Постанова

від 10.06.2020 по справі 695/989/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

10 червня 2020 року

м. Київ

справа № 695/989/18

провадження № 61-47046св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Сільськогосподарський виробничий кооператив Струмок ,

відповідачі: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю Гранекс-Черкаси ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Гранекс-Черкаси на постанову Апеляційного суду Черкаської області від 09 жовтня 2018 року у складі колегії суддів: Бондаренка С. І., Новікова О. М., Сіренка Ю. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2018 року Сільськогосподарський виробничий кооператив Струмок (далі - СВК Струмок ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Гранекс-Черкаси (далі - ТОВ Гранекс-Черкаси ) про визнання недійсним договору оренди землі, скасування його державної реєстрації та визнання договору оренди землі поновленим.

На обгрунтування позовних вимог зазначав, що 30 квітня 2010 року між СВК Струмок та ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки площею 2,8170 га, кадастровий номер 7121586600:07:002:0027, що розташована в адміністративних межах Кропивнянської сільської ради Золотоніського району Черкаської області на строк до 31 грудня 2017 року (з урахуванням внесених змін). Умовами договору передбачено право орендаря на переважне його поновлення на новий строк.

18 листопада 2017 року він направив ОСОБА_1 повідомлення про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, з проектом додаткової угоди. Проте, відповідач надіслав СВК Струмок повідомлення, в якому висловив небажання продовжувати договірні відносини. 27 лютого 2018 року від ОСОБА_1 надійшло повідомлення, про те, що він 02 січня 2018 року уклав договір оренди земельної ділянки з ТОВ Гранекс-Черкаси , просив не чинити перешкод у розпорядженні земельною ділянкою та передати її для обробітку новому орендарю.

Посилаючись на те, що договір оренди землі від 02 січня 2018 року укладений з порушенням норм чинного законодавства, а дії ОСОБА_1 недобросовісними та такими, що порушують його переважне право на поновлення договору оренди землі на новий строк, СВК Струмок просив визнати недійсним договір оренди землі від 02 січня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Гранекс-Черкаси , скасувати запис про його державну реєстрацію, визнати поновленим договір оренди землі від 30 квітня 2010 року, укладений між СВК Струмок та ОСОБА_1 на той же строк і на тих умовах, на яких він був укладений.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09 липня 2018 року у задоволенні позову СВК Струмок відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 , як власник земельної ділянки, скористався своїм правом вільно розпоряджатися своєю власністю, а тому повідомлення орендаря про його намір реалізувати переважне право на поновлення договору оренди за наявності заперечень орендодавця, не є підставою для поновлення договору оренди землі, оскільки запропонована ТОВ Гранекс-Черкаси пропозиція на укладення договору оренди землі є більш вигідною для власника земельної ділянки. Суд вказав, що твердження позивача про те, що він продовжував користуватися вказаною земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди землі, не свідчить про законність користування позивачем цією земельною ділянкою, оскільки реалізація переважного права на поновлення договору оренди на новий строк можлива лише за умови дотримання строків і процедури повідомлення орендодавця про намір реалізувати таке право, та за його згоди. Крім того, позивач не надав доказів на підтвердження здійснення ним обробітку землі та сплати

ОСОБА_1 орендної плати за користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди землі.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 09 жовтня 2018 року апеляційну скаргу СВК Струмок задоволено, рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09 липня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову СВК Струмок .

Визнано недійсним договір оренди землі від 02 січня 2018 року, укладений між ТОВ Гранекс-Черкаси та ОСОБА_1 .

Скасовано запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію іншого речового права про право оренди земельної ділянки площею 2,817 га, кадастровий номер 7121586600:07:002:0027 на підставі договору оренди землі від 02 січня 2018 року, зареєстроване виконавчим комітетом Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області 12 січня 2018 року за № 24408162.

Визнано поновленим договір оренди землі від 30 квітня 2010 року, укладений між СВК Струмок та ОСОБА_1 , з додатками, на той самий строк та на тих самих умовах.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що укладений між сторонами договір оренди земельної ділянки від 30 квітня 2010 року відповідно до положень статті 33 Закону України Про оренду землі був поновленим, оскільки позивач направив відповідачу повідомлення про намір продовжити строк його дії, а відповідач не навів обґрунтувань (з зазначенням конкретних

та чітких підстав) відмови від запропонованих йому умов. Направлені

ОСОБА_1 у листопаді 2017 року та лютому 2018 року повідомлення СВК Струмок про небажання продовжувати орендні відносини не містять причин відмови, незгоди з існуючими умовами договору та наміру укласти договір оренди з іншим орендарем. Факт укладання ОСОБА_1 договору оренди землі з ТОВ Гранекс-Черкаси свідчить про його небажання узгоджувати умови оренди з попереднім орендарем або пропонувати свої умови оренди, тим самим ОСОБА_1 позбавив СВК Струмок можливості реалізувати своє переважне право на продовження оренди земельної ділянки.

Узагальнені доводи касаційної скарги та позицій інших учасників справи

У листопаді 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ТОВ Гранекс-Черкаси , у якій заявник просив скасувати постанову Апеляційного суду Черкаської області від 09 жовтня 2018 року та залишити в силі рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області

від 09 липня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга обгрунтована посиланнями на те, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що договір оренди землі від 30 квітня 2010 року не був підписаний уповноваженою особою СВК Струмок , а також на те, що передача об`єкта оренди здійснюється орендодавцем у триденний термін з моменту державної реєстрації договору оренди землі, однак позивач не надав акт прийому-передачі земельної ділянки до зазначеного договору, а тому не можна достовірно встановити чи був переданий об`єкт оренди в користування СВК Струмок . Ураховуючи, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки можлива лише за наявності волевиявлення орендодавця ОСОБА_1 , який висловив свою незгоду на продовження дії договору оренди землі від 30 квітня 2010 року, двічі надіславши СВК Струмок повідомлення про відмову у поновленні зазначеного договору, а отже поновлення дії договору оренди землі всупереч волі власника земельної ділянки суперечить положенням статті 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Крім того, поновлення договору землі від 30 квітня 2010 року на тих самих умовах і на той самий строк значно погіршує становище власника земельної ділянки, оскільки зазначений договір передбачає удвічі нижчий розмір орендної плати, ніж визначений у договорі оренди землі від 02 січня

2018 року, укладеним між ТОВ Гранекс-Черкаси та ОСОБА_1 .

У грудні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від СВК Струмок , у якому позивач зазначав, що апеляційний суд повно та всебічно з`ясував обставини справи та ухвалив законне і обгрунтоване рішення, підстави для його скасування відсутні.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України, в редакції чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, в редакції чинній на час подання касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ТОВ Гранекс-Черкаси підлягає задоволенню з таких підстав.

Установлені судами фактичні обставини справи

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,8170 га, кадастровий номер 7121586600:07:002:0027 , що розташована в адміністративних межах Кропивнянської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.

30 квітня 2010 року між СВК Струмок та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,8170 га, кадастровий номер 7121586600:07:002:0027, що розташована в адміністративних межах Кропивнянської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.

29 грудня 2012 року між сторонами укладено додаткову угоду, якою внесено зміни до договору оренди землі та визначено, що зазначений договір укладено на строк до 31 грудня 2017 року.

18 листопада 2017 року СВК Струмок надіслав ОСОБА_1 повідомлення про те, що він має намір продовжити дію договору оренди землі від 30 квітня 2010 року шляхом укладення додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди землі та внесення змін до нього. До повідомлення було додано проект додаткової угоди до договору оренди землі.

14 грудня 2017 року ОСОБА_1 надіслав СВК Струмок повідомлення

від 30 листопада 2017 року про відмову у поновленні договору оренди землі, та просив повернути йому земельну ділянку, надіславши у десятиденний термін з дня закінчення договору підписаний СВК Струмок акт повернення земельної ділянки для його підписання.

Після припинення 31 грудня 2017 року строку дії договору оренди землі

від 30 квітня 2010 року, 02 січня 2018 року ОСОБА_1 та ТОВ Гранекс-Черкаси уклали договір оренди спірної земельної ділянки, зареєстрований в установленому законодавством порядку 12 січня 2018 року.

У лютому 2018 року ОСОБА_1 надіслав СВК Струмок повідомлення

від 22 лютого 2018 року, в якому ще раз повідомив про небажання продовжувати договірні правовідносини, повідомив про укладення договору оренди з ТОВ Гранекс-Черкаси та просив не чинити перешкод у розпорядженні земельною ділянкою, та передати її для обробітку зазначеному товариству.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, шляхом: визнання правочину недійсним; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Згідно з частинами першою - п`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі , у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Зазначені положення узгоджуються із положеннями частини першої

статті 777 ЦК України.

Ураховуючи зазначене, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Таким чином, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами другою-п`ятою цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень на поновлення договору оренди землі.

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18).

Дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності та встановивши, що

14 грудня 2017 року та 22 лютого 2018 року, тобто до та після закінчення строку дії договору оренди землі від 30 квітня 2010 року (31 грудня 2017 року),

ОСОБА_1 повідомив позивача про те, що він не має наміру поновлювати дію договору оренди землі з СВК Струмок і залишає за собою право самостійно розпоряджатися земельною ділянкою та, що запропоновані ТОВ Гранекс-Черкаси умови оренди земельної ділянки в частині розміру орендної плати є більш вигідними (10 процентів від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тоді як за договором від 30 квітня 2010 року 5 процентів), а тому ОСОБА_1 , як власник, мав право вибору на укладення договору оренди земельної ділянки на більш вигідних умовах, запропонованих ТОВ Гранекс-Черкаси , суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог СВК Струмок про визнання недійсним договору оренди землі від 02 січня 2018 року, укладеного між ТОВ Гранекс-Черкаси та ОСОБА_1 .

Верховний Суд вважає необхідним зауважити, що відповідно до положень статті 33 Закону України Про оренду землі реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін, тоді як встановлені у зазначеній справі обставини свідчать про відсутність такого волевиявлення орендодавця, право власності якого на розпорядження належною йому земельною ділянкою шляхом укладення нового договору оренди землі на більш вигідних умовах є визначальним, у порівнянні з переважним правом орендаря на поновлення договору оренди землі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково, і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Ураховуючи, що апеляційний суд помилково скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідає вимогам закону, постанова Апеляційного суду Черкаської області від 09 жовтня 2018 року підлягає скасуванню, із залишенням у силі рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області

від 09 липня 2018 року.

Щодо розподілу судових витрат

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Зважаючи на те, що касаційна скарга ТОВ Гранекс-Черкаси підлягає задоволенню, сплачений за її подання судовий збір у розмірі 7 048,00 грн підлягає стягненню з СВК Струмок на користь заявника.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 413, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Гранекс-Черкаси задовольнити.

Постанову Апеляційного суду Черкаської області від 09 жовтня 2018 року скасувати, а рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області

від 09 липня 2018 рокузалишити в силі.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу Струмок на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Гранекс-Черкаси судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги, у розмірі 7 048,00 грн.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

Г. І. Усик