Ухвала

від 15.06.2020 по справі 520/10854/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15 червня 2020 р.Справа № 520/10854/19

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Григорова А.М. , Бартош Н.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 року по справі № 520/10854/19

за позовом ОСОБА_1

до Мартівської сільської ради Печенізького району Харківської області

про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 року залишено без задоволення адміністративний позов ОСОБА_1 до Мартівської сільської ради Печенізького району Харківської області про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії.

02.06.2020р. на зазначене рішення суду ОСОБА_1 направлено до суду апеляційну скаргу, в якій заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу - протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З матеріалів справи вбачається, що судом 26.11.2019 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи винесено оскаржуване рішення суду.

Враховуючи вимог ст. 295 КАС України тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 року спливає 27.01.2020 року.

24.12.2019 р. ОСОБА_1 вперше подано апеляційну скаргу на зазначене рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2020 року зазначена апеляційна скарга залишена без руху та наданий строк для усунення недоліків шляхом сплати судового збору у розмірі 1152,60грн.

Згідно поштового повідомлення ОСОБА_1 отримано копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 20.02.2019р. (матеріали про повернення апеляційної скарги а.с.14).

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 року по справі № 520/10854/19 повернуто скаржнику.

02.06.2020р. ОСОБА_1 направлено до суду апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2019р. , в якій заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування клопотання посилається на вимоги ст.ст. 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та на те, що 24.12.2019 року своєчасно була подана попередня апеляційна скарга, разом з тим помилково не було сплачено судовий збір. Ухвалою від 10 березня 2020 року Другий апеляційний адміністративний суд повернув йому попередню скаргу у зв`язку з несплатою судового збору. Вказує, що ухвалу про повернення скаржник отримав тільки 14.05.2020 року, та до цього не знав про те, що апеляційну скаргу було залишено без руху, та після отримання ухвали про повернення, підготовив другу апеляційну скаргу та сплатив судовий збір, оригінал квитанції додає. Таким чином, вважає, що є всі підстави для поновлення строку на подачу апеляційної скарги у зв`язку з його пропуском з поважних причин.

Необхідно зауважити, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Колегія суддів звертає увагу на те , що в матеріалах про повернення апеляційної скарги (а.с.14) міститься повідомлення про вручення поштового відправлення згідно якого ОСОБА_1 отримано копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 20.02.2019р.

Тобто, про існування ухвали від 10.02.2020р. про залишення апеляційної скарги без руху скаржник дізнався отримавши її 20.02.2020р.

Враховуючи наявність в матеріалах справи доказів отримання 20.02.2020р. позивачем ухвали від 10.02.2020р. про залишення апеляційної скарги без руху , доводи, наведені апелянтом в підтвердження поважності пропуску строку на подачу апеляційної скарги, є необгрунтованими та документально не підтвердженими.

Колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання про поновлення строку для подання данної апеляційної скарги, оскільки відсутні докази в підтвердження неможливості подати апеляційну скаргу з дотриманням строку на апеляційне оскарження та обгрунтованих підстав пропуску строку.

Також, суд враховує практику Верховного Суду в ухвалі від 26.09.2018 справа №753/7279/18, а саме висновки суду, що поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Апелянт, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.

У низці рішень Європейського суду з прав людини зазначено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Осман проти Сполученого Королівства від 28 жовтня 1998 р. зазначено, що обмеження не буде сумісним з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та постановленою метою .

Так, існування процесуальних строків на оскарження судових рішень зумовлене вимогами щодо забезпечення швидкого та ефективного розгляду справ, дисциплінування поведінки учасників процесу. Саме тому закон передбачає різноманітні способи визначення проміжку часу, протягом якого такі учасники можуть здійснити свої процесуальні права.

Важливість існування та дотримання строків звернення з апеляційною скаргою також зумовлено і такими обставинами.

Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким кожна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Водночас, суд звертає увагу, що поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, що унеможливлюють вчасне звернення до суду з апеляційною скаргою.

Враховуючи, що процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення суду пропущено, підстави, вказані у клопотанні є неповажними та документально не підтвердженими, останньому необхідно надати до Другого апеляційного адміністративного суду клопотання (заву) про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 року із зазначенням інших поважних причин такого пропуску та надати докази в їх обґрунтування.

За таких обставин, в задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження слід відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII) суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись ст. 118, 121, ч.3 ст.243, ч.6 ст.250, ч.2 ст.321, ст.325 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г. Судді (підпис) (підпис)Григоров А.М. Бартош Н.С.