Рішення

від 15.06.2020 по справі 420/7390/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7390/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

Розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою Державної екологічної інспекції в Одеській області (код ЄДРОПУ 38017120; адреса: просп. Шевченка, 12, м. Одеса, 65058) до Товариства з обмеженою відповідальністю Жовтобрух (код ЄДРПОУ 37804010; майновий комплекс №3, будинок 3А, с. Калинівка, Лиманський район, Одеська область, 67530) про тимчасову заборону (зупинення) діяльності, -

ВСТАНОВИВ:

06 грудня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної екологічної інспекції в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Жовтобрух , у якому позивач просив суд застосувати заходи реагування, а саме повністю зупинити господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю Жовтобрух до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа №420/7390/19 06.12.2019 року о 14:57:08 розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11.12.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 08.01.2020 року.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді Аракелян М.М. у щорічній відпустці підготовче засідання було відкладено на 30.01.2020 року.

21.01.2020 року за вх.№2674/20 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Підготовче засідання, призначене на 30.01.2020 року, за клопотанням сторін було перенесено на 12.02.2020 року.

10.02.2020 року за вх.№5932/20 від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

12.02.2020 року за вх.№6279/20 від представника позивача надійшли уточнення до позовної заяви.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.02.2020 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, призначено підготовче засідання на 24.02.2020 року.

Згідно поданих представником позивача уточнень позовних вимог (вх.№6279/20 від 12.02.2020 року), прийнятих судом до розгляду у підготовчому засіданні 12.03.2020 року, останній просив суд тимчасово заборонити (зупинити) діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю Жовтобрух (код ЄДРПОУ 37804010; майновий комплекс №3, будинок 3А, с. Калинівка, Лиманський район, Одеська область, 67530) в частині використання джерел викидів - складських приміщень, зерноочищувального комплексу, автотракторної техніки,причіпного обладнання та устаткування, розташованих за адресою: майновий комплекс №3, будинок 3А, с. Калинівка, Лиманський район, Одеська область, 67530, до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами.

За клопотанням представника відповідача підготовче засідання, призначене на 24.02.2020 року, відкладено на 12.03.2020 року.

У підготовчому засіданні 12.03.2020 року ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву до 25.03.2020 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25.03.2020 року провадження у справі №420/7390/19 зупинено до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2020 року провадження у справі №420/7390/19 поновлено, призначено підготовче засідання на 27.05.2020 року.

Ухвалою суду від 27.05.2020 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено у залученні третьої особи ОСОБА_1 , про що клопотав відповідач.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.06.2020 року.

У судове засідання 11.06.2020 року сторони явку представників не забезпечили, про дату, час та місце судового засідання сповіщенні належним чином та завчасно.

11.06.2020 року за вх.№22452/20 від представника позивача надійшло клопотання про проведення розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у матеріалами.

11.06.2020 року за вх.№22455/20 від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Згідно ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.

В обґрунтування позовних вимог (в редакції уточнень від 12.02.2020 року за вх.№6279/20) представник позивача зазначає, що Державною екологічної інспекцією в Одеській області було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю Жовтобрух , за результатами якої встановлено факт провадження господарської діяльності без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами в порушення ст.11 Закону України Про охорону атмосферного повітря . Тому, з метою недопущення подальшого забруднення атмосферного повітря позивач просить суд тимчасово заборонити (зупинити) діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю Жовтобрух (код ЄДРПОУ 37804010; майновий комплекс №3, будинок 3А, с. Калинівка, Лиманський район, Одеська область, 67530) в частині використання джерел викидів - складських приміщень, зерноочищувального комплексу, автотракторної техніки,причіпного обладнання та устаткування, розташованих за адресою: майновий комплекс №3, будинок 3А, с. Калинівка, Лиманський район, Одеська область, 67530, до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами.

21.01.2020 року за вх.№2674/20 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому викладено заперечення проти заявлених позовних вимог. Аргументуючи власну правову позицію представник відповідача зазначив, що:

по-перше, проведення перевірки позивачем першочергово є незаконним та неможливим в силу відсутності уніфікованої форми акту перевірки та відсутності на офіційному сайті позивача опублікування такої форми акту;

по-друге, в частині встановлених порушень під час здійснення перевірки відповідач не погоджується із висновком Державної екологічної інспекції в Одеській області щодо того, що перевірені об`єкти, а саме авто-тракторна техніка, причіпне обладнання, устаткування відповідача та складські приміщення із зерноочищувальним комплексом ЗАВ, є стаціонарними джерелами. Зі змісту визначення, що міститься у Податковому кодексі України та Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, вказані об`єкти не є стаціонарними джерелами забруднення атмосфери, а тому встановлені порушення не відповідають нормам чинного законодавства. Крім цього, позивачем не проводились вимірювання, які б свідчили про дійсність викидів.

У відповіді на відзив представник позивача акцентував увагу на тому, що скасовані підзаконні нормативно-правові акти, визначені у відзиві, стосуються лише Методики розроблення уніфікованих форм актів, однак не стосується форми вже затвердженого раніше акту. Також представник зазначив, що акт перевірки як джерело доказової інформації містить посилання на факт наявності надмірних викидів у атмосферне повітря, що формує склад правопорушення, яке слугувало підставою для звернення до суду із даним позовом, а особливості господарської діяльності відповідача додатково підтверджують те, що викиди здійснюються.

У запереченнях на відповідь на відзив (вх.№7832/20 від 21.02.2020 року) представник відповідача наголосив, що особливості господарської діяльності відповідача не є підтвердженням фактичної реалізації діяльності та того, що викиди в атмосферне повітря дійсно мають місце.

Розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи суд дійшов наступного.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Наказом Державної екологічної інспекції в Одеській області №577 від 09.10.2019 року вирішено провести планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю Жовтобрух у період з 15.10.2019 року по 28.10.2019 року (а.с.160).

09.10.2019 року за №360пр було видано Направлення на проведення перевірки (а.с.161).

За результатами проведеної перевірки позивачем складено Акт №89/10 (а.с.163-174), яким встановлено факт провадження ТОВ Жовтобрух господарської діяльності без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами в порушення ст.11 Закону України Про охорону атмосферного повітря .

На підставі цього 28.10.2019 року за №83 було видано Припис про усунення порушень (а.с.175), Протоколи №000956, №000957 (а.с.176-177) та Постанова про накладення адміністративного стягнення (а.с.178) на директора Товариства - ОСОБА_2 .

Відповідно до ст.8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон № 877-V).

Згідно з ч. 1, 4 ст. 5 Закону № 877-V планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.

Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю). Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ним особі. Суб`єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Згідно з ч. 15 ст. 4 Закону № 877-V передбачено, що при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Представник відповідача як підставу для відмови у задоволенні позовних вимог зазначив на відсутності уніфікованої форми акту та, як наслідок, на неможливості проведення перевірки як такої.

Суд із вказаним не погоджується з огляду на таке.

Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).

Залежно від ступеня ризику орган державного нагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів, що затверджується наказом такого органу.

Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методика розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), розробляються Державною регуляторною службою України, і затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методика розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) (далі - Методики), були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 342.

Пунктом 2 вказаної постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №342 були визнані такими, що втратили чинність постанова Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 р. №752 Про затвердження методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) ; постанова Кабінету Міністрів України від 24травня 2017 р. №362 Про внесення змін до методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) та пункт 20 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2017 р. №1103.

Натомість, не зважаючи на те, що на час здійснення позивачем планового заходу контролю відносно відповідача відсутня затверджена уніфікована форма акту, це не може бути підставою для обмеження контролюючого органу у здійсненні покладених на нього законодавством повноважень., а тому складений Державною екологічною інспекцією в Одеській області акт за наслідками здійснення заходу контролю за змістом повністю відповідає приписам ст. 7 Закону № 877-V.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у Постанові від 13.02.2020 року у справі №808/3059/17, які суд застосовує згідно ч.5 ст.242 КАС України.

Однак, суд погоджується із відповідачем в частині доводів щодо суті встановлених порушень та зазначає наступне.

За змістом ст. 1 Закону України Про охорону атмосферного повітря , забруднення атмосферного повітря - змінення складу і властивостей атмосферного повітря в результаті надходження або утворення в ньому фізичних, біологічних факторів і (або) хімічних сполук, що можуть несприятливо впливати на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища. Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що отримувати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами необхідно суб`єктам господарювання, що здійснюють викиди забруднюючих речовин, які справляють негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища.

Єдиний механізм проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами встановлює Порядок проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 N 302. Відповідно до даного Порядку, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі - суб`єкт господарювання) експлуатувати об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.

Отже, законодавець встановив обов`язок отримувати даний дозвіл тим підприємствам, які експлуатують об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші.

Слід зазначити, що Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 року № 1780 затверджено Порядок розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, у якому зазначено, що перелік типів устаткування, за якими розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, визначається Мінприроди. На виконання вказаного Порядку Міністерством охорони навколишнього природного середовища України було видано наказ від 16.08.2004 року № 317, яким затверджено Перелік типів устаткування для яких розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел.

Згідно п.п. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14. ПКУ стаціонарне джерело забруднення - це підприємство, цех, агрегат, установка або іншим нерухомий об`єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об`єкти.

Відповідно до п. 1.14.5. Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10 лютого 1995 року №7, стаціонарне джерело забруднення атмосфери - підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об`єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу.

Відповідно до ст.ст.10, 11 ЗУ Про охорону атмосферного повітря Підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік; заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря; забезпечувати здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел та ефективності роботи газоочисних установок; забезпечувати розроблення методик виконання вимірювань, що враховують специфічні умови викиду забруднюючих речовин; використовувати метрологічно атестовані методики виконання вимірювань і повірені засоби вимірювальної техніки для визначення параметрів газопилового потоку і концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та викидах стаціонарних і пересувних джерел; здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин і зниження впливу фізичних та біологічних факторів, оснащення їх засобами вимірювальної техніки, необхідними для постійного контролю за ефективністю очищення, дотриманням нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів та інших вимог законодавства в галузі охорони атмосферного повітря; своєчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок. Виконання заходів щодо охорони атмосферного повітря не повинно призводити до забруднення грунтів, вод та інших природних об`єктів. Для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Перелік забруднюючих речовин переглядається Кабінетом Міністрів України не менше одного разу на п`ять років за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. За поданням обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, органи місцевого самоврядування з урахуванням особливостей екологічної ситуації регіону, населеного пункту можуть додатково встановлювати перелік забруднюючих речовин, за якими здійснюється регулювання їх викидів на відповідній території. За поданням обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, органи місцевого самоврядування, у разі перевищення нормативів екологічної безпеки, на відповідній території затверджують відповідно до закону програми оздоровлення атмосферного повітря, здійснюють заходи щодо зменшення забруднення атмосферного повітря. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. До першої групи належать об`єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об`єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об`єкти, які не належать до першої і другої груп. Строк дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, - сім років, об`єкт якого належить до другої групи, - десять років, об`єкт якого належить до третьої групи, - необмежений. Перелік установ, організацій та закладів, яким надається право на розробку документів, що обгрунтовують обсяги викидів для підприємств, установ, організацій та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища. Дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря видаються за умови: неперевищення протягом строку їх дії встановлених нормативів екологічної безпеки; неперевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел; дотримання вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин. У разі зміни параметрів джерел викидів, їх кількості, кількісного та якісного складу забруднюючих речовин, заходів із зниження їх кількості до зазначених дозволів вносяться зміни.Якщо за результатами спостережень за станом атмосферного повітря або розрахунковими даними встановлено зони, де внаслідок причин об`єктивного характеру встановлено перевищення нормативів екологічної безпеки, приймається рішення про поетапне зниження викидів забруднюючих речовин підприємствами, установами, організаціями та громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності. Тривалість кожного етапу та необхідне зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин на кожному етапі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.Порядок проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності, які отримали такі дозволи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Під час здійснення перевірки об`єкти, що перевірялись, не були класифіковані, та фактично позивачем не було встановлено, що такі об`єкти здійснюють викиди у атмосферне повітря. У акті перевірки визначено, що такі об`єкти під час використання здійснюють викиди забруднюючих речовин, однак взяття проб, аналіз та дослідження обсягу чи взагалі факту викидів позивачем не здійснювалось.

Верховний Суд у Постанові від 14.03.2018 року у справі № 820/12120/15 висловив наступну позицію: Отримувати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами необхідно суб`єктам господарювання, що здійснюють викиди забруднюючих речовин, які справляють негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища.

Законодавець встановив обов`язок отримувати даний дозвіл тим підприємствам, які експлуатують об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші.

Державною екологічною інспекцією Харківській області під час судового розгляду не надано належного документального підтвердження того, що позивачем у його діяльності здійснюються саме викиди забруднюючих речовин, що справляють негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища. З матеріалів справи вбачається, що відповідачем під час проведення перевірки СТОВ Вперед на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства, за наслідками якого складено акт, не було вчинено відповідних дій щодо відбору проб та інструментально-лабораторних вимірювань для з`ясування чи дійсно позивачем здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря .

Таким чином, застосування заходів до відповідача у вигляді тимчасової заборони (зупинення) діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Жовтобрух в частині використання джерел викидів не може бути обґрунтованим, якщо в основу таких вимог покладені порушення, існування яких нічим не підтверджені.

Суд бере до уваги, що постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 14.01.2020р. закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст.164 КУпАП відносно директора ТОВ Жовтобрух - ОСОБА_2 за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення - провадження господарської діяльності без одержання дозволу на викиди в атмосферне повітря (справа №504/3929/19).

Постанова набрала законної сили 27.01.2020р., отже згідно ч.6 ст.78 КАС України є обов`язковою для адміністративного суду в питанні, чи наявні в діях директора Товариства порушення вимог ст.11 ЗУ Про охорону атмосферного повітря , зафіксовані у документах планової перевірки (акт №89/10, протокол від 28.10.2019р., припис).

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 2 ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст.12 ЗУ Про охорону атмосферного повітря господарська чи інші види діяльності, пов`язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.164 КУпАП провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.

Приймаючи до уваги те, що акт планової перевірки від 28.10.2019р. не є носієм доказової інформації стосовно порушення ТОВ Жовтобрух вимог ст.ст.10,11 ЗУ Про охорону атмосферного повітря , а також те, що постановою суду у справі про адміністративне правопорушення встановлена відсутність у діях директора Товариства порушення вимог законодавчих акті щодо отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин у повітря, підстава для застосування спірних заходів за позовом ДЕІ в Одеській області до ТОВ Жовтобрух згідно ст.12 Закону, ст.7 ЗУ Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності суд вважає відсутніми тому у задоволенні позову відмовляє.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Доводи позивача щодо встановлення в ході планової перевірки порушення вимог ст.ст.10,11 ЗУ Про охорону атмосферного повітря суд відхиляє з вищенаведених мотивів.

Витрати зі сплати судового збору згідно ст.139 КАС України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст.139, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державної екологічної інспекції в Одеській області (код ЄДРОПУ 38017120; адреса: просп. Шевченка, 12, м. Одеса, 65058) до Товариства з обмеженою відповідальністю Жовтобрух (код ЄДРПОУ 37804010; майновий комплекс №3, будинок 3А, с. Калинівка, Лиманський район, Одеська область, 67530) про тимчасову заборону (зупинення) діяльності - відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України (з урахуванням норм п.3 Прикінцевих положень КАС України).

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя М.М. Аракелян