Рішення

від 18.05.2020 по справі 234/2639/20

КРАМАТОРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 234/2639/20

Провадження № 2/234/1718/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2020 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі судді Костюкова Д.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу № 234/2639/20 за позовом ОСОБА_1 до Шабельківської селищної ради про визнання рішення незаконним та зобов`язання вчинити певні дії,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом Шабельківської селищної ради про визнання рішення незаконним та зобов`язання вчинити певні дії. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 28.12.2017 року він був взятий на облік як внутрішньо переміщена особа (колишнє місце проживання: АДРЕСА_1 ) за адресою: АДРЕСА_2 . 02.08.2019 року, відповідно до Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб він звернувся до Шабельківської селищної ради з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_3 площею 2.0000 га. Рішенням Шабельківської селищної ради від 06.09.2019 року йому було відмовлено у зв`язку з тим, що рішенням селищної ради у 2008 році на дані земельні ділянки за цією адресою вже були надані відповідні дозволи на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Вважає дане рішення є незаконним, оскільки воно прийнято з порушенням вимог ст. 11 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб , ст.ст. 116,118 Земельного Кодексу України. 19.11.2019 року він звернувся з аналогічним позовом до Донецького окружного адміністративного суду, але 24.12.2019 року судом винесено ухвалу про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 183 КАС України та запропоновано звернутися з даним позовом до місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства. Просить суд винести рішення, яким визнати протиправнім рішення Шабельківської селищної ради від 06.09.2019 року про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_3 площею 2.0000 га та зобов`язати селищну раду розглянути питання про надання дозволу на вказану розробку проекту.

Ухвалою Краматорського міського суду від 04.03.2020 року позовна заява була прийнята до розгляду та по ній було відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Копії ухвали були надіслані на адресу сторін. Відповідно до повідомлення, що містяться у матеріалах справи, сторони отримали судову кореспонденцію. Відзиву на позовну заяву від відповідача не надходило.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд,

ВСТАНОВИВ:

Згідно зі ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до довідки від 28.12.2017 року № 0000450224, зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є адреса: АДРЕСА_1 , фактичним місцем проживання як внутрішньо-переміщеної особи є адреса: АДРЕСА_2 .

Згідно з заявою від 02.08.2019 року, ОСОБА_1 звернувся до Шабельківської селищної ради з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_3 площею 2.0000 га.

Відповідно до витягу з рішення Шабельківської селищної ради від 06.09.2019 року ОСОБА_1 було відмовлено у надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_3 площею 2.0000 га, оскільки рішенням селищної ради у 2008 році на дані земельні ділянки за цією адресою вже були надані відповідні дозволи на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24.12.2019 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Шабельківської селищної ради про визнання рішення незаконним та зобов`язання вчинити певні дії було закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 183 КАС України та було запропоновано позивачу звернутися з даним позовом до місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний Кодекс України, а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Відповідно до пункту б) частин першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Відповідно до частин першої-третьої статті 116 ЗК України громадяни … набувають права власності … земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами … здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п. в) частина третя статті 116 ЗК України).

У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Водночас, ухвалення рішення є результатом певної правової процедури, яка йому передує.

У світлі вимог частини другої статті 19 Конституції України така процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України визначено у статті 118 ЗК України. Відповідно до положень частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для … ведення особистого селянського господарства … у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

У частині сьомій статті 118 ЗК України зазначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У цій же частині статті 118 ЗК України наведено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: а) надати дозвіл; б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.

Перелік документів, які повинен подати заявник, визначений законом. Вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені законом, забороняється. Підстави відмови у наданні дозволу є вичерпними. Відтак, будь-які дії, спрямовані на отримання від особи, яка звернулася за дозволом, додаткових матеріалів, в тому числі їх уточнення, прямо суперечать закону та є протиправними.

Дозвіл або відмова у його наданні є змістом відповідного індивідуального правового акту.

Частиною десятою статті 118 ЗК України визначено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Отже, ненадання відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні у встановлений строк не перешкоджає розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки особа має право замовити розробку такого проекту самостійно. Таким чином, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є рішенням, без якого не може бути реалізоване право на отримання земельної ділянки у власність.

Зазначений правовий висновок Верховний Суд висловлював у постанові від 31.01.2018 у справі №814/741/16, постанові від 14.03.2018 у справі №804/3703/16.

Закон не забороняє діяти так само і у разі прийняття відповідним органом у належній формі рішення про відмову у наданні дозволу з підстав, які особа вважає незаконними.

Відповідно до статті 22 Закону України від 22.05.2003 № 858-IV "Про землеустрій" землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень.

Таким чином, підставою для розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, окрім рішення про надання дозволу, може бути договір або судове рішення.

Надання дозволу не гарантує особі прийняття відповідним органом рішення про надання земельної ділянки у власність. Дозвіл і проект землеустрою, розроблений на його підставі, є лише стадіями єдиного процесу надання земельної ділянки у власність.

Законний інтерес особи полягає не в отриманні дозволу, а в отриманні земельної ділянки у власність. Відтак, в судовому порядку підлягає захисту саме право на отримання земельної ділянки у власністьЄ, а не оскарження відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою.

Крім того, Земельний Кодекс України не передбачає можливості оскарження відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відтак, протиправне рішення у вигляді незаконної відмови у наданні дозволу не повинно бути перешкодою розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

З метою ефективного захисту прав людини у сфері земельних правовідносин та усунення необґрунтованих перешкод, Верховний Суд у постанові №420/5288/18 від 29.08.2019 року зауважив, що у випадку ухвалення протиправного рішення у вигляді незаконної відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, особа має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Аналогічний висновок правозастосування наведених норм матеріального права сформульовано й у постанові Верховного Суду від 11.04.2018, прийнятою за наслідками касаційного розгляду справи №806/2208/17.

Отже, враховуючі, що в судовому порядку підлягає захисту саме право на отримання земельної ділянки у власність, а не отримання дозволу на виготовлення відповідного проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки, а також відсутність норми Земельного Кодексу України щодо можливості оскарження відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судовий збір, сплачений позивачем йому не відшкодовується.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 89, 141, 256,257, 265, 267, 273 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Шабельківської селищної ради (ЄДРПОУ 04342743, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Волгодонська,85) про визнання рішення незаконним та зобов`язання вчинити певні дії, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Вищезазначені строки обчислюються з урахуванням особливостей, передбачених в п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України.

Суддя Д.Г.Костюков