtai Нardware Precisiom (Hong Kong) Limited (Гонконг, Китай) (Продавець) та ТОВ "Пром Техно-Ресурс" (Покупець) було укладено контракт №07-10/19, за умовами якого продавець зобов`язався продати, а покупець прийняти товар в об`ємах, по ціні та в асортименті відповідно до інвойсу на кожну поставку, яка є невід`ємною частиною даного контакту.

Відповідно до пункту 1.3 контракту поставка товару здійснюється по замовленню покупця при необхідності в товарі. Заявка може направлятись електронною поштою.

Валютою контракту є долар США (USD) (пункт 1.5 контракту).

Відповідно до пунктів 2.1-2.2 контракту ціна на товар встановлюється відповідно до прайсу продавця, на підставі якого продавець може формувати заявку на відповідну партію товару. Кінцева ціна на товар зазначається в інвойсі.

Всі ціни, які вказані в інвойсах, визначені в доларах (USD) і повинні включати вартість товару, розфасування, маркування, пакування, а також інші витрати, які оплачуються при поставці товару на умовах Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів в редакції 2010 року (Incoterms-2010), які відображені в інвойсах.

Відповідно до пункту 4.1 контракту покупець здійснює оплату товару в один із наступних способів, відповідно до виставленого інвойсу: 100% передоплата відповідно до виставленого інвойсу; оплата кожної поставленої партії товару перед замовленням наступної партії товару (пос тавки).

Умови оплати зазначаються в інвойсі на кожну партію товару (пункт 4.2 контракту).

Згідно з пунктом 8.1 контракту даний контракт вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2020 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання (т.1, а.с.183-184).

09 січня 2020 року між сторонами було підписано додаткову угоду №1 до контракту №07-10/19 від 07 жовтня 2019 року, в якій сторони дійшли згоди щодо зміни реквізитів покупця (т.1. а.с.185).

24 лютого 2020 року з метою здійснення митного оформлення товару в режимі імпорт та випуску для вільного обігу на митній території України позивачем було подано до Одеської митниці електронну митну декларацію, якій присвоєно номер UA500020/2020/205608 (т.1, а.с.179-182). Митну вартість товару було визначено декларантом за ціною договору (контракту).

Разом з митною декларацією для підтвердження заявленої митної вартості товарів засобами електронного зв`язку позивач надав наступні товаросупровідні документи: контракт №07-10/19 від 07 жовтня 2019 року; додаткова угода до Контракту №07-10/19 від 07 жовтня 2019 року; інвойс (invoice) № 9К081 ОН 1 від 06 грудня 2019 року; лист Продавця від 24 лютого 2020 року; пакувальний лист (packinglist) від 06 грудня 2019 року; коносамент (bill of lading) відкомпанії Hunicom shipping со., LTD; довідка про транспортні витрати вих. №21-02/05 від 21 лютого 2020 року.

За наданою 24 лютого 2020 року митною декларацією митним органом прийнято картку відмови у митному оформленні випуску товарів №UA500020/2020/00066, у зв`язку із помилкою при заповненні графи 21 МД, внаслідок чого 26 лютого 2020 року декларантом надано для митного оформлення нову митну декларацію №UA500020/2020/205961.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів митному органу були подані, зокрема: (0271) пакувальний лист б/н від 06 грудня 2019 року; (0380) рахунок-фактура №9К0810Н1 від 06 грудня 2019 року; (0705) коносамент №S0119122112 від 15 грудня 2019 року; (0862) декларація про походження товару №9К0810Н1 від 06 грудня 2019 року; (1300) митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товару №UA500020/2020/205608/001 від 24 лютого 2020 року; (1701) акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500020/2020/205608 від 25 лютого 2020 року; (1703) картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного признk2;чення №UA500020/2020/00066 від 26 лютого 2020 року; (3004) довідка про транспорті витрати №21-02/5 від 21 лютого 2020 року; (4103) Додаткова угода №1 від 09 січня 2020 року; (4304) контракт №07-10/19 від 30 жовтня 2019 року; (4301) договір про перевезення №04-11/19 від 04 листопада 2019 року (т.1, а.с.196-198).

Розглянувши подані позивачем документи, митний орган направив позивачеві електронний запит (повідомлення), в якому зазначив, що позивачем до митного оформлення додано довідку від 21 лютого 2020 року №21-02/5 ТОВ "Дайрект Лайн", яка не містить інформацію щодо даної складової митної вартості товару.

У повідомленні відповідач зазначив про необхідність надання таких документів: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунку про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контра;кту); 4) випуску з бухгалтерської документації; 5) ліцензійних чи авторських договорів покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копії митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація з біржових організацій про вартість товару або сировини (т.1, а.с.200).

За результатом розгляду додатково поданих позивачем документів Одеською митницею ДФС 03 березня 2020 року було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA50020/2020/000027/2, згідно з яким відповідач, застосувавши резервний метод визначення митної вартості товарів (метод 2ґ), заявлену позивачем митну вартість товарів в митній декларації №UA500020/2020/205608 від 24 лютого 2020 року скоригував наступним чином: з 4326,510 дол. США до 19344,89 дол. США (товар 1); з 733,36 дол. США до 3314,34 дол.США (товар 2); з 92,36 дол. США до 404,68 дол. США (товар 3); з 234,79 дол. США до 974,59 дол. США (товар 4); з 123,02 дол. США до 562,36 дол. США (товар 5).

Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив, що надані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості, а саме:

- надана декларантом довідка ТОВ Дайрект Лайн від 21 лютого 2020 року №21-02/2 не є належним доказом понесених витрат на транспортування товару.

- відповідно до п.2.2 контракту від 07 жовтня 2019 року №07-10/19 витрати на пакування товару входять у вартість. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару, внаслідок чого не можна перевірити правильність визначення митної вартості товару.

- відповідно до пункту 4.2 контракту умови оплати зазначаються в інвойсі на кожну партію товару. В інвойсі від 15 грудня 2019 року №9К0810Н1 передбачена 100% передоплата. В наданих до митного оформлення документах відсутні банківські платіжні документи, які підтверджують оплату товару.

Після здійснення аналізу додатково наданих документів під час проведення контролю визначення митної вартості та наданих документів відповідно до ч.9 статті 55 Митного кодексу України було встановлено, що декларантом надано не весь перелік додаткових документів.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, Одеська митниця ДФС видала позивачу картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00093 (т.1, а.с.224).

З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 55 та частиною другою статті 263 МК України, позивач, з урахуванням коригувань, подав нову митну декларацію №UA50020/2020/206842 від 04 березня 2020 року (т.1, а.с.227-232).

15 жовтня 2019 року між компанією Guangdong Jusen Hardware Precision Manufacturing Co., Ltd. (Гуагдонг, Китай) (Продавець) та ТОВ "Пром Техно-Ресурс" (Покупець) було укладено контракт №15/10/19, за умовами якого продавець зобов`язався продати, а покупець купити товар в об`ємах, по ціні і асортименті відповідно до інвойсу на кожну поставку, який є невід`ємною частиною контракту.

Пунктом 1.3 контракту поставка товару здійснюється по замовленню покупця при необхідності в товарі. Заявка може направлятись електронною поштою.

Валютою контракту є долар США (USD) (пункт 1.5 контракту).

Відповідно до пунктів 2.1-2.2 контракту ціна на товар встановлюється відповідно прайсу продавця, на підставі якого продавець може формувати заявку на відповідну партію товару. Кінцева ціна на товар зазначається в інвойсі.

Всі ціни, які вказані в інвойсах, визначені в доларах (USD) і повинні включати вартість товару, розфасування, маркування, пакування, а також інші витрати, які оплачуються при поставці товару на умовах Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів в редакції 2010 року (Incoterms-2010), які відображені в інвойсах.

Відповідно до пункту 4.1 контракту, покупець здійснює оплату товару в один із наступних способів, відповідно до виставленого інвойсу: 100% передоплата відповідно до виставленого інвойсу; оплата кожної поставленої партії товару перед замовленням наступної партії товару (поставки).

Умови оплати зазначаються в інвойсі на кожну партію товару (пункт 4.2 контракту).

Згідно з пунктом 8.1 контракту даний контракт вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2020 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання (т.1, а.с.249-250).

09 січня 2020 року між сторонами було підписано додаткову угоду №1 до контракту №15/10/19 від 15 жовтня 2019 року, в якій сторони дійшли згоди щодо зміни реквізитів покупця (т.1. а.с.251).

24 лютого 2020 року з метою здійснення митного оформлення товару в режимі імпорт та випуску для вільного обігу на митній території України позивачем було подано до Одеської митниці електронну митну декларацію, якій присвоєно номер UA500020/2020/205604 (т.1, а.с.239-248). Митну вартість товару було визначено декларантом за ціною договору (контракту).

Разом з митною декларацією для підтвердження заявленої митної вартості товарів засобами електронного зв`язку позивач надав наступні товаросупровідні документи: контракт №15/10/19 від 15 жовтня 2019 року; додаткова угода №1 до Контракту №15/10/19 від 15 жовтня 2019 року; інвойс (invoice) від 09 грудня 2019 року; пакувальний лист (packinglist) від 09 грудня 2019 року; коносамент (billoflading) від компанії Hunicomshipping со., LTD; довідка про транспортні витрати вих.№21-02/4 від 21 лютого 2020 року.

За наданою 24 лютого 2020 року митною декларацією митним органом прийнято картку відмови у митному оформленні випуску товарів №UA500020/2020/00065, у зв`язку із помилкою при заповненні графи 21 МД, внаслідок чого 26 лютого 2020 року декларантом надано для митного оформлення нову митну декларацію №UA500020/2020/205959.

На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу були подані, зокрема: (0271) пакувальний лист б/н від 05 грудня 2019 року; (0380) рахунок-фактура №2019-74-3 від 09 грудня 2019 року; (0705) коносамент №S011912109 від 15 грудня 2019 року; (0862) декларація про походження товару №2019-74-3 від 09 грудня 2019 року; (1300) митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товару №UA500020/2020/205604/011 від 24 лютого 2020 року; (1701) акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500020/2020/205604 від 25 лютого 2020 року; (1703) картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00065 від 26 лютого 2020 року; (3007) довідка про транспорті витрати №21-02/4 від 21 лютого 2020 року; (4103) додаткова угода №1від 09 січня 2020 року; (4304) контракт №15/10/19 від 15 жовтня 2019 року; (4301) договір про перевезення №04-11/19 від 04 листопада 2019 року; (9000) лист №26/02-1 від 26 лютого 2020 року (т.2, а.с.10-15).

Розглянувши подані позивачем документи, митний орган направив позивачеві електронний запит (повідомлення), в якому зазначив про відсутність документів щодо засвідчення оплати товару. Крім того, відповідач зазначив, що у документах, наданих до митного оформлення, відсутня інформація щодо даної складової митної вартості.

У вказаному повідомленні відповідач вказав на те, що позивачем до митного оформлення додано довідку від 21 лютого 2020 року №21-02/1 ТОВ "Дайрект Лайн", яка не містить інформації щодо умов поставки.

Відповідач зазначив про необхідність надання таких документів: 1) рахунку про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних з виконанням умов договору (угоди, контракту); 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) копію митної декларації країни відправлення; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (т.2, а.с.20-21).

За результатом розгляду додатково поданих позивачем документів Одеською митницею ДФС 03 березня 2020 року було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів№UA50020/2020/000028/2, згідно з яким відповідач, застосувавши резервний метод визначення митної вартості товарів (метод 2ґ), заявлену позивачем митну вартість товару в митній декларації №UA500020/2020/205959 скоригував наступним чином: з 1904,38 дол. США до 7871,96 дол. США (товар 1); з 577,29 дол. США до 2603,17 дол. США (товар 2); з 500,68 дол. США до 2396,82 дол. США (товар 3); з 198,02 дол. США до 671,64 дол. США (товар 4); з 124,16 дол. США до 610,50 дол. США (товар 5); з 104,28 дол. США до 331,77 дол. США (товар 6); з 50,19 дол. США до 220,59 дол. США (товар 7); з 44,10 дол. США до 183,05 дол. США (товар 8; т.2. а.с.42-45).

Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив, що надані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості, а саме:

- відсутні документи щодо засвідчення оплати товару, як це передбачено пунктом 4.2 контракту;

- не підтверджено документально вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням;

- висновки про вартісні характеристики товару підготовлені спеціалізованою експертною організацією на основі наданих до митного оформлення товаросупровідних документів, проте відсутня інформація, на основі яких саме документів, інформаційних даних експерт базує свій висновок; експертом не здійснено аналіз ринкової вартості імпортованих, подібних (аналогічних) товарів у проміжок часу наближений до дати ввезення оцінюваних товарів на митну територію України та не проаналізовано кон`юнктуру ринку;

- позивачем подано до митного оформлення копію митної декларації країни відправлення китайською мовою без перекладу на українську мову.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, Одеська митниця ДФС видала позивачу картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00095 (т.2, а.с.41).

З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 55 та частиною другою статті 263 МК України, позивач, з урахуванням коригувань, подав нову митну декларацію №UA50020/2020/206840 від 04 березня 2020 року (т.2, а.с.46-49).

10 жовтня 2019 року між компанією Gold Foison Hardware Limited (Китай) (Продавець) та ТОВ "Пром Техно-Ресурс" (Покупець) було укладено контракт №10/10/19, за умовами якого продавець зобов`язався продати, а покупець купити товар в об`ємах, по ціні і асортименті відповідно до інвойсу на кожну поставку, який є невід`ємною частиною контракту.

Пунктом 1.3 контракту поставка товару здійснюється по замовленню покупця при необхідності в товарі. Заявка може направлятись електронною поштою.

Валютою контракту є долар США (USD) (пункт 1.5 контракту).

Відповідно до пунктів 2.1-2.2 контракту ціна на товар встановлюється згідно з прайсом продавця, на підставі якого продавець може формувати заявку на відповідну партію товару. Кінцева ціна на товар зазначається в інвойсі.

Всі ціни, які вказані в інвойсах, визначені в доларах (USD) і повинні включати вартість товару, розфасування, маркування, пакування, а також інші витрати, які оплачуються при поставці товару на умовах Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів в редакції 2010 року (Incoterms-2010), які відображені в інвойсах.

Відповідно до пункту 4.1 контракту покупець здійснює оплату товару в один із наступних способів, відповідно до виставленого інвойсу: 100% передоплата відповідно до виставленого інвойсу; оплата кожної поставленої партії товару перед замовленням наступної партії товару (поставки).

Умови оплати зазначаються в інвойсі на кожну партію товару (пункт 4.2 контракту).

Згідно з пунктом 8.1 контракту даний контракт вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2020 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання (т.2, а.с.67-68).

09 січня 2020 року між сторонами було підписано додаткову угоду №1 до контракту №10/10/19 від 10 жовтня 2019 року, в якій сторони дійшли згоди щодо зміни реквізитів покупця (т.2, а.с.69).

24 лютого 2020 року з метою здійснення митного оформлення товару в режимі імпорт та випуску для вільного обігу на митній території України позивачем було подано до Одеської митниці електронну митну декларацію, якій присвоєно номер UA500020/2020/205601 (т.1, а.с.239-248). Митну вартість товару було визначено декларантом за ціною договору (контракту).

Разом з митною декларацією для підтвердження заявленої митної вартості товарів засобами електронного зв`язку позивач надав наступні товаросупровідні документи: контракт №10/10/19 від 10 жовтня 2019 року; додаткова угода № до Контракту №10/10/19 від 10 жовтня 2019 року; інвойс GF001 від 03 грудня 2019 року; лист від Продавця від 20 лютого 2020 року; пакувальний лист (packinglist) від 03 грудня 2019 року; коносамент (bill of lading) від компанії Hunicom shipping со. LTD; довідка про транспортні витрати вих №21-02/03 від 21 лютого 2020 року.

За наданою 24 лютого 2020 року митною декларацією митним органом прийнято картку відмови у митному оформленні випуску товарів №UA500020/2020/00064, у зв`язку з помилкою при заповненні графи 21 МД, внаслідок чого 26 лютого 2020 року декларантом надано для митного оформлення нову митну декларацію №UA500020/2020/2059589.

На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу були подані, зокрема: (0271) пакувальний лист №GF001 від 03 грудня 2019 року; (0380) рахунок-фактура №GF001 від 03 грудня 2019 року; (0705) коносамент №S0119122106 від 15 грудня 2019 року; (0862) декларація про походження товару №GF001 від 03 грудня 2019 року; (1300) митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товару №UA500020/2020/205601/001 від 24 лютого 2020 року; (1701) акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500020/2020/205601 від 25 лютого 2020 року; (1703) картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00064 від 26 лютого 2020 року; (3007) довідка про транспорті витрати №21-02/1 від 21 лютого 2020 року; (4103) Додаткова угода №1від 09 січня 2020 року; (4304) контракт №15/10/19 від 15 жовтня 2019 року; (4301) договір про перевезення №04-11/19 від 04 листопада 2019 року; (9000) лист №26/02-1 від лютого 2020 року (т.2, а.с.82-85).

Розглянувши подані позивачем документи, митний орган направив позивачеві електронний запит (повідомлення), в якому відповідач зазначив про відсутність банківських платіжних документів, які підтверджують оплату товару.

Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до пункту 2.2 контракту фасування, пакування та маркування включено у вартість, проте, у документах, наданих до митного оформлення, відсутня інформація щодо даної складової митної вартості.

У вказаному повідомлені відповідач вказав на те, що позивачем до митного оформлення додано довідку від 21 лютого 2020 року №21-02/4 ТОВ "Дайрект Лайн", яка не містить інформації щодо умов поставки.

У зв`язку з цим відповідач зазначив про необхідність надання таких документів: 1) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних з виконанням умов договору (угоди, контракту); 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) копію митної декларації країни відправлення; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (т.2, а.с.90).

За результатом розгляду додатково поданих позивачем документів Одеською митницею ДФС 03 березня 2020 року було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів№UA50020/2020/000029/2, згідно з яким відповідач, застосувавши резервний метод визначення митної вартості товарів (метод 2ґ), заявлену позивачем митну вартість товару в митній декларації №UA500020/2020/205958 скоригував наступним чином: з 1288,26 дол. США до 5208,99 дол. США (товар 1); з 739,28 дол. США до 1090,80 дол. США (товар 2); з 506,88 дол. США до 1347,25 дол. США (товар 3); з 365,69 дол. США до 1014,60 дол. США (товар 4); з 261,37 дол. США до 554,88 дол. США (товар 5); з 256,32 дол. США до 1039,18 дол. США (товар 6); з 99,78 дол. США до 427,35 дол. США (товар 7); з 73,51 дол. США до 94,21 дол. США (товар 8); з 43,56 дол. США до 960,96 дол. США (товар 9); з 36,81 дол. США до 74,87 дол. США (товар 10); з 16,02 дол. США до 73,44 дол. США (товар 11) (т.2. а.с.114-115).

Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив, що надані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості, а саме:

- надана декларантом довідка ТОВ Дайрект Лайн від 21 лютого 2020 року №21-02/1 не є належним доказом понесених витрат на транспортування товару та не містить інформації щодо умов поставки.

- відповідно до пункту 2.2 контракту фасування, пакування та маркування включено у вартість, проте, у документах наданих до митного оформлення відсутня інформація щодо даної складової митної вартості, у зв`язку з цим неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару.

- відповідно до пункту 4.2 контракту умови оплати зазначаються в інвойсі на кожну партію товару; в інвойсі від 03 грудня 2019 року №GF001 передбачена 100% передоплата; в наданих до митного оформлення документах відсутні банківські платіжні документи, які підтверджують оплату товару.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, Одеська митниця ДФС видала позивачу картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00094 (т.2, а.с.41).

З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 55 та частиною другою статті 263 МК України, позивач, з урахуванням коригувань, подав нову митну декларацію №UA50020/2020/206839 від 04 березня 2020 року (т.2, а.с.116-123).

Вважаючи вказані дії та рішення відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Судова колегія встановила, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача були відсутні обґрунтовані підстави для сумніву у правомірності заявленої позивачем митної вартості за ціною контракту.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються нормами Митного кодексу України (далі - МК України), Господарським кодексом України (далі - ГК України), Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 631 (далі - Порядок № 631), Міжнародною конвенцією про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року №3018-VI (далі - Конвенція).

У статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм МК України.

Згідно ч.1, 2 статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації

У ч. 2, 3, 5 статті 53 МК України визначено перелік документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення. До таких документів належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Прямо передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

У п.п. 3.16, 6.2 Загального додатку до Конвенції визначено, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Відповідно до пп. 4.5.10 п. 4.5 розділу 4 Порядку № 631 перевірка правильності визначення митної вартості товарів належить до митних формальностей, що виконуються при митному оформленні митної декларації.

Частиною 1 статті 54 МК України регламентовано, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з п. 1 ч. 4, ч. 5, 6 статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до ч. 2, 4, 5, 10 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей,напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Як встановлено судом першої інстанції, спірними Рішеннями за результатами розгляду поданих разом з митними деклараціями документів встановлено, що документи подані до митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Зокрема, у рішенні про коригування митної вартості товарів від 03 березня 2020 року №UA500020/2020/00026/2 митний орган зазначив, що відповідно до п.2.2 контракту товар, фасування, пакування та маркування включені у вартість, проте у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару, з приводу чого суд зазначає таке.

Між тим, згідно п. 2.2 контракту від 30 жовтня 2019 року №30-10/19 всі ціни, які вказані в інвойсах, визначені в доларах (USD) і повинні включати вартість товару, розфасування, маркування, пакування, а також інші витрати, які оплачуються при поставці товару на умовах Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів в редакції 2010 року (Incoterms-2010), які відображені в інвойсах.

Крім того, позивачем надано контролюючому органу довідку від 05 грудня 2019 року, видану Guangdong Tutti Hardware Co., Ltd, в якій контрагент позивача повідомив, що всі ціни, зазначені в рахунку № ТТ001 від 05 грудня 2019 року, включають витрати на товари, упаковку, маску та інші витрати , сплачені в термін поставки FOB Shekou (згідно Інкотермс-2010) (т.1, а.с.173-174).

Отже, з наведеного вбачається, що ціна товару вже включає витрати на маркування та пакування товару та ніякого додаткового підтвердження не потребує.

Також відповідач зазначив, що позивачем було подано до митного оформлення довідку про транспортні витрати від 21 лютого 2020 року №21-02/2 ТОВ "Дайрект Лайн", яка не є документом, що підтверджує транспортні витрати.

Так, 04 листопада 2019 року між ТОВ "Дайрект Лайн" (Експедитор) та ТОВ "Пром Техно-Ресурс" (Клієнт) було укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування №04-11/19, за умовами якого експедитор зобов`язався по дорученню, за винагороду та за рахунок клієнта надати транспортно-експедиторські послуги по організації і забезпеченню міжнародних перевезень і перевезень по території України експортно-імпортних, транзитних та інших вантажів автомобільним, залізничним, авіаційним і морських транспортом.

Відповідно до пункту 1.2 договору під ТЕП розуміються послуги, пов`язані з організацією перевезень в міжнародному та внурішньодержавному сполученні, зберігання, складування, обробка та доставка вантажу за призначенням, а також послуги по оформленню документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу клієнта, консультування та інші послуги, пов`язані з дорученнями клієнтами.

З матеріалів справи вбачається, що до митного оформлення позивачем було надано копію договору від 04 листопада 2019 року №04-11/19, коносаменту №S0119112549 від 15 грудня 2019 року (т.2, а.с.149-150) та довідку про транспорті витрати №21-02/2 від 21 лютого 2020 року, надану ТОВ "Дайрект Лайн", в якій зазначено, що вартість транспортування до кордону України по маршруту порт Shekou (Китай) - ОМТП (Україна) для вантажу по коносаменту S0119112549 в контейнері ZCSU8887015 становить 6682,41 грн. без ПДВ (т.1, а.с.136).

Оскільки законом не визначено доказ, виключно яким повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є належним та допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Наведене узгоджується з позицією, викладеною Верховним Судом у постановах: від 06 вересня 2019 року по справі №815/2501/18, від 22 серпня 2019 року по справі №810/2784/18.

Також у спірному рішенні відповідач зазначив про те, що декларантом надана електронна копія декларації країни відправлення №Е20190000349888669, номер якої відсутній на сайті General Administration of customs people`s respublic of China (т.1, а.с.158-159).

Проте, оскільки позивач не складав декларації країни відправлення, будь-які недоліки, які містяться у вказаному документі, зокрема, відсутність номеру документу на сайті General Administration of customs people`s respublic of China, не повинні ставити під сумнів правомірність визначеної товариством митної вартості товару та не мають створювати для позивача негативні наслідки, позаяк такі обставини не залежать від його волі.

Відповідач також зазначив, що прайс-лист від 15 листопада 2019 року (при цьому закупівля згідно комерційного інвойсу здійснена у грудні 2019 року) не має прив`язання до конкретної поставки, посилання на зовнішньоекономічний контракт, а також не має строку.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем було подано до митного оформлення прайс-лист №ТТ001 від 15 грудня 2019 року, в якому зазначено асортимент, кількість, вагу та вартість товару (т.2, а.с.144-145).

Слід наголосити, що прайс-лист виробника товару не є документом, що підтверджує митну вартість товару, і за його наявності у декларанта може прийматися митними органами до уваги як додаткове джерело інформації для прийняття рішення щодо правильності визначення митної вартості, а тому посилання митного органу на неналежне оформлення поданого позивачем прайс-листа, як на обставину, яка свідчить про не підтвердження заявленої позивачем митної вартості товарів, є необґрунтованим та безпідставним.

Крім того, відповідач послався на те, що надані позивачем документи (банківські виписки) не підтверджують факт оплати ТОВ "ПРОМ ТЕХНО-РЕСУРС" поставленого товару, оскільки контрактом від 30 жовтня 2019 року №30-10/19 передбачена поставка за умови 100% передпалти, у той час як оплата була здійснена після поставки 15 січня 2020 року. З даного приводу слід зазначити таке.

Відповідно до пункту 4.1 вказаного контракту покупець здійснює оплату товару в один із наступних способів, відповідно до виставленого інвойсу: 100% передоплата відповідно до виставленого інвойсу; оплата кожної поставленої партії товару перед замовленням наступної партії товару (поставки).

Так, на підставі вказаного договору Guangdong Tutti Hardware Co., Ltd. було виставлено позивачу до оплати інвойс від 05 грудня 2019 року №ТТ001 на суму 1815,63 дол. США (т.2, а.с.144-145).

Відповідно до коносаменту №S0119112549 від 15 грудня 2019 року відправлення товару контраентом позивача було здійснено 15 грудня 2019 року.

Як вбачається з банківської виписки від 15 січня 2020 року, ТОВ "Пром Техно Ресур" було перераховано контрагенту грошові кошти у сумі 1815,63 дол. США (т.1, а.с.149).

Отже, дійсно, оплата позивачем товару була здійснена після виставлення інвойсу та відправлення товару.

Разом з тим, оплата позивачем вартості товару після фактичного відправлення Guangdong Tutti Hardware Co., Ltd. товару не є обставиною, яка ставить під сумнів правомірність визначення ним митної вартості товару, оскільки факт оплати підтверджується належним документом, тобто відповідною банківською випискою.

Крім того, основним джерелом інформації про вартість товару є контракт, в той час як платіжні документи є додатковими документами. Порядок оплати за товар жодним чином не може впливати на розрахунок митної вартості товарів. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються.

У зв`язку з цим, відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Наведене узгоджується з позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 13 лютого 2018 року по справі № 803/1112/17.

Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено. Так само й інших юридичних фактів, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

Щодо рішень про коригування митної вартості товарів від 03 березня 2020 року №UA500020/2020/000027/2 та №UА500020/2020/000029/2, то при їх прийнятті відповідач керувався аналогічними доводами, які в ході судового рогзгляду справи не підтвердилися.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів від 03 березня 2020 року №UA500020/2020/000028/2, то відповідач, обґрунтовуючи необхідність визначення митної вартості товару за резервним методом, зазначив, зокрема, що наданий позивачем висновок про вартісні характеристики товару підготовлені спеціалізованою експертною організацією на основі наданих до митного оформлення товаросупровідних документів, проте відсутня інформація. на основі яких саме документів, інформаційних даних експерт базує свій висновок; експертом не здійснено аналіз ринкової вартості імпортованих, подібних (аналогічних) товарів у проміжок часу наближений до дати ввезення оцінюваних товарів на митну територію України та не проаналізовано кон`юнктуру ринку.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем додатково було надано контролюючому органу експертний висновок Київської обласної торгово-промислової палати від 26 лютого 2020 року №КТП-0536, у якому зазначено, що вартість товару, який ввозиться на територію України за контрактом від 15 жовтня 2019 року №15/10/19 та по інвойсу №2019-74-3 від 09 грудня 2019 року, є обгрунтованою та відповідає ціноутворюючим факторам ринку (т.2, а.с.32-35).

Суд наголошує на тому, що висновок експерта за своєю суттю є результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача щодо визначення вартості об`єкта оцінювання, а тому такий висновок може вказувати лише на можливу достовірність контрактної вартості товару та носить консультаційний характер.

При цьому, вказана у висновку експерта інформація ніяким чином не може ставити під сумнів визначену позивачем митну вартість товару, оскільки є додатковим, а не основним джерелом інформації про митну вартість.

Також у відповідач зазначив, що позивачем подано до митного оформлення копію митної декларації країни відправлення китайською мовою без перекладу українською мовою.

Частиною 1 статті 254 Митного кодексу України визначено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Зі змісту зазначеної статті вбачається, що для митного оформлення можуть подаватися документи українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування та не передбачено обов`язку подання документів саме українською мовою.

Разом з тим дана стаття надає право митному органу вимагати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування.

Проте, відповідачем не було надано доказів на підтвердження звернення до позивача з вимогою про необхідність надання перекладу на українську мову документів, які були подані до митного оформлення, з обґрунтуванням необхідності перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації (із зазначенням про те, які саме відомості необхідно перевірити або підтвердити).

Також слід зазначити, що в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган обов`язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися ним при визначенні митної вартості за шостим (резервним) методом. Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які ним використовувалися.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.03. березня 2018 року по справі № 809/4367/15.

Проте, як вірно було зазначено судом першої інстанції, митний орган приймаючи рішення про коригування митної вартості товару за другорядним методом (резервний), не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не навів жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товару, а також не зазначено інформацію про джерела, які було використано, що суперечить вимогам статті 55 МК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару всі документи, що передбачені ч. 2 статті 53 МК України, які повною мірою ідентифікують оцінюваний товар та містять об`єктивні і достовірні дані, які підтверджують ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно вимог ч.ч. 4, 5 статті 58 МК України.

Натомість, відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами правомірність своїх дій при винесенні оскаржуваного рішення. Відповідачем жодним чином не доведено, що документи, подані позивачем для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Так, відповідач просто вказує на існування розбіжностей у поданих позивачем документах, не зазначаючи при цьому, які саме дані не співпадають, в яких документах містяться суперечливі дані та яким чином скаржник виявив такі розбіжності.

Тобто, ані в апеляційній скарзі, ані в судовому засіданні, відповідачем не було доведено, що подані позивачем документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, на які вказував відповідач, та які спростував суд першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість прийняття митним органом оскаржуваних рішень та, відповідно, коригування митної вартості товару позивача за другорядним методом, а саме за резервним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару є необгрунтованими, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.

Отже при винесення оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 22 вересня 2020 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Г.В. Земляна

Є.І. Мєзєнцев