Постанова

від 29.04.2020 по справі 757/56330/18-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

29 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 757/56330/18-ц

провадження № 61-12420св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Ступак О. В., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О.,Олійник А. С., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Голова депутатської фракції партії Блок Петра Порошенка ОСОБА_3, Державне підприємство Парламентський телеканал Рада ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Голови депутатської фракції партії Блок Петра Порошенка ОСОБА_3 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 18 березня 2019 року в складі судді Підпалого В. В. та постанову Київського апеляційного суду від 05 червня 2019 року в складі колегії суддів: Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У листопаді 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Голови депутатської фракції партії Блок Петра Порошенка ОСОБА_3, Державного підприємства Парламентський телеканал Рада

(далі - ДП Парламентський телеканал Рада ) про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_8 під час свого виступу на засіданні погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України Голова фракції політичної партії Блок Петра Порошенка ОСОБА_3 поширив недостовірну інформацію, що стосується ОСОБА_1 наступного змісту: ...не менш загрозливо виглядають заяви ОСОБА_1 з приводу повної сумісності зі стандартами НАТО в українській армії. Подібні кроки, в період збройної агресії Росії повторюють події десятирічної давнини, коли прем`єр ОСОБА_1 зірвала отримання ПДЧ (план дій по членству в НАТО) для вступу в НАТО і розвалювала армію, знижуючи її фінансування... , …за нинішніх економічних умов зовнішні запозичення не були б потрібні, якби не боргова яма створена за часів ОСОБА_1 та ОСОБА_6 . Які разом передали нам у спадок борги у розмірі понад 70 мільярдів доларів США .

Зазначений вище виступ відповідача транслювався в режимі он-лайн телеканалом Рада , телеканалом Зік , а також розміщений в мережі Інтернет на вебсайті YouTube .

Представник позивача стверджував, що поширена відповідачем інформація є недостовірною та була поширена лише з метою дискредитаційного впливу на ділову репутацію позивача як діючого політика та опонента політичної сили, яку у Верховній Раді очолює ОСОБА_3 . Останній намагався представити позивача в очах громадськості як політика, який винний, що сьогодні Україна немає статусу члена Північноатлантичного альянсу, а армія перебуває на низькому рівні її забезпечення.

Посилаючись на те, що твердження відповідача є неправдивими та спростовуються доданими до позовної заяви доказами, представник позивача просиввизнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію

ОСОБА_1 інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_8 Головою фракції політичної партії Блок Петра Порошенка ОСОБА_3 під час свого виступу на засіданні погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України, наступного змісту: подібні кроки, в період збройної агресії Росії повторюють події десятирічної давнини, коли прем`єр ОСОБА_1 зірвала отримання ПДЧ (план дій по членству в НАТО) для вступу в НАТО і розвалювала армію, знижуючи її фінансування…за нинішніх економічних умов зовнішні запозичення не були б потрібні, якби не боргова яма створена за часів ОСОБА_1 та ОСОБА_6 . Які разом передали нам у спадок борги у розмірі понад 70 мільярдів доларів США. ; зобов`язати Голову фракції політичної партії Блок Петра Порошенка ОСОБА_3 за свій рахунок, спростувати недостовірну інформацію, поширену ним ІНФОРМАЦІЯ_8 під час свого виступу на засіданні погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України у той же спосіб, у який вона була поширена, з оголошенням на першому засіданні погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України з дня набрання рішенням суду законної сили повідомлення наступного змісту: ІНФОРМАЦІЯ_8 мною під час виступу на засіданні погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України була поширена інформація, що ОСОБА_1 , нібито під час її перебування на посаді Прем`єр-міністра України, нібито зірвала приєднання до ПДЧ, зменшувала фінансування армії, та за її Прем`єрства було створено та передано у спадок борги. Вказана інформація є недостовірною, порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 Такі мої твердження були голослівними. ; зобов`язати телеканал Рада здійснити он-лайн трансляцію засідання погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України, на якому Головою фракції політичної партії Блок Петра Порошенка ОСОБА_3 буде оголошено текст повідомлення, затвердженого судом, з послідуючим розміщенням цього виступу на своєму офіційному каналі RadaTVchannel в мережі Інтернет на вебсайті YouTube .

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 18 березня 2019 року позов задоволено. Визнано недостовірною та такою, що порочить честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_8 Головою фракції політичної партії Блок Петра Порошенка ОСОБА_3 під час свого виступу на засіданні погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України, наступного змісту: Подібні кроки, в період збройної агресії Росії повторюють події десятирічної давнини, коли прем`єр ОСОБА_1 зірвала отримання ПДЧ (план дії по членству в НАТО) для вступу в НАТО і розвалювала армію, знижуючи її фінансування... .... за нинішніх економічних умов зовнішні запозичення не були б потрібні, якби боргова яма створена за часів ОСОБА_1 та ОСОБА_6 . Які разом передали нам у спадок борги у розмірі понад 70 мільярдів доларів США. . Зобов`язано голову депутатської фракції партії Блок Петра Порошенка ОСОБА_3 спростувати недостовірну інформацію, поширену ним ІНФОРМАЦІЯ_8 під час свого виступу на засіданні погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України, у той же спосіб, у який вона була поширена, з оголошенням на першому засіданні погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України з набрання рішенням суду законної сили повідомлення наступного змісту: П`ятого листопада дві тисячі вісімнадцятого року мною під час виступу на погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України поширена інформація, що ОСОБА_1 , нібито під час її перебування на посаді Прем`єр-міністра України, нібито зірвала приєднання до ПДЧ зменшувала фінансування армії, та за її Прем`єрства було створено та передано у спадок борги. Вказана інформація є недостовірною, порочить честь, гідність та ділову ОСОБА_1 Такі мої твердження були голослівними . Зобов`язано телеканал Рада здійснити он-лайн трансляцію засідання погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України на якому Головою фракції політичної партії Блок Петра Порошенка ОСОБА_3 буде оголошено текст повідомлення затвердженого судом з послідуючим розміщенням цього виступу на своєму офіційному каналі RadaTVchannel в мережі YouTube. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості, зазначивши, що поширена відповідачем інформація містить конкретні фактичні твердження, що не відповідають дійсності, при цьому негативно впливає на репутацію позивача, яка є діючим політиком, а отже підлягає спростуванню.

Судом першої інстанції також зазначено, що з метою відновлення порушеного особистого немайнового права позивача, вимога про зобов`язання відповідача телеканал Рада здійснити он-лайн трансляцію засідання погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України, на якому Головою фракції політичної партії Блок Петра Порошенка ОСОБА_3 буде оголошено текст повідомлення, яке викладено в резолютивній частині рішення з послідуючим розміщенням цього виступу на своєму офіційному каналі RadaTvchanel на вебсайті в мережі YouTube, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Постановою Київського апеляційного суду від 05 червня 2019 року апеляційну скаргу представника Голови депутатської фракції партії Блок Петра Порошенка ОСОБА_3 - ОСОБА_10 залишено без задоволення. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 18 березня 2019 року залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд, погоджуючись з його висновками, виходив з того, що відповідач, не заперечуючи факту поширення зазначеної вище інформації про позивача, не довів факт її достовірності належними та допустимими доказами.

Апеляційним судом відхилено доводи апеляційної скарги про те, що факт наявності державного боргу України в розмірі більше 70 мільярдів доларів США підтверджується загальнодоступною інформацією Національного банку України, а тому суд безпідставно визнав вказане твердження відповідача недостовірним, оскільки в своєму виступі відповідач стверджував, що зовнішній борг в зазначеному вище розмірі утворився за часів, коли позивач була Прем`єр-міністром України, однак із річного звіту за 2004 рік вбачається, що обсяг валового зовнішнього боргу України на час призначення ОСОБА_1 прем`єр - міністром України уже становив

30,6 мільярдів доларів США, що не відповідає твердженню відповідача.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи

У липні 2019 року представник Голови депутатської фракції партії Блок Петра Порошенка ОСОБА_3 . - ОСОБА_10 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду міста Києва від 18 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 червня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені вище судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій:

- безпідставно визнали недостовірною інформацію, яка була висвітлена самою ОСОБА_1 , зокрема, на конференції Організації Об`єднаних Націй з питань безпеки, яка проводилась у лютому 2007 року в м. Мюнхен (Федеративна Республіка Німеччина);

- не врахували, що інформація, про спростування якої заявлено позивачем, поширюється засобами масової інформації протягом 10 років, проте жодного разу ОСОБА_1 не зверталась до суду з позовом про визнання її недостовірною;

- дійшли помилкового висновку про те, що поширена відповідачем ОСОБА_3 інформація не є його оціночним судженням;

- поклали в основу оскаржуваних судових рішень висновок експерта, виготовлений на замовлення адвоката позивача, який до участі в справі залучений не був, що є безумовною підставою для їх скасування з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

На дату розгляду справи відзиви на касаційну скаргу представника Голови депутатської фракції партії Блок Петра Порошенка ОСОБА_3 - ОСОБА_10 до Верховного Суду не надходили.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 05 липня 2019 року касаційну скаргу представника Голови депутатської фракції партії Блок Петра Порошенка ОСОБА_3 - ОСОБА_10 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 18 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 червня 2019 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 21 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Голови депутатської фракції партії Блок Петра Порошенка ОСОБА_3, витребувано матеріали цивільної справи № 757/56330/18-ц із Печерського районного суду міста Києва та надано учасникам справи строк на подання відзивів на касаційну скаргу.

У вересні 2019 року матеріали справи № 757/56330/18-ц надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2020 року справу № 757/56330/18-ц призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ (далі - Закон № 460-ІХ).

Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин зазначена вище касаційна скарга підлягає розгляду Верховним Судом в порядку та за правилами Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), в редакції чинній на час її подання.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (в редакції чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Частиною першою статті 400 ЦПК України (в редакції чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скаргипредставника Голови депутатської фракції партії Блок Петра Порошенка ОСОБА_3 . - ОСОБА_10 , Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_8 Голова фракції політичної партії Блок Петра Порошенка ОСОБА_3 під час свого виступу на засіданні погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України, поширив інформацію, що стосується ОСОБА_1 наступного змісту: не менш загрозливо виглядають заяви ОСОБА_1 з приводу повної сумісності зі стандартами НАТО в українській армії. Подібні кроки, в період збройної агресії Росії повторюють події десятирічної давнини, коли прем`єр ОСОБА_1 зірвала отримання ПДЧ (план дій по членству в НАТО) для вступу в НАТО і розвалювала армію, знижуючи її фінансування... , …за нинішніх економічних умов зовнішні запозичення не були б потрібні, якби не боргова яма створена за часів ОСОБА_1 та ОСОБА_6 . Які разом передали нам у спадок борги у розмірі понад 70 мільярдів доларів США. .

Зазначений вище виступ відповідача транслювався в режимі он-лайн телеканалом Рада , телеканалом Зік , а також розміщений на вебсайті YouTube за відповідним посиланням.

Звертаючись до суду із цим позовом, представник позивача вказував на те, що поширена відповідачем інформація є недостовірною та була поширена лише з метою дискредитаційного впливу на ділову репутацію позивача як діючого політика та опонента політичної сили, яку у Верховній Раді очолює ОСОБА_3.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з їх доведеності та обґрунтованості, зазначивши, що поширена відповідачем інформація містить конкретні фактичні твердження, що не відповідають дійсності, при цьому негативно впливає на репутацію позивача, яка є діючим політиком, а отже підлягає спростуванню.

Із такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій Верховний Суд повністю погодитись не може з огляду на таке.

Нормативно-правове обґрунтування

Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно із статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.

Відповідно до статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, ділова репутація, ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством (частина перша статті 201 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України Про інформацію оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки інформації чи ідей , які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає демократичного суспільства (рішення у справі Карпюк та інші проти України від 06 жовтня 2015 року).

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини (справи Лінгенса, Де Гаєс і Гійзельс , Гудвіна , Прагер і Обершлік ) свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї інформації чи тих ідей , які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких демократичне суспільство неможливе.

Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права, гарантованого статтею 19 (Lingens, cited above, p. 28, пункт 46).

Суд враховує при цьому правову позицію Європейського суду з прав людини щодо різниці між поняттями оціночне судження та фактів . Так, у пункті 39 рішення Європейського суду з прав людини від 28 березня 2013 року у справі Нова Газета і Бородянський проти Росії вказано, що правдивість оціночних суджень не піддається доведенню і їх потрібно відрізняти від фактів, існування яких може бути доведено. У пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини від 12 липня 2001 року у справі Фельдек проти Словаччини суд зазначав, що на відміну від оціночних суджень, реальність фактів можна довести.

Отже, при оцінці твердження про поведінку третьої особи, деколи може бути важко, як і в цій справі, віднайти різницю між оцінкою фактів та оціночними судженнями. Проте навіть оціночне судження може бути надмірним, якщо воно не має під собою фактичних підстав. (Jerusalem v. Austria, no. 26958/95, n. 43, ECHR 2001-11).

У разі, якщо позивач є публічною особою, то суд, розглядаючи і вирішуючи справу про захист її ділової репутації, повинен також ураховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації (далі - Декларація), схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції № 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність особистого життя (далі - Резолюція).

У Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися виставити себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

В рішенні у справі Ляшко проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, що свобода вираження поглядів являє собою одну з важливих засад демократичного суспільства та одну з базових умов його прогресу та самореалізації кожного. Предмет пункту другого статті 10 застосовується не тільки до інформації чи ідей , які були отримані зі згоди чи розглядаються як необразливі чи як малозначущі, але й до тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та відкритості думок, без чого неможливе демократичне суспільство . Свобода політичних дебатів перебуває в самому серці побудови демократичного суспільства, що наскрізь пронизує Конвенцію. При цьому, повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права, гарантованого статтею 19 Конвенції.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення у цій справі про задоволення позову, на вказані норми матеріального права України, положення міжнародного права, прецедентну судову практику Європейського суду з прав людини уваги не звернув, та дійшов категоричного висновку про те, що поширена головою депутатської фракції партії Блок Петра Порошенка ОСОБА_3 інформація, а саме: Не менш загрозливо виглядають заяви ОСОБА_1 з приводу повної сумісності зі стандартами НАТО в українській армії. Подібні кроки, в період збройної агресії Росії повторюють події десятирічної давнини, коли прем`єр ОСОБА_1 зірвала отримання ПДЧ (план дій по членству в НАТО) для вступу в НАТО і розвалювала армію, знижуючи її фінансування...; ...за нинішніх економічних умов зовнішні запозичення не були б потрібні, якби не боргова яма створена за часів ОСОБА_1 та ОСОБА_6 . Які разом передали нам у спадок борги у розмірі понад 70 мільярдів доларів США. , містить конкретні фактичні твердження, не надав такій інформації належної оцінки та не здійснив чіткого розмежування між фактичними твердженнями та оціночними судженнями відповідача.

Аналізуючи зміст оспорюваного висловлювання з урахуванням мовностилістичних засобів, за допомогою яких оголошена оспорювана інформація, суди дійшли передчасних висновків, що висловлювання відповідача є фактичними твердженнями.

Суди попередніх інстанцій не проаналізували чи можливо перевірити наведені твердження відповідача на предмет відповідності дійсності; не встановили, чи наведені в інформації обставини існували взагалі; не зазначили, якими належними доказами, поданими позивачем такі обставини спростовуються чи поданими відповідачем підтверджуються.

Так судиприйняли до уваги в якості належного доказу висновок експерта від 03 січня 2019 року, поданий представником позивача, однак не перевірили його на предмет відповідності вимогам статей 77, 78, 102 ЦПК України; не врахували, що у ньому наявні умовиводи правового характеру; не роз`яснили відповідачам їх право висловити заперечення на вказаний висновок чи заявити своє клопотання про призначення лінгвістичної експертизи у судовому засіданні для з`ясування обставин, що мають важливе значення для справи і потребують спеціальних знань.

При цьому суди не взяли до уваги, що визначення поняття оціночні судження міститься у законі - статті 30 Закону України Про інформацію , а відтак тлумачення цього поняття є питанням права, які суд повинен вирішувати самостійно, про що також зазначав Європейський суд з прав людини (справа Дмітрієвський проти Росії ).

З урахуванням наведеного суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України (в редакції чинній на час подання касаційної скарги) підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Оскільки судом першої інстанції допущені порушення норм матеріального та процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції в межах наданих йому повноважень не усунув зазначені порушення, а суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, то судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Під час нового розгляду справи суди мають врахувати викладене вище, дослідити та належним чином оцінити подані сторонами докази, дати правову оцінку доводам і відзивам сторін; вирішити справу в установлені законом розумні строки з додержанням вимог матеріального і процесуального права; ухвалити законне і справедливе судове рішення.

Оскільки розгляд справи не закінчено, то питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 409, 411, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Голови депутатської фракції партії Блок Петра Порошенка ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 18 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 червня 2019 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийО. В. Ступак Судді:І. Ю. Гулейков А. С. Олійник С. О. Погрібний Г. І. Усик