Постанова

від 05.06.2019 по справі 757/56330/18-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e -mail : inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 757/56330/18

Головуючий у першій інстанції - Підпалий В.В.

Номер провадження № 22-ц/824/6380/2019

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Яворського М.А.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

за участю секретаря - Удовиченко В.В .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Голови депутатської фракції партії Блок Петра Порошенка Герасимова ОСОБА_1 Володимировича, поданою адвокатом Куліком Сергієм Васильовичем на рішення Печерського районного суду міста Києва від 18 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Голови депутатської фракції партії Блок Петра Порошенка ОСОБА_3 , Державного підприємства Парламентський телеканал Рада про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації , -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 звернувся до суду першої інстанції із вказаним позовом, який мотивовано тим, що 5 листопада 2018 року Голова фракції політичної партії Блок Петра Порошенка ОСОБА_3 під час свого виступу на засіданні погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України, поширив недостовірну інформацію, що стосується ОСОБА_2 наступного змісту: Не менш загрозливо виглядають заяви ОСОБА_2 з приводу повної сумісності зі стандартами НАТО в українській армії. Подібні кроки, в період збройної агресії Росії повторюють події десятирічної давнини, коли прем`єр ОСОБА_2 зірвала отримання ПДЧ (план дій по членству в НАТО) для вступу в НАТО і розвалювала армію, знижуючи її фінансування..., (з 29:10 - 29:25 хв. запису) ...за нинішніх економічних умов зовнішні запозичення не були б потрібні, якби не боргова яма створена за часів ОСОБА_2 та ОСОБА_5. Які разом передали нам у спадок борги у розмірі понад 70 мільярдів доларів США. (з 29:40 - 29:54 хв. запису).

Вказаний виступ транслювався в режимі онлайн телеканалом Рада , телеканалом Зік , а також знаходиться на сайті Ютуб за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=Tb0t0ws4UVk.

Посилаючись на те, що поширена інформація є неправдивою та порочить честь і гідність ОСОБА_2 , її представник ОСОБА_4 просив: 1) визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_2 інформацію, поширену 5 листопада 2018 року Головою фракції політичної партії Блок Петра Порошенка ОСОБА_3 під час свого виступу на засіданні погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України, наступного змісту: Подібні кроки, в період збройної агресії Росії повторюють події десятирічної давнини, коли прем`єр ОСОБА_2 зірвала отримання ПДЧ (план дій по членству в НАТО) для вступу в НАТО і розвалювала армію, знижуючи її фінансування…за нинішніх економічних умов зовнішні запозичення не були б потрібні, якби не боргова яма створена за часів ОСОБА_2 та ОСОБА_5. Які разом передали нам у спадок борги у розмірі понад 70 мільярдів доларів США. ; 2) зобов`язати Голову фракції політичної партії Блок Петра Порошенка ОСОБА_3., за свій рахунок, спростувати недостовірну інформацію поширену ним, 5 листопада 2018 року під час свого виступу на засіданні погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України у той же спосіб, у який вона була поширена, з оголошенням на першому засіданні погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України з дня набрання рішенням суду законної сили повідомлення наступного змісту: П`ятого листопада дві тисячі вісімнадцятого року мною під час виступу на засіданні погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України була поширена інформація, що ОСОБА_2 , нібито під час її перебування на посаді Прем 'єр-міністра України, нібито, зірвала приєднання до ПДЧ, зменшувала фінансування армії, та за її Прем 'єрства було створено та передано у спадок борги. Вказана інформація є недостовірною, порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 Такі мої твердження були голослівними. ; 3) зобов`язати телеканал Рада здійснити онлайн трансляцію засідання погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України на якому Головою фракції політичної партії Блок Петра Порошенка ОСОБА_3 буде оголошено текст повідомлення затвердженого судом з послідуючим розміщенням цього виступу на своєму офіційному каналі RadaTVchannel на сайті Ютуб.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 18 березня 2019 року позовні вимоги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 задоволено.

Визнано недостовірною та такою, що порочить честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_2 інформацію, поширену 5 листопада 2018 року Головою фракції політичної партії Блок Петра Порошенка ОСОБА_3 під час свого виступу на засіданні погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України, наступного змісту: Подібні кроки, в період збройної агресії Росії повторюють події десятирічної давнини, коли прем`єр ОСОБА_2 зірвала отримання ПДЧ (план дії по членству в НАТО) для вступу в НАТО і розвалювала армію, знижуючи її фінансування…за нинішніх економічних умов зовнішні запозичення не були б потрібні, якби боргова яма створена за часів ОСОБА_2 та ОСОБА_5. Які разом передали нам у спадок борги у розмірі понад 70 мільярдів доларів США. .

Зобов`язано Голову депутатської фракції партії Блок Петра Порошенка ОСОБА_3 спростувати недостовірну інформацію поширену ним, 5 листопада 2018 року під час свого виступу на засіданні погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України у той же спосіб, у який вона була поширена, з оголошенням на першому засіданні погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України з набрання рішенням суду законної сили повідомлення наступного змісту: П`ятого листопада дві тисячі вісімнадцятого року мною під час виступу на погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України поширена інформація, що ОСОБА_2 , нібито під час її перебування на посаді Прем`єр-міністра України, нібито, зірвала приєднання до ПДЧ зменшувала фінансування армії, та за її Прем`єрства було створено та передано у спадок борги. Вказана інформація є недостовірною, порочить честь, гідність та ділову ОСОБА_2 .. Такі мої твердження були голослівними . Зобов`язано телеканал Рада здійснити онлайн трансляцію засідання погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України на якому Головою фракції політичної партії Блок Петра Порошенка ОСОБА_3 буде оголошено текст повідомлення затвердженого судом з послідуючим розміщенням цього виступу на своєму офіційному каналі RadaTVchannel на сайті Ютуб.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, представник Голови депутатської фракції Блок Петра Порошенка ОСОБА_3 . - адвокат Кулік С.В. подав апеляційну скаргу, відповідно до якої вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а також через порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

В апеляційній скарзі наголошується, що висновок експерта від 03 січня 2019 року, складений ОСОБА_6 , є недопустимим та недостовірним доказом, оскільки даний висновок було складено на підставі звернення адвоката ОСОБА_4 , який не мав процесуального статусу учасника справи та сторони цивільного процесу, а тому не міг виступати замовником вказаного висновку експерта. Враховуючи зазначене, апелянт вважає, що висновок експерта від 03 січня 2019 року було складено з порушенням вимог ст. 102 ЦПК України та не може бути допустимим доказом у розумінні ст. 78 ЦПК України, а тому встановити дійсні обставини справи, спираючись на даний доказ на думку апелянта є неможливим.

Окрім того, апелянт вказує, що посилання позивача на факт затвердження програми діяльності Кабінету Міністрів України Український прорив: для людей, а не політиків не може розцінюватись як реальне виконання положень, які містяться в даній програмі, а свідчить лише про наміри та плани на майбутнє, які можуть бути реалізовані, а можуть бути і не реалізовані.

Окрім того, апелянтом було зазначено, що у період перебування на посаді Прем`єр-міністра України ОСОБА_2 діяв Бюджетний кодекс України, прийнятий 21 червня 2001 року за №2542-ІІІ і відповідно до параграфу 89 Регламенту Кабінету Міністрів України проекти законів візуються Прем`єр-міністром, а тому проект закону про державний бюджет України також візувався ОСОБА_2 , що спростовує твердження позивача про відсутність повноважень Прем`єр-міністра України до зменшення чи збільшення фінансування армії.

Враховуючи вищевикладене, апелянт вважає, що позивачем не було наведено фактичних обґрунтувань недостовірності думок, суджень та оціночних тверджень відповідача, а тому просив суд скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 18 березня 2019 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

При апеляційному розгляді справи представник Голови депутатської фракції Блок Петра Порошенка ОСОБА_3 - адвокат Кулік С.В. доводи апеляційної скарги підтримав та просив вказану скаргу задовольнити, оскільки вважає доводи позивача надуманими і такими, що не підлягають задоволенню, оскільки факти які викладені відповідачем є загальновідомими та поширювалися у засобах масової інформації.

Представники позивачки ОСОБА_2 - адвокат Ярмола О.В. та Філімоненко А.С. заперечили щодо доводів апеляційної скарги та вважають їх такими, що не спростовують висновків викладених в рішенні суду. Крім того вважають посилання апелянта на не відповідність доводів позовної заяви нормам чинного законодавства - бюджетного кодексу України безпідставними, оскільки при розгляді справи позивачкою було уточнено мотиви звернення в тому числі і щодо діючого бюджетного кодексу України на час виконання позивачкою обов`язків прем`єр- міністра. Щодо інших обставин, то відповідачем не доведено їх достовірності, як в частині утворення зовнішнього боргу України саме діями позивачки, так і в частині того, що позивачка зірвала отримання плану дій щодо членства України в НАТО, і в частині того, що саме позивачка своїми діями розвалювала армію, знижуючи її фінансування, оскільки належних та допустимих доказів до суду першої та апеляційної інстанції відповідачем надано не було.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Так, суд першої інстанції, при розгляді вказаної справи, встановив, що 5 листопада 2018 року Голова фракції політичної партії Блок Петра Порошенка ОСОБА_3 під час свого виступу на засіданні погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України, поширив недостовірну інформацію, що стосується ОСОБА_2 наступного змісту: Не менш загрозливо виглядають заяви ОСОБА_2 з приводу повної сумісності зі стандартами НАТО в українській армії. Подібні кроки, в період збройної агресії Росії повторюють події десятирічної давнини, коли прем`єр ОСОБА_2 зірвала отримання ПДЧ (план дій по членству в НАТО) для вступу в НАТО і розвалювала армію, знижуючи її фінансування..., (з 29:10 - 29:25 хв. запису)...за нинішніх економічних умов зовнішні запозичення не були б потрібні, якби не боргова яма створена за часів ОСОБА_2 та ОСОБА_5. Які разом передали нам у спадок борги у розмірі понад 70 мільярдів доларів США. (з 29:40 - 29:54 хв. запису).

Вказаний виступ транслювався в режимі онлайн телеканалом Рада , телеканалом Зік , а також знаходиться на сайті Ютуб за посиланням: НОМЕР_1 .

Вирішуючи даний спір та задовольняючи позовні вимоги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , суд першої інстанції мотивував свій висновок тим, що факт поширення вказаної інформації на засіданні погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради УкраїниГоловою фракції політичної партії Блок Петра Порошенка ОСОБА_3 було підтверджено належними та допустимими доказами, а саме відеозаписом засідання погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України, з якого вбачається доведення вказаної інформації до відома широкого кола осіб, які брали участь у погоджувальній раді депутатських фракцій, а також розповсюдження даної інформації шляхом онлайн транслювання ефіру засідання в ефірі Парламентського телеканалу Рада та на офіційному каналі RadaTVchannel .

Також судом було встановлено, що висловлювання Голови депутатської фракції політичної партії Блок Петра Порошенка ОСОБА_3 . стосуються саме позивача ОСОБА_2 та її діяльності в період обіймання нею посади Прем`єр-міністра України.

Також суд першої інстанції прийшов до висновку, що як вбачається з контексту висловленої інформації Головою депутатської фракції політичної партії Блок Петра Порошенка ОСОБА_3 слідує, що саме ОСОБА_2 , перебуваючи на посаді Прем`єр-міністра України, зірвала отримання ПДЧ (план дій по членству в НАТО) та нею було розвалено армію і знижено її фінансування. Дане твердження було висловлено у формі фактологічного твердження, а не оціночного судження, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири).

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.264 ЦПК України судове рішення має відповідати в тому числі на такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Колегія суддів вважає, що зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення відповідає зважаючи на наступне.

Відповідно до положень ст. 3 та 28 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожен має право на повагу до його гідності.

Також ст. 34 Конституції України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Відповідно до ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Як вбачається з п. 15 Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Як вбачається із матеріалів справи, 5 листопада 2018 року Голова фракції політичної партії Блок Петра Порошенка ОСОБА_3 під час свого виступу на засіданні погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України, поширив недостовірну інформацію, що стосується ОСОБА_2 наступного змісту: Не менш загрозливо виглядають заяви ОСОБА_2 з приводу повної сумісності зі стандартами НАТО в українській армії. Подібні кроки, в період збройної агресії Росії повторюють події десятирічної давнини, коли прем`єр ОСОБА_2 зірвала отримання ПДЧ (план дій по членству в НАТО) для вступу в НАТО і розвалювала армію, знижуючи її фінансування..., (з 29:10 - 29:25 хв. запису). ...за нинішніх економічних умов зовнішні запозичення не були б потрібні, якби не боргова яма створена за часів ОСОБА_2 та ОСОБА_5. Які разом передали нам у спадок борги у розмірі понад 70 мільярдів доларів США. (з 29:40 - 29:54 хв. запису) (диск на а.с.31).

Вказаний виступ транслювався в режимі онлайн телеканалом Рада , телеканалом Зік , а також знаходиться на сайті Ютуб за посиланням: НОМЕР_1 .

Таким чином, матеріали справи підтверджують факт доведення вказаної інформації ОСОБА_3 до відома широкого кола осіб.Вказані обставини сторонами визнанні та не заперечуються.

Відповідно до положень п. 19 Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до частини другої статті 47-1 Закону України Про інформацію оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції.

Відповідно до висновку експерта Шевченко Л.І. від 03 січня 2019 року, перед якою було поставлено питання: У якій формі, твердження чи оціночного судження, виражено інформацію у висловлюваннях Голови фракції політичної партії Блок Петра Порошенка ОСОБА_3.: Не менш загрозливо виглядають заяви ОСОБА_2 з приводу повної сумісності зі стандартами НАТО в українській армії. Подібні кроки, в період збройної агресії Росії повторюють події десятирічної давнини, коли прем`єр ОСОБА_2 зірвала отримання ПДЧ (план дій по членству в НАТО) для вступу в НАТО і розвалювала армію, знижуючи її фінансування..., (з 29:10 - 29:25 хв. запису)…за нинішніх економічних умов зовнішні запозичення не були б потрібні, якби не боргова яма створена за часів ОСОБА_2 та ОСОБА_5. Які разом передали нам у спадок борги у розмірі понад 70 мільярдів доларів США. (з 29:40 - 29:54 хв. запису) (диск на а.с.31),було встановлено, що проаналізовані висловлювання ОСОБА_3 виражені у формі фактологічного твердження (а.с.59-68).

Частиною другою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України ).

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексу.

Доводи апеляційної скарги представника відповідача у справі адвоката Куліка С.В. про те, що суд першої інстанції порушив вимоги ст. 102 та 78 ЦПК України про допустимість висновку експерта колегією суддів не приймається, оскільки не ґрунтуються на наявних в матеріалах справи доказах.

Зокрема, матеріали справи містять висновок експерта від 03 січня 2019 року, поданого представником ОСОБА_2 . - Ярмолою О.В., проте матеріали справи не містять іншого висновку експерта, поданого відповідачем у справі, який би міг спростувати зроблені висновки експерта Шевченко Л.І.

Відповідно до п.21 Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи при поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя.

Зокрема, у названій Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

Доводи апелянта проте, що факт наявності державного боргу України в розмірі більше 70 мільярдів доларів США підтверджується відкрити даними Національного банку України, а тому суд безпідставно визнав вказане твердження відповідача недостовірним, колегія суддів не приймає, оскільки зазначений вислів відповідача містить твердження що вказаний зовнішній борг був створений за часів ОСОБА_2 та ОСОБА_5, однак із відомостей Національного Банку України, річного звіту за 2004 рік вбачається, що обсяг валового зовнішнього боргу України на час призначення позивачки прем`єр -міністром України уже становив 30,6 доларів США, що не відповідає твердженню відповідача про створення саме позивачкою вказаного боргу.

Таким чином апеляційний суд приходить до висновку, що відповідач у справі не заперечуючи факту поширення зазначеної інформації про позивачку належними та допустимими доказами не довів факт її достовірності.

Посилання відповідача на те, що вказана інформація є лише судженнями викладеними відповідачем спростовується наявними та дослідженими судом першої інстанції доказами, зокрема висновком експерта.

Інші доводи, наведені в обґрунтування апеляційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні відповідачем норм матеріального та процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ)вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України").

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 374, статтею 375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права та відсутні підстави для його скасування.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції і не дають підстав вважати, що судом порушено норми процесуального права та/або неправильно застосовано норми матеріального права, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Голови депутатської фракції партії Блок Петра Порошенка ОСОБА_3 , поданою адвокатом Куліком Сергієм Васильовичем на рішення Печерського районного суду міста Києва від 18 березня 2019 року залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 18 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Мотивований текст постанови виготовлено 06 червня 2019 року.

Головуючий суддя : М.А.Яворський

Судді: Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв