Постанова

від 11.06.2020 по справі 640/9798/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/9798/19 Суддя першої інстанції: Погрібніченко І.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Горяйнова А.М.,

суддів - Файдюка В.В. та Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю БОНОКС ГРУП на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2019 року, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БОНОКС ГРУП до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2019 року ТОВ БОНОКС ГРУП звернулося до суду з позовом, у якому просило про визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 13 травня 2019 року № 0023791404 та № 0023801404.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2019 року у задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. Скаржник вказує на те, що під час проведення перевірки контролюючий орган не встановив недоліків у оформленні первинних документів. Також позивач зазначає, що платник податків не може нести відповідальності за порушення податкової дисципліни його контрагентами. Позивач наголошував на тому, що акти виконаних робіт були підписані в послідовності, яка обумовлена інтересами товариства: ТОВ БОНОКС ГРУП не могло підписати акти виконаних робіт з ТОВ ТРАНСРЕМОНТБУД до тих пір, доки роботи не були прийняті замовником - ТОВ САВ-ДІСТРИБЬЮШИН , адже у разі виявлення недоліків у виконаних роботах пред`явлення претензій до виконавця після підписання акту виконаних робіт буде неможливим. Додатково представник позивача зазначає, що електромонтажні роботи та роботи з прокладання електрики відсутні в переліку робіт, які потребують атестації виконавця. Також позивач зазначає, що йому невідомо за допомогою яких трудових ресурсів ТОВ ТРАНСРЕМОНТБУД виконало електромонтажні роботи, проте зазначає, що взяті на себе зобов`язання. Крім того ТОВ БОНОКС ГРУП просить суд врахувати, що на час здійснення господарських операцій ТОВ ТРАНСРЕМОНТБУД було зареєстроване як юридична особа та платник податку на додану вартість, а також станом на липень 2017 року мало основні засоби вартістю 350000 грн 00 коп., про що зазначено в акті перевірки.

Головне управління ДФС у м. Києві подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначило, що в акті приймання виконаних робіт не зазначена дата його складання. Також відповідач зазначає, що ТОВ ТРАНСРЕМОНТБУД не мало практичної можливості виконати електромонтажні роботи з огляду на відсутність матеріальних і трудових ресурсів.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ БОНОКС ГРУП залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2019 року - без змін, виходячи із наступного.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами справи не заперечується, що Головне управління ДФС у м. Києві провело документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ БОНОКС ГРУП щодо дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні показників податкової звітності з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ ТРАНСРЕМОНТБУД за липень 2017 року, результати якої оформлені актом від 15 квітня 2019 року № 393/26-15-14-04-05/40250946.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідач виніс податкові повідомлення-рішення від 13 травня 2019 року:

- № 0023791402 про зменшення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за липень 2017 року на 40594 грн 00 коп.;

- № 0023801402 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 10170 грн 00 коп., з яких 8136 грн 00 коп. за основним зобов`язанням та 2034 грн 00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями контролюючого органу, ТОВ БОНОКС ГРУП звернулося до суду з позовом про визнання їх протиправними і скасування.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ БОНОКС ГРУП , суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять належних документів, які б підтверджували виконання ТОВ ТРАНСРЕМОНТБУТ робіт, визначених договором, що є підставою для висновку, що позивач, використовуючи лише документальне оформлення господарських операцій без фактичного їх здійснення від постачальників, сформував податковий кредит внаслідок операцій, які фактично не здійснювалися.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ САВ ДІСТРІБЬЮШН (як замовником) та ТОВ БОНОКС ГРУП (як підрядником) був укладений договір підряду № Т.01/02/2017 від 01 лютого 2017 року, за умовами якого позивач зобов`язується своїми силами і засобами виконати опоряджувальні роботи у приміщеннях магазину у встановлений строк відповідно до кошторисної документації у будівлі, яка розташована за адресою: м . Тернопіль , вул. Текстильна, 28 .

Позивач стверджує, що з метою виконання своїх зобов`язань перед ТОВ САВ ДІСТРІБЬЮШН замовив у ТОВ ТРАНСРЕМОНТБУТ виконання частини робіт, пов`язаних з прокладанням електричної проводки.

Так, між ТОВ БОНОКС ГРУП та ТОВ ТРАНСРЕМОНТБУТ був укладений договір підряду № 21.06/17.02 від 21 червня 2017 року, відповідно до якого позивач замовив виконання електромонтажних робіт.

На підставі податкових накладних № 18 і № 20 від 10 липня 2017 року, виписаних ТОВ ТРАНСРЕМОНТБУТ , позивач задекларував податковий кредит у розмірі 48730 грн 00 коп.

Під час проведення перевірки Головне управління ДФС у м. Києві на підставі аналізу податкової інформації про ТОВ ТРАНСРЕМОНТБУТ прийшло до висновку про те, що ТОВ БОНОКС ГРУП неправомірно сформувало податковий кредит за операціями з таким контрагентом.

Висновок контролюючого органу ґрунтується на тому, що ТОВ ТРАНСРЕМОНТБУТ перебуває на обліку в Головному управлінні ДФС у Луганській області. Основним видом діяльності товариства є неспеціалізована оптова торгівля. У липні 2017 року на підприємстві працювала 1 особа (жінка). Залучення до виконання робіт осіб, які є фізичними особами-підприємцями, також не встановлено. Вартість основних засобів на кінець звітного періоду складала 350000 грн 00 коп. ТОВ ТРАНСРЕМОНТБУТ має чинне свідоцтво платника податку на додану вартість, проте останню податкову звітність за лютий 2019 року подало з нульовими показниками.

За результатами аналізу Єдиного реєстру податкових накладних було встановлено, що номенклатура товарів, які придбавало товариство (молоко, сир, десерт, вареники, закваска, йогурт, кефір, масло, швелер, кутик, лист, ковбаса, шинка, сардельки, варильна поверхня, ряжанка, салака, сметана та інші) не відповідає номенклатурі послуг, які були надані ТОВ БОНОКС ГРУП (електромонтажні роботи з заміни внутрішніх мереж). Відповідач зазначає, що ТОВ ТРАНСРЕМОНТБУД не придбавало товарно-матеріальних цінностей, які є необхідних для виконання електромонтажних робіт із заміни внутрішніх мереж.

Додатково відповідач зазначає, що згідно з довідкою від 20 червня 2018 року № 489/12-32-21-05 Головного управління ДФС у Луганській області про встановлення місцезнаходження ТОВ ТРАНСРЕМОНТБУД за податковою адресою не виявлено. Об`єкти нерухомого майна, які б належали товариству на праві власності відсутні. Укладення договору оренди складку не підтвердилося за результатами опитування керівника ТОВ Промтекс , яке є власником складських приміщень.

В акті перевірки від 15 квітня 2019 року № 393/26-15-14-04-05/40250946 також зазначено, що відповідно до ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23 квітня 2018 року у справі № 751/1506/18 в рамках кримінального провадження №32017270000000059 за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами товариства, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України, та за фактом здійснення невстановленими слідством особами фіктивного підприємництва, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України встановлено, що для здійснення протиправної діяльності від імені підприємств з ознаками фіктивності, що входять до складу конвертаційного центру , невстановленими слідством особами було відкрито розрахункові рахунки в ПАТ КБ Приватбанк (МФО 305299), а саме (витяг): …. ТОВ ТРАНСРЕМОНТБУТ (код ЄДРПОУ 41387455) № НОМЕР_1 , які використовувалися організаторами конвертаційного центру для здійснення розрахункових операцій із грошовими коштами, які надходили від підприємств реального сектору економіки, подальшої їх конвертації з безготівкового вигляду у готівковий та видачі клієнтам - замовникам таких послуг.

Надаючи оцінку зазначеним доводам контролюючого органу, колегія суддів враховує, що у відповідності до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з наданням послуг.

Відтак, обов`язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту є сплата податку на додану вартість у ціні послуги, яка була фактично отримана платником податків.

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування ТОВ БОНОКС ГРУП податкового кредиту підлягає перевірці фактичне отримання послуг від ТОВ ТРАНСРЕМОНТБУД .

Як раніше зазначалося, між ТОВ БОНОКС ГРУП та ТОВ ТРАНСРЕМОНТБУТ був укладений договір підряду № 21.06/17.02 від 21 червня 2017 року, предметом якого було виконання електромонтажних робіт у торгівельних приміщеннях за адресою: м. Тернопіль, вул. Текстильна, 28 ч, ТРЦ Подоляни .

На підтвердження фактичного отримання послуг від ТОВ ТРАНСРЕМОНТБУТ позивач надав копії додатку № 1 до договору підряду № 21.06/17.02 від 21 червня 2017 року Договірна ціна на виконання будівельних робіт , актів приймання виконаних будівельних робіт за липень 2017 року № 1-1 та № 1-2, податкових накладних № 18 і № 20 від 10 липня 2017 року, платіжних доручень № 585 і № 586 від 28 липня 2017 року.

Оцінивши зазначені документи у сукупності з умовами договору підряду, колегія суддів прийшла до висновку про те, що вони не є достатніми для підтвердження фактичного здійснення господарської операції.

Так, у відповідності до п. 1.2 та 1.4 договору підряду № 21.06/17.02 від 21 червня 2017 року для виконання робіт за договором замовник (ТОВ БОНОКС ГРУП ) зобов`язується передати підряднику (ТОВ ТРАНСРЕМОНТБУТ ) затверджену проектно-кошторисну документацію. У день укладення договору підрядник надає замовнику проектно-кошторисну документацію у двох примірниках для затвердження. У проектно-кошторисній документації визначається перелік, об`єми, вартість робіт, перелік матеріалів, устаткування та інші відомості за погодженням сторін. Проектно-кошторисна документації міститься у додатках до договору та є його невід`ємною частиною.

Разом з тим у матеріалах справи відсутня проектно-кошторисна документація, докази її передачі від замовника до підрядника, а також у подальшому від підрядника до замовника на затвердження.

Колегія суддів враховує, що зміст, обсяг, характер робіт, а також перелік матеріалів, які належить використовувати під час виконання електромонтажних робіт, визначається саме у проектно-кошторисній документації. Відповідні роботи не могли бути виконані за відсутність такої документації.

Додаток № 1 до договору підряду № 21.06/17.02 від 21 червня 2017 року Договірна ціна на виконання будівельних робіт на об`єкті: Ремонтно - будівельні роботи у торгівельних приміщеннях за своїм змістом не є проектно-кошторисною документацією та не замінює її.

Зазначений документ містить не всі відомості, які сторони домовилися обумовити у проектно-кошторисній документації.

Як раніше зазначалося, проектно-кошторисна документація має визначати перелік матеріалів та устаткування, які підлягають використанню підрядником під час виконання електромонтажних робіт.

Згідно з п.п. 5.1, 6.1 договору підряду № 21.06/17.02 від 21 червня 2017 року забезпечення виконання робіт будівельними матеріалами, технологічним, електротехнічним та іншим устаткуванням покладається на підрядника.

Роботи виконуються підрядником з власних матеріалів. Підрядник гарантує їх належну якість. Норми витрачання матеріалів вказано у кошторисі.

Разом з тим, надані позивачем документи не містять доказів того, що найменування матеріалів та норми їх витрачання були узгоджені сторонами до початку виконання електромонтажних робіт.

Також в матеріалах справи відсутній перелік матеріалів, які були фактично використані під час виконання таких робіт, їх назва та кількість.

Крім того, згідно з п. 3.4.2 та п. 9.1.2 договору підряду № 21.06/17.02 від 21 червня 2017 року ТОВ ТРАНСРЕМОНТБУТ було зобов`язане передати позивачу сертифікати відповідності на використані матеріали. Однак такі документи під час проведення перевірки та до суду не надавалися.

Під час ухвалення рішення, суд першої інстанції врахував, що електромонтажні роботи за договором підряду № 21.06/17.02 від 21 червня 2017 року, укладеного між ТОВ БОНОКС ГРУП та ТОВ ТРАНСРЕМОНТБУТ здійснювались на виконання договору підряду № Т.01/02/2017 від 01 лютого 2017 року, укладеного між ТОВ САВ ДІСТРІБЬЮШН та ТОВ БОНОКС ГРУП . Разом з тим, акти приймання виконаних робіт за договором підряду № Т.01/02/2017 від 01 лютого 2017 року, укладеним між ТОВ САВ ДІСТРІБЬЮШН та ТОВ БОНОКС ГРУП були підписані 06 липня 2017 року, тобто на 4 дні раніше ніж такі послуги були надані позивачу від ТОВ ТРАНСРЕМОНТБУТ .

В апеляційній скарзі зазначено, що ТОВ БОНОКС ГРУП не могло підписати акти приймання виконаних робіт з ТОВ ТРАНСРЕМОНТБУТ доки роботи не будуть прийняті замовником - ТОВ САВ ДІСТРІБЬЮШН . Такий висновок обґрунтований тим, що у разі виявлення певних недоліків замовником, а акт приймання виконаних робіт з ТОВ ТРАНСРЕМОНТБУТ буде підписаний, ТОВ БОНОКС ГРУП не зможе пред`явити претензії до ТОВ ТРАНСРЕМОНТБУТ і буде самостійно усувати недоліки.

Разом з тим такі доводи позивача суперечать умова договору підряду № 21.06/17.02 від 21 червня 2017 року.

Так, відповідно до п. 7.2 зазначеного договору підрядник, закінчивши роботи у строк, передбачений договором, надає замовнику письмове повідомлення про готовність виконаних робіт до передачі та надає замовнику акти приймання-передачі виконаних робіт. Замовник повинен не пізніше трьох днів з дати отримання письмового повідомлення підрядника приступити до прийняття виконаних робіт за актом приймання-передачі виконаних робіт.

Положеннями п. 9.1.6 договору підряду № 21.06/17.02 від 21 червня 2017 року передбачено, що гарантій строк на виконані роботи та матеріали становить 12 місяців починаючи з дати підписання сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт. При виявленні замовником в період гарантійного строку недоліків (дефектів) в закінчених роботах, замовник зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника. В цьому випадку сторони складають відповідний акт, в якому вказують перелік виявлених недоліків і терміни їх усунення. Усунення недоліків проводиться за рахунок підрядника.

Отже, ТОВ БОНОКС ГРУП та ТОВ ТРАНСРЕМОНТБУТ визначили чіткі строки для підписання актів приймання-передачі виконаних робіт, а також можливість усунення недоліків за рахунок підрядника навіть після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

Відтак, доводи, якими позивач обґрунтовує доцільність підписання актів прийняття виконаних робіт із ТОВ ТРАНСРЕМОНТБУТ лише після прийняття робіт ТОВ САВ ДІСТРІБЬЮШН , не узгоджуються з умовами договору та є необґрунтованими.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що умовами договору підряду № 21.06/17.02 від 21 червня 2017 року передбачено надсилання підрядником письмового повідомлення замовнику про готовність виконаних робіт.

Відтак, позивач мав практичну можливість підтвердити факт завершення виконання ТОВ ТРАНСРЕМОНТБУТ електромонтажних робіт до підписання акту приймання-передачі виконаних робіт між ТОВ БОНОКС ГРУП та ТОВ САВ ДІСТРІБЬЮШН шляхом надання копій письмових повідомлень підрядника про готовність виконаних робіт. Разом з тим такі повідомлення під час проведення перевірки та до суду не надавалися.

У відповідності до п.п. 44.1, 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з п. 85.2 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Здійснивши аналіз зазначених норм права, колегія суддів прийшла до висновку про те, що на платника податків покладається обов`язок підтвердити показники податкової звітності первинними та іншими документами.

Відтак, при здійсненні господарських операцій, які впливають на показники податкової звітності, платник зацікавлений в закріпленні договірних відносин та документальному оформленні всіх етапів виконання господарських операцій у спосіб, які б давали можливість підтвердити фактичне отримання послуг, їх зміст, характер, кількість та зв`язок з господарською діяльність товариства у разі виникнення відповідних сумнівів у податкового органу.

Накопичення та зберігання документів, які у повному обсязі фіксують, розкривають зміст та підтверджують господарську операцію на всіх етапах її здійснення є сферою відповідальності саме платника податків.

У разі виникнення сумнівів у виконанні робіт та спроможності контрагентів здійснювати господарську діяльність, платник податку з метою доведення правомірності своїх дій щодо формування витрат, повинен надати суду докази або пояснення, які б у своїй сукупності розкривали зміст господарської операції та підтверджували її фактичне здійснення.

Колегія суддів приходить до висновку, що позивач не надав доказів фактичного отримання послуг від ТОВ ТРАНСРЕМОНТБУТ , обумовлених договором підряду № 21.06/17.02 від 21 червня 2017 року.

Зміст наданих ТОВ БОНОКС ГРУП документів, підхід до їх оформлення та повноти викладення інформації не дають підстав для висновку, що вони були складені у зв`язку з господарськими операціями, виконання яких фактично відбулося.

Одночасно колегія суддів погоджується із доводами позивача про те, що висновок суду першої інстанції відносно того, що монтажні роботи, які є предметом укладеного позивачем із контрагентом договору, вимагають наявності у виконавця спеціальних дозволів (атестації працівників) та ліцензій на їх виконання ґрунтується на вимогах Закону України Про ліцензування певних видів господарської діяльності , який втратив чинність 26 червня 2015 року (до виникнення спірних правовідносин). Також помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що відповідні роботи включені до Переліку окремих видів проектних та будівельно-монтажних робіт, інженерних вишукувань для будівництва, надання інжинірингових та інших послуг, які потребують відповідної атестації виконавця, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року № 451.

Разом з тим посилання на такі нормативно-правові акти були лише одними з доводів, якими суд першої інстанції обґрунтував свій висновок про не підтвердження фактичного здійснення господарської операції. Помилковість таких доводів сама собою не призвели до неправильного вирішення справи.

Відтак, доводи апеляційної скарги ТОВ БОНОКС ГРУП не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 13 листопада 2019 року та не можуть бути підставою для його скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та надав належну оцінку дослідженим доказам. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ БОНОКС ГРУП залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2019 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю БОНОКС ГРУП - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач А.М. Горяйнов

Судді В.В. Файдюк

Є.В. Чаку