Постанова

від 10.06.2020 по справі 817/983/17

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2020 рокуЛьвівСправа № 817/983/17 пров. № А/857/3357/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Коваля Р.Й., Пліша М.А.,

за участі секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Борове-Захід на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 27 липня 2017 року (судді Дорошенко Н.О. ухвалену у відкритому судовому засіданні без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м. Рівне) у справі №817/983/17 за позовом Державна служба геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю Борове-Захід про припинення права користування надрами,-

ВСТАНОВИВ:

Державна служба геології та надр України 23.06.2017 звернулася в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Борове-Захід в якому просить припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №5254 від 21.12.2010, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю Борове-Захід .

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 27 липня 2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою Товариство з обмеженою відповідальністю Борове-Захід подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить її скасувати. Вказує, що однією з підстав зупинення дії дозволу на спеціальне використання надр є порушення надрокористувачем умов та порядку користування надрами, невиконання обов`язків визначених статтею 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності , а в матеріалах справи відсутній акт перевірки відповідача, який би свідчив про допущене ним порушення передбачене вказаною статтею та статтею 26 Кодексу України про надра.

У відзиві на апеляційну скаргу Державна служба геології та надр України заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

10.06.2020 від апелянта засобами електронного зв`язку до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі апелянта через запровадженні карантинні заходи в Україні, вимоги апеляційної скарги підтримує, а рішення суду просить скасувати.

Відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Згідно частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. В порядку статті 230 КАС України секретарем судового засідання забезпечено ведення протоколу судового засідання.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що Товариству з обмеженою відповідальністю Борове-Захід (код 35146501) Державною службою геології та надр України надано Спеціальний дозвіл на користування надрами реєстраційний номер №5254 від 21.12.2010, на підставі наказу від 22.10.2010 №469, на видобування фрезерного та кускового торфу на ділянці родовище Радно у Зарічненському районі Рівненської області. Строк дії спеціального дозволу на користування надрами 20 (двадцять) років (аркуш справи 9а).

До спеціального дозволу на користування надрами №5254 від 21.12.2010 затверджено угоду від 21.12.2010 №5254 про умови користування надрами з метою видобування (аркуші справи 10-14).

Наказами Державної служби геології та надр України від 21.03.2016 №92 та №93 затверджено план проведення перевірок та перелік надрокористувачів, щодо яких буде здійснюватися державний геологічний контроль у ІІ кварталі 2016 року та призначено проведення таких перевірок, у тому числі й щодо ТОВ Борове-Захід (аркуші справи 15-18).

22.03.2016 Держагеонадра України на адресу ТОВ Борове-Захід надіслано повідомленням про проведення планової перевірки за №4439/13/14-16, строк проведення перевірки з 04 по 22 квітня 2016 року (аркуш справи 19).

05.04.2016 уповноваженими особами Держгеонадра на підставі направлення від 01.04.2016 №440-14/06 (аркуш справи 20), наказу від 21.03.2016 №92 здійснено виїзд за адресою (34061, Рівненська обл., Зарічненський р-н., с. Борове), вказаною у спеціальному дозволі на користування надрами №5254 від 21.12.2010 та встановлено, що за вище вказаною адресою відсутні керівник, заступник керівника або уповноважена особа ТОВ Борове-Захід . Окрім цього, у телефонному режимі було відмовлено у проведенні перевірки з посиланням на п. 3 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 №71-VIII. Зазначені обставини відображені в акті №06-05/25/2016-22/п(74) від 05.04.2016 про недопущення до перевірки (аркуш справи 22).

12.04.2016 Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України видано припис за №492-14/06, в якому зазначено, що за результатами планової перевірки ТОВ Борове-Захід згідно з актом перевірки від 05.04.2016 № 06-02/25/2016-22/п(74) були виявлені такі порушення вимог законодавства у сфері надрокористування:

1) не допущено посадових осіб Державної служби геології та надр України до здійснення заходів державного нагляду (контролю), які проводились з дотриманням порядку здійснення державного нагляду (контролю);

2) не виконуються умови користування надрами, а саме не дотримуються вимоги Угоди про умови користування надрами, яка є невід`ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами №5254 від 21.12.2010, в частині обов`язку надрокористувача допускати представників Держгеонадра для здійснення державного геологічного контролю.

Приписом зобов`язано ТОВ Борове-Захід у строк до 12.05.2017 усунути вищезазначені порушення вимог законодавства у сфері надрокористування шляхом надання до Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України документів (завірених належним чином копій) та матеріалів, що підтверджують виконання питань згідно з додатком №1 до даного припису (аркуші справи 23-24).

Оскільки станом на 20.05.2016 ТОВ Борове-Захід не надано матеріалів, які підтверджують факт дотримання вимог законодавства у сфері надрокористування, зазначених в приписів від 12.04.2016 №492-14/06, Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України направлено директору департаменту державного геологічного контролю подання від 20.05.2016 № 651-14/06 на зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №5254 від 21.12.2010 (аркуш справи 21).

Наказом Державної служби геології та надр України від 16.08.2016 №253 зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами №5254 від 21.12.2010, наданого ТОВ Борове-Захід з метою видобування торфу родовища Радно та надано 30 календарних днів для усунення виявлених порушень (аркуші справи 25-27).

На ім`я директора департаменту державного геологічного контролю Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України 03.11.2016 за № 1382-14/06 було надіслано подання на анулювання спеціального дозволу на користування надрами №5254 від 21.12.2010, в якому зазначено, що станом на 02.11.2016 ТОВ Борове-Захід не надало матеріалів які підтверджують факт усунення порушень вимог законодавства у сфері надрокористування, зазначених у приписі від 12.04.2016 №492-14/06 (аркуш справи 28).

У зв`язку з не усуненням причин зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №5254 від 21.12.2010, наданого ТОВ Борове-Захід з метою видобування торфу родовища Радно , Державною службою геології та надр України розглянуто питання щодо подальшої дії зазначеного спеціального дозволу та листом від 20.12.2016 №23617/13/14-16 запропоновано відповідачу в 15-денний строк висловити власну позицію (згоду/незгоду) на припинення права користування надрами, який відповідачем отримано (аркуш справи 29).

Вважаючи, що порушення, які були допущені відповідачем не усунуті, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положенням про Державну службу геології та надр України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1174 від 30.12.2015 (далі - Положення в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів, і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

До основних завдань Держгеонадр віднесено, зокрема, реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Згідно з підпунктами 9, 10, 12 пунктом 4 Положення Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами); зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення; здійснює переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), внесення до них змін та видачу дублікатів, продовжує строк дії спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами).

Відповідно до статті 2 Кодексу України про надра (тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) завданням Кодексу України про надра є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.

За приписами статті 26 цього ж Кодексу право користування надрами припиняється у разі:

1) якщо відпала потреба у користуванні надрами;

2) закінчення встановленого строку користування надрами;

3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування;

4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення;

5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр;

6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами;

7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.

Відповідно до статті 19 Кодексу України про надра надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони регулює Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 (далі - Порядок №615 в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін (абзац перший пункту 1 цього Порядку).

Відповідно до пункту 10 Порядку №615 невід`ємною частиною дозволу є угода про умови користування надрами, що укладається між органом з питань надання дозволу і надрокористувачем і містить програму робіт, яка оформляється як додаток, та особливі умови надрокористування, що передбачають: вимоги до ефективності робіт; сучасні технології видобування та переробки корисних копалин; порядок видобування корисних копалин, зокрема з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій; види, обсяги і строки виконання робіт на ділянці надр; підстави для припинення діяльності, пов`язаної з використанням ділянки надр.

Відсутність у підприємств, установ, організацій і громадян спеціального дозволу на користування надрами та належним чином оформлених усіх дозвільних документів не дає права здійснювати геологічне вивчення корисних копалин, є виключною власністю народу України і надаються тільки у користування.

Відповідно до пункту 2 статті 8 Угоди про умови користування надрами №5254 від 21.12.2010 ТОВ Борове-Захід (надрокористувач) зобов`язаний надавати органам, які здійснюють державний контроль за дотриманням правил і нормативів користування ділянкою надр, умов Дозволу, державний нагляд за веденням робіт на ділянці надр та їх використанням, необхідну для їх роботи інформацію, усні або на їх вимогу письмові пояснення з питань, що належать до компетенції цих органів. У разі виявлення порушень, відповідні органи мають право тимчасово зупинити провадження робіт, передбачених Дозволом, до усунення цих порушень, а також ініціювати перед Мінприроди питання зупинення, поновлення та анулювання Дозволу (аркуші справи 10-14).

Пунктом 23 Порядку №615 встановлено, що право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності .

Відповідно до частини 7 статті 4-1 Законом України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності від 06.09.2005 №2806-IV (далі - Закон №2806-IV в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) дозвільний орган анулює документ дозвільного характеру з таких підстав: звернення суб`єкта господарювання із заявою про анулювання документа дозвільного характеру; припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення та ліквідації, якщо інше не встановлено законом); припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації;

2) здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Законом можуть передбачатися інші підстави для анулювання документа дозвільного характеру.

Анулювання документа дозвільного характеру з підстав, не передбачених законом, забороняється.

Спори у подібних до цієї справи правовідносинах вже неодноразово розглядались судами, в тому числі касаційної інстанції, й Верховним Судом України у постанові від 10.12.2013 у справі №21-450а13 та постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №802/4846/13-а та від 26.06.2018 у справі №802/923/14-а, від 30.10.2018 у справі №818/3272/14 висловлено правову позицію про те, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку. У разі відсутності спору відповідач має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 7 частини першої статті 26 Кодексу України про надра, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів це право припиняється у судовому порядку.

Колегія суддів враховує, що Товариство з дня видачі йому дозволу на користування надрами є надрокористувачем у розумінні статті 13 Кодексу України про надра і пункту 1 Порядку №615, а тому повинно виконувати передбачені законодавством обов`язки, в тому числі передбачені статтею 24 названого вище Кодексу.

Згідно з положеннями пункту 1 частини 1 статті 24 Кодексу України про надра Користувачі надр зобов`язані:

1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;

2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр;

3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища;

4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві;

4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Відповідно до пунктів 2, 4, 5 Порядку здійснення державного геологічного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2011 №1294 (далі - Порядок № 1294, в редакції на час виникнення відповідних правовідносин), державний геологічний контроль здійснюється Держгеонадрами та її територіальними органами (далі - органи державного геологічного контролю).

Органи державного геологічного контролю відповідно до покладених на них завдань здійснюють державний геологічний контроль за своєчасністю і правильністю державної реєстрації робіт з геологічного вивчення та використання надр, наявністю спеціальних дозволів на користування надрами і виконання передбачених ними умов.

Державний геологічний контроль здійснюється шляхом проведення органами державного геологічного контролю планових і позапланових перевірок надрокористувачів, тобто користувачів надр, визначеними статтею 13 Кодексу України про надра, яким відповідно до статті 16 Кодексу надані спеціальні дозволи на користування надрами.

Пункти 13 і 14 Порядку № 1294 встановлюють, що посадові особи органу державного геологічного контролю під час проведення планової або позапланової перевірки мають право: 1) на безперешкодний доступ до підприємств, цехів, виробничих майданчиків, обладнання, установок, території, які експлуатуються надрокористувачами з метою використання надр; 2) залучати спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками), вчених, представників інститутів громадянського суспільства (за згодою) для розгляду питань, що належать до компетенції органів державного геологічного контролю; 3) припиняти роботи з геологічного вивчення та використання надр, що проводяться з порушенням стандартів та правил і можуть спричинити псування родовищ, істотне зниження ефективності робіт або призвести до значних збитків; 4) зупиняти діяльність підприємств, установ та організацій, що здійснюють геологічне вивчення та використання надр без спеціальних дозволів на користування надрами або з порушенням умов, передбачених такими дозволами; 5) давати надрокористувачам обов`язкові для виконання вказівки (приписи) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства під час проведення робіт з геологічного вивчення та використання надр; 6) складати у межах своїх повноважень протоколи, розглядати справи про адміністративні правопорушення, накладати адміністративні стягнення; 7) вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного геологічного контролю; 8) одержувати в установленому законодавством порядку безоплатно від міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, надрокористувачів інформацію, документи і матеріали, зокрема від органів статистики - статистичні дані, необхідні для виконання покладених завдань; 9) відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи та інші матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного геологічного контролю в установленому законодавством порядку; 10) вживати відповідно до закону інших заходів.

Посадові особи органів державного геологічного контролю під час проведення перевірки надрокористувачів зобов`язані: повно, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний геологічний контроль; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах з надрокористувачами; не втручатися і не перешкоджати провадженню господарської діяльності надрокористувачем під час здійснення державного геологічного контролю, якщо це не загрожує життю та здоров`ю людей, не спричиняє небезпеки виникнення техногенних ситуацій і пожеж; забезпечувати нерозголошення комерційної таємниці надрокористувачів, що стала відомою посадовим особам у ході проведення перевірки; ознайомити надрокористувача з результатами державного геологічного контролю в строки, передбачені законом; надавати надрокористувачеві консультаційну допомогу щодо здійснення державного геологічного контролю.

Згідно пункту 15 Порядку №1294 за результатами проведення планової або позапланової перевірки надрокористувача посадовими особами органу державного геологічного контролю складається акт перевірки за формою, затвердженою Держгеонадрами.

Доводи апелянта про відсутність акту перевірки із посиланням на Порядок №1294 є необґрунтованими, оскільки посадовими особами позивача складений акт №06-05/25/2016-22/п(74) від 05.04.2016 про недопущення до перевірки (аркуш справи 22), відповідач не допустив працівників уповноваженого органу, відповідно не можливо було провести перевірку такого підприємства.

Відповідно до пункту 16 Порядку №1294 у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр на підставі акту перевірки протягом п`яти робочих днів з дати її завершення складається припис або розпорядження за формою, затвердженою Держгеонадрами.

Таким чином, припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Судом встановлено, що відповідачем в адміністративному чи судовому порядку наказ про проведення перевірки дотримання ТОВ Борове-Захід вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин від 21.03.2016 № 93 не оскаржувався.

05.04.2016 уповноваженими особами Держгеонадра на підставі направлення від 01.04.2016 №440-14/06 (аркуш справи 20), наказу від 21.03.2016 №92 здійснено виїзд за адресою (34061, Рівненська обл., Зарічненський р-н., с. Борове), вказаною у спеціальному дозволі на користування надрами №5254 від 21.12.2010 та встановлено, що за вище вказаною адресою відсутні керівник, заступник керівника або уповноважена особа ТОВ Борове-Захід . Окрім цього, у телефонному режимі було відмовлено у проведенні перевірки з посиланням на п. 3 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 №71-VIII. Зазначені обставини відображені в акті №06-05/25/2016-22/п(74) від 05.04.2016 про недопущення до перевірки (аркуш справи 22), а доводи апелянта про неправдиві твердження позивача щодо повідомлення директора ТОВ Борове-Захід про проведення перевірки є спростованими, адже як у матеріалах справи та і до апеляційної скарги, провадження за якою відкрито після значного строку, не має оскаржених дій працівників Державної служби геології та надр України в адміністративному порядку, які складали відповідні документи та зазначали такі твердження, відсутні і заяви до правоохоронних органів про їх підробку.

12.04.2016 Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України видано припис за №492-14/06, в якому зазначено, що за результатами планової перевірки ТОВ Борове-Захід згідно з актом перевірки від 05.04.2016 № 06-02/25/2016-22/п(74) були виявлені такі порушення вимог законодавства у сфері надрокористування: 1) не допущено посадових осіб Державної служби геології та надр України до здійснення заходів державного нагляду (контролю), які проводились з дотриманням порядку здійснення державного нагляду (контролю); 2) не виконуються умови користування надрами, а саме не дотримуються вимоги Угоди про умови користування надрами, яка є невід`ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами №5254 від 21.12.2010, в частині обов`язку надрокористувача допускати представників Держгеонадра для здійснення державного геологічного контролю.

Приписом зобов`язано ТОВ Борове-Захід у строк до 12.05.2017 усунути вищезазначені порушення вимог законодавства у сфері надрокористування шляхом надання до Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України документів (завірених належним чином копій) та матеріалів, що підтверджують виконання питань згідно з додатком №1 до даного припису (аркуші справи 23-24).

Оскільки станом на 20.05.2016 ТОВ Борове-Захід не надано матеріалів, які підтверджують факт дотримання вимог законодавства у сфері надрокористування, зазначених в приписів від 12.04.2016 №492-14/06, Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України направлено директору департаменту державного геологічного контролю подання від 20.05.2016 № 651-14/06 на зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №5254 від 21.12.2010 (аркуш справи 21).

Наведені обставини слугували підставою для видання наказу Державної служби геології та надр України від 16.08.2016 №253 про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №5254 від 21.12.2010, наданого ТОВ Борове-Захід з метою видобування торфу родовища Радно та надано 30 календарних днів для усунення виявлених порушень (аркуші справи 25-27).

Наказ про зупинення дії спецдозволу відповідачем не оскаржувався, а тому колегія суддів не входить в обговорення законності такого акту.

Що стосується підстав відмови суб`єкта господарювання у проведенні перевірки, суд враховує, що відповідно до частини 3 розділу II Прикінцеві положення Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи № 71-VIII від 28.12.2014 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), такий направлений на врегулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів та передбачає внесення змін до податкового законодавства.

Отже, за своєю метою та змістом цей Закон покликаний врегулювати саме податкові, а не будь-які інші правовідносини, зокрема і ті, які виникають у сфері надрокористування.

Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України останній регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Вказаним Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності тих контролюючих органів, про які йдеться у пункті 41.1 статті 41 цього Кодексу. Зокрема контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи. У складі контролюючих органів діють підрозділи податкової міліції.

Таким чином, обмеження на проведення перевірок підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами, встановлені Законом № 71-VІІІ стосується лише контролюючих органів, визначених у підпункті 41.1 статті 41 Податкового кодексу України.

Відтак, беручи до уваги, що завданням Державної служби геології та надр України є реалізація державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, колегія суддів приходить до висновку, що Державна служба геології та надр України не є контролюючим органом доходів і зборів в розумінні вимог пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що законодавцем було прийнято два нормативно-правових акти, якими встановлено мораторії на проведення перевірок суб`єктів господарювання, а саме:

- Закон №71-VIII, згідно з пунктом 3 Прикінцевих положень якого у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб`єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України;

- Закон №76-VIII, згідно з пунктом 8 Прикінцевих положень якого перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня-червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб`єкта господарювання щодо його перевірки.

З наведеного вбачається, що норми Закону №76-VІІІ стосуються всіх контролюючих органів, крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України, тоді як норми Закону №71-VІІІ стосуються контролюючих органів, що забезпечують формування єдиної державної податкової, державної митної політики щодо адміністрування податків, тобто Державної фіскальної служби України та її територіальних органів, адже критеріями визначення переліку суб`єктів господарювання, на яких такі обмеження не поширюються, є, зокрема, обсяг доходу за попередній календарний рік, а також певний вид діяльності чи імпорт певного виду товарів.

Такі положення вказаних нормативних актів роблять послідовною позицію законодавчого органу, яким в один день прийняті різні за змістом норми щодо одних і тих самих правовідносин, зокрема, щодо обмеження повноважень контролюючих органів у проведенні перевірок суб`єктів господарювання.

Таким чином, правовідносини, пов`язані з встановленням обмеження на проведення перевірок Державною службою геології та надр України, регулювались саме пунктом 8 Прикінцевих положень Закону №76-VIII, а не Законом №71-VIII, та в часовому вираженні тривали протягом січня-червня 2015 року і закінчилися 01.07.2015, а перевірка відповідача здійснювалася з 04.04.2016.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №826/23874/15.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладені обставини справи, колегія суддів вважає, що позивачем було дотримано порядок та процедуру проведення перевірки ТОВ Борове-Захід , а законних підстав для недопуску ТОВ Борове-Захід уповноважених осіб позивача до такої перевірки судом не встановлено, а виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного на відповідний час законодавства України, матеріалів справи, позивач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позов задоволено правомірно.

Вказана правова позиція апеляційного суду узгоджується із постановою Верховного Суду від 15 квітня 2020 року по справі № 806/1285/16, яка в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів враховується апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Колегія суддів дійшла висновку, що судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції на підставі статті 139 КАС України у апеляційного суду немає.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Борове-Захід - залишити без задоволення.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 27 липня 2017 року у справі №817/983/17 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді Р.Й. Коваль

М.А. Пліш

Повний текст постанови складено 15.06.2020