Ухвала

від 10.06.2020 по справі 520/15533/13-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/15533/13-ц

Провадження № 4-с/947/68/20

УХВАЛА

10.06.2020 року

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого - судді Луняченка В.О. ,

За участю представника скаржника - адвоката Лукинюка Володимира Васильовича,

Представника приватного виконавця - адвоката Громадського Олексія Васильовича,

розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Парфьонова Георгія Володимировича, заінтересовані особа стягувач Публічно акціонерне товариство Державний ощадний банк України , Приватне підприємство Брокбізнесконсалт , -

ВСТАНОВИВ:

До суду 24.03.2020 року звернувся представник ОСОБА_1 із скаргою на дії приватного виконавця Парфьонова Георгія Володимировича, а саме про визнання неправомірними дії приватного виконавця по проведенню оцінки нерухомого майна - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , результати якої оформлені звітом від 07.02.2020 року ПП Брокбізнесконсалт ; передачу даного нерухомого майна на реалізацію за ціною, визначеною звітом про оцінку майна від 07.02.2020 року, розроблену ПП Брокбізнесконсалт , визнання неправомірною оцінку майна зроблену ПП Брокбізнесконсалт та поновлення порушених прав шляхом зобов`язання приватного виконавця проведення нової оцінки та звернення до ДП СЕТАМ для зняття вищевказаного нерухомого майна з торгів.

Заінтересованими особами зазначені стягувач Публічно акціонерне товариство Державний ощадний банк України та Приватне підприємство Брокбізнесконсалт яке виготовило оспорюваний звіт.

У судовому засіданні заявник підтримав скаргу обґрунтовуючи її тим, що вартість майна на яке здійснюється стягнення, та яке визначено у звіті від 07.02.2020 року, розробленим ПП Брокбізнесконсалт не відповідає дійсною ринкової вартості цього майна, що підтверджується наданим експертним дослідженням.

Представник суб`єкту оскарження заперечував проти задоволення скарги вважаючи, що дії виконавця по зверненню стягнення на майно відповідають вимогам Закону України Про виконавче провадження .

Від заінтересованої особи АТ Державний ощадний банк України надійшло письмове заперечення проти задоволення скарги та клопотання про розгляд скарги у відсутності їх представника.

Ухвалою суду було відмовлено у задоволенні клопотання заявника про забезпечення скарги шляхом зупинення стягнення .

Як встановлено у судовому засіданні у провадження приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. знаходиться виконавче провадження № 58289400 яке відкрито на підставі виконавчого листа №520/15533/13ц виданого 18.12.2018 року Київським районним судом м. Одеси про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_2 , в рахунок погашення заборгованості у загальному розмірі 1327928,44 грн.

27.01.2020 року постановою приватного виконавця було накладено арешт на майно боржника, а саме квартиру яка є предметом стягнення по виконавчому провадженню.

07.02.2020 року приватним виконавцем призначено суб1єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ПП Брокбізнесконсалт для визначення ринкової вартості описаного майна.

Згідно звіту про незалежну оцінку квартири від 07.02.2020 року ринкова вартість об`єкту оцінки ( без урахування ПДВ) складає 691 124,00 грн. або 28 118,00 доларів США.

Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК ).

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК ).

У відповідності до вимог п.4 ст. 264 ЦПК при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Згідно ч.1 ст. 447 ЦПК сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України Про виконавче провадження .

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження ( далі Закон ), виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження на примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які проводяться на підставах у межах повноважень та у спосіб, визначеними цим законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню.

Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Учасниками виконавчого провадження, зокрема, є виконавець, сторони, представники сторін, експерт, спеціаліст, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання (згідно із частиною першою статті 14 Закону).

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання (абзац другий частини третьої статті 57 Закону ).

Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання (абзац третій частини другої статті 3 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні (далі - Закон про оцінку майна).

Суб`єктами оціночної діяльності є: суб`єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі (частина перша статті 5 Закону про оцінку майна).

Оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності, зокрема, зобов`язані дотримуватися під час здійснення оціночної діяльності вимог Закону про оцінку майна та нормативно-правових актів з оцінки майна, забезпечувати об`єктивність оцінки майна, повідомляти замовника про неможливість проведення об`єктивної оцінки у зв`язку з виникненням обставин, які цьому перешкоджають (згідно із статтею 13 Закону про оцінку майна).

Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (згідно із частиною першою статті 12 Закону про оцінку майна).

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем (абзац перший частини п`ятої статті 57 Закону про виконавче провадження).

13 березня 2018 року Велика Палата Верховного Суду своєю постановою у справі № 914/881/17 зробила наступний висновок про застосування норм права стосовно звітів про оцінку майна - за змістом статей 12, 33 Закону про оцінку майна звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, що унеможливлює здійснення судового розгляду справ у спорах про визнання такого звіту недійсним.

Таким чином, згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду вимоги боржника про оскарження звітів про оцінку майна в судовому порядку задоволенню не підлягають.

В даному випадку предметом оскарження є дії приватного виконавця щодо призначення суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні та застосування під час виконавчого провадження отриманого звіту про вартість описаного майна.

Як зазначалось вище дії виконавця про залучення для участі у виконавчому провадженні суб`єкта оціночної діяльності прямо врегульовані Законом.

Вимогами для здійснення таких дій виконавцем є: 1. Наявність у провадженні виконавчого провадження; 2. Необхідність звернення стягнення на нерухоме майно; 3. Порядок залучення суб`єкта оціночної діяльності; 4. Порядок дії після отримання звіту.

У даному випадку судом встановлено що у провадженні виконавця знаходиться виконавче провадження про звернення стягнення на нерухоме майно. Дії виконавця який відповідно до вимог Закону здійснив арешт майна і після спливу 10-ти днів призначив суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні відповідають вимогам щодо порядку залучення суб`єкта оціночної діяльності. Після отримання звіту повідомив сторони про існування звіту та здійснив дії щодо застосування даного звіту

Таким чином дії приватного виконавця відповідають вимогам Закону України Про виконавче провадження .

Суд при розгляді даної скарги приймає до уваги, що боржник, якому було достеменно відомо при існування зазначеного рішення суду та виконавчого провадження, що підтвердив у судовому засіданні представника боржника, не здійснив жодної дії по запропонуванню своєї ціни на об`єкт який є предметом стягнення по виконавчому провадженню, не звернувся із пропозиціями щодо мирного врегулювання виконання рішення суду, а лише незгоден із оцінкою майна, що у відповідності до позиції Верховного Суду не може бути єдиною підставою для скасування звітів.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 447-451,353,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволені скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Парфьонова Георгія Володимировича, заінтересовані особа стягувач Публічно акціонерне товариство Державний ощадний банк України , Приватне підприємство Брокбізнесконсалт а саме про визнання неправомірними дії приватного виконавця по проведенню оцінки нерухомого майна - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , результати якої оформлені звітом від 07.02.2020 року ПП Брокбізнесконсалт ; передачу даного нерухомого майна на реалізацію за ціною, визначеною звітом про оцінку майна від 07.02.2020 року, розроблену ПП Брокбізнесконсалт , визнання неправомірною оцінку майна зроблену ПП Брокбізнесконсалт та поновлення порушених прав шляхом зобов`язання приватного виконавця проведення нової оцінки та звернення до ДП СЕТАМ для зняття вищевказаного нерухомого майна з торгів.

Повна ухвала буде винесена протягом п`яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання повного тексту суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Згідно ч.3 Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені , зокрема ст. 354 ( строки апеляційного оскарження ухвал суду ) продовжуються на строк дії такого карантину.

Повна ухвала складена судом 15.06.2020.

Суддя Луняченко В. О.

Повний текст ухвали підписаний суддєю 15.06.2020