Рішення

від 05.06.2020 по справі 227/210/20

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

05.06.2020 227/210/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2020 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді - Левченка А.М.,

за участі:

секретаря судового засідання - Коверченкової М.О.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Чумак І.М. ,

представника відповідача - Колосова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Добропілля цивільну за позовною заявою ОСОБА_1 до Світлівської сільської ради про визнання права на отримання земельної частки (паю), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, -

ВСТАНОВИВ

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Чумак І.М., звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Світлівської сільської ради, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання права на отримання земельної частки (паю) для ведення товарно сільськогосподарського виробництва, за рахунок земель КСП Добропільське , яке знаходиться на території Світлівської сільської ради Добропільського району Донецької області.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він 14.05.1992 року був прийнятий до совхозу Добропільського у якості робочого з вирощуванню буряка. 03.12.1996 року він звільнився з КСП Добропільське за власним бажанням. Рішенням Світлівської сільської ради народних депутатів від 24.04.1996 року КСП Добропільське передано землю розміром 7998,7 га. у колективну власність та складено державний Акт на право колективної власності на землю. До вказаного акту є список громадян-членів КСП, які мають право на земельну часту (пай), серед вказаного списку є і позивач (№273), проте земельну частку (пай) він не отримав. Можливою причиною того, що позивач не отримав земельну частку став факт виключення його зі списків, згідно протоколу внутрішньогосподарської комісії від 20.02.1997 року. Однак, враховуючи те, що позивач був включений до списку осіб, які мають право на отримання земельної частки, згідно державного акту на право колективної власності на землю, він має право отримання паю. Виключення осіб з такого списку чинним законодавством не передбачено. Трудовою книжкою НОМЕР_1 заповненою 23.07.1979 року на ім`я - ОСОБА_1 підтверджується, що 10.05.1992 року він був прийнятий на роботу в Совхоз Добропільський в якості робочого з вирощування буряка та звільнений 03.12.1996 р.

Таким чином наданими документами підтверджується, що ОСОБА_1 станом на 22.05.1996 року, а саме на день реєстрації Державного акту на право колективної власності на землю КСП Добропільське в Книзі реєстрації державних актів на право колективної власності під № 17 , був членом КСП Добропільське і тому має право на земельну частку (пай) в землях колективної власності КСП Добропільське . Факт звільнення його з КСП Добропільське наказом №178 від 03.12.1996 року не може бути перешкодою у обмеженні його права на отримання земельної частки (паю), оскільки на момент видачі державного акту та на момент його реєстрації він був включений до списку осіб, які мають право на частку (пай).

Представником відповідача Світлівської сільської ради 16.03.2020 року подано відзив, в якому просить в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що 14.05.1992 року позивач був прийнятий до совхозу Добропільського робочим з вирощування буряку та 03.12.1996 року він звільнений з совхозу за власним бажанням. Рішенням Світлівської сільської ради народних депутатів від 24.04.1996 року КСП Добропільське передано землю у розмірі 7998,7 га у колективну власність та складено державний Акт на право колективної власності на землю, де до списку громадян-членів КСП включений позивач за №273. Проте його було виключено із першочергового списку на земельний пай по КСП Добропільське як такого, що був включений до списків помилково (не члена КСП). Посилається на те, що позивач не надав доказів факту членства в КСП Добропільське , трудова книжка свідчить не про членство в КСП, СК чи САТ, а про наявність трудових відносин з ним. З наданих позивачем доказів підтверджено лише трудову участь ОСОБА_1 у діяльності КСП Добропільське . Однак необхідно чітко розмежовувати поняття Трудова участь у діяльності КСП та членство у КСП , оскільки особі необхідно не лише мати трудові відносини із КСП, а й стати членом цього підприємства на підставі добровільного вступу. Позивач не був членом підприємства на час розпаювання, але й зі списку - додатку громадян, які мають право на земельну частку (пай), його було виключено згідно протоколу засідання внутрігосподарської комісії КСП Добропільське від 26.02.1997 року та дане рішення позивачем не оскаржувалось. Позивач не вказує причини несвоєчасного звернення до суду з позовом про порушення його права, не зазначає причину пропуску строку позовної давності та даний позов пред`явлений до суду після 24 років. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. (а.с.42-51)

Представником третьої особи 15.04.2020 року подані пояснення щодо позову. За інформацією відділу у Добропільському районі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, вбачається, що згідно державного акту на право колективної власності на землю виданого КСП Добропільске Світлівської сільської ради Добропільського району Донецької області, гр. ОСОБА_1 був включений до списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства. Згідно протоколу засідання внутрігосподарської комісії КСП Добропільське від 26.02.1997 р., гр. ОСОБА_1 було виключено з першочергового списку на земельний пай по КСП Добропільське . Розподіл земель колективної власності підприємства здійснюється відповідно до Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв). Земельні ділянки в натурі (на місцевості) виділяються із земель запасу чи резервного фонду в розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. У разі відсутності на території відповідної ради необхідних площ земель запасу чи резервного фонду земельна ділянка за їх згодою може бути виділена в натурі ( на місцевості) меншого розміру або за рахунок земель запасу чи резервного фонду, розташованого на території іншої ради в межах області.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, зазначив, що він працював у совхозі Добропільський та автоматично потім рахувався членом КСП. Вважав, що він автоматично є членом КСП. Ніяких документів про виключення його зі списків членів КСП, йому не надавались. Рішення про виключення із списків не оскаржувалось. Самостійно з заявою до відповідача про отримання сертифікату на землю звертався у 1997 році, проте йому повідомили, що його прізвище в списках відсутнє. Дане рішення протягом трьох років не оскаржував. Звернувся зараз до суду, оскільки зустрів співробітницю, яка повідомила йому, що усі хто працювали в совхозі мають право на отримання паю.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити. Доповнила, що відповідно до п.1.2 уставу КСП Добропільське підприємство є правонаступником усіх прав та обов`язків совхоза Добропільське . На жодного члена КСП не було рішень, записів у трудовій книжці, що їх прийнято членами КСП Добропільський . Позивач не отримував будь - якого рішення про виключення його з членів КСП.

Представник відповідача голова Світлівської сільської ради Колосов В.В. у судовому засідання проти задоволення позову заперечував, посилаючись на обставини викладені в відзиві. Зазначив, що ніхто не міг стати автоматично членом КСП, повинні були писати заяву про вступ до КСП, також просив застосувати строки позовної давності.

Представник третьої особи, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, в судове засідання не зявився.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, вислухавши доводи представників сторін, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

З наданої позивачем копії трудової книжки судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із совхозом Добропільським . 14.05.1992 року був прийнятий на роботу в совхоз сезонно в якості робочого з вирощування буряка. 01.12.1992 року прийнятий в штат совхозу на посаду оператора по догляду за тваринами. 03.12.1996 року звільнений з совхозу за власним бажанням ст.38 КЗпП України (а.с.10).

З наданих архівним відділом Добропільської районної державної адміністрації Донецької області копій документів вбачається, що КСП Добропільське стало правонаступником совхозу Добропільський (а.с.81-87).

Згідно інформації викладеній у листі відділу у Добропільському районі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області за № 921/103-19 від 18.12.2019 року, згідно Державного акту на право колективної власності на землю виданого КСП Добропільське Світлівської сільської ради Добропільського району Донецької області, гр. ОСОБА_1 був включений до списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства. Державний акт додається. Згідно протоколу засідання внутрігосподарської комісії КСП Добропільське від 26.02.1997 р. гр. ОСОБА_1 було виключено з першочергового списку на земельний пай по КСП Добропільське (а.с.14-21).

Згідно копії державного акту на право колективної власності на землю серія ДН №17 від 22.05.1996 року, рішенням Світлівської сільської ради народних депутатів від 24 квітня 1996 року колективному сільськогосподарському підприємству Добропільське Добропільського району видано державний акт на право колективної власності на землю площею 7998,7 га (а.с.15-16).).

Зі списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, що є додатком 1 до державного акту, вбачається, що під номером 273 значиться ОСОБА_1 (а.с.18).

Також, згідно протоколу від 26.07.1997 року засідання внутрігосподарської комісії КСП Добропільське вирішено затвердити списки на отримання земельного паю. Включити в список громадян членів КСП, які мають право на земельну долю (пай) на момент видачі Держакту на право колективної власності, на землю, але не включених в Держакт. Виключити зі списку осіб померлих, помилково включених, що не є членами КСП. Списки додаються. Згідно цього списку під №42 ОСОБА_1 виключено зі списку. (а.с.21).

Пунктом 1 Указу Президента України від 08серпня 1995 року №720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям (далі - Указ № 720/95) встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Відповідно до п. 2 Указу № 720/95 право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно з положеннями ч. 9 ст. 5 ЗК України (в редакції від 22.06.1993 року, що діяла на момент виготовлення Державного акту на право колективної власності на землю) кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.

Частинами 6, 7 ст.6 ЗК України (вредакції від22.06.1993року,що діялана моментвиготовлення Державногоакту направо колективноївласності наземлю) передбачено, що при обчисленні розміру середньої земельної частки, що обчислюється сільською, селищною, міською Радою народних депутатів враховуються сільськогосподарські угіддя (у тому числі рілля), якими користуються підприємства, установи, організації та громадяни у межах території даної Ради, крім тих підприємств, установ і організацій, землі яких не підлягають приватизації.

Загальний розмір обчисленої площі поділяється на кількість осіб, які працюють у сільському господарстві, пенсіонерів, які раніше працювали у сільському господарстві і проживають у сільській місцевості, а також осіб, зайнятих у соціальній сфері на селі.

Частина друга статті 23 ЗК України (в редакції від 22.06.1993 року, що діяла на момент виготовлення Державного акту направо колективної власності на землю) визначала, що державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

Згідно з пунктом 17 перехідних положень Земельного Кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ визначено, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю. Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власност і на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

З наданих суду документів встановлено, що на час видачі КСП Добропільське державного акту на право колективної власності на землю позивач був робітником совхозу Добропільського , що підтверджується даними трудової книжки, виданої на ім`я позивача. Тому те, що відомості про прийом позивача у члени КСП Добропільське не виявлені, не спростовують членство позивача у даному господарстві станом на 1996 рік. Оскільки відомості про те, що у 1996 році позивач працював та був прийнятий в члени КСП підтверджується даними трудової книжки.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 сертифікат на право на земельну частку (пай) на своє ім`я не отримував, про відмову у видачі йому сертифіката на право на земельну частку (пай) дізнався у лютому 1997 року, про що зазначив в судовому засіданні.

Спірні правовідносини виникли у той період, коли був чинним ЦК України у редакції 1963 року.

Згідно ст.71 ЦК УРСР в редакції 1963 року, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Позовна давність установлюється у законі із метою стимулювання суб`єктів, права чи законні інтереси яких порушені, до реалізації права на їх позовний захист протягом установленого строку. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, до поважних причин пропуску строку позовної давності мають бути віднесені обставини, що виникли незалежно від волі особи, яка мала право відповідної вимоги та об`єктивно унеможливили звернення цієї особи за судовим захистом у період дії строку позовної давності.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав-учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (пункт 570 рішення ЄСПЛ від 20 вересня 2011 року у справі Юкос проти Росії , пункт 51 рішення ЄСПЛ від 22 жовтня 1996 року у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ).

Таким чином, позовна давність за вимогами про визнання права на земельну частку (пай) повинна обчислюватися з часу виготовлення державного акта на право колективної власності на землю, з 22 травня 1996 року.

Світлівська сільська рада просили суд застосувати передбачені законом наслідки спливу позовної давності.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Оскільки відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції 2003 року) правила про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред`явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми ЦК України в редакції 1963 року.

Відповідно до ст. ст. 71, 76 ЦК України ( в редакції 1963 року) загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено ( позовна давність), встановлюється у три роки. Перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Крім цього, оскільки строк позовної даності застосовується під час дії іншого порядку застосування строку позовної давності, до спірних правовідносин належить застосувати вимоги ст. 267 ЦК України в редакції 2003 року, що передбачають порядок застосування строку позовної даності за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 до 2020 року письмово не звертався до органів місцевого самоврядування із заявою про отримання сертифікату на право на земельну частку (пай). Зазначив, що йому в лютому 1997 р. стало відомо що його виключено із списків громадян - членів КСП Добропільське . Однак, позивач у передбачений законом строк, не звернувся до суду з вказаними вимогами.

Суд вважає, що у позивача була об`єктивна можливість дізнатися про своє порушене право, оскільки ст. 76 ЦК України ( в редакції 1963 року) містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб`єктивних прав, відтак обов`язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушене право, покладається на позивача. Таких доказів позивач не надав. Питання щодо поновлення строку на звернення до суду із позовною заявою за захистом своїх порушених прав позивачем не ставилося.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи те, що позивач мав право на земельну частку (пай), але пропустив трирічний строк позовної давності, про застосування якого заявлено стороною у справі, та не надав доказів на підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку на звернення до суду, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ

Цивільний позов ОСОБА_1 до Світлівської сільської ради про визнання права на отримання земельної частки (паю), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, або протягом тридцяти днів з наступного дня після закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Добропільський міськрайонний суд Донецької області.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач - Світлівська сільська рада, ЄДРПОУ 05420511 адреса: Донецька область, Добропільський район, с. Світле, вул. Перемоги, 28;

Третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, ЄДРПОУ 39767332, адреса: Донецька область, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 16.

Повний текст рішення суду складено 15 червня 2020 року.

Суддя А.М. Левченко

05.06.2020