Постанова

від 10.06.2020 по справі 420/6123/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/6123/19 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л.І.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,

суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.,

при секретарі Жигайлової О.Е.,

за участю представника апелянта - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Яківець М.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екомарін" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року, ухвалене в порядку загального позовного провадженні о 12:56 год. в м. Одесі, по справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Екомарін" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2019 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 20.09.2019 року № 0001151405.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем було проведено перевірку підприємства, складено акт, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення. Позивач вважає, що воно прийнято з порушенням норм податкового законодавства, а тому звернувся до суду про визнання його протиправним та скасування.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року у задоволенні позовної заяви відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовну заяву. Доводами апеляційної скарги зазначено, що видаткові накладні, складені між позивачем та його контрагентами, відповідають вимогам чинного законодавства України. В акті перевірки не міститься жодних зауважень до договорів позивача, укладених із контрагентами позивача - постачальниками товарів та робіт, та до виписаних на їх виконання первинних та інших супутніх ним документів. Апелянт вказує, що посилання перевіряючих виключно на податкову інформацію та дані з електронних баз даних фіскальних органів по контрагентам позивача щодо їх незнаходження за податковою адресою, відсутності у них виробничих потужностей, відсутності достатньої кількості штатних працівників, складських приміщень в якості обґрунтування висновку нереальності здійснення господарських операцій, оскільки такий висновок був зроблений без аналізу безпосередньо господарських операцій та первинної документації, яка складалась в ході здійснення поставок товару, виконання робіт, є безпідставними. Судом встановлено, що і позивач і його контрагенти на час укладання спірних правочинів, були зареєстровані як платники податку на додану вартість та були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як юридичні особи. При цьому, апелянт зазначає, що що в договорах апелянта із контрагентами-виконавцями не міститься обмежень щодо залучення до їх виконання третіх осіб.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що видаткові накладні складені з порушенням, за результатами аналізу баз даних ДФС встановлено відсутність будь-якої інформації, що наявні офісні, складські приміщення, виробничі потужності, автомобільний транспорт, що підтверджує неможливість ведення фінансово-господарської діяльності підприємством. Також відповідач вказує, що товар, який був придбаний апелянтом у контрагентів не реалізований, оскільки у них відсутнє джерело походження (введення в обіг при первинному продажі) товару.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ Екомарін знаходиться на обліку як платник податків в ГУ ДФС в Одеській області (Приморський район міста Одеси), є платником податку на додану вартість, основним видом діяльності позивача є допоміжне обслуговування водного транспорту.

ГУ ДФС в Одеській області в період з 30.07.2019 року по 19.08.2019 року проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ Екомарін з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року, за результатами якої складений акт перевірки №1700/15-32-14-05/31518944 від 27.08.2019 року (т. 1, а. с. 40-83).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема, п. 44.1 ст. 44, ч. а п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість в сумі 456209 грн.

З акту перевірки №1700/15-32-14-05/31518944 від 27.08.2019 року вбачається, що ГУ ДФС в Одеській області 20.09.2019 року винесено податкове повідомлення-рішення №0001151405, яким позивачу збільшена сума грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 485663 грн., з яких 388530 грн. податкове зобов`язання, 97133 грн. штрафні (фінансові) санкції (т. 1, а. с. 37-38).

Позивач не погодився з правомірністю зазначеного податкового повідомлення-рішення, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що за наявності недоліків в первинних документів позивач, мав довести суду іншими документами здійснення господарських операцій та надати докази щодо фактичного отримання товару, зокрема, докази проведення операцій по бухгалтерському обліку, доставки товару, оприбуткування на складі, використання придбаних товарно-матеріальних цінностей, пояснити обставини поставки товарів, місць їх розвантаження, місць їх використання, тощо. Однак, позивачем таких документів до суду не надано, що, на думку суду, не дає можливість суду зробити висновок про підтвердження первинними документами здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Щодо виконання ТОВ Союз-Прайд робіт ремонту бонових секцій позивачем наданий акт здачі прийняття-робіт, з якого не можливо встановити де саме проводилися такі роботи, з договору вбачається обов`язкове узгодження вартості робіт, про що складається Договірна ціна, однак такий документ до суду не наданий, не надані докази наявності у позивача бонових секцій на складах, тощо. З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, у зв`язку з чим такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пп.14.1.36, 14.1.178, п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно до ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно до п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з п. 135.1 ст. 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п.198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів (послуг) із метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, діяльність якої, безумовно, здійснюється в межах правової відповідальності, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції та під час здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, між ТОВ Екомарін та ТОВ Будсітіпроект 25.05.2018 року укладений договір поставки, за яким ТОВ Будсітіпроект зобов`язується поставити позивачу товар, а позивач має прийняти та оплатити цей товар. Відповідно до п. 1.2, 2.2, 3.1 цього Договору найменування, кількість та ціна товару зазначається в рахунках, право власності на товар переходить до покупця з моменту його передачі і підписання накладної, ціна зазначається в рахунках-фактурах та накладних, тощо (Том І, аркуш справи 118).

З видаткових накладних (Том І, аркуші справи 105-106, 115-116) вбачається, що позивачу поставлений товар оболонки для бонових загороджень, пінопластові поплавці, оплата коштів за поставлений товар здійснена на підставі рахунків-фактур (Том І, аркуші справи 103-104, 113-114) та підтверджується виписками по рахунку позивача (Том І, аркуші справи 111-112, 119).

ТОВ Будсітіпроект виписані позивачу податкові накладні (Том І, аркуші справи 107-110, 117), сума податку на додану вартість по яким включена позивачем до податкового кредиту.

Між ТОВ Екомарін та ТОВ Савон плюс 16.10.2017 року укладений договір поставки, за яким ТОВ Савон плюс зобов`язується поставити позивачу товар, а позивач має прийняти та оплатити цей товар, найменування, кількість та ціна товару зазначається в рахунках, видаткових накладних (Том І, аркуш справи 155).

З видаткової накладної (Том І, аркуш справи 151) вбачається, що позивачу поставлений товар оболонки для бонових загороджень, оплата коштів за поставлений товар здійснена на підставі рахунку-фактури (Том І, аркуш справи 150) та підтверджується випискою по рахунку позивача (Том І, аркуш справи 154).

ТОВ Савон плюс виписана позивачу податкова накладна (Том І, аркуші справи 152-153), сума податку на додану вартість по якій включена позивачем до податкового кредиту.

Між ТОВ Екомарін та ТОВ Ліберал Буд 26.03.2018 року укладений договір поставки, за яким ТОВ Ліберал Буд зобов`язується поставити позивачу товар, а позивач має прийняти та оплатити цей товар, найменування, кількість та ціна товару зазначається в рахунках, видаткових накладних (Том І, аркуші справи 133-134).

З видаткових накладних (Том І, аркуші справи 121-122, 129) вбачається, що позивачу поставлений товар оболонки для бонових загороджень, пінопластові поплавці, набори інструментів, оплата коштів за поставлений товар підтверджується виписками по рахунку позивача (Том І, аркуші справи 120, 127-128, 132).

ТОВ Ліберал Буд виписані позивачу податкові накладні (Том І, аркуші справи 123-126, 130-131), сума податку на додану вартість по яким включена позивачем до податкового кредиту.

Між ТОВ Екомарін та ТОВ У-Сигма 09.01.2018 року укладений договір поставки, за яким ТОВ У-Сигма зобов`язується поставити позивачу товар бонові загородження у кількості 50 погонних метрів, а позивач має прийняти та оплатити цей товар (Том І, аркуші справи 139-140).

З видаткової накладної (Том І, аркуш справи 135) вбачається, що позивачу поставлений товар бонові загородження постійної плавучості, оплата коштів за поставлений товар підтверджується випискою по рахунку позивача (Том І, аркуш справи 138).

ТОВ У-Сигма виписана позивачу податкова накладна (Том І, аркуші справи 136-137), сума податку на додану вартість по якій включена позивачем до податкового кредиту.

Між ТОВ Екомарін та ТОВ Рейдпром 05.09.2017 року укладений договір поставки, за яким ТОВ Рейдпром зобов`язується поставити позивачу товар, а позивач має прийняти та оплатити цей товар, найменування, кількість та ціна товару зазначається в рахунках та видаткових накладних (Том І, аркуші справи 166-167).

З видаткових накладних (Том І, аркуші справи 158-159) вбачається, що позивачу поставлений товар алюмінієві кріплення до бонових загороджень, ланцюг, оплата коштів за поставлений товар здійснена на підставі рахунків-фактур (Том І, аркуші справи 156-157) та підтверджується виписками по рахунку позивача (Том І, аркуші справи 164-165).

ТОВ Рейдпром виписані позивачу податкові накладні (Том І, аркуші справи 160-163), сума податку на додану вартість по яким включена позивачем до податкового кредиту.

Між ТОВ Екомарін та ТОВ Ребекс 10.08.2016 року укладений договір поставки, за яким ТОВ Ребекс зобов`язується поставити позивачу товар оболонки для бонових загороджень у кількості 300 погонних метрів, а позивач має прийняти та оплатити цей товар (Том ІІ, аркуші справи 29-30).

З видаткових накладних (Том І, аркуші справи 236, 246, Том ІІ, аркуші справи 19-20) вбачається, що позивачу поставлений товар оболонки для бонових загороджень, пінопластові поплавці, оплата коштів за поставлений товар здійснена на підставі рахунків-фактур (Том І, аркуші справи 235, 243, Том ІІ, аркуші справи 16-17) та підтверджується виписками по рахунку позивача (Том І, аркуш справи 239, Том ІІ, аркуші справи 9, 26-28).

ТОВ Ребекс виписані позивачу податкові накладні (Том І, аркуші справи 237-238, Том ІІ, аркуші справи 1-2, 22-25), сума податку на додану вартість по яким включена позивачем до податкового кредиту.

Між ТОВ Екомарін та ТОВ Палладиум Лайн 14.03.2017 року укладений договір поставки, за яким ТОВ Палладиум Лайн зобов`язується поставити позивачу товар оболонки для бонових загороджень у кількості 200 погонних метрів, а позивач має прийняти та оплатити цей товар (Том І, аркуші справи 196-197).

З видаткових накладних (Том І, аркуші справи 186, 192) вбачається, що позивачу поставлений товар оболонки для бонових загороджень, оплата коштів за поставлений товар здійснена на підставі рахунків-фактур (Том І, аркуші справи 185, 191) та підтверджується виписками по рахунку позивача (Том І, аркуші справи 189, 195).

ТОВ Палладиум Лайн виписані позивачу податкові накладні (Том І, аркуші справи 187-188, 193-194), сума податку на додану вартість по яким включена позивачем до податкового кредиту.

Між ТОВ Екомарін та ТОВ Трилайнс 28.11.2016 року укладений договір поставки №ТР-27/1, за яким ТОВ Трилайнс зобов`язується поставити позивачу товар, а позивач має прийняти та оплатити цей товар, найменування, кількість, вартість товару відображається в рахунках, видаткових накладних (Том І, аркуш справи 234).

Також, між ТОВ Екомарін та ТОВ Трилайнс 21.12.2016 року укладений договір поставки, за яким ТОВ Трилайнс зобов`язується поставити позивачу товар сорбуючі бони у кількості 100 погонних метрів, а позивач має прийняти та оплатити цей товар (Том І, аркуш справи 210).

З видаткових накладних (Том І, аркуші справи 200, 227) вбачається, що позивачу поставлений товар бони, пінопластові поплавці, оплата коштів за поставлений товар здійснена на підставі рахунків-фактур (Том І, аркуші справи 198, 214) та підтверджується виписками по рахунку позивача (Том І, аркуші справи 207, 229).

ТОВ Трилайнс виписані позивачу податкові накладні (Том І, аркуші справи 204-205, 221-222), сума податку на додану вартість по яким включена позивачем до податкового кредиту.

Між ТОВ Екомарін та ТОВ Буд Гарант Компані 04.12.2017 року укладений договір поставки, за яким ТОВ Буд Гарант Компані зобов`язується поставити позивачу товар оболонки для бонових загороджень у кількості 100 погонних метрів, а позивач має прийняти та оплатити цей товар (Том І, аркуші справи 145-146).

З видаткових накладних (Том І, аркуші справи 141, 147) вбачається, що позивачу поставлений товар оболонки для бонових загороджень, оплата коштів за поставлений товар підтверджується випискою по рахунку позивача (Том І, аркуш справи 144).

ТОВ Буд Гарант Компані виписані позивачу податкові накладні (Том І, аркуші справи 142-143, 148-149), сума податку на додану вартість по яким включена позивачем до податкового кредиту.

Між ТОВ Екомарін та ТОВ Велитон 17.11.2016 року укладений договір поставки №12/01Д, за яким ТОВ Велитон зобов`язується поставити позивачу товар, а позивач має прийняти та оплатити цей товар, найменування, кількість, вартість товару відображається в рахунках, видаткових накладних (Том І, аркуші справи 232-233).

Також, між ТОВ Екомарін та ТОВ Велитон 12.12.2016 року укладений договір поставки, за яким ТОВ Велитон зобов`язується поставити позивачу товар, а позивач має прийняти та оплатити цей товар, найменування, кількість, вартість товару відображається в рахунках, видаткових накладних (Том І, аркуші справи 208-209).

З видаткових накладних (Том І, аркуші справи 201, 213, 216, 217) вбачається, що позивачу поставлений товар загороджувальні бони, оболонки для бонових загороджень, оплата коштів за поставлений товар здійснена на підставі рахунків-фактур (Том І, аркуші справи 199, 212, 213) та підтверджується виписками по рахунку позивача (Том І, аркуші справи 206, 230, 231).

ТОВ Велитон виписані позивачу податкові накладні (Том І, аркуші справи 202-203, 223-226), сума податку на додану вартість по яким включена позивачем до податкового кредиту.

З видаткових накладних підписаних ТОВ Екомарін та ТОВ Технічні тканини України вбачається, що ТОВ Технічні тканини України поставлений позивачу товар тканина помаранчева (Том І, аркуш справи 247, Том ІІ, аркуш справи 21), оплата коштів за поставлений товар здійснена на підставі рахунків-фактур (Том І, аркуш справи 240, Том ІІ, аркуш справи 18) та підтверджується випискою по рахунку позивача (Том ІІ, аркуш справи 12).

ТОВ Технічні тканини України виписана позивачу податкова накладна (Том ІІ, аркуші справи 3-4), сума податку на додану вартість по яким включена позивачем до податкового кредиту.

Між ТОВ Екомарін та ТОВ Інт-Ком 11.05.2017 року укладений договір поставки, за яким ТОВ Інт-Ком зобов`язується поставити позивачу товар оболонки для бонових загороджень у кількості 300 погонних метрів, а позивач має прийняти та оплатити цей товар (Том І, аркуші справи 183-184).

З видаткових накладних (Том І, аркуші справи 169, 174, 179) вбачається, що позивачу поставлений товар оболонки для бонових загороджень, оплата коштів за поставлений товар здійснена на підставі рахунків-фактур (Том І, аркуші справи 168, 173, 178) та підтверджується виписками по рахунку позивача (Том І, аркуші справи 172, 177, 182).

ТОВ Інт-Ком виписані позивачу податкові накладні (Том І, аркуші справи 170-171, 175-176, 180-181), сума податку на додану вартість по яким включена позивачем до податкового кредиту.

Між ТОВ Екомарін та ТОВ Союз-Прайд 28.09.2016 року укладений договір про виконання разової роботи, за умовами якого ТОВ Союз-Прайд зобов`язується виконати роботи з ремонту бонових секцій в розмірі 50 погонних метрів, а позивач зобов`язаний своєчасно прийняти і оплатити роботи (Том ІІ, аркуші справи 13-15). За умовами Договору прийняття робіт здійснюється за відповідним Актом, вартість робіт визначена в Договірній ціні.

Виконані ТОВ Союз-Прайд роботи прийняті позивачем за Актом здачі-прийняття робіт №ОУ-0000022 (Том І, аркуш справи 248), оплачені позивачем, про що свідчить виписка з банку (Том ІІ, аркуш справи 11) та ТОВ Союз-Прайд виписана позивачу податкова накладна (Том ІІ, аркуші справи 5-6), сума податку на додану вартість по яким включена позивачем до податкового кредиту.

З видаткової накладної підписаної ТОВ Екомарін та ТОВ Грін Буд Лайн вбачається, що ТОВ Грін Буд Лайн поставлений позивачу товар якоря (Том І, аркуш справи 244), оплата коштів за поставлений товар здійснена на підставі рахунку-фактури (Том І, аркуш справи 242) та підтверджується випискою по рахунку позивача (Том ІІ, аркуш справи 10).

ТОВ Грін Буд Лайн виписана позивачу податкова накладна (Том ІІ, аркуші справи 7-8), сума податку на додану вартість по якій включена позивачем до податкового кредиту.

З видаткових накладних підписаних ТОВ Екомарін та ТОВ Померанч вбачається, що ТОВ Померанч поставлений позивачу товар чохли для телефонів, 3D ручка, дитячий монопод, тощо (Том І, аркуші справи 218, 245), оплата коштів за поставлений товар здійснена на підставі рахунків (Том І, аркуші справи 215, 241) та підтверджується випискою по рахунку позивача (Том І, аркуш справи 228).

ТОВ Померанч виписані позивачу податкові накладні (Том І, аркуші справи 219-220, 29-250), сума податку на додану вартість по яким включена позивачем до податкового кредиту.

З видаткових накладних підписаних ТОВ Екомарін та ТОВ Ошлан вбачається, що ТОВ Ошлан поставлений позивачу товар пінопластові поплавці, оболонки для бонових загороджень, бонові загородження постійної плавучості (Том І, аркуші справи 88, 89, 93, 96, 99), оплата коштів за поставлений товар здійснена на підставі рахунків (Том І, аркуші справи 86-87) та підтверджується виписками по рахунку позивача (Том І, аркуші справи 91-92, 94, 98, 102).

ТОВ Ошлан виписані позивачу податкові накладні (Том І, аркуші справи 90, 95, 97, 100-101), сума податку на додану вартість по яким включена позивачем до податкового кредиту.

Колегія суддів зазначає, що на підтвердження здійснення господарських операцій апелянтом, до суду апеляційної інстанції, крім іншого, було надано виписки по рахункам, акти виконаних робіт,

Колегія суддів зазначає, що позивачем було надано відповідну первинну документацію на підтвердження господарських операцій з контрагентами, які підтверджують факт реальних господарських відносин з контрагентами.

Таким чином, право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товарів чи послуг, до податкового кредиту виникає у суб`єкта господарювання в разі фактичного придбання товарів або послуг, наявність первинних документів та використання в господарській діяльності придбаного товару чи послуг.

Щодо доводів відповідача про те, що податковою інформацією не підтверджується придбання ТОВ Будсітіпроект , ТОВ Савон плюс , ТОВ Ліберал Буд , ТОВ У-Сигма , ТОВ Рейдпром , ТОВ Ребекс , ТОВ Палладиум Лайн , ТОВ Трилайнс , ТОВ Буд Гарант Компані , ТОВ Велитон , ТОВ Технічні тканини України , ТОВ Інт-Ком , ТОВ Грін Буд Лайн , ТОВ Ошлан , ТОВ Померанч , ТОВ Союз-Прайд товарно-матеріальних цінностей, у цих підприємств відсутні основні фонди, виробничі потужності, тощо, зазначені підприємства фігурують у кримінальних провадженнях, з позицією якого погодився суд першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Норми податкового законодавства, не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку та на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та обліку витрат за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.

За умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими правомірно (обґрунтовано), якщо контролюючий орган не доведе зворотне.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 2 грудня 2019 року у справі №826/13060/18.

Щодо посилань податкового органу на відсутність підтверджуючих документів щодо транспортування, колегія суддів зазначає наступне, товарно-транспортна накладна (далі - ТТН) не є обов`язковим первинним документом, що складається під час здійснення господарської операції з поставки товару, а є первинним документом, що лише підтверджує операції учасників транспортних перевезень (вантажовідправника, вантажотримувача, перевізника), тому її відсутність у покупця товару за наявності належних первинних документів, що підтверджують поставку та оприбуткування товару, не може бути самостійною підставою для висновку про безтоварний характер господарської операцій з поставки товару в цілому.

Колегія суддів зазначає, що згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568), ТТН - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

В свою чергу, сама по собі відсутність ТТН не є достатнім аргументом, який доводить нереальність господарської операції.

Наявність або відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням або порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов`язані з дотриманням вимог податкового законодавства.

У зв`язку з цим колегія суддів зазначає, що відсутність ТТН на транспортування продукції не може автоматично свідчити про безтоварність господарської операції, за наявності інших належних доказів. З огляду на це певні недоліки у ТТН або відсутність певних ТТН не може спричиняти для позивача негативних наслідків в аспекті свідчення про безтоварність господарської операції.

Крім того, відсутність у покупців можливості придбання товарів, з урахуванням відсутності фактичних господарських ресурсів, які необхідні для провадження відповідної господарської діяльності підприємства, не доводять неможливості реального здійснення задекларованих операцій, з урахуванням того, що використання у виробничій діяльності транспортних засобів та інших фондів на підставі договорів оренди, позички чи використання власного транспорту чинним законодавством не заборонено.

Аналогічна правова позиція викладена колегією Касаційного адміністративного суду в постанові Верховного Суду від 6 лютого 2018 року у справі №821/589/17.

Щодо посилань податкового органу, що контрагенти позивача фігурують у кримінальних провадженнях, колегія суддів зазначає, що відповідач не надав жодних доказів, які б свідчили про їх незаконну діяльність.

З огляду на встановлені обставини у справі, а також беручи до уваги індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, у разі порушення контрагентом платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи, у зв`язку з чим право платника податків, тобто позивача, на податковий кредит та податку на прибуток не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третьою особою.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними контрагентом порушеннями вимог законодавства або недостатньою кількістю у контрагента трудового ресурсу для самостійного виконання договірних зобов`язань. Якщо вказаний контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено. А недостатня кількість трудового ресурсу у контрагентів не свідчить про неможливість виконати роботи або надати послуги та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих робіт/послуг, у тому числі й по ПДВ. Адже судовий контроль не призначений перевіряти економічну доцільність рішень, що приймаються суб`єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов`язань тощо).

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких первинних документах, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.

Відповідачем, в свою чергу, не надано доказів, які б свідчили про узгодженість дій позивача з контрагентом з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями контрагента.

Так, Європейський Суд з прав людини (далі по тексту - Суд) у своєму рішенні у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) від 22 січня 2009 року (п.57 Рішення) зазначив, що у разі, якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов`язаного зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватись між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Також, Судом вказано, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Необхідно зазначити, що податковий орган, не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивачем було порушено податкове законодавство, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про порушення позивачем законодавства.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що з урахуванням наданих до суду доказів, колегією суддів встановлено наявність руху активів, підтверджений первинними документами відображеними в бухгалтерському обліку, що є безперечним доказом реальності проведених господарських операцій Товариства з обмеженою відповідальністю "Екомарін".

Таким чином, зазначені вище документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, складені у відповідності до приписів діючого законодавства, мають всі необхідні для цього реквізити, а тому відповідають критеріям належного доказу, відповідачем не доведено правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, а позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позову.

Враховуючи наведені положення діючого законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні рішення припустився порушень норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екомарін" - задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Екомарін" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 20.09.2019 року № 0001151405.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екомарін" судовий збір в розмірі 18225,00 грн. (вісімнадцять тисяч двісті двадцять п`ять).

Відповідно до ст. 329 КАС України постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 15.06.2020 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик