Ухвала

від 09.06.2020 по справі 911/1089/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 911/1089/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Кролевець О.А., Ткач І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,

представників учасників справи:

позивача - Величко Д.В.,

відповідача - Муравйов О.В.,

третьої особи-1 - не з`явився,

третьої особи-2 - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Будремсервіс"

про закриття касаційного провадження

при розгляді касаційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Київської області

у складі судді Рябцевої О. О.

від 09.09.2019 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Гаврилюк О. М., Ткаченко Б. О., Сулім В. В.

від 16.01.2020

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будремсервіс"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача : ОСОБА_2 , ОСОБА_3

про визнання недійсними рішень загальних зборів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через Північний апеляційний господарський суд з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 09.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2020 у справі № 911/1089/19.

Ухвалою Верховного Суду від 02.03.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 09.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2020 у справі № 911/1089/19.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будремсервіс" звернулося до Суду з клопотанням про закриття касаційного провадження у справі №911/1089/19 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на підставі п.2 ч.1 ст.296 ГПК України (після відкриття касаційного провадження виявилося, що касаційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати).

Клопотання мотивовано тим, що надані до касаційної скарги копії документів не підтверджують повноваження представника Тимошенка П . О. як адвоката ОСОБА_1 на підписання та подання касаційної скарги від імені позивача.

У зазначеному аспекті відповідач покликається на те, що адвокат Тимошенко П.О. має право здійснювати адвокатську діяльність тільки з моменту отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, тобто з 24.07.2019.

Цивільні права у адвокатів Адвокатського об`єднання "Когнітор", у складі якого здійснює адвокатську діяльність адвокат Тимошенко П.О., на представництво інтересів позивача ОСОБА_1 виникли після укладення договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 19.04.2019 №19/04/2019-01.

Обсяг обмежень повноважень, передбачених договором про надання правової (професійної правничої) допомоги від 19.04.2019 №19/04/2019-01, є ширшим ніж обмеження прав, що зазначені в Довіреності від 30.06.2019. А представником не надано документів (довіреність або ордер), виданих саме на підставі Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 19.04.2019 №19/04/2019-01.

У підтвердження вимог свого клопотання відповідач посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2019 у справі №817/66/16 (провадження №11-185апп19), де у п.75 Суд зазначив, що надання адвокатом правової допомоги без укладення договору у письмовій формі, зокрема лише на підставі довіреності, не допускається, окрім випадків, передбачених частиною другою статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Заперечуючи проти клопотання відповідача, позивач покликається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові, ухваленій у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 12.10.2018 у справі №908/1101/17, та висновки, здійснені Верховним Судом у справах №910/8331/19 та №921/69/19.

Розглянувши доводи, наведені у клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю "Будремсервіс" та запереченнях позивача, Суд зазначає таке.

Конституцією України проголошено, що утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (ч.2 ст.3 Конституції України).

Згідно з ч.1 ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

За змістом ч.1 ст.56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч.1 ст.58 ГПК України).

Адвокатом, згідно з приписами ч.1 ст.6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", є фізична особа, яка склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до ч.3 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч.4 ст.60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами (ч.3 ст.244 ЦК України). Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не встановлює вимог до довіреності, виданої на підтвердження повноважень адвоката. Підстави і порядок припинення представництва за довіреністю визначаються Цивільним кодексом України. Закон не вимагає від довірителя перевидавати довіреність у зв`язку з набуттям його представником статусу адвоката.

У питанні допуску особи до участі у справі через свого представника, який діє на підставі довіреності, важливим є, щоб особа, яка здійснює представництво у суді, була адвокатом, право якого на заняття адвокатською діяльністю не було зупинено чи припинено на момент звернення до суду. Довіреність у такому випадку є документом, який визначає межі наданих представникові прав та перелік дій, які він може вчиняти для виконання наданого йому доручення. Адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді (ст.400-1 Кримінального кодексу України).

Положенням частини 6 статті 4 ГПК України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Отже, Суд вважає, що додана до касаційної скарги довіреність від 30.06.2017, якою ОСОБА_1 уповноважив представляти його інтереси у судах України Тимошенка Павла Олександровича , статус якого як адвоката підтверджено свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серія НОМЕР_1 , є достатніми документами у розмінні ч.4 ст.60 ГПК України, які підтверджують право позивача на звернення до суду з касаційною скаргою через свого представника - Тимошенка П.А.

Протилежні доводи відповідача з посиланням на те, що Тимошенко П.А. отримав свідоцтво лише 24.07.2019 Суд відхиляє як помилкові, вважаючи позицію відповідача у тлумаченні зазначених вище норм права надмірно формалізованою.

Посилання відповідача на висновки, здійснені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06.11.2019 у справі №817/66/16 (провадження №11-185апп19), у контексті питання, яке розглядається Судом в межах справи №911/1089/19, також є необґрунтованим. Оскільки предметом судового розгляду у справі №817/66/16 (провадження №11-185апп19) було питання притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності у зв`язку з наданням правової допомоги без укладення договору в письмовій формі. Тоді як у цій справі Суд вирішує питання доступу позивача до суду через уповноваженого ним представника, оцінюючи документи, надані в підтвердження повноважень представника, на їх відповідність відповідним вимогам ГПК України. Тому постанова, на яку посилається відповідач, не є релевантною для цієї справи.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог. Надмірний формалізм у вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Зокрема, у рішенні від 04 грудня 1995 року у справі "Беллет проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.

У рішенні від 13 січня 2000 року у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.

Отже, враховуючи, що повноваження Тимошенка П.О. , який на момент звернення до Суду з касаційною скаргою має право на здійснення адвокатської діяльності, підтверджені довіреністю, що згідно з ч.4 ст.60 ГПК України є належним документом про повноваження адвоката як представника позивача, Суд не наділений правом на обмеження ОСОБА_1 у доступі до правосуддя. Таким чином, правові підстави для закриття провадження на підставі п.2 ч.1 ст.296 ГПК України відсутні.

Керуючись статтями 234, 235, 236 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Будремсервіс" про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 09.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2020 у справі № 911/1089/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді О. А. Кролевець

І. В. Ткач